Вирок від 01 вересня 2026 р. у справі №274/6125/25 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/6125/25

Провадження № 1-кп/0274/436/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 рокумісто Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

у складі: головуючий - суддя ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурорів – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.08.2025 за № 12025060480000800 щодо:

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Любомлі Волинської області, є громадянином України, з вищою освітою, працює робітником в ТОВ «Тіс», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до ст. 89 КК України визнається таким, що не має судимості,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,

в с т а н о в и в:

відповідно до обвинувального акта від 05.05.2026 зі зміненим формулюванням обвинувачення ОСОБА_6 скоїв кримінальне правопорушення за таких обставин.

ОСОБА_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , бувши військовозобов`язаним, у зв`язку з прийняттям Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24 лютого 2022 року, перебуваючи на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 , пройшовши 29.10.2024 військово-лікарську комісію, якою визнаний придатним до проходження військової служби у частинах забезпечення, ТЦК, ВВНЗ, навчальних центрів, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, 29.07.2025 бувши належним чином повідомленим у встановленому законом порядку про явку на загальну мобілізацію до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , та про наслідки такої неявки, ухилився від призову на військову службу під час мобілізації за таких обставин.

Так, ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, бувши 29.07.2025 належним чином повідомленим шляхом вручення повістки про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , на 07 год. 30 хв. 05.08.2025, порушуючи порядок комплектування Збройних Сил України, керуючись небажанням бути призваним для несення служби в рядах Збройних Сил України, ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, а саме: у визначені дату та час до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , для відправки у команду по мобілізації, не з`явився, про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб не повідомив, у строк, що не перевищує сім календарних днів та у подальшому до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`явився, чим порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 65 Конституції України, вимоги Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та вимоги Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" № 69/2022 від 24.02.2022, чим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Кримінальна відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого визнається винуватим ОСОБА_6 , тобто в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, передбачена ст. 336 КК України.

02.09.2026 прокурор Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_6 за участю захисника ОСОБА_5 уклали угоду про визнання винуватості, згідно з якою сторони визнають правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 за ст. 336КК України та узгоджують покарання у виді трьох років позбавлення волі, із застосуванням судом положень ст. 75 КК України щодо звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку та з покладенням обов`язків, визначених ст. 76 КК України.

Прокурори у судовому засіданні висловили думку про доцільність затвердження угоди про визнання винуватості.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого йому діянні визнав повністю, розкаявся у скоєному; підтвердив, що розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер висунутих йому обвинувачень, вид і міру покарання, які будуть застосовані у разі затвердження угоди судом, наслідки умисного невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України; обвинувачений повідомив, що будь-який неправомірний фізичний чи психологічний тиск на нього під час досудового розслідування не чинився, просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку укладено добровільно.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала угоду та просила суд затвердити її, призначивши покарання, узгоджене сторонами, звільнивши обвинуваченого від покарання з випробуванням впродовж мінімального іспитового строку.

Вирішуючи питання про відповідність цієї угоди вимогам КПК України та закону, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України, є нетяжким злочином.

Провадження не здійснюється щодо юридичної особи та у провадженні не бере участь потерпілий.

Таким чином, сторони при укладенні угоди дотримались вимог ч. 4 ст. 469 КПК України.

Сторонами дотримані вимоги ст. 472 КПК України та в угоді зазначені: сторони, сформульовано обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим винуватості у вчиненні злочину, зазначено узгоджене покарання та згоду обвинуваченого на призначення покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди. В угоді зазначена дата її укладення і вона скріплена підписами сторін.

Укладення угоди між прокурором та обвинуваченим є добровільним, на чому наголосили сторони в судовому засіданні.

Умови угоди не суперечать вимогам КПК України та закону, в тому числі за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, скоєного ОСОБА_6 , воно не є більш тяжким ніж ті, щодо яких передбачена можливість укладення угоди згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України.

Не встановлено невідповідності інтересам суспільства умов угоди, а умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін та інших осіб.

ОСОБА_6 заявив, що він цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди.

Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань - не вбачається.

Узгоджені сторонами вид та міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, який відповідно до ст. 89 КК України вважається раніше несудимим, є працевлаштованим, неодруженим, за місцем проживання характеризується з посередньої сторони, громадський порядок не порушує, за місцем роботи характеризується з позитивної сторони як надійний працівник, за допомогою до психіатра не звертався, в нарколога перебуває на обліку з 2014 року з діагнозом: «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності», перебуває на замісній терапії. Згідно із досудовою доповіддю, складеною 13.11.2025 Бердичівським РВ філії ДУ «Центр пробації» у Житомирській області, виправлення обвинуваченого є можливим без застосування покарань, пов`язаних з ізоляцією від суспільства, і не становить високої небезпеки для суспільства.

У кримінальному провадженні цивільний позов поданий не був, процесуальні витрати та речові докази відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна не застосовувалися.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався, підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись статтями 100, 369-371, 373-374, 469, 472, 474-475 КПК України, суд

у х в а л и в :

затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 02.09.2026 між прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 за участю захисника ОСОБА_5 .

Визнати ОСОБА_6 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням протягом одного року іспитового строку, якщо він впродовж визначеного судом строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_6 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_6 - не застосовувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області. При цьому вирок може бути оскаржений обвинуваченим, його захисником виключно з таких підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди обвинуваченого на призначене покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення обвинуваченому наслідків укладення угоди, а прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не могла бути укладена.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_1