Вирок від 01 вересня 2026 р. у справі №530/1223/26 — Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 530/1223/26

Провадження № 1-кп/535/178/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року селище Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене 21.04.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026170490000157 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки селища Опішня Полтавської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , працює молодшою медичною сестрою в терапевтичному відділенні №2 КНП «Зіньківська міська центральна лікарня» Зіньківської міської ради, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 15.04.2026 о 16 год. 30 хв., перебуваючи на проїзній частині автомобільної дороги по вулиці Соборна в с-щі Опішня Полтавського району Полтавської області, поблизу буд. №9, знайшла гаманець чорного кольору та, взявши його із собою, направилася на власному велосипеді до території Опішнянського ліцею Опішнянської селищної ради Полтавської області. Цього ж дня, ОСОБА_4 в період часу із 16 год. 33 хв. по 17 год. 08 хв., перебуваючи поблизу футбольного поля на території Опішнянського ліцею Опішнянської селищної ради Полтавської області, який розташований по вулиці Соборна, 18, в с-щі Опішня Полтавського району Полтавської області, оглянула вміст вищевказаного гаманця, виявивши в ньому службове посвідчення на ім`я ОСОБА_5 , дві платіжні картки та грошові кошти в сумі 9800 гривень, які належать ОСОБА_6 , та, реалізовуючи свій раптово виниклий протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, в умовах воєнного стану (відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» від 03.03.2022), умисно, шляхом вільного доступу, таємно викрала із нього грошові кошти в сумі 9800 гривень, а сам гаманець із службовим посвідченням та платіжними картками викинула, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на вказану вище суму.

Обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала у повному обсязі, підтвердивши вище встановлені судом обставини його вчинення в умовах воєнного стану, та пояснила, що 15.04.2026 близько 16:30 год, вона їхала на велосипеді по вул. Соборній в селищі Опішня Полтавської області. Поблизу будинку №9 на проїзній частині дороги вона побачила чоловічий гаманець, з якого виглядали грошові купюри, вона зупинилася, повернулася назад та підібрала гаманець. На місці, де вона підібрала гаманець не було машин і пішоходів. Вона не з`ясовувала кому міг би належати гаманець, який вона вирішила взяти з собою та поїхала з ним на власному велосипеді на стадіон Опішнянського ліцею, який розташований по вулиці Соборна, 18, на відстані орієнтовно двісті метрів від місця де вона знайшла гаманець. На стадіоні вона сіла на лавку поблизу футбольного поля, та вирішила оглянути вміст гаманця, а саме скільки там було грошей, виявивши в ньому службове посвідчення, яке лежало у прозорій кишені гаманця, видане на ім`я ОСОБА_5 , якого вона знала як мешканця селища Опішня, та грошові кошти купюрами по тисячі, п`ятсот, двісті, сто та п`ятдесят гривень. Вона витягла з гаманця грошові кошти й забрала собі, а гаманець із вмістом, що у ньому залишився, викинула на стадіоні, службове посвідчення ОСОБА_5 та банківські платіжні картки вона не брала. Коли прийшла додому перерахувала викрадені кошти, сума яких становила 9800,00 гривень, й злякалася, що сума коштів була така велика. Через годину, вона вирішила забрати гаманець, який вона викинула на стадіоні, але його вже там не було. Будь-яких заходів повернути викрадені кошти власнику, чи передати їх правоохоронним органам чи до селищної ради, як органу місцевого самоврядування, не вживала. 16.04.2026 вона пішла на роботу. 17.04.2026 вона займалася збором медичних документів її повнолітнього сина, який перебував у ТЦК та СП. 21.04.2026 її зустріли працівники поліції та запитали про гаманець. Викрадені кошти у повному обсязі вона повернула працівникам поліції. За період з 15.04.2026 по 21.04.2026 самостійно будь-яких заходів повернути викрадені кошти власнику не вживала. Викрадені кошти її не належали. Обвинувачена пояснила, що їй відомо, що в Україні введено воєнний стан. Про незаконність своїх дій знає, у скоєному щиро розкаюється.

