Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №279/5759/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/5759/26 провадження №3/279/1449/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Недашківська Л.А. розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживає: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 від 05.03.2024, РНОКПП НОМЕР_2 , за ч. 1 ст. 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ЧПЦ №337521 від 14.08.2026 встановлено, що 14.08.2026 о 23.25 год. на автодорозі М-07 (Київ-Ковель-Ягодин), 160 км, в контрольованому прикордонному районі, на напрямку прикордонного знаку № 1359 (до лінії державного кордону 48км) на північній околиці н.п. Коростень, Коростенської територіальної громади, Житомирської області для перевірки було зупинено транспортний засіб марки «Мерседес», номерний знак НОМЕР_3 сполученням н. п. Київ- н.п. Сарни, у якому слідував в якості пасажира ОСОБА_1 , який на неодноразову закону вимогу пред`явити військово-облікові документи, що дають право на перебування в прикордонному районі. Даний громаянин заблокував двері, відмовлявся надавати документи для перевірки. Тим самим порушив вимоги п. 11 «Положення про Прикордонний режим» затвердженого Постановою КМУ № 1147 від 27.07.1998 року. Своїми діями громадянин ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця ДПСУ, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будь-яких заяв, клопотань суду не надавав. Судове повідомлення про виклик на судове засідання направлено за допомогою смс-повідомлення, згідно заяви про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою SMS-повідомлення та було доставлено 01.09.2026. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

У відповідності до ст.268 КУпАП, якою визначено справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП. Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Дослідивши матеріали протоколу, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 185-10 КУпАП передбачено відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 185-10 КупАП полягає у вчиненні такого діяння: відкритої відмови виконати законне розпорядження чи вимогу військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, а так само іншого умисного їх невиконання зазначених розпоряджень та вимог. Розпорядження та вимоги осіб, які зазначені у диспозиції статті, мають бути законними, тобто походити від правомочних осіб та знаходитися у межах їхньої компетенції.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

У матеріалах справи, окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЧЦП №337521, містяться рапорт інспектора прикордонної служби вищої категорії - заступник начальника НОМЕР_4 відділення інспекторів прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_2 (з місця дислокації АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 ) змісця дислокації АДРЕСА_2 ) майстра сержанта; письмові пояснення ОСОБА_1 ; копія паспорта ОСОБА_1 ..

З письмових пояснень, які наявні в матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_1 своєї провини не визнав. Окрім, як зазначення у протоколі його протиправних дій, вина ОСОБА_1 нічим не доведена, а саме: відсутні фототаблиці та відео матеріали затриманння, факту відкритої відмови ОСОБА_1 виконати законне розпорядження чи вимогу, працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону.

Тобто, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не було зібрано жодних доказів того, що ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст.185-10 КУпАП.

Одного лише протоколу про адміністративне правопорушення та рапорту інспектора прикордонної служби за відсутності інших доказів не достатньо для висновку про винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 18.01.1978 року Ірландія проти Сполученого Королівства п.161, (Ireland v. The United Kingdom), Series A заява 25, а також рішення Європейського суду з прав людини по справі Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011 року, ст.17 закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини. Докази повинні буди достатньо переконливими, чіткими і узгодженими між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту . Європейським судом з прав людини, по справі Barbera, Messegue and Jabardo v. Spain від 06.12.1998 року встановлено, що принцип презумпції невинності вимагає щоб всі сумніви щодо винуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності тлумачились на користь даної особи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» та «Шабельник проти України» неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів має відповідати передбаченим національним правом вимогам основним правам гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Тобто, якщо уповноваженим органом не доведено підставність притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи, самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.

Таким чином, матеріали протоколу не містять будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 62 Конституції України про те, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суддя вважає необхідним провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 283, п. 3 ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області.

Суддя Леся НЕДАШКІВСЬКА

копія згідно з оригіналом