Вирок від 01 вересня 2026 р. у справі №534/274/21 — Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

Справа№534/274/21

Провадження №1-кп/534/28/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року м. Горішні Плавні

Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Стара Сарата Фалештського району, Молдова, українець, громадянин України, з середньо-спеціальною освітою, одружений, має неповнолітнього сина, військовозобов`язаний, колишній розвідник-кулеметник 3 розвідувальної групи спеціального призначення 8 роти спеціального призначення 3 загону спеціального призначення військової частини НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 21.11.1995 Новопсковським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 206 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі. Згідно ст. 46-1 КК України відстрочити виповнення вироку на 1 рік, згідно постанови Козельщанського районного суду Полтавської області від 13.11.1996 року відстрочка відмінена, направлений до виправної трудової колонії посиленого режиму терміном на 2 роки.

- 04.12.1998 Козельщанським районним судом Полтавської області за ст. 81 ч.3, ст. 44 КК України до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі.

- 26.04.2001 Комсомольським міським судом Полтавської області за ст. 81 ч.3 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 46-1 КК України відстрочити виповнення вироку на 2 роки із штрафом 2500 грн.

- 16.05.2002 Автозаводським районним судом м. Кременчук Полтавської області за ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 71. КК України приєднати 6 місяців позбавлення волі до вироку Комсомольського міського суду Полтавської області від 26.04.2001 року за ч.3 ст. 81 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 46-1 КК України по вироку Комсомольського міського суду Полтавської області від 26.04.2001 року за ч. 3 ст. 81 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 46-1 КК України відстрочити виповнення вироку на 2 роки. Остаточно засуджений до покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

- 06.03.2007 Комсомольським міським судом Полтавської області за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 1 року обмеження волі.

- 11.10.2010 Комсомольським міським судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185 КК України 2001 року, ч.2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України 2001 року від відбуття покарання звільнити с випробувальним терміном строком на 1 рік.

- 07.06.2011 Комсомольським міським судом Полтавської області за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 місяців арешту. На підставі ст. 71 КК України приєднати 3 роки 5 місяців позбавлення волі по вироку Комсомольського міського суду Полтавської області від 11.10.2011 року за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України 2001 року від відбуття покарання звільнити з випробувальним терміном 1 рік. Остаточно засуджений до 3 років. 8 місяців позбавлення волі.

- 27.01.2017 Комсомольським міським судом Полтавської області за ч.2 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді 3 років обмеження волі. На підставі ст. 75. КК України 2001 року від відбуття покарання звільнити із випробувальним терміном 3 роки.

- 13.07.2017 Козельщанським районним судом Полтавської області за ч.2 ст. 185 КК України 2001 року до покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднати вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 27.01.2017 року за ч.2 ст. 185 КК України – до покарання у вигляді 3 років обмеження волі із випробувальним терміном строком на 3 роки. Остаточно призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. Звільнений по відбуттю строку покарання 13.07.2020.

- 16.02.2021 року Комсомольським міським судом Полтавської області за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді 4 місяців арешту.

- 03.07.2024 року Комсомольським міським судом Полтавської області за за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнити с випробувальним терміном строком на 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України

У С Т А Н О В И В:

До Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області надійшов вищевказаний обвинувальний акт.

Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене обвинуваченому ОСОБА_4 було таке.

ОСОБА_4 обвинувачується в наступному.

15 лютого 2021 року близько 21 год. 20 хв. ОСОБА_4 та ОСОБА_6 перебували за місцем проживання останнього, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , де під час розпивання алкогольних напоїв ОСОБА_4 побачив на стільці у кімнаті ноутбук марки «Packard Bell Easy Note TE», чорного кольору, після чого у нього виник злочинний умисел направлений на відкрите заволодіння вказаним майном.

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та мети, діючи відкрито, повторно, у присутності ОСОБА_6 , підійшов до вказаного стільця та викрав ноутбук марки «Packard Bell Easy Note TE», чорного кольору, з характеристиками AMD Dual-Core Processor E1-1200, 15.6 16:9 HD LED LCD, AMD Radeon HD 7310, 2 GB DDR 3 Memory, 500 GB HDD, вартістю 3333 гривень 33 копійки, який належить ОСОБА_6 .

Після цього ОСОБА_4 , не звертаючи увагу на вимогу потерпілого припинити протиправні дії, покинув місце скоєння злочину та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_6 матеріального збитку на суму 3333 гривень 33 копійки.

Таким чином прокурор кваліфікує дії ОСОБА_4 як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, тобто у скоєнні, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Дослідивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, враховуючи, що кожен доказ не має наперед встановленої сили, суд дійшов наступних висновків.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засідання надав наступні, за змістом покази.

