Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №703/5418/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/5418/26 р.

3/703/1813/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Крива Ю.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт: НОМЕР_1 , виданий 13.08.2020, орган що видав №1443 РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП,-

встановила:

ОСОБА_1 , 31 липня 2026 року близько 01 год. 00 хв., ухилилася від виконання покладених на неї батьківських обов`язків щодо догляду та вихованню своєї неповнолітньої доньки – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого остання отруїлася медичними препаратами шляхом їх вживання, порушивши чинне законодавство України, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину визнала. Також пояснила, що вони є внутрішньо переміщеними особами внаслідок військової агресії рф. У зв`язку з тим, що донька дізналася, що їх будинок зруйнований внаслідок бойових дій, остання була дуже схвильована, тому помилково випила медичні препарати замість заспокійливих пігулок. Тому просила суворо не карати, а за можливості обмежитись усним зауваженням.

Суддя, повно та всебічно дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до наступного висновку.

Згідно диспозиції ч.1 ст.184 КУпАП, відповідальність за даною частиною статті настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Відповідно до ч.1-3 ст.150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ст.8 Закону України «Про дитинство», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , вимог, передбачених ст.150 СК України та ст.8 Закону України «Про дитинство», не виконала, в зв`язку з чим її неповнолітня донька отруїлася медичними препаратами.

Вищевикладені обставини повністю підтверджується сукупністю письмових доказів, досліджених безпосередньо суддею під час судового розгляду, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №011145 від 31 липня 2026 року;

- рапортом старшого інспектора – чергового ЧЧ СМ ВП №2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області, Василенка В.В. від 31.07.2026;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 від 31.07.2026;

- довідкою лікаря – педіатра КНП «Смілянська міська лікарня»

- копіями паспортів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.184 КУпАП.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.

Згідно ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчинених правопорушень, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за правопорушення відповідно до ст. 34 КУпАП не встановлено. Обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення згідно ст. 35 КУпАП не встановлено.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган, уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Малозначність як ознака адміністративного правопорушення характеризується певним ступенем суспільної небезпечності, але таким, що не потребує застосування заходів адміністративного впливу.

З аналізу норм закону вбачається, що визначальною передумовою для можливості застосування ст. 22 КУпАП, серед урахування даних про особу, є саме встановлення наслідків вчинення правопорушення, зокрема, чи завдали такі протиправні діяння особи значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження, виноситься постанова про закриття провадження у справі.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, зокрема те, що вчинене правопорушення не являє собою великої суспільної небезпеки, оскільки не заподіяло істотної шкоди суспільним чи державним інтересам, так само як і істотної шкоди правам та свободам громадян або іншим, охоронюваним законом, цінностям, приймаючи до уваги особу порушника, який є інвалідом другої групи, до адміністративної відповідальності раніше не притягувався, вважаю за можливе визнати вказане адміністративне правопорушення малозначним.

Враховуючи викладене, вважаю за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184КУпАП, а провадженням у справі закрити.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір стягується лише в разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення. Оскільки адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладається, то судовий збір не підлягає стягненню.

На підставі викладеного та керуючись ст.9, 22, 33, 34, 35, 40-1, 184, 252, 266, 268, 280, 283, 284 КУпАП,

постановила:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП закрити за малозначністю скоєного правопорушення, звільнивши її від адміністративної відповідальності та оголосивши усне зауваження.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.

Суддя Ю.В. Крива