Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №289/1454/26 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1454/26

Номер провадження 3/289/529/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2026 м. Радомишль

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Сіренко Н.С., розглянувши матеріали, що надійшли з ВП №2 (м. Радомишль) Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП відсутній в матеріалах справи,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 03.07.2026 серії ЕПР 1 №709217, 02.07.2026 о 23:46, в м. Радомишль, вул. Чорнобильська, 8, ОСОБА_1 керував ТЗ ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився на місці зупинки ТЗ та у найближчому закладі охорони здоров`я у встановленому законодавством порядку, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, повідомив, що спочатку відмовився бо вперше спілкується з поліцією та розхвилювався, а через нетривалий час сам неодноразово пропонував проїхати в медичний заклад для проходження огляду, на що поліцейський відмовив посилаючись на те, що вже складені матеріали. Також поліцейський повідомив, що ОСОБА_1 може самостійно пройти огляд в лікарні і надати висновок в суді, що останній і зробив, просить долучити до матеріалів справи висновок щодо результатів медичного огляду від 20.07.2026 разом із результатом токсикологічного дослідження зразку крові на вміст алкоголю від 03.07.2026, вказані документи спростовують висновок поліцейського про наявність ознак алкогольного спяніння.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, судом встановлено наступне.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягне за собою адміністративну відповідальність.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі – Інструкції), а також «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103 (Далі Порядок).

Так, згідно положень ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатом, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Згідно п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п. 2 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС, а у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 8 Порядку).

Суд звертає увагу, що оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та долучення доказів на підтвердження висунутого обвинувачення, належить до компетенції та обов`язку уповноваженої посадової особи, яка склала протокол, та яка висуває обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, а постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

При цьому протокол про адміністративне правопорушення, хоч і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення, та інформація, яка в нього вноситься, повинна ґрунтуватися на первинних доказах.

До протоколу долучено акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, та направлення водія до КНП "Радомишльська лікарня", в яких зазначені виявлені ознаки: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна шкірного покриву обличчя, з позначками "не проводився" та іншими розписками, а також долучено відеозаписи.

Суд при прийнятті рішення керується виключно доказами, що додані працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення.

З переглянутого судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що у зв`язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, йому працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на що він відмовився (23:56:31), пізніше ОСОБА_1 неодноразово пропонував працівникам поліції пройти огляд в медичному закладі (00:04:50, 00:19), однак поліцейський відмовив посилаючись на те, що він сам може пройти огляд в медичному закладі, а наразі вже складені матеріали, при цьому на відеозаписі зафіксовано, що в цей момент патрульний лише заповнював Акт огляду на стан сп`яніння, а також направлення на огляд водія в медичному закладі (00:15:37) і в цей час ще не було складено протокол про адміністративне правопорушення (складене лише 00:25:07).

Із наданого ОСОБА_1 висновку щодо результатів медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння від 20.07.2026 вбачається, що останній звернувся до КНП "Радомишльська лікарня" 03.07.2026 о 0-30 годині, оглянутий лікарем ОСОБА_2 та ознак сп`яніння у ОСОБА_1 не виявлено. Із копії токсикологічного дослідження зразку крові на вміст алкоголю вбачається, що у ОСОБА_1 03.07.2026 о 00-50 годині здійснено відбір крові, за результатом дослідження в доставленому зразку крові етиловий алкоголь не виявлено.

Сукупність викладених вище обставин вказує на те, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №709217 від 03.07.2026 обставини щодо порушення ОСОБА_1 п. 2.5. ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються наявними у справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Суд зауважує, що недотримання процедури та порядку виявлення у водія, який керував транспортним засобом, ознак алкогольного сп`яніння, є істотним порушенням процедури проходження водієм транспортного засобу огляду на визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виключає адміністративну відповідальність та порушує конституційні права і свободи ОСОБА_1 , а також встановлений законом порядок отримання фактичних даних у справі.

Відтак, із матеріалів, які додано до протоколу про адміністративне правопорушення, не вбачається дій ОСОБА_1 щодо відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП не доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які б дали можливість констатувати, що його винуватість доведено поза розумним сумнівом, отже суд вважає, що працівниками поліції не доведено факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до частини 3 статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі № 1-135/2018 (5846/17) зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово наголошував на тому, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. При цьому суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Підсумовуючи викладене, враховуючи наявні докази по справі, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №709217 від 03.07.2026 не підтверджені достатніми, вагомими та беззаперечними доказами по справі, які б свідчили про наявність події, а в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 130, 247, 283, 284 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з моменту її винесення.

Суддя Наталія СІРЕНКО

Постанова набирає законної сили ______________ 202__