Вирок від 01 вересня 2026 р. у справі №357/15196/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/15196/26

1-кп/357/1227/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.09.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у залі судових засідань № 8 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у порядку спрощеного провадження обвинувальний акт із доданими до нього матеріалами у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026116030000332 від 06.08.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Біла Церква Київської області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, востаннє вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04.03.2026 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України, –

У С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан, дію якого надалі неодноразово продовжено.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію.

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно із ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» ОСОБА_2 є військовозобов`язаним. Обставин, які відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» надавали б йому право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, не встановлено.

22.07.2026 ОСОБА_2 , перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , отримав під особистий підпис повістку № 8377601 від 22.07.2026 про необхідність прибути 29.07.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних та ознайомлення зі змістом висновку медичного огляду, а також був письмово попереджений начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 про кримінальну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 337 КК України.

Того ж дня ОСОБА_2 отримав направлення до КНП Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 1» для проходження військово-лікарської комісії.

Незважаючи на належне повідомлення, письмове попередження про кримінальну відповідальність та відсутність поважних причин, ОСОБА_2 , діючи умисно, у визначений час до ІНФОРМАЦІЯ_3 не прибув, направлення на проходження військово-лікарської комісії не виконав та військово-лікарську комісію не пройшов, чим ухилився від виконання обов`язків із військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 337 КК України, а саме ухилення військовозобов`язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Формулювання статті КК України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винуватим у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Частина 1 ст. 337 КК України передбачає відповідальність за ухилення призовника, військовозобов`язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України.

Процесуальні підстави ухвалення судом рішення за наслідками розгляду кримінального провадження у спрощеному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння, за вчинення якого встановлене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Санкцією ч. 1 ст. 337 КК України передбачене основне покарання у виді штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до одного року, а тому зазначене кримінальне правопорушення є кримінальним проступком.

Згідно із ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини та згоден із розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

В обвинувальному акті прокурором у порядку ч. 1 ст. 302 КПК України заявлено клопотання про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта додано письмову заяву ОСОБА_2 , складену у присутності захисника ОСОБА_4 , у якій він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, погодився із встановленими під час дізнання обставинами, підтвердив добровільність такої позиції, надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні та зазначив, що ознайомлений з обмеженнями права на апеляційне оскарження, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України.

Захисник ОСОБА_4 підтвердила добровільність визнання ОСОБА_2 своєї винуватості та його згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КПК України суд у п`ятиденний строк із дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. За змістом ч. 2 ст. 382 КПК України у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Ураховуючи, що обвинувачений не оспорює встановлених під час дізнання обставин та добровільно погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, суд, вивчивши обвинувальний акт і додані до нього матеріали, дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення вироку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності учасників судового провадження.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Вивчені судом матеріали, додані до обвинувального акта, зокрема витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 про вчинення кримінального правопорушення, рапорт, копія журналу реєстрації направлень на військово-лікарську комісію, повістка № 8377601 від 22.07.2026 із розпискою про її отримання, письмове попередження ОСОБА_2 про кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 337 КК України, направлення на проходження військово-лікарської комісії, протокол огляду документів від 11.08.2026 з ілюстративною таблицею, повідомлення та документи ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповіді закладів охорони здоров`я про непроходження ОСОБА_2 військово-лікарської комісії, відсутність його звернень за медичною допомогою та перебування на стаціонарному лікуванні у відповідний період, довідка про отримання медичної допомоги в лікаря-нарколога, а також інші характеризуючі особу документи підтверджують встановлені органом дізнання обставини та наявність фактичних підстав для визнання обвинуваченим своєї винуватості.

Суд визнає доведеною винуватість ОСОБА_2 та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 337 КК України як ухилення військовозобов`язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_2 , суд визнає щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_2 , органом досудового розслідування та судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, з дотриманням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, дані про особу винного, обставину, яка пом`якшує покарання, та відсутність обставин, які його обтяжують.

