Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №357/13778/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 01 вересня 2026 р.

Справа: №357/13778/26

Суддя: Дорошенко С. І.

Справа № 357/13778/26

3/357/4275/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.09.2026 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі, батальйон № 1, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: дані відсутні,

за ч. 5 ст. 126 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 11 червня 2026 року о 22 годині 20 хвилин, ОСОБА_1 на автодорозі М-05, Київ-Одеса, 78 км., керував транспортним засобом «Audi 80», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами, правопорушення вчинено повторно протягом року відповідно до постанови серія ЕНА № 7252782 від 25.05.2025 року за ч. 2 ст. 126 КУпАП, чим порушив п. 2.1 а Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 в судові засідання 25.08.2026 року та 02.09.2026 року не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся за адресою вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні переглянуто диск з відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, який додано до протоколу, та з якого убачається, що 25.07.2026 року працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у райвідділу поліції. Відеозаписом не зафіксовано руху та зупинки транспортного засобу, а також водія ОСОБА_1 .

В судове засідання викликався працівник поліції молодший лейтенант поліції Третяк В.С., який склав адміністративний протокол серії ЕПР1 № 728515 , однак останній в судове засідання не з`явився.

Оголосивши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши рішення щодо скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 28.05.2026 року серія ЕНА № 7357493, довідку щодо наявності освідчення водія, довідку визначення повторності порушення ПДР, витяги з бази ІПНП Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області, листи про запрошення до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі, батальйон № 1, повідомлення Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі, батальйон № 1, доповідну записку, поштові трекінги, витяг з сайту судової влади, рапорт працівника поліції, переглянувши відеозаписи з нагрудної камери поліцейського, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.

У диспозиції ч. 2 ст. 126 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Частиною 4 ст. 126 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Як вбачається з матеріалів справи, протокол було складено 30.09.2023 року, в той час як зазначено, що подія була 11.09.2023 року.

В матеріалах справи наявне рішення щодо скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 28.05.2026 року серія ЕНА7357493.

Разом із тим слід зазначити, що події інкриміновані ОСОБА_1 , відбувалися 11.06.2026 року, а не 28.05.2026 року.

Відповідно до п. 2 ст. 293 КУпАП вбачається, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає, крім іншого, рішення про скасування постанови і надсилає справу на новий розгляд.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази, що на постанову у справі про адміністративне правопорушення від 11.06.2026 року серія ЕНА7357493 була подана скарга.

Крім того, працівники поліції, у порушення вимог закону, через 46 днів після інкримінованої події, склали протокол про адміністративне правопорушення, розгляд якого не належить до їх компетенції. Крім того, вказаний протокол був складений у відсутність самого ОСОБА_1 , без розяснення йому його прав та обовязків, передбачених КУпАП.

При цьому суд, не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи викладені обставини, а також ряд порушень, допущених при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , зібрані у даній ссправі докази не можна вважати належними та допустимими, оскільки вони зібрані і істотним порушення вимог КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи.

Ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява № 25).

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рідермон про Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Виходячи з положень ст. ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.

Таким чином, сукупність вказаних обставин не дає можливості суду зробити висновок про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП в діях ОСОБА_1 .

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Європейський Суд з прав людини у справі "Кобець проти України" 14.02.2008 року зазначив, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Туреччини", п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 126, 7, 221, 247, 252, 283-285, 294 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяСвітлана ДОРОШЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua