Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №288/448/26 — Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/448/26

Провадження № 2/288/550/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Зайченко Є. О.,

за участю секретаря судових засідань – Корнієнко Т.М.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – Савіцької А.О.,

третьої особи - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 (далі – відповідач), третя особа: ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, в якій вказує, що з 14 липня 2007 року між нею та ОСОБА_3 укладено шлюб Відділом реєстрації актів цивільного стану Черняхівського районного управління юстиції Житомирської області.

12 вересня 2018 року шлюб з відповідачем було розірвано. Від спільного шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають повнолітнього сина – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час навчається на 1 курсі Національного університету біоресурсів природокористування України, на механіко-технологічному факультеті денної форми здобуття вищої освіти за державним замовленням.

Син проживає із позивачем та перебуває на її утриманні.

Враховуючи, що навчання потребує додаткових витрат (утримання дитини, проживання, харчування), ОСОБА_1 змушена звернутись до суду, дитині, в усякому разі, повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Відповідач є працездатним, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 . Отже, відповідач має можливість надавати грошову допомогу на утримання сина.

Позивач просить стягувати з відповідача, ОСОБА_3 на її користь на утримання повнолітнього сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) до досягнення ним 23-х років за умови, що він буде продовжувати навчання.

Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження по даній справі.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, долучила в судовому засіданні квитанцію про сплату за проживання сина ОСОБА_2 в гуртожитку в розмірі 8800.00 гривень.

Представник відповідача в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги частково та стягувати аліменти на навчання в розмірі 1/8 з усіх видів заробітку (доходу) відповідача.

Третя особа в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно з вимогами статтями 274-279 ЦПК України.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає правомірному задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Миролюбівською сільською радою Попільнянського району Житомирської області, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , актовий запис за № 1. /а.с.9/

Згідно довідки Національного університету біоресурсів і природокористування України від 25 лютого 2026 року №349, ОСОБА_2 є студентом ОС Бакалавр 1 курсу, за державним замовленням, денної форми здобуття вищої освіти за спеціальністю «Агроінженерія», освітня програма: «Агроінженерія» Механіко-технологічний факультет Національного університету біоресурсів і природокористування України. Рік вступу: 01.09.2025. Рік закінчення: 30.06.2029. /а.с.3/

10 серпня 2026 року від представника відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, який обгрунтований тим, що У провадженні Попільнянського районного суду Житомирської області перебуває справа №288/448/26 (Суддя: Зайченко Є.О.) про стягнення аліментів. Відповідно до ухвали від 17.04.2026, відповідач має право протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду, в порядку статті 278 ЦПК України, відзив на позов. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Разом з тим, представник Відповідача лише 07.08.2026 ознайомився з позовною заявою з додатками в підсистемі Електронний Суд ЄСІТС, тож просить поновити встановлені процесуальні строки для подачі відзиву. Відповідач копію позовної заяви з додатками не отримував. Окрім того, у період з 26.05.2026 по 28.06.2026 перебував на навчанні. Стосовно суті заявлених вимог щодо стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчатись, Відповідач вважає, що Позовна заява, подана ОСОБА_1 підлягає лише частковому задоволенню огляду на наступне. Позивачка, а також сам син ОСОБА_2 не звертались до Відповідача досудово з метою отримання аліментів у зв`язку з навчанням, не інформували і не повідомляли про таке навчання і відповідні потреби. Позивач не надала доказів на підтвердження, що вона вживала заходів для отримання від відповідача допомоги на утримання сина. Більше того, частиною першою статті 199 Сімейного Кодексу України, передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення дитиною двадцяти трьох років за умови, що батьки можуть надавати матеріальну допомогу. Позивач, звертаючись до суду з вказаним Позовом, претендує на стягнення на її користь аліментів в розмірі 1/4 частині всіх видів заробітків Відповідача щомісячно. Аліменти, які сплачуються на утримання повнолітніх дочки (сина) це платіж на утримання цих осіб, який повинен бути спрямований на покриття матеріальної допомоги, якої вони потребують, зокрема, у зв`язку із продовженням навчання. Разом з тим, він повинен бути співмірним з урахуванням цієї мети, та обов`язку, який є в обох із батьків і має бути рівним, а розмір аліментів має бути обгрунтованим та доведеним. Позивачем не обгрунтовано та не підтверджено в повній мірі витрати на утримання дитини в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходів) відповідача. З позовної заяви та доданих документів вбачається, що « ОСОБА_2 дійсно є студентом ОС Бакалавр 1 курсу, за державним замовленням, денної форми здобуття вищої освіти за спеціальністю «Агроінженерія», освітня програма: «Агроінженерія»». Отже, син навчається на бюджетній формі навчання та отримує стипендію. Позивачем не надано жодних квитанцій на понесення будь-яких витрат. Визначаючи розмір аліментів, які стягуються на утримання повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Жодних доказів на підтвердження наданих обставин не надано. Відповідач є військовослужбовцем, що потребує додаткових фінансових витрат, пов`язаних з несенням військової служби. Також має ряд проблем зі станом здоров`я що також потребують вирішення, лікування, фінансових витрат (докази додаються). Окрім того, Відповідач надає матеріальну допомогу батькам пенсіонерам, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які також мають проблеми зі станом здоров`я та потребують допомоги матеріального характеру (докази додаються). Таким чином, враховуючи вищевикладене, Відповідач вважає, що в даному випадку з огляду на абсолютну недоведеність розміру заявлених вимог, враховуючи бюджетну форму навчання та відсутність документального підтвердження будь-яких інших витрат, однак, беручи до уваги його обов`язок утримання дитини, є підстави задовільнити позов частково та стягувати з нього на утримання сина, який продовжує навчатись, аліменти в розмірі 1/8 частки з усіх видів його заробітку (доходу) до досягнення сином 23-х років за умови, що він буде продовжувати навчання. Окрім того, враховуючи розмір заробітної плати відповідача, 1/8 частина з його доходів, враховуючи обов`язок обох батьків утримувати дитину та беручи до уваги відсутність доведення більшого розміру витрат та бюджетну форму навчання, є достатнім для утримання дитини, яка продовжує навчатись.

