Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №463/7565/26 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа №463/7565/26

Провадження №3/463/1464/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року суддя Личаківського районного суду м. Львова Мармаш В.Я., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності військовослужбовця, солдата, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

тво командира військової частини НОМЕР_1 НГУ 05.08.2026 року складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 126 КУпАП, з якого вбачається, що військовослужбовець ОСОБА_1 , під час дії особливого періоду не з`явився вчасно без поважних причин на службу тривалістю до 3 діб, а саме: 23.07.2025 близько 08:30 солдат ОСОБА_1 самовільно залишив місце служби військового містечка № НОМЕР_3 АДРЕСА_2 самостійно поїхав додому, а 25.07.2026 близько 14:30 розшуковою групою в/ч НОМЕР_1 його було затримано за місцем проживання та доставлено до в/ч НОМЕР_1 , тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст. 172-11 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується довідкою про доставку SMS-повідомлення від 17.08.2026. На адресу суду направив клопотання про розгляд справи без його участі, а тому у відповідності до ст. 268 КУпАП суд розглядає справу у його відсутності.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП слід закрити за відсутністю події та складу правопорушення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Насамперед, суд звертає увагу, що факт складання уповноваженою особою протоколу не вказує на фактичну вину особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Протокол є носієм доказової інформації, яка в подальшому може бути використана органом, який здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення, з метою прийняття рішення щодо наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення в діях особи. Протокол фіксує обставини та факти виявлених порушень законодавства та не є рішенням, що створює правові наслідки і не змінює стан суб`єктивних прав особи, оскільки таким рішенням є постанова, яка приймається на підставі протоколу. Висновки уповноваженої на складення протоколу особи є вірогідними та не мають для суду заздалегідь визначеного значення. Дії особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ймовірно місять ознаки адміністративного правопорушення, але остаточні висновки, зокрема й про дійсно винну у правопорушенні особу, має зробити виключно суд.

Факт визнання особою своєї вини у вчиненні правопорушення не може бути достатнім доказом без належного підтвердження іншими зібраними у справі доказами.

Отже, оцінку доказів та правову кваліфікацію дій особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, встановлених на підставі цих доказів, здійснює суд під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. При цьому, розгляд справ про адміністративні правопорушення вимагає суворого дотримання законності, що унеможливлює спрощений підхід, який порушує права особи, яка притягається до відповідальності. Обов`язковим є всебічне, повне і об`єктивне дослідження обставин справи.

Положеннями КУпАП передбачено, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. При цьому, склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі.

Частиною 1 ст.172-11 КУпАП передбачена відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб.

Диспозицією ч.4 ст.172-11 КУпАП передбачена відповідальність за діяння, передбачені частинами першою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що, використовуючи у диспозиції ч.4 ст.172-11 КУпАП формулювання «в умовах особливого періоду, крім воєнного стану», законодавець прямо виключив застосування цієї норми у випадках вчинення відповідних діянь в умовах воєнного стану.

Відповідно до Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан, який діє по теперішній час.

З матеріалів справи вбачається, що події, за якими складено протокол, - самовільне залишення військової частини мали місце на території України в період з 23.07.2026 по 25.07.2026, тобто в період дії воєнного стану.

За таких обставин, дії визначені частинами 1, 4 ст.172-11 КУпАП, які вчинені в умовах воєнного стану, не є адміністративним правопорушенням.

Відтак, кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП є неможливою, оскільки вчинення діяння в умовах воєнного стану виключає застосування цієї норми.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-11 КУпАП.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої вимога «передбаченості законом» означає, що норма права повинна бути достатньо доступною, чіткою та передбачуваною у своєму застосуванні, щоб особа могла регулювати свою поведінку (рішення у справі The Sunday Times v. the United Kingdom (No. 1)).

З огляду на це, розширене тлумачення положення ч.4 ст.172-11 КУпАП таким чином, щоб поширити її дію на випадки вчинення діяння в умовах воєнного стану, суперечило б принципу юридичної визначеності та вимогам законності.

До того ж суддя позбавлений процесуальної можливості самостійно визначати, встановлювати фактичні обставини справи, відшукувати докази на підтвердження викладених в протоколі обставин, відповідно самостійно кваліфікувати дії особи за відповідною частиною КУпАП та усувати допущені недоліки обвинувачення і як наслідок, дійти висновку про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-11 КУпАП.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відтак, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-11 КУпАП.

Керуючись 9, 126, 247, 280, 283, 284, 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП – закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Мармаш В.Я.