В день, коли сталася подія, потерпілий зателефонував та запропонував повечеряти обвинуваченому. Обвинувачений знаходився у потерпілого приблизно півтори години, в момент, коли сидів за столом з потерпілим, обвинувачений звернувся з проханням позичити ноутбук. Перед цим проханням потерпілий вже надавав обвинуваченому 2 рази вказаний ноутбук. Потім обвинувачений був зупинений працівниками поліції біля магазину «Універсам» по просп. Героїв Дніпра напроти магазину «АТБ».

Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засідання надав наступні, за змістом, покази.

Потерпілий разом з обвинуваченим сиділи та випивали, потім потерпіли ліг спати та був у нетверезому стані. Потерпілий прокинувся від шуму закривання вхідної двері та помітив, що ноутбук відсутній. Подія відбулася у лютому місці 2021 року. Зустріч відбулася на вулиці після дзвінка потерпілого обвинуваченому. Потім разом пішли у квартиру потерпілого. Розпивали алкогольні напої у кімнаті. Обвинувачений сидів в кімнаті ближче до виходу. Ноутбук знаходився на стільці. Потерпілий повідомляв у поліцію щодо втрати ноутбука.

У судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_7 повідомив, за змістом, що 15.02.2021 приблизно о 21 год. 50 хв. надійшов виклик відносно факту зникнення ноутбука заявника, який є потерпілим у справі. Було отримано характеризуючі ознаки підозрюваного, якого було виявлено по вул. Портовій, яким виявився обвинувачений ОСОБА_8 , прізвище свідок не пам`ятає. Обвинувачений повідомив свідку, серед іншого, що ноутбук знаходиться у нього, а він прямує до ломбарду. Ноутбук обвинувачений приховав під курткою.

На запитання прокурора свідок повідомив, що подія відбулася вечором коли вже було темно після 21:00. Обвинуваченого було виявлено по просп. Героїв Дніпра 49.

На запитання захисника свідок повідомив, що знайомий з обвинуваченим приблизно з 2019 року. Про прізвисько « ОСОБА_9 » яким кличуть обвинуваченого свідку відомо від знайомих обвинуваченого. Свідок добре пам`ятає затримання обвинуваченого, якого було впізнано по характерним рисам, які повідомлені поліцейським на робочий планшет. Свідок пам`ятає, що при затриманні обвинуваченому було роз`яснено його права та обов`язки. Свідок бачив ноутбук чорного кольору який був у обвинуваченого під курткою.

У судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_10 повідомив, за змістом, що 15.02.2021 під час патрулювання міста надійшло повідомлення про те, що людина на прізвисько « ОСОБА_9 » забрав ноутбук у потерпілого у справі. При затриманні підозрюваного у скоєному кримінальному правопорушенні було виявлено, що ним являється ОСОБА_11 . Під курткою у ОСОБА_11 знаходився ноутбук. Останній повідомив свідку, що несе даний ноутбук до ломбарду для його закладення щоб отримати за це кошти. Після на місце прибула слідча група.

На запитання прокурора свідок повідомив, що особа на прізвисько « ОСОБА_9 » та обвинувачений ОСОБА_11 це одна й та сама людина. Прикмети ноутбуку свідок не пам`ятає. Свідок пам`ятає, що виявлений та зупинений обвинувачений знаходився по просп. Героїв Дніпра поблизу магазину «АТБ».

На запитання захисника свідок повідомив, що перший раз познайомився з обвинуваченим 15.02.2021, раніше не спілкувався. Під час затримання обвинуваченого свідок проходив службу у СРПП. Під час виявлення обвинуваченого свідком, ОСОБА_11 не намагався втекти. Обвинувачений добровільно дістав ноутбук із під куртки. Обвинуваченому було поінформовано про повідомлення на лінію 102.

Також вину у вчиненні інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_4 кримінального правопорушення прокурор доводив дослідженими під час судового слідства вказаними нижче доказами.

1.Рапорт пом. чергового ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_12 від 15.02.2021, про те, що 15.02.2021 о 21:29 за адресою АДРЕСА_3 знайомий заявника відкрито заволодів ноутбуком (т. 1 а.с. 157).

2.Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 15.02.2021 та ксерокопія паспорта потерпілого (т. 1 а.с. 158-160).

3.Заява ОСОБА_6 про надання дозволу на проведення огляду квартири АДРЕСА_4 (т. 1 а.с. 161).

4.Протокол огляду місця події з фотозображеннями квартири потерпілого (т. 1 а.с. 162-165).

5.Протокол огляду місця події з фотозображеннями обвинуваченого та ноутбуку чорного кольору (т. 1 а.с. 166-171).

