Вирок від 30 серпня 2026 р. у справі №569/17231/25 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/17231/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченрнр ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

законних представників

неповнолітніх ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду та в режимі відеоконференції кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.01.2025 за № 120251810000000088 по обвинуваченню:

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Рівне, Рівненської області, зареєстрованого та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою спеціальною освітою, не одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період ЗСУ, військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 156, ч. 2 ст. 156, ч. 2 ст.ст. 301-1, ч. 3 ст. 301-1 КК України;

в с т а н о в и в:

ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», у порушення вимог ст. ст. 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які затверджені Законом України № 548-XIV від 24 березня 1999 року, ст. ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України та іншого чинного законодавства, у період з початку січня по 29 січня 2025 року перебуваючи на території Харківської області, точного часу та місця розслідуванням не встановлено, за допомогою належного йому мобільного телефону із абонентським номером НОМЕР_3 , використовуючи обліковий запис під псевдонімом « ОСОБА_10 » у мобільному застосунку «Telegram», з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що здійснює розпусні дії щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, які зашкоджують його моральному становленню, порушують нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток, формують аморальні погляди у дитини, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив інтелектуальне розбещення неповнолітнього ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом спонукання останнього за грошову винагороду до виготовлення та передачі йому файлів, які містять ознаки дитячої порнографії, а також шляхом надсилання останньому мультимедійних файлів сексуального характеру та текстових повідомлень з висловлюваннями, які направлені на спонукання до дій сексуального характеру та спрямовані на задоволення своїх статевих потреб.

Крім цього, ОСОБА_5 , у період з початку січня по 29 січня 2025 року, перебуваючи на території Харківської області, точного часу та місця досудовим розслідуванням не встановлено, за допомогою належного йому мобільного телефону із абонентським номером НОМЕР_3 , використовуючи обліковий запис під псевдонімом « ОСОБА_10 » у мобільному за стосунку «Telegram», з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що здійснює розпусні дії щодо малолітньої особи, які зашкоджують його моральному становленню, порушують нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток, формують аморальні погляди у дитини, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив інтелектуальне розбещення малолітнього ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом спонукання останнього за грошову винагороду до виготовлення та передачі йому файлів, які містять ознаки дитячої порнографії, а також шляхом надсилання останньому текстових повідомлень з висловлюваннями, які направлені на спонукання до дій сексуального характеру та спрямовані на задоволення своїх статевих потреб.

Крім того, ОСОБА_5 у період з початку січня по 29 січня 2025 року перебуваючи на території Харківської області, точного часу та місця досудовим розслідуванням не, встановлено, за допомогою належного йому мобільного телефону із абонентським номером НОМЕР_3 , використовуючи обліковий запис під псевдонімом « ОСОБА_10 » у мобільному застосунку «Telegram», з метою задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи, що здійснює розпусні дії щодо малолітньої особи, які зашкоджують його моральному становленню, порушують нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток, формують аморальні погляди у дитини, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив інтелектуальне розбещення малолітнього ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом спонукання останнього до виготовлення та передачі йому файлів, які містять ознаки дитячої порнографії, обіцяючи йому грошову винагороду у вигляді грошових коштів та цінних подарунків, а також шляхом надсилання останньому текстових повідомлень з висловлюваннями, які направлені на спонукання до дій сексуального характеру та спрямовані на задоволення своїх статевих потреб.