До відзиву також було долучено ряд документів, а саме:

- Копія військового квитка;

- Копія свідоцтва про проходження навчання;

- Копія медичної документації відповідача;

- Копії відомостей про доходи;

- Копія актового запису про народження;

- Копії довідок про доходи та медичної документації.

Частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Це положення відбите в українському законодавстві. Зміст глави 15 Сімейного Кодексу України вказує на обов`язок кожного з батьків утримувати дитину. Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.

Відповідно до пунктів 15, 17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року за № 3 роз`яснив, що відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, і своїх повнолітніх дочку, сина. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно статті 199 Сімейного Кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно статті 185 Сімейного Кодексу України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Положеннями статті 141 Сімейного Кодексу України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Судом встановлено, що Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання повнолітньої дитини чим порушує вимогу статті 198 Сімейного Кодексу України, згідно якої батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Пленум Верховного Суду України надав роз`яснення щодо підстав виникнення обов`язку батьків по утриманню своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання. Відповідно до пункту 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Вказаний правовий висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 29.01.2018 р., у справі № 622/373/16-ц, в постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі № 6-1296цс15.

Статтею 200 Сімейного Кодексу України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Право на утримання (аліменти) має повнолітня дочка, син, які продовжують навчання, за умови, що вони потребують матеріальної допомоги та батьки мають можливість надати таку допомогу. Вказаний обов`язок батьків є абсолютним і не залежить від того, чи зверталася особа до суду із досудовими вимогами, а також від того, чи навчається дитина на платній чи безоплатній (бюджетній) основі.

Суд відхиляє доводи відзиву відповідача стосовно того, що навчання сина за державним замовленням та отримання ним стипендії звільняє батька від обов`язку брати участь у його утриманні або є підставою для зменшення розміру аліментів до 1/8 частки. Здобуття вищої освіти за денною формою навчання передбачає не лише оплату освітніх послуг (якщо навчання платне), але й повсякденні потреби студента: забезпечення харчуванням, одягом, взуттям, придбання навчальної літератури, канцтоварів, оплату проїзду, проживання та інші поточні побутові витрати. Потреба повнолітнього студента у матеріальній допомозі зумовлена тим, що навчання за денною формою обмежує можливість дитини отримувати повноцінний власний дохід.

Частиною першою статті 200 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності майна; доведені витрати платника аліментів; інші обставини, що мають істотне значення.

Оцінюючи аргументи Відповідача про наявність у нього додаткових витрат у зв`язку з проходженням військової служби, станом здоров`я та допомогою батькам-пенсіонерам, суд бере їх до уваги. Разом з тим, суд зазначає, що статус військовослужбовця передбачає отримання гарантованого державою грошового забезпечення, що свідчить про наявність у Відповідача стабільного матеріального становища та реальної можливості надавати допомогу своєму повнолітньому синові.

При визначенні розміру аліментів суд враховує рівний обов`язок обох батьків щодо утримання дитини, яка продовжує навчання. Вимога Позивача про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини (тобто 25%) заробітку (доходу) Відповідача є співмірною, обґрунтованою та відповідає засадам справедливості, добросовісності й розумності. Зазначений розмір аліментів дозволить забезпечити необхідні мінімально достатні умови для продовження навчання та життєдіяльності повнолітньої дитини, не порушуючи при цьому критично матеріальний стан самого Відповідача.

За таких обставин, суд доходить висновку про наявність усіх правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з Відповідача на користь Позивача аліментів на утримання повнолітнього сина в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.

Ч. 3 ст. 12 ЦПК України вказує, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Ч. 4 вказаної статті містить застереження, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 182 Сімейного Кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 є батьком повнолітнього ОСОБА_2 , який навчається та потребує матеріальної допомоги, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення аліментів на утримання дитини, яка навчається слід задовольнити та стягнути з Відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини зі всіх видів його заробітку (доходу) на період його навчання, але не більше як до досягнення нею 23 років, починаючи стягнення від дня подання позову, що буде достатнім для його утримання, з урахуванням обов`язку обох батьків приймати участь в утриманні дитини та можливим до сплати з боку платника аліментів.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Відповідно до статті 191 Сімейного Кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року за № 3; ст. ст. 180, 181, 182, 185, 191, 198-200 СК України; ст. ст. 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 141, 223, 258, 259, 263-265, 279-280, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання – задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання повнолітнього сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) до досягнення ним 23-х років за умови, що він буде продовжувати навчання.

Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , 1331 гривень 20 копійок судового збору, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Є. О. Зайченко