Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №295/897/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

Суд: Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших видів кредиту

Дата: 31 серпня 2026 р.

Справа: №295/897/26

Суддя: Сташків Т. Г.

РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 295/897/26

провадження у справі № 2/0285/3014/26

01 вересня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючої судді Сташків Т. Г.,

за секретаря судового засідання Матвіюк Т. М.,

за участі представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ :

21.01.2026 ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» (далі - ТОВ «ФК «Ейс») звернулися до Богунського районного суду м. Житомира із зазначеним позовом та просили стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 590140141 від 21.01.2022 у розмірі 28 975,52 грн, 2662,40 грн сплаченого судового збору та 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову зазначають, що між 21.01.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 590110141 у електронній формі. Відповідно до умов договору позикодавець надав відповідачу кредит у виді кредитного ліміту у розмірі 12 3000,00 грн на строк 30 днів зі сплатою процентів за вказаний період у розмірі 1,1 % у день. У подальшому сума кредиту збільшена до 28 838,00 грн. Позикодавець виконав свої зобов`язання за договором, перерахувавши кошти на картковий рахунок відповідача, проте останній своїх зобов`язань не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 28 975,52 грн, з яких 19 498,89 грн заборгованість за тілом кредиту, 9476,63 грн заборгованість за процентами. Відповідно до договору факторингу від 28.11.2018 з подальшими додатковими угодами ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передало права вимоги за договором № 590140141 ТОВ «Таліон плюс», 27.05.2024 право вимоги набуло ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», а 15.07.2025 право грошової вимоги за договором позики отримав позивач. З метою захисту своїх прав змушені звернутись до суду.

Ухвалою Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 30.07.2026 заочне рішення у справі від 28.05.2026 скасоване, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, надано можливість відповідачу надати відзив на позов.

03.08.2026 ухвалою суду повторно зобов`язано АТ "Універсал банк" виконати у повному обсязі ухвалу суду від 24.03.2026 про витребування доказів у щодо банківського рахунку відповідача.

У відзиві від 06.08.2026 представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову повністю. Свою позицію мотивував тим, що підписання паспорту споживчого кредиту не свідчить про укладення кредитного договору № 590140141. Також позивачем не доведено підписання спірного договору відповідачем та цілісність та незмінність зазначеного документу. Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» не підписані відповідачем, тому не можуть вважатися частиною кредитного договору. Відсотки за користування кредитними коштами нараховані поза межами строку дії договору. Не враховану часткову сплату заборгованості. Крім того, позивачем не доведено набуття права вимоги за спірним кредитним договором, оскільки не надано належних доказів фінансування договору факторингу від 28.11.2018. Заявлені витрати на правничу допомогу є обґрунтовано завищені та не відповідають складності справи.

У відповіді на відзив від 06.08.2026 представник відповідача наполягала на задоволенні позову. Спірний договір укладений у електронній формі. Первісним позикодавцем ідентифіковано відповідача належним чином. Проценти за договором нараховано правомірно протягом дисконтного періоду як проценти за користування кредитом за відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦПК України проценти за неправомірне користування кредитними коштами. Перехід права вимоги за спірним кредитом доведено належними доказами. Витрати на професійну правничу допомогу є співмірними та підтверджуються детальним описом наданих послуг, актом прийому-передачі наданих послуг.

У судовому засіданні представник позивача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Наголосив, що позивачем не надано доказів про набуття права вимог за спірним договором, оскільки не долучено доказів фінансування за договором про відступлення права вимоги від 28.11.2018.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд виснує наступне.

21.01.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 укладено договір кредитної лінії № 590140141, відповідно до умов якого позикодавець надав відповідачу перший транш за договором у розмірі 12 300,00 грн на строк 30 днів з дня отримання кредиту, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами протягом зазначеного періоду у розмірі 1,1 % в день (пункти 1.7, 1.9.1 Договору) із можливістю пролонгації (а. с. 23-26).

Договір підписаний ОСОБА_2 електронним підписом із використанням одноразового ідентифікатора MNV3N6H7, направленого позичальнику на мобільний номер НОМЕР_1 21.01.2022 о 01:42:20, який був введений позичальником і направлений товариству 21.01.2022 о 01:42:33 (а. с. 42-43).

