Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №154/1636/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/1636/26

3/154/644/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Володимир

Суддя Володимирського міського суду Волинської області Вітер І.Р., розглянувши матеріали, які надійшли з Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №646633 від 21 квітня 2026 року, ОСОБА_1 21 квітня 2026 року о 16 год 55 хв по вул. Князя Романа у м. Володимирі керував автомобілем ЗАЗ Славута, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різким запахом алкоголю з порожнини рота та почервонінням шкіри обличчя.

Від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Судом вживалися послідовні заходи для його належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи. Судові повістки направлялися за адресою місця проживання, зазначеною ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення. Крім того, судом отримано довідку щодо відомостей про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, за якою встановлено фактичне місце проживання ОСОБА_1 . Судові виклики направлялися також за встановленим фактичним місцем його проживання. Додатково виклик ОСОБА_1 здійснювався шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України. Таким чином, суд використав доступні та достатні засоби для повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи як за адресою, зазначеною ним під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, так і за встановленим судом фактичним місцем проживання. Будь-яких заяв про відкладення розгляду справи, повідомлень про поважність причин неявки, письмових заперечень чи інших клопотань від ОСОБА_1 до суду не надходило.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Обов`язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справ за ст. 130 КУпАП законом не встановлена.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», заява №3236/03, наголошено, що сторони мають у розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнаватися про стан відомого їм судового провадження.

З огляду на вжиті судом заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 , відсутність від нього будь-яких заяв чи клопотань та відсутність законодавчої вимоги щодо його обов`язкової присутності суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за його відсутності на підставі наявних матеріалів.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Таким чином, для встановлення складу адміністративного правопорушення у формі відмови від проходження огляду необхідно встановити факт керування транспортним засобом, наявність у водія передбачених законом ознак сп`яніння, які давали поліцейському підстави вимагати проходження огляду, належну пропозицію пройти такий огляд у встановленому порядку та чітко виражену відмову водія.

Фактичне перебування водія у стані алкогольного сп`яніння при такій формі складу правопорушення доведенню не підлягає, оскільки адміністративно караною є саме відмова особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду в установленому законом порядку.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння визначений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735.

Відповідно до п. 2 розділу І зазначеної Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

До ознак алкогольного сп`яніння, визначених п. 3 розділу І Інструкції, належать, зокрема, запах алкоголю з порожнини рота та різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю належних, допустимих та взаємно узгоджених доказів.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №646633 від 21 квітня 2026 року містить відомості про час, місце події, транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , установлені поліцейським ознаки алкогольного сп`яніння, відмову водія від проходження огляду як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров`я, а також правову кваліфікацію його дій.

Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів містить відомості про виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння та його відмову від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу.

Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підтверджує направлення ОСОБА_1 для проходження огляду у закладі охорони здоров`я та його відмову від такого огляду.

Вирішальне значення для перевірки фактичних обставин події має також долучений до матеріалів справи відеозапис.

Із відеозапису безпосередньо встановлюється факт керування ОСОБА_1 автомобілем ЗАЗ Славута, державний номерний знак НОМЕР_1 . Під час подальшого спілкування працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про виявлений у нього запах алкоголю з порожнини рота. У відповідь ОСОБА_1 не заперечує наявності такого запаху, пояснюючи його можливим вживанням алкоголю напередодні. Після виявлення ознак алкогольного сп`яніння поліцейський пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, однак той від проходження такого огляду відмовляється. Після цього ОСОБА_1 пропонується пройти огляд у закладі охорони здоров`я, від чого він також чітко та однозначно відмовляється.

Зміст відеозапису не містить суперечностей щодо юридично значущих обставин справи та безпосередньо підтверджує як факт керування транспортним засобом, так і наявність законної підстави для проведення огляду та свідому відмову ОСОБА_1 від проходження такого огляду у передбачених законом формах.

При цьому пояснення ОСОБА_1 про те, що запах алкоголю міг залишитися після вживання алкоголю напередодні, не спростовує складу інкримінованого правопорушення.

Поліцейський не був зобов`язаний до пропозиції пройти огляд установлювати фактичний стан алкогольного сп`яніння. Наявність передбаченої Інструкцією ознаки — запаху алкоголю з порожнини рота — була достатньою законною підставою для проведення огляду.

Саме проходження такого огляду мало підтвердити або спростувати можливе перебування водія у стані сп`яніння. Відмовившись як від огляду на місці зупинки, так і від огляду в закладі охорони здоров`я, ОСОБА_1 не виконав прямо встановлений п. 2.5 Правил дорожнього руху обов`язок водія.

Отже, сукупність досліджених доказів є послідовною, взаємно узгодженою та достатньою для категоричного висновку про те, що 21 квітня 2026 року о 16 год 55 хв ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом та маючи встановлені поліцейським ознаки алкогольного сп`яніння, на законну вимогу поліцейського відмовився від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і у закладі охорони здоров`я.

Його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Судом також установлено, що постановою Володимирського міського суду Волинської області від 16 липня 2026 року у справі №154/1677/26 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за інше правопорушення, вчинене 21 квітня 2026 року о 19 год 02 хв, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Зазначена обставина не змінює правової кваліфікації діяння, яке є предметом цього судового розгляду.

Правопорушення, яке розглядається у цій справі, вчинене 21 квітня 2026 року о 16 год 55 хв, тобто до винесення постанови від 16 липня 2026 року та до застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення за інший епізод.

Отже, станом на момент вчинення цього правопорушення ОСОБА_1 не був особою, підданою адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим підстав для кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 130 КУпАП немає.

Так само відсутні підстави для застосування ч. 3 ст. 30 КУпАП та приєднання невідбутої частини позбавлення права керування транспортними засобами, призначеного постановою від 16 липня 2026 року, оскільки правопорушення, яке розглядається у цій справі, було вчинене до застосування зазначеного стягнення.

Вирішуючи питання про адміністративне стягнення, суд враховує характер правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та інші обставини справи.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності суд не встановив.

З урахуванням викладеного на ОСОБА_1 слід накласти передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 23, 30, 33, 38, 40-1, 130, 245, 251, 252, 266, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) судового збору за наступними реквізитами: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, Володимирський міський суд Волинської області.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови, а в разі оскарження постанови — не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, установлений ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби, а з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було оскаржено.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Володимирський міський суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Копію постанови протягом трьох днів надіслати ОСОБА_1 .

Суддя І.Р. Вітер