Показання обвинуваченої ОСОБА_4 щодо вчинення нею кримінального правопорушення, є послідовними та логічними, не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_4 у повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за вищевикладених обставин, учасники судового розгляду не оспорюють фактичні обставини справи в цій частині, суд за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження, у тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції. Судом роз`яснено учасникам судового провадження положення ч. 3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати вказані фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.

Згідно з письмовою заявою потерпілого ОСОБА_6 від 12.08.2026 матеріальна шкода, заподіяна кримінальним правопорушенням відшкодована йому у повному обсязі, шляхом повернення працівниками поліції викрадених грошових коштів.

Дії обвинуваченої ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання суд виходить з вимог ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної.

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченої та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України, відсутні.

Обвинувачена ОСОБА_4 є раніше несудимою особою, неповнолітніх дітей не має, розлучена, є особою працездатного віку, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, інвалідності не має, задовільно характеризується за місцем проживання, працює молодшою медичною сестрою в терапевтичному відділенні №2 КНП «Зіньківська міська центральна лікарня» Зіньківської міської ради, проживає разом з повнолітнім сином, який має вади здоров`я.

Згідно з висновком досудової доповіді у кримінальному провадженні щодо обвинуваченої ОСОБА_4 , складеною Полтавським районним сектором №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області 21.08.2026, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченої, її спосіб життя, історію правопорушень, а також середній рівень ризику вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе, оскільки особа не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб). На думку органу пробації, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень на даний час можливе. Якщо суд дійде висновку про можливість призначення ОСОБА_4 покарання не пов`язаного з позбавленням волі, буде доцільно, з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень у майбутньому, застосувати заходи нагляду, соціально-виховні заходи, які можуть вплинути на фактор ризику та знизити ризик повторного кримінального злочину.

Згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 30.04.2026 обвинувачена сплатила благодійний внесок в сумі 200 грн на рахунок Центру спецпризначення «Омега» НГУ (в/ч).

Виходячи з вище викладеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченій за вчинення кримінального правопорушення, в межах санкції передбаченої ч.4 ст.185 КК України, але ближче до нижньої межі, у виді позбавлення волі, що буде достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. З урахуванням встановлених обставин, характеру вчиненого кримінального правопорушення, суд не вбачає підстав для застосування положень статей 69 КК України.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, наведені вище, в тому числі: повне визнання обвинуваченою вини у скоєному кримінальному правопорушенні, з урахуванням особи обвинуваченої, яка є раніше несудимою особою, задовільно характеризується за місцем проживання, наявність обставин, що пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, а також те, що обвинувачена щиро жалкує з приводу своїх протиправних дій та наслідків кримінального правопорушення, виходячи з того, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченої без відбування покарання, та вважає за необхідне звільнити обвинувачену від відбування покарання з випробуванням, що буде відповідати основним засадам та принципам індивідуалізації, обґрунтованості, гуманності, законності та справедливості призначення покарання, а також достатнім для того, щоб засуджена в умовах здійснення контролю за її поведінкою довела своє виправлення.

По справі процесуальні витрати відсутні, цивільний позов потерпілим не заявлено.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченої не обирався.

Згідно з ч.4 ст.174 КПК України з набранням вироком законної сили слід скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Зіньківського районного суду Полтавської області від 22.04.2026.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, якщо вона протягом іспитового строку терміном один рік не вчинить нового кримінального правопорушення, та відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази по кримінальному провадженню: грошові кошти на загальну суму 9800,00 грн, передані на зберігання потерпілому – вважати повернутими власнику ОСОБА_6 .

Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, вжиті ухвалою слідчого судді Зіньківського районного суду Полтавської області від 22.04.2026.

Вирок може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Котелевський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Обвинуваченій та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1