Крім цього, ОСОБА_5 у період з початку січня по 29 січня 2025 року, перебуваючи на території Харківської області, точного часу та місця досудовим розслідуванням не встановлено, маючи умисел на розповсюдження дитячої порнографії, всупереч моральним засадам суспільства в частині заборони поширення та зберігання вульгарно-натуралістичної, цинічної, непристойної фіксації статевих актів, самоцільної, спеціальної демонстрації геніталій, анти етичних сцен статевого акту, сексуальних збочень, зарисовок з натури, які не відповідають моральним критеріям, ображають честь і гідність людини, спонукаючи негідні інстинкти, із зображенням у будь-якій спосіб дитини чи особи, яка виглядає як дитина, всупереч Конвенції про запобігання обороту порнографічних видань та торгівлі ними, в порушення вимог Закону України «Про охорону дитинства», а також Конвенції Ради Європи «Про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства» (Ланцаротська конвенція), яку ратифіковано Україною, використовуючи інформаційно-телекомунікаційні системи, за допомогою належного йому мобільного телефону із абонентським номером НОМЕР_3 , використовуючи обліковий запис під псевдонімом « ОСОБА_10 » у мобільному застосунку «Telegram», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за грошову винагороду, умисно одержав від неповнолітнього ОСОБА_11 та малолітніх ОСОБА_14 та ОСОБА_13 файли із вмістом порнографічного характеру, зокрема, дитячої порнографії, тобто з присутніми у них зображеннями дитини (чи особи, що виглядала як дитина), задіяної в реальній або змодельованій відверто сексуальній поведінці та зображеннями статевих органів дитини в сексуальних цілях, які зберігав у пам`яті свого вище вказаного мобільного телефону з метою подальшого збуту та розповсюдження.

Також, ОСОБА_5 , у період з початку січня по 29 січня 2025 року перебуваючи на території Харківської області, точного часу та розслідуванням не встановлено, за допомогою належного йому мобільного телефону із абонентським номером НОМЕР_3 , використовуючи обліковий запис під псевдонімом « ОСОБА_10 » у мобільному застосунку «Telegram», реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на розповсюдження фото та відеопродукції порнографічного характеру з ознаками дитячої порнографії, здійснив розповсюдження файлів дитячої порнографії у месенджері «Telegram», які пересилав неповнолітньому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на яких відображаються файли із вмістом порнографічного характеру, зокрема, дитячої порнографії, тобто з присутніми у них зображеннями дитини (чи особи, що виглядала як дитина), задіяної в реальній або змодельованій відверто сексуальній поведінці та зображеннями статевих органів дитини в сексуальних цілях.

В ході судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_5 визнав свою вину повністю у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 156, ч. 2 ст. 156, ч. 2 ст. 301-1, ч. 3 ст. 301-1 КК України. Однак, просив суд дослідити всі докази сторін в повному обсязі. Суду пояснив, що у віці 6 років він був зґвалтований невідомою для нього особою. До психологів не звертався, про вказану подію нікому не повідомляв. Працював раніше на підприємстві «Азот» зварювальником. З 20.05.2024 був мобілізований до ЗСУ, проходив навчання військової спеціальності за кордоном. Також вказав, що на момент переписки з малолітніми (неповнолітнім) хлопцями ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , неповнолітнім ОСОБА_11 був знайомий. Раніше зустрічався з ними на вулиці. Усвідомлював, що обмінюючись із вказаними особами у мобільному застосунку «Telegram», файлами із вмістом порнографічного характеру, що це може бути злочин, однак, не мав на меті робити погано їм. З неповнолітніми раніше товаришував, переписувався, підтримував їх, перераховував грошові кошті. Здійснюючи вказані дії, міг перебувати у стані алкогольного сп`яніння, при цьому у встановлений слідством період часу служив у ЗСУ. Спільно із захисником в судових дебатах, просив суд призначити йому мінімальне покарання за вчинене, звільнити із під варти, оскільки має намір продовжити військову службу в ЗСУ. Усвідомив наслідки вчиненого.

Крім визнання вини обвинуваченим ОСОБА_5 , підтвердженням його винуватості в інкримінованих кримінальних правопорушеннях, є докази сторони обвинувачення, що досліджувались та оцінювались судом. Обвинувачення підтверджується поза межами розумного сумніву, сукупністю належними та допустимими доказами, оскільки, вони були зібрані з дотриманням прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України та в порядку визначеному кримінальним процесуальним кодексом України.

