Постанова від 18 червня 2026 р. у справі №356/198/26 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Дата: 18 червня 2026 р.

Справа: №356/198/26

Суддя: Васильєва Маргарита Анатоліївна

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження 33/824/2933/2026 Категорія: ст. 126 КУпАП

ЄУН: 356/198/26 Суддя у І інстанції: Дудар Т.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.

за участю:

особи, яка притягається до адміністративної ОСОБА_1

відповідальності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

на постанову Березанського міського районного суду Київської області від 23 квітня 2026 року, якою

ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) місяці,

В С Т А Н О В И Л А :

За змістом постанови відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 594476 від 18 лютого 2026 року, у день складення протоколу - 18 лютого 2026 року о 06.40 год. за адресою А/Д МОЗ Київ-Харків 77 км, водій ОСОБА_1 керував тз Ford Fiesta номерний знак НОМЕР_1 , будучи особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві користування транспортними засобами, на підставі виконавчого провадження номер НОМЕР_2, відкритого від 6 березня 2019 року Дарницьким районним відділом виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, чим порушив ст. 15 ЗУ ДР - Основні положення щодо допуску до керування транспортними засобами, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 126 КУпАП.

27 березня 2026 року до суду засобами поштового зв`язку надійшла копія постанови про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 3 березня 2026 року ВП № НОМЕР_2, видана старшим державним виконавцем Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Осовською В.В., якою було скасовано тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами, яке було встановлено Постановою про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 6 березня 2019 року № НОМЕР_2 Головним державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Фещук О.А.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адмінправопорушення.

Апелянт наголошує, що у протоколі про адміністративне правопорушення міститься посилання на ст. 15 Закону України «Про дорожній рух». Разом з тим, ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» складається з десяти частин і містить різні за змістом норми права, а у протоколі відсутнє посилання на пункт, в порушенні якого він звинувачується. Окрім цього, згідно з фабулою обвинувачення відносно нього встановлено обмеження у праві керування транспортним засобом на підставі виконавчого провадження, однак, у протоколі не вказано, згідно з даними якої саме постанови, в межах даного виконавчого провадження накладені такі обмеження. Апелянт вказує, що суд не може самостійно перебирати на себе функції сторони обвинувачення та збирати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

З посиланням на рішення ЄСПЛ у справі «Малофєєва проти Росії», «Карелін проти Росії», апелянт наголошує, що у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). За таких обставин обвинувачення сформульовано некоректно, а отже і підстав для притягнення його ( ОСОБА_1 ) до відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП немає.

Щодо наявності складу адміністративного правопорушення, то апелянт вказує, що згідно з ч. 3 ст. 126 КУпАП відповідальність за даною статтею настає за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, і цей склад правопорушення характеризується умисною формою вини. Разом з тим, матеріалами справи не встановлено та вбачається з відеозапису, який міститься в матеріалах справи, на якому зафіксовані його пояснення, що йому відомо про наявність самого виконавчого провадження, однак йому невідомо про наявність постанови виконавця щодо тимчасового обмеження права керування, оскільки у застосунку «Дія» відсутні будь-які постанови з даного приводу, що ним було продемонстровано й поліцейським. При цьому він не заперечує, що був обізнаний про наявність заборгованості по аліментах, однак, про існування постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами він дізнався лише після складання на нього даного протоколу про адміністративне правопорушення, адже така постанова на його адресу не надсилалась та не вручалась. З посиланням на положення Закону України «Про виконавче провадження», апелянт наголошує, що будь-якого повідомлення з виконавчої служби йому не надходило, а встановлення факту обізнаності боржника про існування постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами є обов`язковим під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 126 КУпАП.

Окремо апелянт вказує, що у графі протоколу «До протоколу додаються» зазначено, що долучається відеозапис з бодікамери 475266. Однак, сам відеозапис, який наявний в матеріалах справи, не містить даного номера, а вказаний інший номер ID реєстратора - 230418, який згідно з даними протоколу не доданий до матеріалів справи, а відтак не може бути належним та допустим доказом у даній справі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 на підтримку доводів апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі, а також додатково витребувані матеріали, перевіривши доводи апеляційної скарги, слід дійти такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції наведених вимог закону не дотримався.

Так, визнаючи ОСОБА_1 винуватим у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, суд послався на положення Закону України «Про дорожній рух»; копію постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 6 березня 2019 року, винесену головним державним виконавцем Дарницького РВДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Фещук О.А. у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, боржник: ОСОБА_1 , державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно з виконавчим листом № 538/747/16-ц, виданого 25 травня 2016 року; постанову старшого державного виконавця Дарницького ВДВС у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 3 березня 2026 року ВП № НОМЕР_2, якою скасовано тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами; відеозапис, з якого вбачається, що ОСОБА_1 знав про існування виконавчого провадження, хоча воно й не відображалося в додатку «Дія», повідомив працівникам поліції, що воно повинно було бути закритим, та дійшов висновку, що станом на 18 лютого 2026 року, коли ОСОБА_1 керував автомобілем та був зупинений працівниками поліції, тимчасові обмеження у праві керування транспортними засобами не були скасовані та доказів того, що на той час була відсутня заборгованість по аліментам, суду не надано.

Проте, апеляційний суд не погоджується з таким рішенням суду першої інстанції.

Так, з матеріалів справи дійсно встановлено, що постановою головного державного виконавця Дарницького РВДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Фещук О.А. про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 6 березня 2019 року, винесену у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно з виконавчим листом № 538/747/16-ц, виданого 25 травня 2016 року.

Частина 3 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, тобто, склад вказаного адміністративного правопорушення передбачає наявність умислу в особи, яка, знаючи про встановлену їй заборону керувати транспортними засобами, ігнорує її.

Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 не заперечував, що дійсно мав заборгованість зі сплати аліментів, однак, про наявність саме вказаної постанови державного виконавця про обмеження керувати транспортними засобами не знав. Наразі йому також не направлялась вказана постанова. Більш того, після цих подій, коли він звернувся до державного виконавця, останнім було скасовано зазначену постанову.

У відповідь на запит Київського апеляційного суду № 356/198/26/124045/2026 від 10 червня 2026 року про надання відомостей, які підтверджують, що ОСОБА_1 був обізнаний щодо наявності постанови від 6 березня 2019 року № НОМЕР_2, Дарницький відділ державної виконавчої служби у м. Києві повідомив, що на виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження № НОМЕР_2 з виконання виконавчого листа № 538/747/16-ц від 25 травня 2016 року, виданий Лохвицьким районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі % частина доходу щомісячно, починаючи з 28 квітня 2016 року і до повноліття дитини.

26 серпня 2016 року, керуючись ст. ст. 17, 19, 21, 25, 31 Закону України «Про виконавче провадження» (редакція Закону, яка діяла на момент прийняття рішення), державним виконавцем винесено постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_3.

15 лютого 2018 року державним виконавцем здійснено розрахунок по аліментам, згідно з яким заборгованість станом на 1 лютого 2018 року становить 53672,95 грн.

7 березня 2018 року відповідно до ст.11. 71 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника.

7 березня 2018 року відповідно до ст.11, 71 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження у праві полювання боржника.

7 березня 2018 року відповідно до ст.11, 71 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною, та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями ментальними снарядами несмертельної дії.

7 березня 2018 року відповідно до ст.11. 71 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами боржника.

Вищевказані постанови надсилаються сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Враховуючи закінчення строку, встановленого п. 128 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів. затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5 (зі змінами), зберігання реєстрів на відправлення кореспонденції, встановлення факту направлення матеріалів виконавчого провадження вбачається за не можливе (термін зберігання реєстрів поштового відправлення - 1 рік).

3 березня 2026 року державним виконавцем, керуючись п. 3 частиною 10 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», розділом VII Порядку взаємодії Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та органів і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України від 30 січня 2018 року № 64/261/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2018 року за № 140/31592 (із змінами), винесено постанову про скасування тимчасового обмеження, оскільки тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано вразі. проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях.