ОСОБА_2 вчинив умисний кримінальний проступок у сфері забезпечення військового обліку, повністю визнав свою винуватість, щиро розкаявся, має постійне місце проживання, офіційно не працевлаштований, неодружений.

Відповідно до довідки КНП Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 4» ОСОБА_2 за медичною допомогою до лікаря-психіатра не звертався, з 2024 року отримує медичну допомогу в лікаря-нарколога з приводу синдрому залежності від опіоїдів; у період із 22.07.2026 до 29.07.2026 на стаціонарному лікуванні у вказаному закладі не перебував.

Водночас суд ураховує, що ОСОБА_2 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, зокрема:

вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.02.2010 за ч. 2 ст. 187 КК України засуджений до позбавлення волі на строк 7 років із конфіскацією 1/2 частини майна;

вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.07.2018 за ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України засуджений до позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців із конфіскацією майна, від відбування якого звільнений 23.09.2020 умовно-достроково з невідбутою частиною покарання 1 рік 8 місяців 29 днів;

вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.08.2021 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України засуджений до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців;

вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.11.2021, зі змінами, внесеними ухвалою Київського апеляційного суду від 16.06.2022, за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України засуджений до позбавлення волі на строк 3 роки, від відбування якого звільнений 14.11.2023 у зв`язку із закінченням строку покарання;

вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04.03.2026 за ч. 1 ст. 309 КК України засуджений до обмеження волі на строк 3 роки та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

З урахуванням наведеного, ставлення обвинуваченого до вчиненого, його майнового стану, наявності пом`якшуючої та відсутності обтяжуючих покарання обставин суд вважає необхідним призначити ОСОБА_2 покарання у виді штрафу в середньому розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст.337 КК України, – 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 грн.

Саме таке покарання за новий кримінальний проступок є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень і відповідає меті покарання, визначеній ст. 50 КК України.

Застосування покарання у виді виправних робіт є неможливим, оскільки ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований. Підстав для застосування ст.69 КК України суд не встановив.

Разом із цим ОСОБА_2 учинив нове умисне кримінальне правопорушення 29.07.2026, тобто протягом іспитового строку, встановленого вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04.03.2026.

Відповідно до ч.3 ст.78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими ст. 71, 72 КК України.

За змістом ч. 1 ст. 71 КК України у разі вчинення засудженим нового кримінального правопорушення після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Оскільки штраф та обмеження волі відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України складанню не підлягають і виконуються самостійно, суд вважає за необхідне за сукупністю вироків приєднати до покарання, призначеного за цим вироком, невідбуте покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки, призначене вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04.03.2026.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід до ОСОБА_2 у цьому кримінальному провадженні не застосовувався.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта, відсутні.

Документи, долучені до матеріалів кримінального провадження як речові докази, відповідно до п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України слід залишити при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Керуючись ст. 50, 53, 65–67, ч. 3 ст. 72, ч. 3 ст. 78, ст. 71, ч. 1 ст. 337 КК України, ст. 100, 302, 368–371, 373–375, 381–382 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 400 (чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6 800 (шість тисяч вісімсот) гривень.

На підставі ст. 71, ч. 3 ст. 78 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного цим вироком, приєднати невідбуте покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки, призначене вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04.03.2026, та остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді:

- обмеження волі на строк 3 (три) роки;

- штрафу в розмірі 400 (чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень.

Відповідно до ч.3 ст.72 КК України покарання у виді обмеження волі та штрафу виконувати самостійно.

Строк відбування покарання у виді обмеження волі обчислювати з дня прибуття ОСОБА_2 до кримінально-виконавчої установи відкритого типу і постановлення його на облік.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_2 не обирати.

Документи, визнані речовими доказами згідно постанови про визнання матеріалів відеозапису документами від 11.08.2026 та долучені до матеріалів кримінального провадження, а саме відеофайл з назвою « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », який зберігається на оптичному носії інформації – DVD-R диску, залишити при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів із дня отримання його копії.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені під час дізнання обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Київським апеляційним судом.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1