Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №363/4624/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"01" вересня 2026 р. Справа № 363/4624/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Рукас О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, ФОП, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі призначено суддю Рукас О.В.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 1827 від 14.07.2026 року вбачається, що 01.07.2026 року близько 12 год. 30 хв. під час проведення фактичної перевірки медичного закладу – стоматології за адресою АДРЕСА_2 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , податкова адреса: АДРЕСА_1 , було виявлено порушення порядку ведення розрахунків у сфері торгівлі, а саме не забезпечено облік товарних запасів за місцем їх реалізації, відсутні документи, що підтверджують походження товару, чим порушено п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР.

Таким чином ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялася належним чином шляхом надсилання судового виклику за зареєстрованим місцем знаходження, та шляхом направлення SMS-повідомлення про дату, час і місце судового розгляду на її номер телефону, що вказаний у матеріалах справи про адміністративне правопорушення. Про причини неявки ОСОБА_1 не повідомила, будь-яких заяв, клопотань, у тому числі про відкладення судового розгляду не надходило.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини встановлено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У Постанові ВП ВС від 12.01.2023 року у справі № 9901/278/21 було встановлено, що реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_1 направлявся судовий виклик, SMS-повідомлення про дату, час і місце судового засідання, що було доставлене на її номер телефону, який вказаний у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, то з урахуванням обов`язку сторін з розумним інтервалом часу самостійно цікавитися провадженням у їх справі, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та обов`язками, зважаючи на те, що суд обмежений принципами розумних строків, належної правової процедури, строками розгляду справи та накладення адміністративного стягнення, то суд доходить до висновку, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду справи.

Оскільки ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату, час і місце проведення судового розгляду справи про адміністративне правопорушення, клопотань про відкладення судового розгляду суду не надавала, а справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП не належать до переліку справ, що розглядаються за обов`язкової присутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, то суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення № 1827 від 14.07.2026 року;

- актом фактичної перевірки від 01.07.2026 року, зауважень та заперечень з боку ОСОБА_1 щодо акту та відомостей, викладених у ньому не виявлено;

- викликом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Київській області;

- актом про факт неявки особи № 2499/10-36-07-07 від 14.07.2026 року;

- витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що ФОП ОСОБА_1 має місце обліку за адресою: АДРЕСА_1 ;

- копією паспорту ОСОБА_1 .

Оцінивши досліджені та наявні докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 , які виразилися у порушенні порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП; провину ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення вважаю доведеною.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

У відповідності до ч. 2 ст. 33 та п. 1 ч. 1 ст. 34 КУпАП обставин, що пом`якшують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

У відповідності до ч. 2 ст. 33 та ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

З урахуванням того, що відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає, що стягнення ОСОБА_1 слід призначити у виді штрафу в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, стягується на користь держави судовий збір, розмір якого відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» становить 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі ст. 155-1 КУпАП, керуючись ст.ст. 23,33, 40-1,268,283,284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 85 (вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення постанови.

Суддя О.В. Рукас