Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №692/1118/26 — Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/1118/26

Провадження № 2-а/692/6/26

02.09.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року с-ще Драбів

Драбівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Левченко Л.О.

за участю секретаря Савенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні (в спрощеному порядку) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

І. Зміст позовних вимог.

Позовна заява обґрунтована тим, що 08.05.2026 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення № 2/124, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00грн. у зв`язку з порушенням вимог ч. 1, 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки будучи належним чином оповіщеним, не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 01.04.2026 о 09:30 год. та не повідомив про причини неявки.

Позивач вважає висновки відповідача, викладені в оскаржуваній постанові передчасними, необґрунтованими та такими, що не підтверджуються належними і допустимими доказами та суперечать обставинам справи, а оскаржувану постанову - протиправною та такою що підлягає скасуванню.

Навів зміст оскаржуваної постанови, де зокрема зазначено про направлення повістки ОСОБА_1 відправленням Укрпошти, яке повернулось з відміткою про відсутність одержувача за вказаною адресою. Зазначив, що посилання відповідача на те, що повістка була направлена рекомендованим поштовим відправленням та повернулась з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою» саме по собі не є належним і достатнім доказом повідомлення позивача про виклик та що така відмітка не підтверджує факт вручення поштового відправлення позивачу та не свідчить про його відмову від отримання кореспонденції. Звернув увагу, що з інформації про відстеження поштового відправлення № 1980100091753 вбачається, що 19.03.2026 була здійснена невдала спроба вручення із зазначенням причини «інші причини» і що така відмітка не є тотожною відмітці «адресат відсутній за вказаною адресою» та не підтверджує відсутності позивача за місцем його проживання. Також вказав, що надалі поштове відправлення було повернуто відправнику за закінченням встановленого строку зберігання, що свідчить про відсутність доказів його вручення позивачу або відмови у його отриманні. Вказав, що дані трекінгу суперечать висновкам, викладеним у оскаржуваній постанові та не підтверджують факту належного повідомлення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вважав, що відповідачем фактично вибірково використано інформацію про поштове відправлення, залишивши поза увагою інші офіційні відомості АТ «Укрпошта». Зазначив, що такі суперечності містяться і щодо повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Вказав, що відповідач не надав доказів того, що позивач був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення та що про існування постанови № 2/124 дізнався тільки ввечері 02.07.2026 після отримання повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» про накладення арешту на його кошти у зв`язку з відкриттям виконавчого провадження. Наголосив, що до цього часу про існування постанови не знав, копія постанови йому не вручалась, про розгляд справи про адміністративне правопорушення він належним чином повідомленим не був.

Вважав, що відповідачем не було виконано вимоги ст. 280 КУпАП і при розгляді справи не було з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, не перевірено факт належного повідомлення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 та про розгляд справи про адміністративне правопорушення, не досліджено суперечності між відомостями, викладеними у оскаржуваній постанові та інформацією офіційного сервісу АТ «Укрпошта».

Позивач просить поновити строк оскарження постанови № 2/124 від 08.05.2026, визнати протиправною та скасувати постанову від 08.05.2026 № 2/124 про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі закрити.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою суду від 28.07.2026 позивачу ОСОБА_1 було поновлено строк на оскарження постанови, у відповідності до положень ч. 5 ст. 262 КАС України провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, запропоновано відповідачу надати відзив на позов та роз`яснено право сторін звернутись з клопотанням про розгляд справи з повідомленням сторін, також витребувано у відповідача докази.

Від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 відзив на позов не надходив.

Від сторін заяви, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходили.

ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що 08.05.2026 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову № 2/124 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00грн.

У розділі 1 Постанови «Зміст наданих на розгляд матеріалів справи» вказано, що згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 не уточнив свої облікові дані через ЦНАП або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (мобільний за стосунок « ІНФОРМАЦІЯ_3 », або у ТЦК та СП за місцем свого перебування або знаходження відтак адреса його реєстрації по АДРЕСА_1 була отримана внаслідок електронної взаємодії Реєстру з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних.

15.03.2026 голові Драбівської територіальної громади Золотоніського району у порядку ч. 1 ст. 38 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» було направлено розпорядження № 282/357 з повісткою № НОМЕР_1 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_3 стосовно військовозобов`язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про необхідність його сповіщення та явки 01.04.2026 о 09:30 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних.

В ході виконання розпорядження № 2/2/357 виконавчим комітетом Драбівської селищної ради надана відповідь № 03-1801/742 від 31.03.2026, про направлення ОСОБА_1 повістки № 6848917 засобами «Укрпошти», а саме: 16.03.2026 рекомендованим відправленням з описом вкладення № 1980100091753 на адресу: АДРЕСА_2 , а також оригінал листа № 1980100091753 з повісткою № 6848917, на якому проставлена відмітка «одержувач відсутній за вказаною адресою».

Будучи належним чином оповіщеним, згідно вимог абз. 4 п.п. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 № 560, ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 01.04.2026 о 09:30 год. не з`явився та про причини неявки не повідомив.

Вказано, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 1, ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Згідно розділу 3 Постанови «Оцінка фактичних обставин уповноваженим органом», 06.04.2026 за вих. № 28/2/459 ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням № 1980100100680 була направлена повістка за № 535 про явку 17.04.2026 о 09:30 год. для вирішення питання стосовно притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КупАП. Даний лист повернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 04.05.2026 з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою».

