Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №376/842/26 — Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/842/26

Провадження № 2/376/1205/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м.Сквира

Сквирський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді - Ловінської С.С.,

за участю секретаря - Кропивлянської С.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сквира цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «ФК «Позика» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій просить суд стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 66812575 від 05.01.2022 в розмірі 17 000,00 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що 05.01.2022 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 66812575. Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5000 грн. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 01.09.2025 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №01092025/1. Згідно даного Договору факторингу 01.09.2025 відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 66812575 від 05.01.2022. Сума боргу перед Новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 17000 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту – 5000,00 грн; заборгованість за відсотками – 12000,00 грн; заборгованість за штрафними санкціями та комісіями - 0 грн.

Ухвалою судді від 27.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачка відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подала.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 05.01.2022 укладено договір про надання фінансового кредиту №66812575, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Ірбіс» надає кредит ОСОБА_1 у розмірі 5000,00 грн з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно пункту 3.2. договору, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити, передбачені договором проценти у строки та на умовах договору (а.с.20-23).

Згідно п. 3.2. - 3.2.2. Договору за користування кредитом Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%. Стандартна процентна ставка застосовується у межах строку, визначеного у п. 4.2. цього Договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою Клієнта. При цьому, Клієнт може скористуватись Пільговим періодом та отримати пільгову процентну ставку (знижку) на умовах, визначених в п.п. 3.2.1, 3.2.2. п.3.2. цього Договору: пільговий період: строк кредитування - 30 календарних днів з 05.01.2022 по 04.02.2022 за пільговою процентною ставкою (знижкою) - 2 %; стандартний період: строк кредитування - 60 календарних днів з 05.02.2022 по 05.04.2022 за стандартною процентною ставкою - 3 %.

Договір про надання фінансового кредиту підписаний відповідачкою електронним підписом 609249.

З довідки про ідентифікацію, вбачається, що клієнт ОСОБА_1 ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФК «Ірбіс» відповідно до вимог ч.1 ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 №675-VІІІ: унікальний ідентифікатор (код підпису - 609249; дата та час підписання – 1/5/2022, номер карти/маска карти: НОМЕР_1 (а.с.16).

За інформацією, наданою ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» вих.№3152_251021113623 від 21.10.2025, було успішно перераховано кошти на платіжну карту клієнта: Дата 05.01.2022 на суму 5 000,00 грн,маска карти НОМЕР_1 , номер транзакції в системі іРау.uа -129371954, призначення платежу: Зарахування 5000 грн на карту НОМЕР_1 (а.с.28).

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачці грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.

Разом з тим, відповідачка належним чином не виконувала свої зобов`язання за договором про надання фінансового кредиту №66812575 від 05.01.2022, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість, яка відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості становить 17 000,00 грн, з яких: 5000,00 грн – залишок основного боргу, 12 000,00 грн – залишок відсотків за кредитом (а.с.32-33).

01.09.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» та ТОВ «Фінансова компанія «Позика» укладено Договір факторингу № 01092025/1, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Ірбіс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Позика» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «Позика» приймає належні ТОВ «ФК «Ірбіс» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а.с.24-25).

Згідно витягу з додатку №1 до договору факторингу № 01092025/1 від 01.09.2025 ТОВ «ФК «Позика» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №66812575 від 05.01.2022 в розмірі 17 000 грн, з яких: 5000 грн - сума заборгованості за тілом, 12 000 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.14).

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він фактично був ознайомлений, що ствердив своїм підписом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, у відповідачки виник обов`язок повернути позивачу грошові кошти отримані за кредитним договором у розмірі та на умовах встановлених договором.

За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, відповідачка підтвердила своїм підписом, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вказаних документів, та зобов`язалася виконувати їх умови.

Частиною 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Статтею 207 ЦК України не передбачено вичерпного переліку таких документів, тому, окрім листів та телеграм, можуть використовуватися й інші засоби зв`язку, наприклад електронний або інший інтернет/SMS-pecypc.

Крім того, суд вказує, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, договір був підписаний відповідачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено укладання між сторонами такої угоди, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Отже, існують підстави вважати, що сторонами належно обумовлено умови користування позиченими коштами та позичальнику належним чином повідомлено про умови позики.

Згідно ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст.1077 ЦК України зазначено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно правової позиції ВС в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, - боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Таким чином, судом установлено, що між відповідачкою та Первісним кредитором укладено у належній формі договір кредиту, Первісним кредитором виконані умови договору кредиту належним чином, надано відповідачці кредитні кошти. Право вимоги за договором перейшло до позивача внаслідок заміни кредитора. Відповідачкою не надано належних та допустимих доказів повернення ним у повному обсязі отриманих у кредит коштів у повному обсязі зі сплатою відсотків за користування кредитом, у межах визначеного сторонами строку кредитування як Первісному кредиторові, так і новим кредиторам. Відповідачкою не надано доказів сплати заборгованості.

Досліджений в судовому засіданні розрахунок заборгованості достатньо підтверджує факт неналежного виконання відповідачкою взятих на себе зобов`язань за кредитним договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу.

Відповідачка не подала жодного доказу на спростування розрахунку заборгованості поданого позивачем та належного виконання зобов`язань за договором.

Таким чином, в процесі судового розгляду встановлено, що 05.01.2022 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №66812575, оцінивши у сукупності надані ТОВ «Фінансова компанія «Позика» докази по справі, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 не виконує взятих на себе зобов`язань, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, та з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за наданим кредитом по даному договору, а саме 17 000,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту – 5000,00 грн; прострочена заборгованість за відсотками – 12 000,00 грн.

Позивач ставить вимогу про стягнення судових витрат зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правової допомоги представником позивача надано договір про надання правової допомоги №39493634/03 від 02.01.2026 (а.с.17-19), додаткову угоду №66812575 від 16.02.2026 (а.с.27); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльність (а.с.10); акт наданих послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 16.02.2026 (а.с.12), детальний опис робіт (наданих послуг) (а.с.15).

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог, та оскільки позов задоволено, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 5500,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 11, 12, 13, 77, 81, 141, 142, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (IBAN: НОМЕР_2 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО: 380634) заборгованість за кредитним договором № 66812575 від 05.01.2022 в розмірі 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (IBAN: НОМЕР_2 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО: 380634) сплачений судовий збір в розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (IBAN: НОМЕР_2 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО: 380634) витрати на правничу допомогу в розмірі 5500,00 грн (п`ять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок).

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу проголошення рішення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», код ЄДРПОУ 39493634, адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя С.С.Ловінська