Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №369/6025/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 01 вересня 2026 р.

Справа: №369/6025/26

Суддя: Янченко А. В.

Справа № 369/6025/26

Провадження № 2/369/11137/26

РІШЕННЯ

Іменем України

02.09.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі судді Янченка А.В. за участі секретаря судового засідання Лисяк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 369/6025/26 за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - адвокат Поляков Т.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , згідно якого просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менш як 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви та до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 11 червня 2016 року між ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 укладено шлюб, зареєстрований Виконавчим комітетом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис № 178.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у їх спільному подружньому житті народилась донька: ОСОБА_4 , про що 27.12.2016 Виконавчим комітетом Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області складено відповідний актовий запис за № 67 й видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .

31 травня 2023 року рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області (Справа № 369/3249/23, Провадження № 2/369/3345/23) шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , розірвано.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 припинив брати участь у вихованні дитини, з урахуванням чого Позивач повністю самостійно опікується інтересами і потребами доньки, піклується про неї, займається її вихованням, освітою, слідкує за її розвитком та здоров`ям.

Малолітню доньку ОСОБА_1 утримує сама, ОСОБА_3 не виділяє коштів на утримання доньки, а лише одноразово декілька років тому надав матеріальну допомогу на утримання малолітньої доньки ОСОБА_5 , у подальшому і до цього така допомога не здійснювалась

Для розвитку доньки Позивачка самостійно прикладає всі свої зусилля та можливості, однак, особистих коштів для належного та необхідного забезпечення дитини недостатньо, а тому Позивач вимушена поставити питання про стягнення аліментів в судовому порядку.

На підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.04.2026 року у справі відкрито провадження, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Сторони в передбачений ч. 7 ст. 279 ЦПК України строк не звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Строк, визначений ч. 3 ст. 279 ЦПК України, для реалізації особами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків сплив.

Відповідач в строк, встановлений судом, відзив на позов не надав.

Оскільки відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не подав, суд вважає за можливе провести розгляд справи на підставі наявних у справі письмових доказів та у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно з п. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 31.05.2023 рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області (справа №369/3249/23) розірваний шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 у шлюбі народилась ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 27.12.2016 Виконавчим комітетом Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис № 67. Батьками дитини записано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Дитина мешкає разом із позивачкою та знаходиться на її утриманні.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

За змістом частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

У ст. 180 Сімейного кодексу України зазначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно із ст. 181 цього Кодексу способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів та інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) дитина, з огляду на її фізичну і розумову незрілість потребує спеціального захисту та турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

При отриманні доходу в натурі проводиться грошова оцінка такого натурального надання особі, а потім з отриманих сум стягуються аліменти. Проте вартість натурального надання може суттєво варіюватися, а крім того, щомісяця вчиняти переоцінку натурального надання дуже складно. Тому замість частки від доходу платника аліментів у якості аліментів суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно з пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, в зв`язку з чим суд стягує з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову (02.04.2026 року) до моменту досягнення дитиною повноліття.

На підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір належить стягнути з відповідача на користь держави в розмірі 1 331,20 грн.

Керуючись ст. 2, 76-83, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: Дніпропетровська обл., Криворізький район, м. Кривий Ріг, РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 02.04.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: Дніпропетровська обл., Криворізький район, м. Кривий Ріг, РНОКПП НОМЕР_2 ) в дохід держави судовий збір в сумі 1 331 грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 02.09.2026 року.

Суддя А.В. Янченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua