Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №760/32898/25 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 760/32898/25

Провадження № 2/279/1467/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Недашківської Л.А., з секретарем Гончаровою Ю.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №760/32898/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, зазначивши, що 31.12.2022 року між ТОВ "1Безпечне агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено Договір Позики № 72179526.

14.06.2021 року між ТОВ "Фінансова компанія "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" передає (відступає) ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" приймає права вимоги до боржників, вказаними в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №8 від 26.07.2023 року до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 21804,75 грн., з яких: 5500,00 грн. сума заборговнаості за основною сумою боргу, 16304,75 грн. сума заборгованості за відсотками.

Просив стягнути з відповідача заборгованість по кредиту та понесені судові витрати зі сплати судового збору та за надання професійної правничої допомоги.

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, вважає подану позовну заяву необгрунтованною та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно Договору позики від 31.12.2022 № 72179526 ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів" надав відповідачу фінансовий кредит в розмірі 5 500.00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності терміном 30 днів, денна процентна ставка 2,5 %.

Отже, враховуючи вищенаведені правові висновки Верховного Суду стосовно правильного застосування положень ст.ст.625, 1048 ЦК України, позивач вправі був нараховувати договірні відсотки лише у період дії строку кредиту, тобто з 31.12.2022 р. по 30.01.2023 р. (30 днів). Починаючи з 31.01.2023 р. позивач не вправі був нараховувати договірні відсотки, а надалі відносини між сторонами трансформуються з договірних в охоронні, де застосовуються положення ст.625 ЦК України.

Таким чином, за користування кредитом в сумі 5500 грн. протягом 30 днів відповідачу має бути нараховано процентної ставки 4 125 грн. 00 коп. (5 500 грн. * 2,5 % * 30 днів).

Також нарахування відповідачем відсоткової ставки після строку дії договору в розмірі 2,7 % в день суперечить Закону України № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Крім того, пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

За таких обставин відповідачем помилково розраховано заборгованість зі сплати процентів.

Також позивачем не надано доказів, які би підтверджували перерахування коштів саме на рахунок відповідача, та отримання їх відповідачем згідно Договору позики.

Обов`язок доказування позивачем не виконаний: наданий позивачем доказ не підтверджує обставини видачі позики на умовах фінансового кредиту та його розміру, а також заборгованість, суду не було надано доказів на підтвердження заповнення відповідачем заявки на видачу кредиту тощо, на що посилається позивач у позовній заяві.

Тягар доказування обставин, пов`язаних з умовами кредитного договору, що мають значення для вирішення заявленого позову, в тому числі й щодо строку дії договору, покладено на позивача.

Таким чином відсутні підстави для задоволення позову.

Представником позивача Демиденко Д.П. подано відповідь на відзив.

З доводами представника відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, позивач не погоджується, вважає необґрунтованими, тому просив позов задовольнити.

Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За приписами ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Тлумачення ч. 1 ст. 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Тлумачення ст. 516, ч. 2 ст. 517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі № 6-979цс15.

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

З наведено вище слід прийти до однозначного висновку про те, що до позивача перейшли всі права кредитора за Договором Позики № 72179526 від 31.12.2022 року.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом Украiни «Про електронну комерцію». Зокрема, в ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутних послуг кредитодавцем i третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням етектронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примiрнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особi, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дiй чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, i це роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 цього закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч.1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Відповідно до п.12, ч.1 ст.3 Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реестрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реестрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення вiд особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.Таким ідентифікатором є СМС повідомлення з кодом, якай зазначений у тексті договору у розділі «Підписи сторiн».

Також, приписами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п.7 ст.11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

За правилами ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір позики (на умовах поверення позики в кінці строку позики) № 72179526 від 31.12.2022 року містить підпис одноразовим електронним ідентифікатором Is20YipJk3.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1ст.626 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. У ч.1 ст.638 ЦК України закріплена норма, згідно з якою договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Стаття 1050 ЦК України зазначає, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до змісту ст.ст.610,612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Судом встановлено, що 31.12.2022 року між ТОВ "1Безпечне агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено Договір Позики № 72179526, у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідно до п. 2.1 договору сума позики складає: 2050,00 грн. Строк позики: 30 (тридцять) днів, процентна ставка фіксована -2,5 %.

31.12.2022 року між ТОВ "1Безпечне агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено Додаткова угода № 72179526 до Договору позики. Згідно Додаткової угоди на підставі звернення позичальника, здійсненого за допомогою засобів інформаційно – телекомукаційної системи, позикодавець збільшив суму наданої позичальнику позики 2050,00 грн. на 3450.00 грн. Таким чином, загальний розмір наданої позики становить 5500,00 грн. Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору і набирає чинності з дати її підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором та цією Додатковою угодою.

Додаткова угода № 72179526 до Договору позики містить електронний підпис одноразовим ідентифікатором BVN8y540a4.

Відповідно до Додатку №1 до Договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 72179526 від 31.12.2022 (зі змінами, внесеними згідно Додаткової угоди № 72179526 від 31.12.2022, розрахунку заборгованості за Договором позики № 72179526 за період з 31.12.2022 року по 30.01.2023 року, вбачається, що 31.01.2023 року відповідачем на погашення кредиту сплачено 195,25 грн. (а.с.10, 20-21)

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Отже, за умовами договору позики № 72179526 від 31.12.2022 сторони погодили строк його дії до 30.01.2023 року та визначили їх розмір, тому, починаючи із зазначеної дати, кредитна установа не мав права нараховувати проценти за користування кредитом, і така умова договору не відповідає вимогам закону.

Аналіз розрахунку заборгованості за відсотками про щоденні нарахування та погашення за цим кредитним договором свідчить про те, що заборгованість за відсотками нараховувалася поза межами строку дії договору.

Разом із тим, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12.

Тобто, право кредитодавця нараховувати відсотки за користування кредитом припинилося зі спливом строку дії договору 30.01.2023 року, а тому, починаючи із зазначеної дати, нарахування процентів за користування кредитом не відповідає вимогам закону. За таких обставин суд дійшов висновку, що із відповідача підлягає стягненню саме узгоджений сторонами Договору Позики розмір процентів 4125 грн. за мінусом сплачених відповідачем - 195,25 грн., тіла кредиту 5500,00 грн., які вказані у графіку розрахунку.

Позивач вважає, що ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Договором Позики № 72179526 від 31.12.2022 в розмірі 21804,75 грн., з яких 5500,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу та 16304,75 грн. розмір заборгованості за відсотками. Як зазначено вище, строк дії позики у договорі встановлений сторонами на 30 днів, тобто до 30.01.2023 року включно (кошти у позику надані 31.12.2022 згідно додатку №1).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 зазначила: «Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом, натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.

А відтак, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками нарахованими поза межами строку кредитування задоволенню не підлягають.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору стягуються відповідно до розміру задоволених вимог (0,43 %).

Керуючись ст.ст.4-12,141,247,259,263-265 ЦПК України, ст.ст.525,526,530,549,610-612,628,629,638,1048,1050 ЦК України,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" – 9429 (дев`ять тисяч чотириста двадцять дев`ять) гривень 75 копійок заборгованості за Договором Позики № 72179526 від 31.12.2022 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1302 (одна тисяча триста дві) гривні 04 копійки.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Сторони:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", адреса місця реєстрації/проживання/знаходження: 01032, м. Київ, вул. Петлюри Симона, буд. 30 , ЄДРПОУ- 35625014.

Відповідач – ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації/проживання/знаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 .

Суддя Леся НЕДАШКІВСЬКА

копія згідно з оригіналом