6.Постанова про визнання та приєднання речового доказу у кримінальному провадженні від 16.02.2021 (т. 1 а.с. 172), а саме: ноутбук марки «Packard Bell Easy Note TE», чорного кольору, з характеристиками AMD Dual-Core Processor E1-1200, 15.6 16:9 HD LED LCD, AMD Radeon HD 7310, 2 GB DDR 3 Memory, 500 GB HDD.

7.Розписка потерпілого ОСОБА_6 про отримання на зберігання ноутбуку марки «Packard Bell Easy Note TE», чорного кольору, з характеристиками AMD Dual-Core Processor E1-1200, 15.6 16:9 HD LED LCD, AMD Radeon HD 7310, 2 GB DDR 3 Memory, 500 GB HDD (т. 1 а.с. 173).

8.Заява ОСОБА_6 від 16.02.2021 про надання дозволу на проведення слідчого експерименту у квартирі АДРЕСА_4 (т. 1 а.с. 174).

9.Протокол проведення слідчого експерименту від 16.02.2021 за участі потерпілого та DVD диск з його фіксацією (т. 1 а.с. 175-178).

10.Висновок експерта № 622 від 16.02.2021 щодо ноутбуку марки «Packard Bell Easy Note TE», чорного кольору, з характеристиками AMD Dual-Core Processor E1-1200, 15.6 16:9 HD LED LCD, AMD Radeon HD 7310, 2 GB DDR 3 Memory, 500 GB HDD про те, що оціночна вартість такого ноутбуку складає 3333,33 грн. (т. 1 а.с. 179-183).

11.Заява ОСОБА_6 від 18.02.2021 про надання дозволу на проведення слідчого експерименту у квартирі АДРЕСА_4 (т. 1 а.с. 184).

12.Протокол проведення слідчого експерименту від 16.02.2021 за участі обвинуваченого та DVD диск з його фіксацією (т. 1 а.с. 185-188).

13.Характеризуючі дані відносно обвинуваченого ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 189-207).

У судових дебатах прокурор просив визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді 6 років позбавлення волі. До вступу вироку в законну силу обрати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Долю речових доказів вирішити згідно ст.100 КПК України.

Захисник у судових дебатах просив суд виправдати ОСОБА_4 , мотивувавши це відповідними поясненнями.

Обвинувачений у судових дебатах повідомив, за змістом, що не вчиняв інкримінованого йому кримінального правопорушення, ноутбук не забирав.

Щодо вищевикладеного публічного обвинувачення, підтриманого прокурором в судових засіданнях у цій справі, за яким прокурор вважає винними обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні відкритого викрадення чужого майна (грабіжу), вчиненого повторно, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, суд зазначає про наступне.

За ч. 2 ст. 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії.

Тому суд застосовує статтю 62 Основного Закону України, згідно з вимогами якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Згідно із ч. 1 ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Частина 2 цієї статті КПК України регламентує, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

За ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до частини другої цієї статті процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Стаття 85 КПК України передбачає, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Передбачений ч. 1 ст. 186 КК України склад злочину грабіж – це відкрите викрадення чужого майна.

Викрадення вважається відкритим, якщо воно вчиняється у присутності власника майна або особи, у віданні чи під охороною якої перебуває майно, і винний усвідомлює, що ці особи розуміють сутність його злочинних дій. Відкритим вважається і таке викрадення, яке було помічене сторонніми особами і цю обставину злочинець не тільки усвідомлював, але й нехтував нею. При вчиненні грабежу винний діє відкрито, зухвало і свідомо нехтує присутністю власника майна або особи, яка володіє майном чи охороняє його, або сторонніх осіб.

При вчиненні грабежу, що не був поєднаний з насильством (ч.1 ст. 186), злочинець уникає фізичного зіткнення з власником майна або особою, у віданні чи під охороною якої перебуває майно, а також з іншими особами, які усвідомлюють значення того, що відбувається.

Грабіж вважається закінченим злочином з моменту заволодіння майном. Таким моментом визнається поява у злочинця реальної початкової можливості розпорядитися вилученим майном (винести, передати іншим особам тощо).

У ч. 2 ст. 186 КК України законодавцем збережені (разом з іншим) вище вказані ознаки об`єктивної сторони грабежу як складу злочину.

Фактичні дані, отримані за результатом огляду місця події від 15.02.2021 за адресою: м. Горішні Плавні, просп. Героїв Дніпра 49 (т. 1 а.с. 166-171) а саме, що зі слів ОСОБА_4 ноутбук, вказаний у цьому протоколі, був ним викрадений з квартири свого знайомого на ім`я ОСОБА_13 , є недостовірними, оскільки в судовому засіданні обвинувачений у своїх показах наданих суду в судових засіданнях заперечив проти інкримінованого йому обвинувачення у тому числі на підставі цього доказу.

