Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №564/2725/26 — Костопільський районний суд Рівненської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/2725/26

02 вересня 2026 року

м.Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області в особі судді Левчук В.В.

розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посвідчення водія НОМЕР_1 , проживає: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2026 року у м.Костопіль інспектором 2 взводу 1 роти 1 батальйону УПП в рівненській області, лейтенантом поліції Богданцем Т.Я. складено відносно ОСОБА_1 протокол серії ЕПР1 №692445 за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу, 14.06.2026, о 00:23:21 у м.Костопіль вул.Коперніка 1а, громадянин ОСОБА_1 керував електричним колісним транспортним засобом «Komodo» без номерного знаку, з електродвигуном, в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується тестом номер 5982 від 14.06.2026, результат огляду становить 1,68%, чим порушив п. 2.9 а ПДР.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату і час розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при розгляді справ про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Ковальчук С.Л., подав до суду клопотання про закриття провадження у справі, у якому вказав, що ОСОБА_1 дійсно у вказані в протоколі місці і час їхав на електровелосипеді Corso модель «KOMODO» потужністю двигуна 1,2 кВт, на підтвердження чого надав Інструкцію користувача. Вказує, що зазначений електровелосипед не відноситься до категорії транспортних засобів, призначених для використання на автомобільних дорогах державного значення, не підлягає державній реєстрації не потребує отримання посвідчення водія, а тому відсутні підстави вважати, що останній є водієм у розумінні ПДР і відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

У судовому засіданні захисник клопотання підтримав, просив закрити провадження у справі.

Суд, заслухавши пояснення захисника, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та матеріали, додані до протоколу, дійшов наступних висновків.

Частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено притягнення особи до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, обов`язковою умовою для притягнення особи до відповідальності є встановлення факту безпосереднього керування (тобто приведення в рух та контроль роботи) діючого транспортного засобу.

Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху України, легкі електричні транспортні засоби належать до транспортних засобів, якщо вони приводяться в рух за допомогою встановленого на них електричного двигуна.

Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», обов`язковою ознакою легкого персонального електричного транспортного засобу є його приведення в рух за допомогою електричного двигуна, який живиться від бортової мережі.

Натомість ОСОБА_1 керував електричним велосипедом, на чому останній неодноразово наголошував під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, який за своєю конструкцією є комбінованим засобом, та за умови вимкненого двигуна або розрядженого акумулятора може приводитися в рух виключно мускульною силою ніг людини за допомогою педалей.

Таким чином, у разі вимкнення живлення чи розрядження акумулятора, вказаний пристрій втрачає технічні властивості електричного ТЗ і за своїм конструктивним призначенням перетворюється на звичайний велосипед, що приводиться в рух виключно мускульною силою ніг людини. Особа, яка пересувається на такому знеструмленому пристрої, за своїм правовим статусом прирівнюється до особи, яка керує велосипедом і не є водієм у розумінні Правил дорожнього руху України.

Як було зазначено вище, диспозиція ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за керування саме транспортним засобом.

Відтак, для встановлення складу даного правопорушення працівник поліції мав довести не просто факт переміщення особи у просторі на електровелосипеді, а саме факт керування ним як легким електричним транспортним засобом, тобто з використанням тягової сили електродвигуна.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, безпосередньою підставою для зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції став його рух під час дії комендантської години.

При цьому суд констатує, що зафіксований поліцією факт руху ОСОБА_1 на велосипеді не свідчить про те, що такий велосипед приводився в рух за допомогою електродвигуна.

Більше того, матеріали справи не містять жодних технічних даних, відео- чи аудіофіксації, які б свідчили про роботу хоча б одного елемента електричного живлення електровелосипеда, зокрема звуку роботи безпосередньо електродвигуна, сигналів електричної системи тощо.

