Вирок від 01 вересня 2026 р. у справі №164/1394/26 — Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 164/1394/26

п/с 1-кп/164/243/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 вересня 2026 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,

з участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Маневичі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026030540000055 від 24 березня 2026 року, про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам?янець-Подільський Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, працюючого комплектувальником проводів ТОВ „Кромберг енд Шуберт Україна”, раніше не судимого, запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, вчиненому за наступних обставин.

Так, постановою Маневицького районного суду Волинської області від 6 листопада 2025 року у справі № 164/2339/25, яка набрала законної сили 17 листопада 2025 року, ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді 17000 гривень штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Незважаючи на вищевикладену постанову Маневицького районного суду Волинської області від 6 листопада 2025 року, яка набрала законної сили 17 листопада 2025 року, з якою ОСОБА_5 був належним чином ознайомлений, маючи реальну можливість її виконувати в частині позбавлення права керувати транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ст.ст. 68, ч. 1 ст. 129 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України „Про судоустрій та статус суддів”, відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов?язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об?єднаннями на території України, ухилився від виконання вищевказаної постанови суду, що набрала законної сили, та продовжував керувати транспортними засобами.

Так, всупереч вищевказаному рішенню суду, 24 березня 2026 року, біля 10 години 00 хвилин, ОСОБА_5 керував електровелосипедом „FORTE”, який приводився в рух за допомогою електродвигуна (електротяги), рухаючись по вул. Незалежності в селищі Маневичі Камінь-Каширського району Волинської області, де був зупинений працівниками СРПП ВП № 1 (селища Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, показавши, що постановою Маневицького районного суду Волинської області від 6 листопада 2025 року у справі № 164/2339/25, яка набрала законної сили 17 листопада 2025 року, його було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді 17000 гривень штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. З вищевказаною постановою Маневицького районного суду Волинської області від 6 листопада 2025 року ОСОБА_5 був належним чином ознайомлений. Маючи реальну можливість виконувати дану постанову в частині позбавлення права керувати транспортними засобами, усвідомлюючи характер своїх дій та передбачаючи їх наслідки, ухилився від виконання вказаної постанови суду, що набрала законної сили, та продовжував керувати транспортними засобами. Підтвердив, що 24 березня 2026 року, біля 10 години 00 хвилин, ОСОБА_5 керував електровелосипедом „FORTE”, який приводився в рух за допомогою електродвигуна, рухаючись по вул. Незалежності в селищі Маневичі Камінь-Каширського району Волинської області, де був зупинений працівниками СРПП ВП № 1 (селища Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . У вчиненому розкаюється, просив його суворо не карати.

Показання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються.

Суд, з?ясувавши, що фактичні обставини справи, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, обвинуваченим ОСОБА_5 не оспорюються, беручи до уваги думку прокурора, яка не заперечувала проти проведення скороченого судового розгляду, дійшов висновку про недоцільність за таких обставин дослідження доказів відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України і судовий розгляд обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням документів, що характеризують його особу.

Разом з тим, роз?яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, в тому числі, щодо позбавлення права оскарження обставин справи в апеляційному порядку, суд перевірив, що учасники судового провадження та обвинувачений ОСОБА_5 зокрема, правильно розуміють їх зміст. Крім того, враховуючи, що вищевикладені показання обвинуваченого ОСОБА_5 є чіткими та послідовними, у суду немає жодних сумнівів в добровільності позиції, яка ствердно висловлена обвинуваченим.

Згідно з ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

В ході судового розгляду даного кримінального провадження прокурором не заявлялись клопотання про зміну обвинувачення чи висунення додаткового обвинувачення, а тому суд при розгляді зазначеного кримінального провадження виходить із висунутого ОСОБА_5 обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 382 КК України, оскільки умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили.

При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив нетяжкий злочин.

Разом з тим суд приймає до уваги дані про особу обвинуваченого, а саме: посередню характеристику за місцем проживання, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце роботи - працює комплектувальником проводів ТОВ „Кромберг енд Шуберт Україна”, має на утриманні одну малолітню дитину, має постійне місце проживання, являється учасником бойових дій.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, які викладені вище, його майновий стан, а також те, що ОСОБА_5 вперше притягується до кримінальної відповідальності, суд вважає, що призначення покарання у виді штрафу в межах санкції статті, по якій ОСОБА_5 притягується до кримінальної відповідальності, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 , а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами можливе при призначенні йому покарання у виді штрафу в межах санкції статті, по якій він притягується до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що слід скасувати арешт на електровелосипед „FORTE”, голубого кольору, з рамою № LMHIVWB114ROHO3498.

Речові докази: електровелосипед „FORTE”, голубого кольору, з рамою № LMHIVWB114ROHO3498 слід передати власнику ОСОБА_5 ; DVD-R диск із відеозаписами слід залишити в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 98-100, 110, 174, 369-371, 373-374, 395, 468, 471-475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, призначивши покарання - 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадянштрафу, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень.

Скасувати арешт на електровелосипед „FORTE”, голубого кольору, з рамою № LMHIVWB114ROHO3498.

Речові докази: електровелосипед „FORTE”, голубого кольору, з рамою № LMHIVWB114ROHO3498 - передати власнику ОСОБА_5 ; DVD-R диск із відеозаписами - залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя районного суду ОСОБА_1