Вказано, що вина ОСОБА_1 стверджується наступними доказами по справі: повісткою для уточнення даних № 6848917, конвертом із ф.20 де наявна відмітка «адресат відсутній», роздруківкою трекінгу листа 1980100091753 з офіційного сайту Укрпошти, з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою» від 31.03.2026. Також вказано, що даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП в діях ОСОБА_1 вбачається порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Постанова містить роз`яснення про можливість стягнення штрафу у подвійному розмірі 34000,00грн. у разі його стягнення у примусовому порядку.

Згідно копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.07.2026, ВП № 81395416, головним державним виконавцем Драбівського ВДВС у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції Михлик О.В. відкрито виконавче провадження з виконання постанови № 2/124, виданої 08.05.2026 ІНФОРМАЦІЯ_5 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34000,00грн.

Також у вказаному виконавчому провадженні 02.07.2026 було винесено постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 3400,00грн., визначення розмірі мінімальних витрат у виконавчому провадженні у сумі 200,00грн. та про арешт коштів боржника ОСОБА_1 .

Згідно інформації про результати перевірки статусу відстеження від 10.07.2026 щодо відправлення № 1980100091753, вказане відправлення прийнято 16.03.2026, 19.03.2026 була невдала спроба вручення з інших причин, 30.03.2026 вказано про його повернення відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання, 31.03.2026 вказано про повернення відправлення відправнику оскільки адресат відсутній за адресою, та про вручення відправлення за довіреністю 02.04.2026.

Згідно інформації про результати перевірки статусу відстеження від 10.07.2026 щодо відправлення № 1980100100680, вказане відправлення прийнято 06.04.2026, 10.04.2026 була невдала спроба вручення з інших причин, 20.04.2026 вказано про його повернення відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання, також 20.04.2026 вказано про повернення відправлення відправнику, оскільки адресат відсутній за адресою, та про вручення відправлення за довіреністю 21.04.2026.

Інших доказів позивачем не надано.

Судом в ухвалі про відкриття провадження від 28.07.2026 було витребувано у відповідача матеріали справи про адміністративне правопорушення, наслідком розгляду яких стала постанова № 2/124 від 08.05.2026 по справі про адміністративне правопорушення за ч 3 ст. 210-1 КУпАП, проте відповідачем такі матеріали не надано. Таким чином ухвала суду від 28.07.2026 відповідачем у цій частині не виконана.

ІV. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб`єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Частина 1 статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Приписами ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.

За змістом ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Згідно з Указом Президента України № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової та мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і по теперішній час.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до ст. 235 КУпАП України, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 245 КУПАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За приписами частини 1 статті 268 КУпАП України, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

За правилами ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі яка повинна містити повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Відповідно положень ст. 286 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 заперечив отримання повідомлення про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказав, що про розгляд справи про адміністративне правопорушення він повідомлений не був, про наявність оскаржуваної постанови дізнався тільки після накладення арешту на його кошти у зв`язку з відкриттям виконавчого провадження, копія постанови йому не вручалась, звернув увагу на розбіжності у даних трекінгу про направлення йому як повідомлення про виклик так і повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Відповідач не надав до суду відзиву, не спростував тверджень позивача, викладених у позові та не надав суду витребуваних матеріалів справи, що не дає можливості дослідити обставини сповіщення ОСОБА_1 та підтвердити або спростувати твердження про його належне сповіщення.

Дослідивши надані позивачем матеріали суд звертає увагу, що дані щодо поштових відправлень № 1980100091753 та № 1980100100680, які вказані у оскаржуваній постанові як номери відправлень про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних та про виклик для вирішення питання стосовно притягнення його до адміністративної відповідальності, містять суперечливі відомості щодо причин повернення відправлень відправнику: як у зв`язку з закінченням встановленого терміну зберігання, так і у зв`язку з відсутністю одержувача за вказаною адресою, що є різними поняттями. І таке поняття як повернення у зв`язку з закінченням встановленого терміну зберігання не підтверджує належне повідомлення особи про виклик, на відміну від поняття повернення у зв`язку з відсутністю одержувача за вказаною адресою.

Також матеріалами справи не підтверджено вручення ОСОБА_1 оскаржуваної постанови.

Таким чином, твердження позивача, на які він посилається у своєму позові, знайшли своє підтвердження під час дослідження матеріалів справи. Суд вважає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , наслідком якого стала постанова № 2/124 від 08.05.2026, проведено формально, неповно та з порушенням встановленої КУпАП процедури.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи викладене суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення - в частині скасування оскаржуваної постанови та вважає за доцільне надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи), під час якого необхідно дослідити всі обставини правопорушення з дотриманням встановленого порядку та забезпеченням прав особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 10, 72-78, 90, 139, 141, 241-246, 269, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення – задовольнити частково.

Скасувати постанову № 2/124 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 08.05.2026, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП надіслати до ІНФОРМАЦІЯ_1 на новий розгляд.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення. У разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з моменту отримання сторонами повного тексту рішення.

Суддя Л.О. Левченко