Разом з тим суд враховує, що долучений до протоколу відеозапис чітко фіксує наявність педалей на такому електровелосипеді та неодноразове твердження ОСОБА_1 , що останній їхав на велосипеді, а на момент його зупинки котився з гірки, про що також наголошував працівникам поліції відповідно до відеозапису.

Сам факт увімкнення покажчика повороту, що зафіксовано на долученому до протоколу відеозаписі, не свідчить про здійснення руху таким електровелосипедом за допомогою електродвигуна.

Сама по собі зупинка особи за те, що остання рухається під час дії комендантської години, у сукупності з відсутністю доказів роботи двигуна, породжує неусувний сумнів у тому, що пристрій взагалі був увімкнений та рухався за рахунок електричної тяги, а не переміщувався як звичайний механічний велосипед за допомогою фізичних зусиль (мускульної сили ніг).

При цьому суд не приймає до уваги доводи захисника в частині керування ОСОБА_1 електровелосипедом Corso модель «KOMODO» 1200W з покликанням на Інструкцію на такий електровелосипед, оскільки із долученого до протоколу відеозапису вбачається, що електровелосипед, яким керував ОСОБА_1 , візуально конструктивно відрізняється від електровелосипеду Corso модель «KOMODO» 1200W.

Разом з тим, із долучених до протоколу доказів суд позбавлений можливості встановити його точну марку та модель.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обов`язок доказування наявності складу правопорушення покладено виключно на орган поліції.

Оскільки патрульними не доведено факт використання саме тягової сили двигуна, статус ОСОБА_1 як «водія транспортного засобу» є недоведеним, що повністю виключає суб`єктний склад правопорушення, передбаченого ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Окрім цього, суд звертає увагу на якість складання протоколу про адміністративне правопорушення, який є основним процесуальним документом, що окреслює межі обвинувачення.

У фабулі протоколу зазначено, що ОСОБА_1 здійснював рух на колісному транспортному засобі «Komodo». Разом з тим, посадовою особою поліції в протоколі не вказано жодних технічних характеристик цього пристрою (тип, модель, серійний номер, потужність двигуна тощо), які б дозволили однозначно ідентифікувати його як легкий електричний транспортний засіб.

Судом у ході розгляду справи було здійснено перевірку відкритих та доступних джерел інформації, зокрема офіційних технічних реєстрів та каталогів виробників транспортних засобів, за результатами якої під назвою «Komodo» виявлено великий перелік виробив, зокрема: звичайні велосипеди, електровелосипеди, вантажні транспортні засоби.

При цьому, матеріали справи також не містять жодних документів (технічних паспортів, висновків спеціалістів тощо), які б підтверджували існування такого серійного електричного транспортного засобу та визначали його конструктивні властивості.

Відповідно до принципу презумпції невинуватості, закріпленого у ст.62 Конституції України, всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відтак, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що пристрій з назвою «Komodo» взагалі є електровелосипедом (транспортним засобом) у розумінні Закону України «Про дорожній рух», суд позбавлений процесуальної можливості самостійно встановлювати його технічні характеристики.

Зазначене, у сукупності з фактом відсутності відомостей про здійснення руху за допомогою електродвигуна, повністю виключає можливість кваліфікації дій ОСОБА_1 як керування транспортним засобом.

При цьому суд також звертає увагу, що навіть за умови керування ОСОБА_1 велосипедом у стані алкогольного сп`яніння, його дії можливо кваліфікувати за ч.3 ст.127 Кодексу України про адміністративні правопорушення лише у тому разі, якщо останній порушив вимоги ПДР.

Разом з тим, як встановлено судом, ОСОБА_1 було зупинено на тій підставі, шо останній рухався під час дії комендантської години, що не є порушенням вимог ПДР.

Крім того, суд позбавлений процесуальної можливості самостійно змінювати фабулу обвинувачення, яка зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.1, 2 ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, керуючись п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.245, 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі №564/2725/26 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Рівненської апеляційного суду через Костопільський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяВ. В. Левчук