Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №544/2261/26 — Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/2261/26

пров. № 2/544/1227/2026

Номер рядка звіту 38

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02 вересня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Ощинської Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Пірогова В.Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у м. Пирятин у приміщенні суду по вул. Ярмарковій, 17 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

Позивач ТОВАРИТСВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У обґрунтування позову посилається на те, що Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 20.12.2024 уклали кредитний договір (оферти) № 20.12.2024-100001016. Відповідно до умов якого надано кредит у розмірі – 2500 грн., строком на 140 днів, дата повернення 08.05.2025. Банк зобов`язався надати у власність позичальнику грошові кошти у розмірі та на умовах зазначених у договорі та у додатковому договорі, а позичальник зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти за його користування. Позивач свої зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, надав позичальнику кредит у розмірі 2500,00 грн. Відповідач свої зобов`язання перед позивачем не виконує кредит та проценти не сплачує з моменту отримання коштів у наслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 7225,00 грн. У зв`язку з викладеним, оскільки відповідачем не виконані зобов`язання за кредитним договором, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь борг у сумі 7225,00,00 грн. та судові витрати.

Ухвалою від 06 серпня 2026 року відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, на адресу суду надіслав заяву у якій просив справу слухати у його відсутність, позов підтримує у повному обсязі, також зазначив, що у разі неявки у судове засідання відповідача, не заперечує проти розгляду справи з винесенням заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала, хоча про дату та час судового засідання була повідомлена належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення.

Відповідно до ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Відповідно відповіді № 3132408 від 05.08.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 , зареєстрований у АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.ст. 223, 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

02 вересня 2026 року згідно зі ст. 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Статтями 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд, вивчивши позов, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» знайшли своє підтвердження та підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 20.12.2024 уклали кредитний договір (оферти) № 20.12.2024-100001016. Відповідно до умов якого надано кредит у розмірі – 2500 грн., строком на 140 днів, дата повернення 08.05.2025.

ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» свої зобов`язання за відповідним договором виконав у повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредит у розмірі 2500,00 грн, встановленому договором, що підтверджується листом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» ТОВ «УПР» вих. №1-1704 від 17.04.2026.

Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, кредит та проценти не сплачує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 7225,00 грн., що складається з: тіла кредиту – 2500 грн., процентів – 2975 грн., комісії (пов`язаної з наданням кредиту) – 125 грн., додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) – 375 грн., неустойки – 1250 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Також, згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Отже, відповідачем не виконано грошове зобов`язання по поверненню кредитних коштів, а тому наявні підстави для стягнення заборгованості.

Проте, відповідно до п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи викладене, підстав для стягнення з відповідача зазначененої заборгованості за неустойкою у розмірі 1250, 00 грн., не вбачається.

Щодо стягнення комісії слід зазначити наступне.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 дійшла такого висновку: «10.06.2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення ч. 1 і 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», Правління Національного банку України постановою від 08.06. 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Отже, умови кредитного договору, якими передбачено сплату комісії за видачу кредиту, відповідають вимогам чинного Закону України «Про споживче кредитування», Правилам розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затвердженим постановою правління Національного банку України від 08 червня 2017 року №49.

Підписанням кредитного договору № 20.12.2024-100001016 від 20.12.2024 без будь-яких застережень відповідач підтвердив, що він обізнаний та погодився з усіма умовами договору. Таким чином, вимоги банку в цій частині є обґрунтованими.

Враховуючи викладене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по комісії у розмірі 500,00 грн.

Правильність проведення позивачем розрахунку заборгованості по кредиту відповідачем належними та допустимими доказами не спростована. На спростування розрахунку заборгованості, наданого ТОВАРИТСВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», відповідач заперечень відносно позову до суду не подав.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не виконав свої зобов`язання щодо погашення заборгованості за вказаним в установлені договором строки, на день винесення судом рішення, жодного доказу оплати відповідачем на рахунок позивача заборгованості за вищевказаним кредитом, суду не надано, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено судом, при зверненні до суду позивачем було сплачено 2662,40 грн. судового збору (а.с. 10), проте, оскільки позов задоволено частково (на 82,69%), зазначені судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до заявлених позовних вимог, а саме у сумі 2201,53 грн.

та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі у розмірі 120,18 грн.

Підстави для негайного виконання рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову по даній цивільній справі не застосовувалися.

Керуючись ст.ст. 2-13, 81, 141, 247, 264, 265, 280 ЦПК України суд,

у х в а л и в:

Позов ТОВАРИТСВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИТСВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 20.12.2024-100001016 від 20.12.2024 у розмірі 5975 (п`ять тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять) гривень.

У частині позовних вимог ТОВАРИТСВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за неустойкою у розмірі 1250,00 грн. – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2201 (дві тисячі двісті одну) гривню 53 копійки та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі у розмірі 120 (сто двадцять) гривень 18 копійок, а всього 2321 (дві тисячі триста двадцять одну) гривню 71 копійку.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ТОВАРИТСВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», адреса місця знаходження: 01032 м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований у АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Суддя Ю.О.Ощинська