Фактичні дані, отримані за результатами слідчого експерименту від 16.02.2021 (т. 1 а.с. 175-178) за участю потерпілого ОСОБА_6 про те, що у кв. АДРЕСА_4 , у якій мешкає потерпілий без дозволу потерпілого, обвинувачений взяв ноутбук із зарядним пристроєм та пішов до вхідних дверей у квартиру і в цей час потерпілий почав кричати « ОСОБА_9 , ОСОБА_14 », але він побіг у напрямку ліфту, ОСОБА_9 нічого не відповідав, дозволу на користування ноутбуком потерпілий не давав, потерпілий вказав, що коли ОСОБА_9 відключав ноутбука, потерпілий казав, щоб він не робив цього, коли потерпілий вийшов у коридор ОСОБА_15 вже не було, - є недостовірними, оскільки у судовому засіданні потерпілий надав саме суду інші покази, викладені вище цьому вироці суду, відповідно до змісту яких обвинувачений взагалі ніяких протиправних дій щодо належного потерпілому ноутбуку не вчиняв.

Фактичні дані, отримані за результатами слідчого експерименту від 18.02.2021 ( т. 1 а.с. 185-188) за участю ОСОБА_4 про те, що: у кв. АДРЕСА_4 , у якій мешкає потерпілий, ОСОБА_4 підійшов до ноутбуку який стояв напроти них, та викрав його з розетки; підозрюваний вказав, що у цей час ОСОБА_13 спросив його, що він робить; після цього підозрюваний вказав, що коли ОСОБА_13 був у кімнаті, він підійшов до ноутбуку, взяв його у руки та пішов до виходу з квартири, у цей час ОСОБА_13 кричав йому «Что ты делаеш? Куда ты понес?»; із вказаним ноутбуком підозрюваний пішов по просп. Героїв Дніпра, щоб здати його у ломбард «Імперіал», який працює цілодобово; на вказаній вулиці він був затриманий працівниками поліції є недостовірними, оскільки у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 надав саме суду інші покази, викладені вище у цьому вироці суду, відповідно до змісту яких обвинувачений взагалі ніяких протиправних дій щодо належного потерпілому ноутбуку не вчиняв.

Фактичні дані, отримані за результатом допиту судом працівників поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_10 як свідків щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому злочину та наявність належного потерпілому ОСОБА_6 ноутбуку чорного кольору, за показами свідків, у ОСОБА_4 суперечить фактичним даним, отриманим за результатами допиту обвинуваченого ОСОБА_4 і потерпілого ОСОБА_6 , тому суд вважає їх недостовірними.

Суд зауважує на тому, що відсутні докази належності потерпілому ноутбука марки «Packard Bell Easy Note TE», чорного кольору, з характеристиками AMD Dual-Core Processor E1-1200, 15.6 16:9 HD LED LCD, AMD Radeon HD 7310, 2 GB DDR 3 Memory, 500 GB HDD і зарядного пристрою, яких було виявлено під час огляду місця події (т. 1 а.с. 166-171), і вилучено, а значить і відсутній предмет злочину. У матеріалах судової справи відсутні протоколи відповідних процесуальних дій, впізнання інші докази, відповідно до яких суд однозначно встановив би існування предмету злочину, інкримінованого прокурором ОСОБА_4 .

З викладеного суд дійшов висновку, що вищенаведені досліджені судом докази не доводять обов`язкові ознаки інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, - об`єктивну сторону, а саме відкрите викрадення, а також існування предмету кримінального правопорушення – чужого майна.

Суд враховує, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 284 цього Кодексу. За ч. 2 цієї статті якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок і призначає покарання, звільняє від покарання чи від його відбування у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, або застосовує інші заходи, передбачені законом України про кримінальну відповідальність.

Тому суд дійшов висновку про те, що не доведено, що в діянні обвинуваченого ОСОБА_4 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Питання щодо речових доказів належить вирішенню відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та виправдати його у зв`язку з не доведенням, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Речовий доказ у справі ноутбук марки «Packard Bell Easy Note TE», чорного кольору, з характеристиками AMD Dual-Core Processor E1-1200, 15.6 16:9 HD LED LCD, AMD Radeon HD 7310, 2 GB DDR 3 Memory, 500 GB HDD, виданий на відповідальне зберігання ОСОБА_6 , – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області, а обвинуваченим у той же строк з моменту його отримання.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.

Копію вироку після його проголошення вручити учасникам кримінального провадження в день проголошення вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому, потерпілому роз`яснюється право подати клопотання про помилування, а також роз`яснюється учасникам кримінального провадження право ознайомитись із журналом судового засідання та подавати на них зауваження.

Суддя ОСОБА_16