Відповідно до копій платіжних доручень від 21.01.2022, від 29.01.2022, від 30.01.2022, від 31.01.2022, від 01.02.2022, від 02.02.2022, від 03.02.2022, від 05.02.2022, від 06.02.2022, від 07.02.2022, від 08.02.2022, від 09.02.2021, від 13.02.2022, від 16.02.2022 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , згідно з договором № 590140141 від 21.01.2022 7200,00 грн, 1500,00 грн, 500,00 грн, 500,00 грн, 500,00 грн, 200,00 грн, 200,00 грн, 500,00 грн, 500,00 грн, 600,00 грн, 500,00 грн, 500,00 грн, 500,00 грн, 2383,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_3 (а. с. 42-43, 46-53).

Від АТ "Універсал банк" на виконання ухвали суду про витребування доказів надійшло повідомлення, що на ім`я ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , банком емітована банківська картка із номером НОМЕР_4 та 21.01.2022 на зазначений рахунок відповідача надійшли кошти у розмірі 12 300,00 грн, повідомлено фінансовий номер телефону НОМЕР_5 (а. с. 149 т. 1, а. с. , т. 2).

Відповідно до розрахунку, наданого ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", заборгованість ОСОБА_2 станом на 05.05.2022 становила 21 682,83 грн, з яких 19 498,89 грн заборгованість за основною сумою боргу, 2183,94 грн - за відсотками, зазначено про часткову сплату у розмірі 13 690,00 грн (а. с. 105-106).

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон плюс» приймає за плату права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а. с. 67-82).

До договору долучено додаткові угоди від 31.12.2020, від 31.12.2021, від 31.12.2022, від 31.12.2023, згідно яких строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 продовжується до 31.12.2024, витяг з реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022, де зазначено про заборгованість ОСОБА_2 за договором № 590140141 у розмірі 21 682,83 грн, протокол узгодження факторингової операції від 05.05.2022, акт звірки зі сплати фінансування за реєстром № 175 від 05.05.2022.

В подальшому 27.05.2024 між ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн фінанс" укладено договір факторингу № 27/0524-01, відповідно до умов якого ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн фінанс" приймає за плату права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, зокрема і щодо кредитного договору № 590140141 від 21.01.2021 (а. с. 83-90).

До договору факторингу долучено копія платіжної інструкції про оплату за договором факторингу від 27.05.2024, витяг з реєстру прав вимоги № 1 від 27.05.2024, де зазначено про заборгованість ОСОБА_2 за договором № 590140141 у розмірі 28 975,52 грн.

15.07.2025 між ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн фінанс" та ТОВ "Фінансова компанія "Ейс" укладено договір факторингу № 15/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ "Фінансова компанія "Ейс" приймає за плату права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, зокрема і щодо спірного кредитного договору (а. с. 91-104).

До договору факторингу долучено акт прийому-передачі реєстру боржників від 15.07.2025, копії платіжних інструкцій про перерахування коштів між учасниками договору факторингу від 11.07.2025, витяг з реєстру боржників від 15.07.2025, де зазначено, що заборгованість ОСОБА_2 за договором № 590140141 становить 28 975,53 грн.

При вирішенні спору по суті суд керується наступними нормами права.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно із положеннями статей 1046-1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості у строк та в порядку, що встановлені договором. Також позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до статтей 525-526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Аналізуючи фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_2 склалися договірні правовідносини. Кредитний договір укладений у електронній формі відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», сторони обумовили істотні умови договору як то розмір споживчого кредиту, відсоткову ставку за користування кредитними коштами, строк дії договору, тощо.

Договір кредитної лінії підписаний відповідачем із використанням одноразового ідентифікатора, відправленого на мобільний номер відповідача НОМЕР_5 , який зазначений ним як фінансовий номер у АТ "Універсал банк" та такий же номер зазначає представник відповідача у своїх письмових поясненнях.

Позивачем доведено виконання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» своїх зобов`язань за договором № 590140141 від 21.01.2022 щодо надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 12 300,00 грн.

Вказане підтверджується як копією платіжних доручень ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», інформацією АТ «Універсал банк» інформацією щодо повного номеру платіжної картки, емітованої на ім`я відповідача та виписки з рахунку за зазначений період, а також частковою сплатою відповідачем кредитних зобов`язань за спірним договором, що суд трактує як фактичне визнання зобов`язання.

