Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №559/3454/26 — Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/3454/26

Провадження № 3/559/1247/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.09.2026 м. Дубно

Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Томілін Олексій Миколайович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.ст.122-4, 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

12.08.2026 року о 17:47 год. на 357 км+700 м. А/Д м-06 Київ-Чоп водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем IVECO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом АВТОБАН FCKJBB, днз НОМЕР_2 , не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, відповідно не реагувала на її зміни та перед початком обгону не переконалася, що після обгону зможе, не створюючи перешкод т/з, якого обганяє, повернутися на займана смугу, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем MAN, днз НОМЕР_3 , з напівпричепом KRONE, днз НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_2 , транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріалих збитків. Після скоєння ДТП ОСОБА_1 місце пригоди залишила. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.п. 2.3.б, 2.10.а, 14.2.г ПДР та скоїла правопорушення, відповідальність за які передбачена ст.ст.122-4, 124 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи в її відсутність, зазначивши про визнання вини та прохання застосувати покарання у виді штрафу.

Відповідно до загальних положень ПДР ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.

Пунктом 2.3.б ПДР визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

Пунктом 2.10а ПДР визначено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Пунктом 14.2.г ПДР визначено, що перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що після обгону зможе, не створюючи перешкоди транспортному засобу, якого він обганяє, повернутися на займану смугу.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Статтею 122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Статтями 251, 280 КУпАП визначені фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Окрім повного визнання ОСОБА_1 своєї вини, факт вчинення нею адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 КУпАП, підтверджується дослідженими письмовими доказами, доданими до протоколу.

Таким чином, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 КУпАП, є доведеним, оскільки останній порушив вимоги п.п. 2.3.б, 14.2.г ПДР, що спричинило дорожньо-транспортну пригоду та пошкодження автомобілів, після чого покинула місце пригоди, порушивши п. 2.10а ПДР, а тому вона підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета – виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв`язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.

Суд враховує, що велика кількість дорожньо-транспортних пригод відбувається саме через нехтування учасниками дорожнього руху Правилами дорожнього руху. Безпека руху це зобов`язання водія не тільки по відношенню до себе, але й до інших учасників руху, оскільки порушення учасниками дорожнього руху правил безпеки руху, як правило, призводить до непередбачуваних наслідків, зокрема загрози життю та здоров`ю громадян, пошкодження майна тощо.

При обранні міри адміністративного стягнення враховуються обставини та характер вчиненого правопорушення, ступінь провини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і дані про його особу, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність судом не встановлено. У той же час ОСОБА_1 повністю визнає свою вину, кається у скоєному.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

На переконання суду, для запобігання вчиненню нових правопорушень та виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття необхідно накласти на неї із застосуванням ст. 36 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 122-4 КУпАП, оскільки відповідне правопорушення є більш серйозним із числа вчинених.

Згідно з вимогами ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», встановлено ставку судового збору, яка підлягає стягненню з порушника у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 7, 36, 40-1, 122-4, 124, 245, 248, 251, 283, 284 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Об`єднати справи про адміністративні правопорушення №559/3454/26 з №559/3455/26, присвоївши єдиний №559/3454/26 (провадження № 3/559/1247/2026).

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400 грн. на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн. на користь держави.

Роз`яснити, що в разі несплати штрафу в добровільному порядку в п`ятнадцятиденний строк із дня вручення копії постанови сума штрафу буде стягнута в порядку примусового виконання постанови у подвійному розмірі.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк із дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців. У разі її оскарження перебіг строку давності зупиняється до розгляду апеляційної скарги.

Суддя О.М. Томілін