З відеозапису, долученого до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 зупинений працівниками поліції, які, перевіряючи дані про особу водія, запитують у ОСОБА_1 , чи відомо йому про обмеження у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною, та іншою зброєю, на що ОСОБА_1 відповідає, що так, що він це питання вже вирішив, але не розуміє, чому його ще не прибрали. Поліцейські, передивляючись далі базу, запитують чи відомо йому про наявність у 2019 році обмеження у праві керування транспортними засобами, на що ОСОБА_1 заперечує та зазначає, що у нього немає такого обмеження, може «Дію» показати. На прохання працівника поліції показує «Дію», де не зафіксовано проваджень та такого обмеження, що підтверджується поліцейським. Також на вимогу працівника поліції ОСОБА_1 показує в «Дії» права, де відсутні дані про обмеження його права керування транспортними засобами. Поліцейський, перевіряючи далі по базі відомості щодо ОСОБА_1 , наголошує, що зараз буде намагатися зв`язатися з виконавцем, а, якщо ні, то на ОСОБА_1 буде складений протокол за ч. 3 ст. 126 КУпАП. Далі, перебуваючи у службовому автомобілі, один з поліцейських говорить іншому, що ОСОБА_1 в «Дії» показав, що ці провадження закриті. Один з поліцейських телефонує комусь з колег та просить подивитись по виконавчому провадженню відносно ОСОБА_1 . Через деякий час, перетелефонувавши, поліцейський запитує, чи треба писати, на що колега повідомляє, що в «Дії» може бути щось неправильно зазначено. Поліцейський вказує абоненту номер виконавчого провадження. Через певний час поліцейський підходить до ОСОБА_1 та повідомляє останнього, що провадження не закриті, що в «Дії» неправильно зазначено, що треба їхати до виконавця та вирішувати питання там. ОСОБА_1 вказує, що він телефонував виконавцю, на що поліцейський йому говорить, що треба їхати до них та там вирішувати. ОСОБА_1 повідомляє, що не завжди є час, що він військовий, що зараз тим більше часу немає, що виконавець йому повідомила про ненадходження з частини коштів, а, коли він звернувся до фінчастині, то йому сказали, що зараз переведуть кошти та погасять всю заборгованість, що йому скинули дані про відрахування з його зарплати аліментів. При цьому поліцейський показує ОСОБА_1 інформацію на службовому планшеті та акцентує увагу, що у них в базі світиться «обмеження права керування». Після чого на відео зафіксовано складання матеріалів.

Аналізуючи та оцінюючи наявні у справі докази, апеляційний суд доходить висновку, що доводи ОСОБА_1 про те, що йому не було відомо про наявність обмеження на керування транспортними засобами, не спростовані. Окрім того, у матеріалах справи наявна копія постанови про обмеження права керування ОСОБА_1 транспортними засобами від 6 березня 2019 року. Однак, згідно з даними відповіді Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві така постанова була винесена 7 березня 2018 року. При цьому будь-яких даних про те, що ОСОБА_1 такі постанови надсилались, матеріали справи не містять і під час апеляційного розгляду не встановлено.

Співробітники поліції згідно з ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП зобов`язані збирати докази на підтвердження обставин, зазначених ними у протоколі, проте, таких доказів до матеріалів справи не надано.

На вказані вище обставини суд першої інстанції належної уваги не звернув.

Недоведеність належними та допустимими доказами суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, з урахуванням положень, передбачених ст. 62 Конституції України про те, що усі сумніви щодо доведеності особи тлумачаться на її користь, дозволяє суду апеляційної інстанції зробити висновок про відсутність в діянні ОСОБА_1 складу зазначеного вище правопорушення, наявність достатніх підстав для задоволення апеляційної скарги останнього та скасування оскаржуваної постанови.

За таких обставин провадження у справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Березанського міського районного суду Київської області від 23 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП- скасувати, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 594476 від 18 лютого 2026 року, - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду М.А. Васильєва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua