Вирок від 01 вересня 2026 р. у справі №569/4694/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/4694/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне матеріали кримінального провадження №12026181010000280 від 16.02.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Бочаниця, Рівненської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою:

АДРЕСА_2 , громадянки України, неодруженої, працюючої пакульником, раніше судимої, востаннє вироком Рівненського міського суду Рівненської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

29 листопада 2025 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи на території ПП «Торговий центр ? Д», а саме на ринку «Дикий» поблизу кіоску №5, що за адресою: м. Рівне, вул. Здолбунівська, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного матеріального збагачення, діючи повторно та в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, який у подальшому продовжено, скориставшись відсутністю спостереження за нею з боку інших осіб, шляхом вільного доступу, таємно викрала мобільний телефон марки «Samsung Galaxy А16» модель «SM-A165F/DSB», чорного кольору, який належить ОСОБА_5 , внаслідок чого завдала потерпілій майнову шкоду у загальному розмірі 4 338 грн.

Дії ОСОБА_4 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинені в умовах воєнного стану, органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою винуватість у скоєнні злочину визнала повністю, зазначивши, що обставини та мотиви вчинення правопорушення, які зазначені в обвинувальному акті повністю відповідають дійсності. У скоєному щиро розкаялася. Пояснила суду, що 29.11.2025 року на території ринку «Дикий» таємно викрала мобільний телефон марки «Samsung Galaxy А16» модель «SM-A165F/DSB», чорного кольору, який належить ОСОБА_5 .

Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, 19 березня 2026 року подала до суду заяву, в якій просила провести судовий розгляд кримінального провадження за її відсутності, оскільки не має можливості бути присутньою в судових засіданнях, вид та міру покарання щодо обвинуваченої поклала на розсуд суду. Водночас зазначила, що обвинуваченою матеріальну шкоду їй відшкодовано в повному обсязі.

Оскільки обвинувачена ОСОБА_4 повністю визнала свою винуватість у скоєнні злочину, підтвердивши викладене в обвинувальному акті та фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорюються, відсутні заперечення та сумніви у добровільності їх позицій, суд, з`ясувавши думку учасників судового процесу, роз`яснивши сторонам кримінального провадження вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України і наслідки обмеження обсягу дослідження доказів, за згодою учасників судового процесу, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім письмових доказів по справі, що характеризують особу обвинуваченої. Обвинуваченій роз`яснено, що в даному випадку вона позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини справи, встановлені доказами, які судом не були досліджені. До таких фактичних обставин відносяться дата, час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, винуватість у вчиненні кримінального правопорушення та її мотиви, а також інші обставини, які визнані учасниками судового провадження та ними не оспорюються.

Аналізуючи показання обвинуваченої, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження у судовому засіданні під час судового розгляду. Так, остання надала показання стосовно обставин вчинення інкримінованого їй злочину, які повністю узгоджуються зі встановленими фактичними обставинами кримінального провадження, викладеними в обвинувальному акті і її дії органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

За положеннями ст. 50 КК України - покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими так і іншими особами.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні обвинуваченій виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченої.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , які передбачені ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку потерпілій та здійснення благодійної пожертви у вигляді перерахування грошових коштів на підтримку Збройних Сил України.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої в ході судового розгляду справи не встановлено.

ОСОБА_4 неодружена, раніше судима, востаннє 23.10.2024 року вироком Рівненського міського суду Рівненської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць, 05.03.2025 року звільнена з місць позбавлення волі у зв`язку з відбуттям покарання. На обліку в лікаря-психіатра та в лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, сукупності усіх обставин, що його характеризують, обставин, що пом`якшують відповідальність, повного відшкодування шкоди потерпілій, даних про особу обвинуваченої, здійснення благодійної пожертви у вигляді перерахування грошових коштів на підтримку Збройних Сил України, та з урахуванням повного визнання вини обвинуваченою у скоєному, позиції прокурора у справі, згідно з якою виправлення обвинуваченої можливе без позбавлення чи обмеження волі, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_4 у виді позбавлення волі, в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, з призначенням іспитового строку на підставі ст. 75 КК України та покладенням на обвинувачену обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 частини 1статті 76 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_4 не обирався.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення судової експертизи відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченої.

Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 50, 65-67, 75-76, 185 КК України, ст.ст. 100, 124, 349, 368, 370, 373, 394 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України під час відбуття іспитового строку, покласти на обвинуваченої ОСОБА_4 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання.

Виконання покарання в частині виконання обов`язків, покладених на обвинувачену на підставі ст. 76 КК України, покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання обвинуваченої.

Початок строку виконання обов`язків, покладених на обвинувачену відповідно до ст. 76 КК України, обчислювати з дня постановки обвинуваченої на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази - 2 (два) DVD-R диски з відеозаписами - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені судові витрати на проведення судової експертизи відповідно до висновку експерта № 710-Е від 17.02.2026 року в розмірі 6 361 (шість тисяч триста шістдесят одна) гривня 20 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 КПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити прокурору та обвинуваченій.

Суддя ОСОБА_6