Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №524/1000/26 — Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 524/1000/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючої судді – Баранської Ж.О., при секретарі судового засідання – Волошиній А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського другого взводу четвертої роти Управління патрульної поліції батальйону патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області капрала поліції Михайлика Ігоря Анатолійовича, Батальйону патрульної поліції в місті Кременчук УПП в Полтавській області, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача – адвокат Гонтар В.М. звернувся до суду із позовом, де просить суд скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6494035 від 11 січня 2026 року, про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 190,00 грн. і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Вважає, що постанова серії ЕНА № 6494035 від 11 січня 2026 року, про адміністративне правопорушення винесена з порушенням його прав та чинного законодавства України, є не обгрунтованою та незаконною, а тому підлягає скасуванню, оскільки він не вчиняв адміністративне правопорушення, передбачене та ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, а Інспектором всупереч вимогам ст. 245, 280 КУпАП при винесенні оскаржуваної постанови не було належним чином з`ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи наявна його вина у вчиненні такого правопорушення.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 10 лютого 2026 року адміністративну справу № 524/1000/26 за позовом ОСОБА_1 до поліцейського другого взводу четвертої роти Управління патрульної поліції батальйону патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області капрала поліції Михайлика Ігоря Анатолійовича, Батальйону патрульної поліції в місті Кременчук УПП в Полтавській області, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, передано за підсудністю до Кременчуцького районного суду Полтавської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Кременчуцького районного суду Полтавської області від 24 березня 2026 року головуючого суддю у справі № 524/1000/26 визначено Баранську Ж.О.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 31 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 524/1000/26 за правилами спрощеного провадження та призначено дату судового засідання.

10 квітня 2026 року на адресу суду надійшов відзив з додатками та відеозаписом, поданий представником відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Коломієць О.Ю. в якому остання заперечує щодо задоволення позовних вимог. На думку представника відповідача оскаржувана постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, оскільки є обґрунтованою та законною.

10 квітня 2026 року до Кременчуцького районного суду Полтавської області надійшов відзив поліцейського роти № 4 батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Михайлика І.А. на адміністративний позов, в якому він заперечує проти задоволення позову.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 адвокат Гонтар В.М. не з`явився, 07.07.2026 року надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.

Представник Департаменту патрульної поліції Вареник Ю.В. в судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог, просив відмовити у їх задоволенні, з підстав викладених у відзиві.

Вислухавши думку представника відповідача, присутнього в судовому засіданні, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд установив наступне.

Судом встановлено, що 11 січня 2026 року о 02 год. 29 хв. в м. Кременчук по проспекту Полтавському, буд. 132, водій керував транспортним засобом MERCEDES-BENZ 308D, номерний знак НОМЕР_1 , з номерним знаком, який був неосвітлений в темну пору доби, що не дає змогу чітко розгледіти символи номерного знаку, чим порушив пункт 2.9.в ПДР України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до п. 2 розділу 4 інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07.11.2015р. №1395, зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати ст.283 КУпАП.

Обов`язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача. Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Також, ч. 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Правилами Дорожнього Руху (ПДР) України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюється єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 ПДР передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У відповідності до вимог п.30.2 ПДР України на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка. Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знаку на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чисті і достатньо освітлені.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знаку, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знаку з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знаку, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з вимогами ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які стосуються правил дорожнього руху, зокрема частини першої і другої статті 121-3.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

З дослідженого судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського, який міститься на CD-диску та наданий відповідачем разом з матеріалами відзиву, судом встановлено, що водій ОСОБА_1 11.01.2026 року о 02 год. 29 хв. керував транспортним засобом MERCEDES-BENZ 308D, державний номерний знак НОМЕР_1 , який був неосвітленим в темну пору доби, у зв`язку з чим був зупинений автомобіль під його керуванням.

Також судом встановлено, що Інспектором пояснення позивача були вислухані, розгляд справи було проведено відповідно до вимог КУпАП.

При цьому, на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 пояснив поліцейському, що йому відомо про відсутність освітлення номерного знака, проте він вважав необхідним проїхати до місця роботи, щоб усунути дану несправність.

У даному випадку суд приймає у якості належних та допустимих доказів відео файл з фіксацією адміністративного правопорушення та поясненнями ОСОБА_1 , що свідчить про наявність у діях особи, яка керувала даним транспортним засобом складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121-3 КУпАП.

Позивачем по справі до адміністративного позову не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Незгода позивача з його притягненням до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121-3 КУпАП складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, при цьому вид і розмір стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Із урахуванням встановлених обставин та наведених вище положень чинного законодавства, суд приходить до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6494035 від 11.01.2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 190,00 грн., є законною та не підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 72, 77, 90, 241-246, 255, 286, 292, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до поліцейського другого взводу четвертої роти Управління патрульної поліції батальйону патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області капрала поліції Михайлика Ігоря Анатолійовича, Батальйону патрульної поліції в місті Кременчук УПП в Полтавській області, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяЖ. О. Баранська