Оскільки сторони досягли домовленості згідно з положеннями чинного на момент укладання кредитного договору Цивільного кодексу України та уклали цей договір, у якому передбачені певні умови, то вони підлягають виконанню.

Із тексту спірного кредитного договору випливає, що відповідач отримав кредит у розмірі 12 300,00 грн на строк 30 днів із сплатою процентів за ставкою 1,1 % за день, тому зафіксовано зобов`язання ОСОБА_3 до 20.02.2022 повернути 12 300,00 грн тіла кредиту та 4059,00 грн процентів (12300 х 1,1% х 30), а всього 16 359,00 грн.

Відповідно до п. 1.8 договору сторони погодили, що встановлений в п. 1.7 договору строк дисконтного періоду (30 днів) та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження дисконтного періоду.

Суд погоджується із позицією представника відповідача, що доказів пролонгації договору № 590140141 від 21.01.2022 позичальником у порядку, передбаченому п. 1.8 договору, матеріали справи не містять.

Повідомлення первісного позикодавця про надання додаткових кредитних коштів, що відповідають виписці із рахунку відповідача, не свідчать про збільшення розміру кредиту за спірним договором до 28 383,00 грн та про узгодження учасниками угоди на користування зазначеними коштами саме за умовами, які викладені у договорі № 590140141 від 21.01.2022.

При цьому, що Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» не підписані відповідачем, тому не можуть вважатися частиною кредитного договору (Постанова ВП ВС від 3 липня 2019 у справі № 342/180/17).

На підтвердження розміру заборгованості позивачем долучено розрахунок первісного позикодавця (а. с. 205, т. 1).

При перевірці зазначених розрахунків на відповідність узгодженим умовам між сторонами договору від 21.01.2022 суд звертає увагу на той факт, що проценти нараховані не із суми кредиту 12 300,00 грн, а також не за денною відсотковою ставкою 1,1 % протягом 30 днів.

Нарахування відсотків поза межами дії строку кредитного договору не відповідає вимогам закону, на що неодноразово звертав увагу Верховний Суд (постанова ВП ВС від 25.05.2021 у справі 149/1499/18, постанова ВП ВС від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12).

Зважаючи внесення відповідачем коштів на погашення кредитного зобов`язання у розмірі 13 690,00 грн, доведеною суд вважає розмір заборгованості у розмірі 2 669,00 грн (16359-13690).

Суд враховує позицію представника позивача, що нарахування відсотків відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України є можливим, однак суперечить положенням п. 18 Перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також відповідно до положень ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем доведено набуття права вимоги за договором № 590140141 від 21.01.2021 відповідно до копій договору факторингу від 28.11.2018 з реєстром прав вимоги № 175 від 05.05.2022, договору факторингу від 27.05.2024 з реєстром права вимоги № 1 від 27.05.2024, договору факторингу від 15.07.2025 з актом прийому-передачі реєстру боржників від 15.07.2025, квитанціями про перерахування коштів на виконання договорів факторингу та актами звірки про відсутність грошових зобов`язань, витягів із реєстру боржників, де зазначено суму заборгованості ОСОБА_2 за спірним договором.

Факт фінансування Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс», підтверджується Протоколом узгодження факторингової операції від 05.05.2022 та Актом звірки зі сплати фінансування за реєстром № 175 від 05.05.2022.

Представником відповідача зазначені факти не спростовано. Суд погоджується, що зазначені документи не є первинними бухгалтерськими документами, однак ним не надано доказів їх недійсності.

Відтак позивачем частково доведено порушення його майнових прав відповідачем.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, доходить висновку наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

У силу приписів ст. 141 ЦПК України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги ТОВ «ФК «Ейс» у розмірі 9 %, тому пропорційно задоволених вимог слід стягнути з відповідача на користь позивача 9 % сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за договором № 590140141 від 21.01.2022 у розмірі 2669,00 грн, з яких 2669,00 грн заборгованість за тілом кредиту.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 239,62 грн сплаченого судового збору та 360,00 грн витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 01 вересня 2026 року.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13; код ЄДРПОУ 42986956);

відповідач ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя Т. Г. Сташків

Оригінал: reyestr.court.gov.ua