Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №760/12927/20 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.

33/824/4345/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 760/12927/20

02 вересня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Кафідової О.В., розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 20 липня 2020 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 20 липня 2020 року провадження в справі відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.173-2 КУпАП - закрито.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції 22 грудня 2025 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Постановою Київського апеляційного суду від 13 січня 2026 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовлено, повернуто апеляційну скаргу особі, яка її подала.

Не погодившись з вказаною постановою суду першої інстанції, в липні 2026 року через 6 років ОСОБА_1 повторно подав до суду першої інстанції апеляційну скаргу, тобто після закінчення встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП десятиденного строку на оскарження постанови суду, в якій просив прийняти апеляційну скаргу до розгляду, скасувати постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 20 липня 2020 року.

Крім того, ОСОБА_1 подав клопотання, а якому просив поновити строк на апеляційне оскарження в обґрунтування якого зазначає, що covid-19 йому не надав можливості себе захистити..

Перевіривши матеріали справи та доводи в частині поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд доходить наступних висновків.

Приписи Кодексу України про адміністративні правопорушення регламентують тривалість строків, порядок їх обчислення та наслідки їх закінчення.

Нормами ч. 2 ст. 294 КУпАП встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10-ти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також, якщо у поновленні строку відмовлено.

Згідно із ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

20 серпня 2026 року на адресу Київського апеляційного суду надійшли матералі справи.

Відповідно до листа, який міститься в матеріалах справи зазначено, що справа про адміністративне правопорушення за єдиним унікальним номером 760/12927/20 знищена як така, що не має культурної цінності та втратила практичне значення відповідно до Переліку судових справ і документів, що утворюються під час діяльності суду, із зазначенням строків зберігання, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 07 грудня 2017 року № 1087, додано відповідний акт № 3/2020 (ТМ) № 1.

Із копії постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 20 липня 2020 року, яка міститься в матеріалах справи та відповідно до якої провадження в справі відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.173-2 КУпАП - закрито.

Апеляційний суд звертає увагу апелянта ОСОБА_1 , що справа про адміністративне правопорушення унікальний номер №760/12927/20, постанова в якій оскаржена, знищена у зв`язку із закінченням строків зберігання.

Відповідно до тексту оскарженої постанови, у протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 №360565 від 06.06.2020 року, складеного на ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП фактично зазначене інше прізвище потерпілого, аніж прізвище апелянта.

Перевірити на наявність чи відсутність описки у прізвищі суд апеляційної інстанції позбавлений можливості у зв`язку зі знищенням матеріалів адміністративної справи.

Також, апеляційної інстанції позбавлений можливості перевірити доводи, які були зазначені в клопотанні апелянта про поновлення строку на оскарження постанови суду, поданого з пропуском щонайменше 6 років, у якому немає жодного обґрунтування, чому саме в 2026 році у ОСОБА_1 виникла необхідність оскаржити постанову щодо ОСОБА_2 за 2020 рік.

Норми законодавства про адміністративні правопорушення, в тому числі щодо оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення, безсумнівно спрямовані на забезпечення охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку та зміцнення законності.

Разом з тим, вони спонукають громадян і до сумлінного виконання ними своїх прав та обов`язків, передбачених законом, оскільки забезпечення їх реалізації залежить не тільки від органів правосуддя, а від активності самих громадян, тим більше у випадках, які стосуються оскарження постанов суддів у справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до сталої практики Європейського Суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), вирішення питання про поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави для прийняття такого рішення. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (див. рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України»).

Окрім цього, у кожній справі національні суди повинні перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання в принцип юридичної визначеності, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (п. 41 рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України»). Повноваження вищих судових органів щодо перегляду повинні реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (п. 42 рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України»).

Звернення ОСОБА_1 з клопотанням про поновлення строку на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення щонайменше через 6 років після її винесення не може бути визнане виправданим.

Крім того, апеляційний суд позбавлений можливості переглянути законність, оскаржуваної постанови та перевірити доводи апеляційної скарги щодо наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, оскільки станом на час подання апеляційної скарги, згідно акту № 3/2020 (ТМ) № 1 Солом`янського районного суду м. Києва, адміністративний матеріал за єдиним унікальним номером 760/12927/20, крім копії оскаржуваної постанови, знищений у встановленому порядку за закінченням строку зберігання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в процесі судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Беручи до уваги те, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень», за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи та стадії її розгляду, тож апелянт мав реальну можливість дізнатися про прийняте рішення вже після судового розгляду та у визначений ст. 294 КУпАП строк подати апеляційну скаргу на прийняте судове рішення.

Дана позиція повністю відповідає усталеній практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яку відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ, як джерело права.

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарев проти України» Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що апелянт зволікав з подачею апеляційної скарги невиправдано тривалий строк, при цьому, не навів жодних підстав для поновлення строку на оскарження судового рішення, а тому в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути скаржнику.

Керуючись ст.ст. 289, 294 КУпАП, суд,-

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 20 липня 2020 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя