Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №361/5361/24 — Броварський міськрайонний суд Київської області

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/5361/24

провадження № 2/361/4032/24

02.09.2026

РІШЕННЯ

Іменем України

02 вересня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Петришин Н.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача

У травні 2024 року до суду надійшла вищевказана позовна заява ТОВ «Іннова Фінанс » до ОСОБА_1 . В обґрунтування позову зазначає, що 02 жовтня 2023 року ТОВ «Іннова Фінанс» та відповідач ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 1775221023 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.Згідно умов договору ТОВ «Іннова Фінанс» надало позичальникові кредит на суму 10 000,00 гривень, строком на 30 днів, до 01.11.2023, зі сплатою процентної ставки дисконтної (зниженої) в розмірі 1.99% на день та (базової) у розмірі 2,99 % на день, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, та Правилах надання грошових коштів у позику.02 жовтня 2023 рокуТОВ «Іннова Фінанс » перерахувало грошові кошти в сумі 10 000,00 грн на банківську карту відповідача - № НОМЕР_1. Таким чином, ТОВ «Іннова Фінанс» належним чином виконало умови договірних зобов`язань.

Ураховуючи неналежне виконання відповідачем ОСОБА_1 умов договірних зобов`язань, ТОВ «Іннова Фінанс» просить стягнути з останнього суму боргу у розмірі 83883,40 грн, яка складається з 10 000,00 грн - заборгованості по тілу кредиту, 71 461,00 грн - заборгованості по відсотках за користування кредитом. Також позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Заперечення відповідача

20 червня 2024 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Калініна С.К. надійшов відзив, в якому останній заперечує проти позову та просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтування заперечень відповідач посилається на те, що ТОВ «Іннова Фінанс» не надало до суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин викладених у позові, а саме: факт укладення сторонами кредитного договору та погодження ними умов кредитування та надання кредиту, факт використання відповідачем одноразового ідентифікатора, факт проходження ідентифікації відповідачем в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Іннова Фінанси» при вході в особистий кабінет, а також не надано оригінали електронних доказів, а саме подання паперової копії з оригіналу ставить під сумнів такий доказ. Відсотки повинні нараховуватися за кредитний період вказаний в договорі. Немає також належних доказів (первинних або платіжних документів) перерахування на платіжну картку відповідача грошових коштів наданих в кредит. Крім того, позивачем не надано детальний розрахунок за складовими кредитної заборгованості, яку просять стягнути з відповідача, зокрема простроченої заборгованості за відсотками, із зазначенням за який період була нарахована та за якою відсотковою ставкою. Відповідач вважає що позивачем не доведено обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме не доведено, перерахування відповідачу тіла кредитних коштів та його розмір, відсотки нараховані поза межами кредитного періоду суперечать нормам права, а тому у задоволенню позову просить відмовити.

Заяви, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Дутчака І.М. від 04 червня 2024 року відкрито провадження в справі у порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Петришин Н.М. від 10 листопада 2025 року прийнято справу до свого провадження, розгляд справи постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Також, у вказаній ухвалі відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.

Позивачем до суду додаткових заяв, пояснень подано не було, Відповідач подав відзив, в якому заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні у повному обсязі .

Обставини справи, що встановлені судом

Відповідно до Договору надання коштів у позику № 1775221033, укладеного 02 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 , відповідачу надано кредит на суму 10 000 грн 00 коп, на умовах строковості, зворотності, платності.

Згідно п. 1.2, 1.3.2, 1.4 договору, кредит надається строком на 30 днів, від дати отримання позичальником до 01.11.2023 (Дисконтний період).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» умови договору виконало, перерахувавши 02.10.2023 року відповідачу, ОСОБА_1 , суму кредиту у розмірі 10 000,00 грн на картковий рахунок НОМЕР_1 , який вказано в договорі, номер транзакції 1304477140, відповідно за Договором надання коштів у позику № 1775221033 від 02 жовтня 2023 року, що підтверджується листом ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» за №7/4927 від 27.05.2024 року.

Згідно до п. 1.4. договору виключно на період строку визначеного п.1.2 договору нарахування процентів здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,99%, ( з урахуванням Програми лояльності ТОВ «Іннова Фінанс», Правила акції ТОВ «Іннова Фінанс» «Повторний кредит) від суми позики за кожен день користування позикою (Дисконтна процентна ставка).

Згідно п.1.5 договору у випадку користування позикою понад строк, встановлений в п.1.2. договору, з наступного дня після спливу строку вказаного в п.1.2. цього договору умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою у розмірі 1,99%на день перераховуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується Базова процентна ставка в розмірі 2,99%на день від суми позики за кожен день користування позикою з першого дня дії договору.

Згідно Додатку №1 до даного договору, Таблиця обчислення загальної вартості позики та реальної річної ставки за договором надання грошових коштів у позику, загальна вартість кредиту (тіло кредиту і проценти за користування кредитом) за 30 днів користування позикою становить 15 970,00 грн.

У позові ТОВ «Іннова Фінанс» наводить розрахунок заборгованості станом на 30.05.2025 року, згідно якого заборгованість ОСОБА_1 за договором надання коштів у позику №1775221033 від 02 жовтня 2023 року, становить 81 461,00 грн, та складається з: 10 000,00 грн - тіла кредиту, 71 461,00 грн - процентів за користування кредитом.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини

Відповідно до пункту першого частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із частинами першою і другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ст. ст. 1046-1053 Кодексу, якщо інше не встановлено параграфом 2 Глави 71 і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 ,уклав вищезазначений договір, за умовами якого відповідачка отримала грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок, зазначений у договорі.

Вказаний договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора «2apbqltc5», який був надісланий на електронну пошту відповідача ОСОБА_1 , « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказаний договір надання коштів у позику №1775221033 від 02 жовтня 2023 рокуприрівнюється до укладеного у письмовій формі.

Тому аргументи відповідача, щодо не укладення сторонами кредитного договору та не погодження ними умов кредитування та надання кредиту, а також нібито не використання відповідачем одноразового ідентифікатора, спростовується самим договором, паспортом споживчого кредит на яких використаний одноразовий ідентифікатор, що був надісланий на електронну адресу відповідача, що підтверджується роздруківкою з електронної пошти позивача.

За приписами статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено законом або договором, або розірвання договору, сплата неустойки.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

У частині першій статті 1048 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За правилами ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату у будь-який передбачений договором спосіб, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у цивільній справі № 342/180/17 зроблено висновок про те, що оскільки фактично отримані та використані Позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, Банк має право вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої ним суми кредитних коштів.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 ЦК України, відповідно до якої якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом ст. 1048 ЦК України право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування позикою припиняється після спливу визначеного договором строку позики чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з

ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначені висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від

28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі

№ 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року по справі

№ 300/438/18.

Так, відповідно до умов Договору надання коштів у позику №1775221033 від 02 жовтня 2023 року, ОСОБА_1 одержав від ТОВ «Іннова фінанси» кредит у розмірі 10 000 грн., строком на 30 днів, тобто до 01 листопада 2023 року. У вищевказаному договорі визначена загальна вартість позики у розмірі 15 970,00 грн.

З наявних в матеріалах справи доказів видно, що відповідач ОСОБА_1 належним чином договірні зобов`язання за наведеними договорами не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість.

У постанові Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20 зроблено висновок, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Отже, у даній справі позикодавець має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів, однак таких вимог позивач не заявляв.

Таким чином, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, оскільки нарахування та стягнення процентів за користування кредитними коштами поза визначеним договором строком суперечить вимогам Цивільного Кодексу України та висновкам Верховного Суду.

Так, враховуючи те, що строк дії договору встановлено його умовами, проценти після закінчення строку його дії, тобто після 01.11.2023 нараховувалися безпідставно, суд погоджується з аргументами відповідача та приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення із відповідача заборгованості за даним договором у розмірі загальної вартості кредиту.

Таким чином, стягненню з ОСОБА_1 підлягає заборгованість за Договором надання коштів у позику №1775221033 від 02 жовтня 2023 рокуу розмірі 15 970,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5 970,00 грн - заборгованість за відсотками.

Щодо судових витрат

Відповідно до платіжної інструкції № 1 від 30.05.2024 при подачі даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Крім того, відповідачу надавалася правова допомога Адвокатським бюро «Калінін та партнери» відповідно до Договору про надання правничої допомоги № б/н від 04.06.2024, вартість наданих послуг становить 8 000 грн, про що свідчить Акт виконаних робіт (надання послуг) від 19.06.2024.

У відзиві на позов відповідач просить стягнути з позивача понесені ним витрати на правову допомогу.

Позивач, отримавши відзив на позовну заяву, жодних заперечень не висловив, в тому числі, й щодо витрат на правову допомогу, які поніс відповідач.

Як передбачено ч. ч. 1, 2, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

За приписами ч. 4 та 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 10 статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково на 19, 60 %, то стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати у розмірі 474,79 грн. Беручи до уваги відсоток задоволення позовних вимог, розмір витрати на правову допомогу, які підлягають стягненню з ТОВ «Іннова Фінанс» на користь відповідача ОСОБА_1 становить: 8 000 грн - 1568 = 6 432 грн.

З огляду на положення частини 10 статті 141 ЦПК України, суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь відповідача суми витрат на правову допомогу у розмірі: 6 432 грн - 474,79 грн = 5 957, 21 гривень.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 514, 526, 536, 611, 625, 1050, 1054, 1077, 1078, 1081 ЦК України, 13, 76, 81, 89, 141, 280-284, 273, 274, 352, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» заборгованість за Договором надання коштів у позику №1775221033 від 02 жовтня 2023 рокуу розмірі 15 970 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят) гривень, з яких 10 000, 00 гривень - тіло кредиту, 5 970,00 гривні - відсотки за користуванням кредитом.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс»на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу в розмірі 5 957 (п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят сім) гривень 21 копійка.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», код ЄДРПОУ - 44127243, адреса місцезнаходження: вул. Болсуновська, буд. 8, поверх 9, м. Київ, 01014.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Наталія ПЕТРИШИН