Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №535/850/26 — Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/850/26

Провадження № 3/535/302/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року селище Котельва

Суддя Котелевського районного суду Полтавської області Шолудько А.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Сектору поліцейської діяльності №l відділення поліції №4 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 ,

за ч.5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 05.08.2026 о 12:56 год по дорозі Н-12 110 км повторно протягом року, керував транспортним засобом ВАЗ 2109, днз НОМЕР_1 , без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п.2.1(а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за №1306, та скоїв правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 , 05.08.2026 о 12:56 год по дорозі Н-12 110 км повторно протягом року керував транспортним засобом ВАЗ 2109, днз НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння (огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Drager Alcotest 6810 ARCD0523, тест 1306, результат – 1,21‰), чим порушив пункт 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за №1306, та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с. 1, 19-20, 22, 26, 37-38, 40), про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подавав.

12.08.2026 ОСОБА_1 подав до суду телефонограми, в яких просить розгляд справи провести без його участі, вину у вчинені адміністративних правопорушень визнає у повному обсязі, щиро кається (а.с. 21, 39).

Відповідно до ст. 268 КУпАП неприбуття в судове засідання особи, яка притягається до відповідальності за ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП, не перешкоджає судовому розгляду справи за її відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП доведена належними та допустимими доказами.

Частина 5 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою – четвертою цієї статті, якими передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Згідно з п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною другою статті 130 КУпАП встановлена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

На підставі п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктами 2, 3 Розділу І Інструкції «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/753 (далі – Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до пунктів 6 та 7 Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до частин 2-5 статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп`яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч.2 ст. 130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №738014 та серії ЕПР1 №737950 від 05.08.2026, в яких викладені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 та ч. 2 ст.130 КУпАП (а.с. 1, 26); роздруківкою проведеного 05.08.2026 на місці зупинки транспортного засобу у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 за допомогою технічного засобу – приладу «Drager Alcotest 6810» №ARCD 0523, – результат тесту №1306 на алкоголь становить 1,21‰ (а.с. 3); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 з використанням спеціальних технічних засобів за допомогою приладу «Alcotest Drager 6810» №ARCD 0523, результат тесту – проба позитивна, кількісний показник 1,21‰, який не заперечувався водієм ОСОБА_1 , що підтверджується його підписом про згоду з результатами проведеного огляду (а.с. 2), у зв`язку з чим він не заявляв клопотання про проведення огляду в закладі охорони здоров`я, що підтверджується його записом у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.08.2026 (а.с. 4); дослідженими під час судового розгляду відеозаписами, що містяться на DVD-R, доданому до протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №738014 та серії ЕПР1 №737950 від 05.08.2026, якими зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом, зупинення працівником поліції транспортного засобу під його керуванням та роз`яснення причин зупинки, виявлення працівником поліції ознак перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння – запах алкоголю з порожнини рота; проходження ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу – приладу Drager Alkotest, відповідно до якого, результат тесту на алкоголь №1306 становить 1,21‰ та згоду ОСОБА_1 з результатами такого огляду; встановлення, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії; роз`яснення працівником поліції процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та складання протоколів про адміністративні правопорушення за ознаками ч.2 ст.130 КУпАП, ч.5 ст. 126 КУпАП; відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом (а.с. 16, 33).

Відповідно до постанови Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13.07.2026 ОСОБА_1 , був визнаний винуватим у вчиненні 05.09.2025 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ст. 124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на три роки (а.с. 6-14).

Таким чином, у межах складів адміністративних правопорушень, що зазначені у протоколах про адміністративні правопорушення, судом належно встановлені, досліджені та перевірені доказами обставини, які свідчать про винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог Правил дорожнього руху щодо обов`язку водія механічного транспортного засобу мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, порушення якого допущено ним повторно протягом року, що охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, та про винуватість ОСОБА_1 , який повторно протягом року вчинив порушення, передбачене частиною першою ст. 130 КУпАП, оскільки порушив вимогу Правил дорожнього руху щодо заборони водію керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів.