Так, допитана в судовому засіданні законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_11 - ОСОБА_7 суду надала пояснення, що неповнолітній ОСОБА_11 є її рідним братом якого вона виховує самостійно. Одного разу вона побачила в мобільному телефоні брата фото відео переписку, які містять ознаки дитячої порнографії. Після чого відразу повідомила до поліції. Замітила що у брата стали з`являтися речі, особисті гроші, було зрозуміло і їй про це повідомив брат ОСОБА_15 , що гроші останньому на банківську картку скидав ОСОБА_5 . ОСОБА_5 вона знала раніше, який проживав на їхній вулиці. Також, після виявлення вказаних вище фактів, ОСОБА_16 її просив забрати заяву із поліції. Вона та неповнолітній потерпілий ОСОБА_11 з обвинуваченим ОСОБА_5 не примирилися, жодних відносин з ним мати не бажають. Із цивільним позовом до обвинуваченого в інтересах неповнолітнього брата не зверталась. Просила призначити покарання обвинуваченому із позбавленням волі.

Представник малолітнього потерпілого ОСОБА_13 - ОСОБА_9 суду повідомила, що вона є мамою на даний час неповнолітнього ОСОБА_13 .. Про те, що трапилось із її сином в стосунках з ОСОБА_5 дізналась від працівників поліції, коли прийшли вилучати його мобільний телефон. Син їй розповів про його старшого товариша який є військовим. Останній скидав грошові кошти на банківську картку сина та мав подарувати дорогий подарунок. Дитина боялася ходити в школу, щоб ніхто не довідався про події з ОСОБА_5 .. Із цивільним позовом до обвинуваченого в інтересах неповнолітнього сина до суду не зверталась. Просила призначити покарання обвинуваченому на розсуд суду.

Представник малолітнього потерпілого ОСОБА_12 його батько ОСОБА_8 надав суду заяву, у якій просив, що у зв`язку із особистими обставинами здійснювати судовий розгляд без його участі та участі дитини. Претензій до обвинуваченого не має, покарання просив призначити на розсуд суду.

Із досліджених допитів в порядку ст. 225 КПК України (Допит під час досудового розслідування в судовому засіданні) неповнолітнього ОСОБА_11 , малолітніх ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , слідує, що вказані потерпілі підтвердили вчинення відносно них з боку обвинуваченого розпусних дій, умисного неодноразового одержання обвинуваченим ОСОБА_5 від неповнолітнього ОСОБА_11 та малолітніх ОСОБА_12 та ОСОБА_13 файлів із вмістом порнографічного характеру, зокрема, дитячої порнографії, за винагороду (грошові кошти та планшет), а також здійснення обвинуваченим розповсюдження файлів дитячої порнографії у месенджері «Telegram» для неповнолітнього ОСОБА_11 . Разом з тим підтвердили, що робити вказані дії, їх ніхто не примушував, при цьому отримували грошові кошти на банківську картки в розмірі 500; 600; 1000 гривень.

Із дослідженої судової мистецтвознавчої експертизи №СЕ-19/123-25/2662 - МЗ від 17.02.2025 слідує, що на наданому носію інформації містяться графічні та відеофайли, які відносяться до порнографії. На даному носію інформації містяться графічні та відео файли, які належать до дитячої порнографії.

В ході огляду в судовому засіданні речового доказу - мобільного телефону ОСОБА_5 - «Unihertz TANK 2», останній повідомив суду, що саме цей телефон належить йому. На файлах цього телефону зберігав дитячу порнографію збував та розповсюджував вказаним вище неповнолітнім особам .

Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_5 , законних представників неповнолітніх потерпілих, дослідивши надані вище сторонами докази, відомості що характеризують особу, дійшов висновку, щодо доведеності його винуватості поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст.156 КК України, а саме, дії виразились - у вчиненні розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку та вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи; за ч.2, ч.3 ст.301-1 КК України, які виразилися у зберіганні дитячої порнографії з метою збуту чи розповсюдження та розповсюдження дитячої порнографії.

