Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №557/834/26 — Гощанський районний суд Рівненської області

Провадження № 2/557/789/2026

Справа № 557/834/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

02 вересня 2026 року селище Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області в складі

головуючого судді Тишкуна П.В.

за участі секретаря судового засідання Гуменюк Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Гоща в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В :

1. Суть спору.

ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики в розмірі 11913 грн.

Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 06.03.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 був укладений договір позики №143542 відповідно до якого позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а той зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів та сплатити плату (проценти) від суми позики.

За договором відповідач отримав кошти у сумі 3800,00 грн; строк позики 15 днів, комісія 13,36 від суми позики складає 507,68 грн., процентна ставка 0,01% в день (фіксована).

Укладаючи договір сторони вчинили дії визначені ст.11 та ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав Договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який було направлено на вказаний відповідачем номер телефону.

Своїх зобов`язань за договором відповідач не виконав, в зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором.

23.07.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» укладено договір факторингу №23072025, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за договором позики № 143542 від 06.03.2025. Згідно Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС») становить 11913 грн., із яких:. сума заборгованості за основною сумою боргу становить 3800 грн.; сума заборгованості за відсотками становить 5,32 грн.; сума заборгованості по комісії становить 507,68 грн.; сума заборгованості по штрафним санкціям становить 7600 грн.

Таким чином ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за договором позики №143542 від 06.03.2025 у розмірі 11913 грн., які позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь, а також судові витрати по справі.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Гощанського районного суду Рівненської області від 17.06.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою від 02.09.2026 вирішено здійснювати заочний розгляд справи.

Будь-які інші процесуальні дії у справі не проводилися.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Згідно заяви представника позивача, просить проводити розгляд справи у його відсутності, не заперечує щодо заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення, позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Про час і місце судового розгляду відповідач повідомлений належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за його відсутності не скористався та не повідомив суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву не подав.

Суд, виконуючи вимоги ст. 280 ЦПК, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подав відзив та позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, ухвалив провести заочний розгляд справи

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1.ст. 4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

3. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Судом встановлено, що 06.03.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 був укладений договір позики №143542 відповідно до якого відповідач отримав у позику кошти у сумі 3800,00 грн; строк позики 15 днів — дата повернення поки 20.03.2025, комісія 13,36 від суми позики складає 507,68 грн., процентна ставка 0,01% в день (фіксована). Орієнтовна загальна вартість позики 4313 грн.( п.п.2.1-2.3 Договору).

Договір про укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» та підписаний шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що підтверджено довідкою про ідентифікацію.

Первісний кредитор здійснив видачу коштів шляхом перерахування їх на банківський рахунок ОСОБА_1 із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичльника НОМЕР_1 , що підтверджується копією платіжної інструкції від 06.03.2025.

Відповідач взятих на себе зобов`язань по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків належним чином не виконав, порушивши вимоги договору та ст. ст. 525, 526, 530, 1054 ЦК України.

23.07.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» укладено договір факторингу №23072025, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за договором позики № 143542 від 06.03.2025. Згідно Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС») становить 11913 грн., із яких:. сума заборгованості за основною сумою боргу становить 3800 грн.; сума заборгованості за відсотками становить 5,32 грн.; сума заборгованості по комісії становить 507,68 грн.; сума заборгованості по штрафним санкціям становить 7600 грн.

Вказані обставини свідчать про те, що на даний час позивач є кредитором у зобов`язанні по виконанню договору позики №143542 від 06.03.2025 і саме йому належить право вимоги до відповідача.

Статтею 202 ЦК Українивизначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ст. 207 ЦК України).

Відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12статті 11 Закону України "Про електронну комерцію".

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205, 207 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 не виконав своє зобов`язання щодо повернення суми позики належним чином, та має прострочену заборгованість за договором №143542 від 06.03.2025 у розмірі 11913 грн., із яких: сума заборгованості за основною сумою боргу становить 3800 грн.; сума заборгованості за відсотками становить 5,32 грн.; сума заборгованості по комісії становить 507,68 грн.; сума заборгованості по штрафним санкціям становить 7600 грн.

Позивачем надано достатні та належні докази на підтвердження істотного порушення відповідачем умов договору та існування заборгованості. Доказів погашення заборгованості ОСОБА_1 суду не надано.

Із врахуванням того, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 3800 грн. заборгованості за відсотками 5,32 грн. та по комісії в сумі 507,68 грн. обгрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за штрафними санкціями в сумі 7600 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Пенею (штрафом, неустойкою) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549 ЦК України).

Нарахування штрафу за договором позики №143542 від 06.03.2025в сумі 7600 грн. здійснено у період дії в Україні воєнного стану.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за нарахованими штрафними санкціями у розмірі 7600 грн. задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн та заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 11913 грн., що становить 36,20 % (4313 грн. х 100: 11913 грн.) від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 963,90 грн (2662,40 х 36,20 % : 100).

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правову допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн, надавши договір про надання правничої допомоги № 43657029_01 від 02.01.2026 та додаткову угоду до нього, укладені між ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС»» та АБ «Сергія Пошелюзного», акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 31.03.2026.

З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи у даній справі (надання консультації, складення частково тотожних за змістом документів, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження), враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та спірних правовідносин, а також того, що позов задоволено частково (на 36,20 %), суд дійшов висновку, що на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 280-283,354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» заборгованість за договором позиики №143542 від 06 березня 2025 року у розмірі 4313 (чотири тисячі триста тринадцять) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 963 (дев`ятсот шістдесят три) грн. 90 коп. та 2000 (дві тисячі) грн. витрат на професійну правову допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Гощанським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС», ЄДРПОУ 43657029, місцезнаходження юридичної особи: 07406, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя Тишкун П.В.