Відповідно до протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №737950 та серії ЕПР1 №738014 від 05.08.2026, транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , – ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1 , належить ОСОБА_2 (а.с.1, 26).

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення, суд визнає щире розкаяння винного.

Під час судового розгляду не встановлено наявності обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення.

Постановою Котелевського районного суду Полтавської області від 27.08.2026 було об`єднано в одне провадження справа про адміністративне правопорушення №535/850/26 та №535/849/26 відносно ОСОБА_1 за ознаками ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з присвоєнням об`єднаній справі №535/850/26 (провадження №3/535/302/26) (а.с. 23).

Відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Санкцією ч.5 ст. 126 КУпАП визначено адміністративне стягнення за вчинення даного адміністративного правопорушення у виді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Санкцією ч.2 ст. 130 КУпАП визначено адміністративне стягнення за вчинення даного адміністративного правопорушення у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Відповідно до матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не є власником транспортного засобу, тому оплатне вилучення транспортного засобу суд не застосовує.

Згідно з повідомленням Сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №4 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області №195580-2026 від 10.08.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував (а.с. 15).

Вирішуючи питання про застосування додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами суд вважає за необхідне до даних правовідносин застосувати правовий висновок, зроблений Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, згідно з яким, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Позбавлення права керувати транспортними засобами має відповідати загальній меті будь-якого покарання. Особливої уваги набуває досягнення мети покарання щодо запобігання вчиненню нових правопорушень, з дотриманням засади справедливості та принципу рівності всіх перед законом.

Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.

Подібна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.09.2023 у справі №702/301/20.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти ними та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер вчинених правопорушень та особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, а також наявність обставини, що пом`якшує відповідальність та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126, ч.2 ст. 130 КУпАП, а також враховуючи, що ОСОБА_1 не є власником транспортного засобу, на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення, визначене санкцією статті за більш серйозне правопорушення з числа вчинених – ч.2 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки без оплатного вилучення транспортного засобу, що за своїм видом та мірою відповідає, визначеній у ст.23 КУпАП, меті накладення адміністративного стягнення, і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобіганню вчиненню правопорушень.

Частинами другою та третьою статті 30 КУпАП встановлено, що позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Як встановлено вище, постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13.07.2026 у справі №583/2914/26 ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами на строк три роки.

Отже, невідбута частина стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на момент ухвалення судового рішення складає – два роки десять місяців п`ятнадцять днів, оскільки з моменту ухвалення постанови Охтирським міськрайонним судом Сумської області 13.07.2026 ОСОБА_1 відбув 45 днів із трирічного строку позбавлення права керування транспортними засобами.

Таким чином, при призначенні ОСОБА_1 остаточного адміністративного стягнення в частині позбавлення права керування транспортним засобом строком на три роки необхідно приєднати невідбуту частину стягнення за постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13.07.2026, яка становить два роки десять місяців п`ятнадцять днів позбавлення права керування транспортними засобами, що в загальному становить п`ять років десять місяців п`ятнадцять днів.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Враховуючи вище викладене, керуючись ст. ст. 30, 33, 36, 40-1, ч. 5 ст. 126, ч.2 ст. 130, ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП та відповідно до ч. 3 ст. 30, ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 грн (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років десять місяців п`ятнадцять днів, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно з ч. 1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України. Документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого ч.1 ст. 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, та з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби, стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу в сумі 68000,00 грн (шістдесят вісім тисяч грн 00 коп.), на підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП, та витрати на облік зазначених правопорушень.

Платіжні реквізити для зарахування адміністративних штрафів у сфері забезпечення дорожнього руху (штрафів ДАІ): отримувач коштів - ГУК Полтав.обл/Полтавська/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37959255, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, р/рахунок - UA048999980313050149000016001.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/о UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять грн 60 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч.1 ст. 287 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Котелевський районний суд Полтавської області.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Повний текст постанови оголошений о 15:00 год 02.09.2026.

Суддя А.В. Шолудько