Відповідно до положень ст. 50 КК України до особи, визнаної винною за вироком суду у вчиненні кримінального правопорушення застосовується покарання, яке є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно з ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання: в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2ст. 53 цього Кодексу; відповідно положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання суд враховує, що вчинені обвинуваченим кримінальні правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України відносяться до не тяжкого, тяжкого, та особливо тяжкого злочинів.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_5 , відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Частиною 2 ст.69 КК України передбачено, що при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Обставин які б обтяжували покарання вказаного обвинуваченого відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України судом не встановлено.

Відповідно до ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року, призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або не призначення обов`язкового додаткового покарання (ст. 69 КК України), може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

При цьому, як передбачено п. 3 вказаної постанови, суд досліджуючи дані про особу підсудного, повинен з`ясувати у тому числі, його вік, стан здоров`я, склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), матеріальний стан тощо.

ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Звертався за медичною допомогою до лікаря - психіатрав КП «РОЦПЗН». За медичною допомогою до лікаря - нарколога в КП «РОЦПЗН» протягом останніх п`яти років не звертався. Із 20.05.2024 призваний на військову службу під час мобілізації, що підтверджується витягом із наказу №140 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Так, обставини вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, беззаперечне визнання себе винуватим, відсутність тяжких наслідків внаслідок їх скоєння, відсутність претензій з боку потерпілої сторони, а також те, що останній щиро розкаявся та погодився активно сприяти викриттю своїх протиправних дій, бажання продовжити служити в ЗСУ, істотно знижують тяжкість вчинених ним злочинів.

При визначенні ОСОБА_5 справедливої міри покарання за вчинене, окрім наведеного вище, суд також враховує його молодий вік (29 років) те, що останній позитивно характеризується за місцем тримання під вартою у ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» в період тривалого часу, та не має дисциплінарних стягнень за порушення умов тримання, наявність подяки за знищений особовий склад та техніку, за відмінне виконання військового обов`язку, вірність присязі під час російсько - української війни 2023-2025рр., ставлення обвинуваченого до скоєного, демонстрацію готовності понести заслужене покарання, що свідчить про бажання стати на шлях виправлення. Як встановлено судом, командування в/ НОМЕР_4 (де проходив військову службу обвинувачений) не заперечує на продовження ОСОБА_5 військової служби, оскільки останній, під час війни займав посаду пілота (оператора) безпілотних літальних апаратів відділення безпілотних авіаційних комплексів.

На думку суду, поведінка обвинуваченого ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної діяльності, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась та нести кримінальну відповідальність за вчинене, що є підставою для застосування ст. 69 КК України та призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої санкціями 2 ст. 156; ч..2 ст. ст.301-1, ч.3 ст.301-1 КК України. Отже, суд погоджується із позицію сторони захисту, щодо призначення покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої санкціями інкримінованих вище злочинів.

Також, з урахуванням викладеного, суд призначає ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю злочинів, відповідно до ст. ст. 70 КК України, у виді позбавлення волі з його відбуванням в установі виконання покарань.

Речові докази: мобільний телефон ОСОБА_5 «Unihertz TANK 2» з двома сім картами - за допомогою якого були вчинені кримінальні правопорушення, необхідно конфіскувати в дохід держави; складний ніж чорного кольору та електричну бритву жовтого кольору, необхідно повернути ОСОБА_5 ; мобільні телефони: «Redmi Note 13» ОСОБА_11 , «Iphone 11» ОСОБА_8 , «Redmi 9cNFC» ОСОБА_13 , які передані останнім на відповідальне зберігання, необхідно залишити останнім як власникам; планшет «Xiaomi Redmi Pad Pro 6/128», який переданий ОСОБА_9 на відповідальне зберігання - залишити останній як власнику.

Письмові речові докази (документи): додатки до протоколів слідчих дій -оптичні диски та карти пам`яті micro CD - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Згідно ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави, документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Із ОСОБА_5 , на користь держави підлягають стягненню процесуальні витрати, в сумі 2 387 (дві тисячі триста вісімдесят сім) гривень 70 копійок, на залучення судового експерта в кримінальному провадженні.

