Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №372/4658/26 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/4658/26

Провадження 2-3058/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

02 вересня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі: Головуючої судді Висоцької Г.В., за участю секретаря Куник О.В., розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «К9» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи – приватний виконавець виконавчого округу Київської області – Горелик Євген Борисович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу – Журавльова Лариса Михайлівна,

В С Т А Н О В И В:

До Обухівського районного суду Київської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «К9» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи – приватний виконавець виконавчого округу Київської області – Горелик Євген Борисович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу – Журавльова Лариса Михайлівна.

В своїй позовній заяві позивач просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 1342 від 23.11.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Ларисою Михайлівною; стягнути з ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "К9" безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 26290,00 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що на підставі виконавчого напису нотаріуса Журавльової Л.М. та за заявою відповідача приватним виконавцем відкрито виконавче провадження 67831541 вд 10.12.2021.

На думку позивача даний виконавчий напис повинен бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, оскільки приватним нотаріусом було порушено вимоги Закону України «Про нотаріат», а сума заборгованості не є безспірною.

Крім того, з заробітної платні позивача в рамках виконавчого провадження, стягувалися грошові кошти, які просить стягнути з відповідача на свою користь.

З огляду на викладене, позивач просить задовольнити позов.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 28.08.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення.

Учасникам справи надіслано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, якою відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Позивача у судове засідання не з`явився, подав заяву, у якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, не заперечив проти заочного рішення.

Відповідач та треті особи своїми процесуальними правами не скористалися, відзиву на позов, заперечень, пояснень, клопотань чи заяв до суду не подали.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно зі ст. 280 ЦПК України,суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність передбачених до ст. 280 ЦПК України умов для цього, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні у справі докази та з`ясувавши обставини справа, суд встановив таке.

Судом встановлено, що 23.11.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Ларисою Михайлівною вчинено виконавчий напис. який зареєстрований в реєстрі за №1342.

10.12.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Микитин Оксаною Степанівною відкрито виконавче провадження № 67831541 на підставі виконавчого напису № 1342 виданого 23.11.2021 року приватним нотаріусом Київської міського нотаріального округу Журавльова Лариса Михайлівна, відповідно до якого було задоволено вимоги ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "К9" стягнути з ОСОБА_1 :

- 8000,00 грн – прострочена заборгованість за сумою кредиту;

- 18240,00 грн – строкова заборгованість по невиплаченим відсоткам;

- 50,00 грн – плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму – 26290,00 грн.

Згідно інформації, оприлюдненої в Єдиному реєстрі приватних виконавців України, діяльність приватного виконавця виконавчого округу Київської області Микитин С|ксани Степанівни припинена згідно наказу Міністерства юстиції України від 15.08.2024 №2072/7.

На виконання вимог частини другої статті 45 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», рішенням Ради приватних виконавців України від 22.08.2024 року № 73, приватного виконавця виконавчого округу Київської області Горелика Євгена Борисовича призначено тимчасовим приватним виконавцем для здійснення заходів щодо припинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Київської області Микитин Оксани Степанівни.

13.09.2024 року приватним виконавцем Гореликом Є.Б. винесено постанову про прийняття виконавчого провадження

Про відкрите виконавче провадження позивач дізнався, перебуваючи на військовій службі у складі ЗСУ.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

У відповідності до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Главою 16 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно п. 1.1 даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно п. 1.2 Інструкції, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися:

- дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;

- найменування та адреса стягувача;

- найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);

- строк, за який провадиться стягнення;

- суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;

- розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;

- номер, за яким виконавчий напис зареєстровано;

- дата набрання юридичної сили;

- строк пред`явлення виконавчого напису до виконання.

Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Пунктом 3.1 Інструкції визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи:

- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Крім того, пункт 3.3 Інструкції передбачає, що якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку.

Пунктом 3.5 Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Як передбачено ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Крім того, вказані висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Суду не було надано доказів, що для вчинення виконавчого напису надавались первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 310/9293/15 (ЄДРСР № 71825964).

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оспорюваний виконавчий напис був вчинений приватним нотаріусом 23.11.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі N 826/20084/14.

28.11.2025 року на адресу адвоката Рябко С.О. надійшла відповідь на адвокатський запит від приватного виконавця виконавчого округу Київської області Горелик Є.Б., яким повідомлено про знищення матеріалів виконавчого провадження в наслідок військової агресії російської федерації.

У зв`язку з вищенаведеним, неможливо перевірити підстави відкриття виконавчого провадження, а також встановити належність і допустимість документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис нотаріуса.

Більше того, відповідно до наданої відповіді приватного виконавця, знищено також кредитний договір, який є первинним документом, що підтверджує існування зобов`язань між сторонами.

Таким чином, відсутні будь-які належні та допустимі докази існування заборгованості, її розміру, строків виконання, а також безспірності вимог, що є обов`язковими умовами для вчинення виконавчого напису нотаріуса.

З врахуванням встановлених судом обставин наявні правові підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Що стосується стягнення грошових коштів за виконавчим написом, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу (збереження майна без достатньої правової підстави) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є правовідносини, які виникають у зв`язку з безпідставним утриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

При цьому, набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності правової підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала. Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2016 року у справі № 6-100цс15, від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц, від 23 січня 2020 року у справі № 910/3395/19.

Як вбачається з матеріалів справи, з ОСОБА_1 на користь відповідача в рамках виконавчого провадження №68543075 стягнуто кошти у сумі 26290,00 грн, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження.

З урахуванням наведеного, суд вважає задовольнити заявлені позивачем вимоги та стягнути на його користь з відповідача грошові кошти у розмірі 26290,00 грн.

Згідно з матеріалами справи, суд відмічає, що правовою підставою для набуття ТОВ «Фінансова компанія «К9» грошових коштів у спірному розмірі став виконавчий напис нотаріуса, який рішенням суду визнано таким, що не підлягає виконанню, а відтак відпадала правова підстава для отримання таких коштів, відповідні грошові кошти підлягають поверненню позивачу відповідно до ст. 1212 ЦК України, а позовні вимоги необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 28.07.2026 року відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення судового рішення, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 2662,40 грн (за подання двох позовних вимог майнового та немайнового характеру).

Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «К9» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи – приватний виконавець виконавчого округу Київської області – Горелик Євген Борисович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу – Журавльова Лариса Михайлівна- задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 1342 від 23.11.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Ларисою Михайлівною.

Стягнути з ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "К9" на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 26290,00 грн.

Стягнути з ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "К9" на користь держави судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Г.В.Висоцька