Рішення від 31 серпня 2026 р. у справі №161/10481/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/10481/26

Провадження № 2/161/5609/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Черняка В.В.,

за участю секретаря судового засідання – Дмитрук Т.В.,

представника позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Волинської області Троц Юлія Борисівна, про скасування рішення державного реєстратора,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач через свого представника звернулась до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування вимог вказує, що 05.02.2020 року вона позичила у відповідача 10000 доларів США, що стверджується договором позики від 05.02.2020 року. За наполяганням ОСОБА_4 у договорі зазначена сума позики у розмір 16 000 доларів США (6000 доларів США становлять нараховані наперед відсотки, строк повернення позики 05.02.2021 року). В якості забезпечення виконання зобов`язань між сторонами було укладено договір іпотеки від 05.02.2020 року. Предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 щомісяця повертала позику частинами, передаючи кошти особам, яких вказував ОСОБА_5 . Жодної розписки про отримання коштів їй не надавали, відповідач аргументував це тим, що надасть розписку, виключно, при повному розрахунку. Станом на 05.02.2021 року позивач не виконала в повному обсязі свої зобов`язання перед ОСОБА_4 з повернення позики та повідомила останнього, що для швидшого повернення коштів вона вирішила поїхати на заробітки до Республіки Польща. За кордоном позивачка перебувала з 11.05.2022 року по 15.01.2026 року. За час перебування за кордоном ОСОБА_3 не отримувала від відповідача жодної письмової вимоги щодо повернення коштів за договором позики від 05.02.2020 року. Більш того, у квартирі постійно проживав і проживає її молодший син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який слідкував за поштовою кореспонденцією (рахунки на оплату комунальних послуг, листи тощо). У лютому 2026 року позивач звернулася до відділу ЦНАП Луцької міської ради з метою отримання довідки про склад сім`ї (для подачі до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою отримання виплат як для матері загиблого військового). У видачі такої довідки останній було відмовлено у зв`язку з відсутністю згоди власника житла (спеціаліст відділу ЦНАП Луцької міської ради повідомила позивачці, що власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 ). Рішення про державну реєстрацію речових прав за ОСОБА_4 прийнято державним реєстратором приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Троц Юлією Борисівною. На думку позивача, державний реєстратор допустила порушення вимог законодавства щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також Закону України «Про іпотеку».

У зв`язку з наведеним, просить суд скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №64994348 від 30.09.2022 року щодо квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2640673407080.

Ухвалою суду від 15.03.2026 року судом було вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру (залишено без змін постановою Волинського апеляційного суду від 29.07.2026 року).

Ухвалою суду від 18.05.2026 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження.

01.06.2026 року на адресу суду надійшов відзив сторони відповідача, в якому представник відповідача заперечує позов. Вказує, що договір позики, який не визнавався недійсним ні в цілому, ні щодо певного пункту, чітко визначає, що ОСОБА_4 передав, а ОСОБА_3 прийняла 16 000 доларів США в повному обсязі до підписання договору (п. 1 договору позики грошей). ОСОБА_3 ознайомилася та погодилася з усіма умовами договору перед його укладенням. ОСОБА_4 не тільки не вказував позивачу перелік осіб, яким вона повинна передавати кошти за договором позики, а й сам не отримував жодних оплат. Крім того, ні у договорі позики грошей, ні у жодному іншому документі не вказано про можливість повертати кошти тертім особам, а не безпосередньо позикодавцю. Відповідач не був повідомлений про намір ОСОБА_3 виїжджати за кордон. Крім того, сума позики повинна була бути повернута фактично за рік до такого виїзду. ОСОБА_4 двічі надсилав вимогу про повернення грошових коштів позивачці, але жодної відповіді не отримував, адже вказані листи, які були відправлені за допомогою АТ «Укрпошта» поверталися відправнику. Окремо слід підкреслити, що молодший син позивача, який нібито слідкував за поштовою кореспонденцію, не мав можливості робити цього в силу свого віку, адже дитина 2021 року народження (в один рік від народження) не може фізично слідкувати за поштою, власне як і проживати самостійно без матері, у той час, поки остання знаходиться за кордоном. Дотримавшись законодавчо передбаченої процедури, відповідач звернувся до державного реєстратора приватного нотаріуса Троц Ю.Б. з усіма необхідними документами з метою державної реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомості на підставі іпотечного застереження. Підстави для задоволення позову відсутні.

У відповіді на відзив від 11.06.2026 року представник позивача зазначила, що у розділі ІІ позовної заяви було допущено описку в даті народження сина позивачки ОСОБА_6 . Зокрема, зазначено, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 замість правильної дати – ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відтак, станом на травень 2022 року ОСОБА_6 був повнолітнім. В матеріалах реєстраційної справи на спірну квартиру відсутня засвідчена копія поштового конверту вмістом якого мала б бути вимога про усунення порушення виконання основного зобов`язання та іпотечного договору вих. №01/05-22 від 02.05.2022 року. Означене свідчить про її не надсилання відповідачем на адресу позивачки та про порушення відповідачем та державним реєстратором приватним нотаріусом Луцького МНО Волинської області Троц Ю. Б. вимог п. 61 Порядку №1127.

У додаткових поясненнях від 22.06.2026 року представник відповідача вказує, що АТ «Укрпошта» підтвердило надсилання відповідних листів позивачу. Всі законодавчо визначені вимоги дотримані відповідачем та державним реєстрації при здійсненні відповідних реєстраційних дій.

Ухвалою суду від 15.07.2026 року судом було відмовлено у задоволенні клопотання сторони позивача про призначення судової оціночно-будівельної експертизи у справі.

В судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення вимог заперечила, надала пояснення аналогічні викладеному у письмовому відзиві на позов.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, про дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином. Правом подачі письмових пояснень не скористалась.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 05.02.2020 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір позики, згідно умов якого ОСОБА_4 передав, а ОСОБА_3 прийняла 16000 (шістнадцять тисяч) доларів США (п.1 договору). Зазначену суму коштів позичальник зобов`язався повернути до 05.02.2021 року (п.2 договору). Проценти за надання позики не нараховуються та не сплачуються (п. 2 договору). Договір укладено в письмовій формі, засвідчено особистими підписами сторін (а.с.18).

Для забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором позики між сторонами укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки від 05.02.2020 року, зареєстровано приватним нотаріусом ЛМНО Волинської області Горбач Л.С. за №109 (а.с.19-21). Згідно п. 1.2 договору предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 . Відповідно до п. 3.1.9 договору у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, вказаних у цьому договорі , іпотекодержатель має прави вимагати дострокового виконання зобов`язань за договором позики, а у разі його невиконання – звернути стягнення на предмет іпотеки.

Доказів належного виконання зобов`язань позивачем матеріали справи не містять.

у зв`язку з порушенням основного зобов`язання іпотекодержатель ОСОБА_4 надіслав іпотекодавцю ОСОБА_3 (боржнику) вимоги про усунення порушення: вимога від 02.05.2022 (№01/05-22), надіслана через АТ «Укрпошта» (відправлено 02.05.2022 року, повернуто 17.05.2022 року з відміткою «за закінчення терміну зберігання»); вимога від 15.06.2026 (№02/06-22) надіслана через АТ «Укрпошта» (надіслана 15.06.2026 року, повернута 30.06.2026 року з відміткою «за закінчення терміну зберігання»).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 26.02.2026 року та 14.05.2026 року власником квартири АДРЕСА_1 з 27.09.2022 року є ОСОБА_4 . Підставою внесення запису є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №64994348 від 30.09.2022 року здійснене приватним нотаріусом ЛМНО Волинської області Троц Ю.Б. (документи, подані для державної реєстрації: договір іпотеки №109 від 05.02.2020 року) (а.с.25, 26).

Предметом розгляду справи є питання скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на спірну квартиру за відповідачем.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

В силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Стаття 35 Закону України «Про іпотеку» визначає, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Частинами 1-3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.

Суд зауважує, що між сторонами укладено договір позики.

Доказів виконання зобов`язань зі сторони позичальника матеріали справи не містять.

Зі змісту договору іпотеки, укладеного в забезпечення виконання основного зобов`язання ОСОБА_3 слідує те, що документ містить іпотечне застереження, яке надає іпотекодавцю право задовольнити свої вимоги в позасудовому порядку.

Виїзд боржника за кордон не звільняє її він обов`язку повідомити кредитора про зміну місця проживання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 затверджено «Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Пунктом 61 зазначеного Порядку передбачено, що для державної реєстрації прав на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, набуття права оренди земельної ділянки, права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) чи права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), також подаються:

1) оригінал або засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) оригінал або засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або

оригінал або засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або

оригінал або засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв`язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або

засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, комунікаційної або інформаційно-комунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, або інші документи, передбачені договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, що підтверджують факт належного виконання іпотекодержателем вимог законодавства щодо направлення вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами, або інші документи, передбачені договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, що підтверджують факт належного виконання іпотекодержателем вимог законодавства щодо направлення вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту).

Вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, незалежно від обраного іпотекодержателем способу її направлення, передбаченого цим підпунктом, повинна бути надіслана не раніше шести місяців до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації;

3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату не раніше 10 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації;

4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

У разі подання документа, зазначеного в абзаці першому або четвертому підпункту 2 цього пункту, державна реєстрація проводиться після спливу тридцятиденного строку з моменту отримання адресатом вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, якщо у такій вимозі не зазначений більш тривалий строк.

У разі надсилання вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, засобами поштового зв`язку державним реєстратором за допомогою офіційного веб-сайту оператора поштового зв`язку перевіряється за штриховим кодовим ідентифікатором поштового відправлення факт його вручення адресату, відмови адресата від одержання чи повернення відправнику у зв`язку з відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення. Сканована копія відомостей за результатами такої перевірки долучається до відповідної заяви.

На виконання положень статті 37 Закону України «Про іпотеку» та пункту 61 Порядку, нотаріусу було надано: оригінал договору іпотеки, довідку про суму заборгованості, звіт про оцінку майна станом 12.09.2022 року, вимоги про усунення порушень з доказами повернення з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Суд зауважує, що належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору. Якщо такий порядок договором не визначений, відповідно до звичаїв ділового обороту належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв`язку чи кур`єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.

В разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку.

Таким чином під час слухання справи було встановлено, що нотаріусу для вчинення реєстраційних дій були надані всі документи, які передбачені діючим законодавством.

Крім того, відповідачем (іпотекодержателем) було дотримано усіх матеріальних та процедурних строків, передбачених ст.ст. 35,37 Закону України «Про іпотеку» (строку на пред`явлення вимоги (після настання строку повернення позики), тридцятиденного строку для добровільного виконання зобов`язання з боку боржника, строку повторного надсилання вимоги, строку звернення до державного реєстратора).

Отже, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи що під час слухання справи судом не встановлено порушень статей 35, 37 Закону України «Про іпотеку» та пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень при вчиненні реєстраційних дій, суд не вбачає законом передбачених підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно із статтею 141 ЦПК України, у разі відмови в позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258,259, 263-265,268,273,354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Волинської області Троц Юлія Борисівна, про скасування рішення державного реєстратора, – відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті згідно ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 травня 2026 року (щодо накладення арешту на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2640673407080).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 02 вересня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.В. Черняк