Цивільні позови в кримінальному провадженні не заявлені.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_5 необхідно залишити попередній - тримання під вартою, із визначеним розміром застави, відповідно до ухвали суду від 27 серпня 2026 року.

Оскільки, судовий розгляд кримінального провадження завершено, жоден із більш м`яких запобіжних заходів для обвинуваченого, не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.

Керуючись ст.ст. ч. 15 ст. 615, 373, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 156, ч. 2 ст. 156, ч. 2 ст.ст. 301-1, ч. 3 ст. 301-1 КК України, призначивши йому покарання:

- за ч. 1 ст. 156 КК України, у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців;

- за ч. 2 ст. 156 КК України, з урахуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з навчанням, вихованням, піклуванням, проведенням дозвілля та наданням освітніх послуг особам до 18 років, та займатися діяльністю, пов`язаною із розміщенням, розповсюдженням творів, зображень, кіно - та відеопродукції через мережу «Інтернет», а також із використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, строком на 3 (три) роки;

- за ч. 2 ст. 301-1 КК України, з урахуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з навчанням, вихованням, піклуванням, проведенням дозвілля та наданням освітніх послуг особам до 18 років, та займатися діяльністю, пов`язаною із розміщенням, розповсюдженням творів, зображень, кіно - та відеопродукції через мережу «Інтернет», а також із використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, строком на 3 (три) роки;

- за ч. 3 ст. 301-1 КК України, з урахуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з навчанням, вихованням, піклуванням, проведенням дозвілля та наданням освітніх послуг особам до 18 років, та займатися діяльністю, пов`язаною із розміщенням, розповсюдженням творів, зображень, кіно - та відеопродукції через мережу «Інтернет», а також із використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, строком на 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з навчанням, вихованням, піклуванням, проведенням дозвілля та наданням освітніх послуг особам до 18 років, та займатися діяльністю, пов`язаною із розміщенням, розповсюдженням творів, зображень, кіно - та відеопродукції через мережу «Інтернет», а також із використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, строком на 3 (три) роки.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_5 залишити попередній - тримання під вартою, із визначеним розміром застави, відповідно до ухвали суду від 27 серпня 2026 року.

Початок строку відбування основного покарання засудженому ОСОБА_5 рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 26 травня 2025 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_5 у строк основного покарання, термін його попереднього ув`язнення з дня його затримання, тобто з 26 травня 2025 року по дату набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Строк додаткового покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту відбуття основного покарання.

Після набрання вироком законної сили, внести до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, відомості відносно ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 156, ч. 2 ст. 156, ч. 2 ст.ст. 301-1, ч. 3 ст. 301-1 КК України.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 29.05.2025, а саме: на мобільний телефон«Unihertz TANK 2» з наявними двома сім картами, складний ніж чорного кольору, електричну бритву жовтого кольору, виявлені та вилучені 27.05 2025в ході особистого обшуку ОСОБА_5 ..

Речові докази:

- мобільний телефон ОСОБА_5 «Unihertz TANK 2» з двома сім картами - за допомогою якого були вчинені кримінальні правопорушення - конфіскувати в дохід держави;

- складний ніж чорного кольору та електричну бритву жовтого кольору - повернути ОСОБА_5 ;

- мобільні телефони: «Redmi Note 13» ОСОБА_11 , мобільний телефон «Iphone 11» ОСОБА_8 , «Redmi 9cNFC» ОСОБА_13 , які передані останнім на відповідальне зберігання - залишити останнім як власникам;

- планшет «Xiaomi Redmi Pad Pro 6/128», який переданий ОСОБА_9 на відповідальне зберігання - залишити останній як власнику.

- письмові речові докази (документи): додатки до протоколів слідчих дій -оптичні диски та карти пам`яті micro CD - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути із ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 2 387 (дві тисячі триста вісімдесят сім) гривень 70 копійок процесуальних витрат, на залучення судового експерта в кримінальному провадженні.

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1