Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №363/5073/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"01" вересня 2026 р. Справа № 363/5073/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Рудюк О.Д., розглянувши матеріали, які надійшли від Вишгородського РУП ГУ Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого ТОВ «Атлант», маючого на утриманні дитину 2021 року народження, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 976231 від 02.07.2026 року близько 16 години 00 хвилин гр. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , навпроти McDonald’s вчиняв домашнє насильство, фізичного характеру, а саме хапав за руки, штовхався чим завдав шкоди фізичному здоров`ю колишній співмешканці.

01.09.2026 року ОСОБА_1 надав в суді пояснення, що 02.07.2026 року йому зателефонувала колишня співмешканка та вони домовились, що вона приїде до нього в будинок засмагати, а він в той час був на роботі у своєму магазині. Після чого вони зустрілись та поїхали до м. Києва по дорозі між нами сталась суперечка с приводу того як ОСОБА_2 керує транспортним засобом, вона почала кричати та психувати. Тоді він запропонував їй заспокоїтись випити кави та їхати далі, словесна перепалка у них була але він її не чіпав.

01.09.2026 року року адвокат Усманова Є.І. яка представляє інтереси ОСОБА_1 просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутність складу адміністративного правопорушення та зазначила, що ті докази які долучені до матеріалів працівниками Вишгородського РУП були предметом дослідження Святошинським районним судом міста Києва при винесені постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпПА.

01.09.2026 року ОСОБА_2 надала в суді пояснення, що 02.07.2026 року ОСОБА_1 поводився по відношенню до неї агресивно, словесно ображав, зламав її окуляри, без яких вона погано бачить, що ускладнило їй керування автотранспортом в той день, крім того завдав їй удари по затилку, бив по голові в наслідок чого в неї був струс мозку, приїхавши до м. Києва ОСОБА_1 продовжив по відношенню до неї агресивні дії.

Заслухавши пояснення особи яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснення ОСОБА_2 , адвоката Усманової Є.І. яка представляє інтереси ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 173-2 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звинувачується у тому, що 02.07.2026 року о 16 год. 00 хв. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , навпроти McDonald’s вчиняв домашнє насильство, фізичного характеру, а саме хапав за руки, штовхався чим завдав шкоди фізичному здоров`ю колишній співмешканці ОСОБА_2 .

Крім того, як вбачається з копії постанови Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 02.07.2026 року о 16 год.00 хв. знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , під час сімейної сварки застосував насильство фізичного характеру відносно цивільної дружини ОСОБА_2 .

Таким чином, виникає обґрунтований сумнів щодо того, яка саме подія покладена в основу притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Матеріали справи не дають можливості достовірно встановити місце, обставини та механізм вчинення правопорушення, а отже - не дозволяють зробити беззаперечний висновок про вчинення ОСОБА_1 саме того діяння, яке йому інкримінується.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, що тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Об`єктивна сторона вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі виражається в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до положень Закону України «Про попередження насильства в сім`ї» насильство в сім`ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім`ї стосовно іншого члена сім`ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім`ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю.

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству.

Згідно зі статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: подружжя; колишнє подружжя; мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.

Так, ОСОБА_1 звинувачується у вчинені домашнього насильства фізичного характеру відносно своєї колишньої співмешканки яке сталося 02.07.2026 року о 16год.00хв. в м. Вишгород, Київської області, разом с тим як вбачається з постанови Святошинського районного суду м. Києва від 22.07.2026 року якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 за те, що 22.07.2026 року о 16 год.00 хв. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 під час сімейної сварки застосував насильство фізичного характери відносно цивільної дружини ОСОБА_2 .

Разом з тим, матеріали адміністративної справи та вивчені судом докази, не містять даних, які б давали підстави прийти до висновку, що з боку ОСОБА_1 на час інкримінованого йому правопорушення мали місце дії або бездіяльності фізичного характеру, які б становили об`єктивну сторону домашнього насильства, як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення №ВАД 976231.

Як в вбачається з відеозапису який долучено до матеріалів справи з відеокамер безпечне місто в м. Вишгород, 02.07.2026 року ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 рухаючись по вулиці Набережна, ніяких фізичних, дій насильницького характеру не вчиняли по відношенню один до одного.

Крім того, долучена до матеріалів справи довідка, видана медичним закладом «Київська міська клінічна лікарня № 12» № 4729, не може бути належним та достатнім доказом на підтвердження обставин, які інкримінуються ОСОБА_1 .

Зі змісту зазначеної довідки неможливо встановити, за яких саме обставин, у який час та внаслідок якої конкретно події ОСОБА_2 були отримані тілесні ушкодження. Зокрема, матеріали справи містять суперечливі відомості щодо місця вчинення події, яка нібито мала місце 02.07.2026 року о 16 год. 00 хв.: в одному випадку зазначено м. Вишгород Київської області, вул. Набережна, навпроти McDonald’s, в іншому - АДРЕСА_3 , (як встановлено постановою Святошинського районнго суду м. Києва від 22.07.2026 року).

За таких обставин неможливо встановити, чи стосуються тілесні ушкодження, зафіксовані у довідці № 4729, саме тієї події, яка є предметом розгляду у даній справі, та чи були вони отримані за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення № ВАД 976231.

Сам факт наявності медичної довідки не підтверджує автоматично, що зазначені в ній тілесні ушкодження були заподіяні саме ОСОБА_1 та саме 02.07.2026 року о 16 год. 00 хв. за адресою, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення № ВАД 976231. Для такого висновку необхідний належний доказовий зв`язок між зафіксованими тілесними ушкодженнями та конкретною подією адміністративного правопорушення.

Відсутність у матеріалах справи можливості достовірно встановити, до якої саме події належить зазначена медична довідка, позбавляє її доказового значення в частині підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні саме інкримінованого йому правопорушення.

Таким чином, суд не визнає протокол про адміністративні правопорушення як доказ у цій справі, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, без підтвердження його іншими доказами у справі не можна встановити

Відповідно до Рішення ЄСПЛ у справі «Малофєєва проти Росії» від 30 травня 2013 року, Суд зазначив, що у випадку коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Сам протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП матеріали справи не містять.

Відтак, враховуючи обставини справи, а також враховуючи, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, обставини домашнього насильства, описані у протоколах про адміністративні правопорушення, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме із підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Як вбачається з п.3 ч.1, ч.2 ст. 284 КУпАП, за наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення виноситься постанова про закриття справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.1, 7, 23, ч.1 ст.173-2, 221, 247, 280, 283-285 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1ст.173-2 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення.

Суддя О.Д.Рудюк