Постанова від 19 лютого 2026 р. у справі №754/16961/25 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Дата: 19 лютого 2026 р.

Справа: №754/16961/25

Суддя: Васильєва Маргарита Анатоліївна

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження 33/824/855/2026 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП

ЄУН: 754/16961/25 Суддя у І інстанції: Татаурова І.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника Малярчук Тетяни Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 2 грудня 2025 року, якою

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що 27 вересня 2025 року о 01.30 год. по проспекту Червоної Калини, 52, в м. Києві керував транспортним засобом «Toyota Camry» державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на портативний відеореєстратор № 473942. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі тверезому водієві.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник Малярчук Т.В. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт наголошує, що судом першої інстанції залишено поза увагою і не розглянуто клопотання захисника про визнання недопустимими доказів у справі, на які послався суд в оскаржуваній постанові. Також судом не надано оцінки доводам та аргументації сторони захисту і долученим стороною захисту документам (в копіях), що прилад, яким патрульні поліцейські проводили спроби визначити стан сп`яніння у ОСОБА_1 , газоаналізатор Drager Alcotest 6820 ARHK-0539 не є затвердженим засобом для вимірювання. Окрім того, в акті огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння від 27 вересня 2025 року зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу: Drager Alcotest 0539. Однак, це не відповідає дійсності. На портативному відео реєстраторі 473942 зафіксовано дві спроби патрульних поліцейських провести огляд у встановленому законом порядку ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу: Drager Alcotest 0539. Оскільки дійти обґрунтованого та беззастережного висновку щодо встановлення або спростування факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів патрульні поліцейські не змогли з невставлених матеріалами справи причин, захисник вказує, що, діючи в інтересах ОСОБА_1 , направила адвокатські запити до Управління патрульної поліції в місті Києві про отримання технічної інформації про справність, надійність, точність та ефективність вказаного приладу. У відповідь на адвокатські запити Управління патрульної поліції в місті Києві надіслало, зокрема, такі документи (в копіях): Сертифікат відповідності засобів затвердженого типу газоаналізаторів Alcotel…, Interlock XT, код УКТ ЗЕД 9027 80 17 00, які серійно вироблялись фірмою Drager Safety AG & Co. KGaA Німеччина. Сертифікат виданий 1 вересня 2014 року та чинний до 27 березня 2017 року. Також Управлінням патрульної поліції в м. Києві надіслало копію листа ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 4 квітня 2017 року, в якому зазначено, що, на думку вказаного державного підприємства, газоаналізатори (алкотестери) виробництва компанії Drager Safety AG & Co. KGaA Німеччина, що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту, оскільки це не суперечить п. 1 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який набрав чинності 1 січня 2016 року, та копію свідоцтва приладу «Drager Alcotest 6820» про державну реєстрацію № 1455/2014. Однак, як наголошує захисник, згідно з офіційними даними сайту ДП «Укрметртестстандарт»: https://legalzvt.kiev.ua прилад - газоаналізатор Drager Alcotest 6820, ARHK0539, затверджений тип № UA-MI/2-4574-2014, виданий 1 вересня 2014 року, чинний до 27 березня 2017 року, найменування та місцезнаходження виробника: Drager Safety AG&Co. KGaA, Revalstrasse 1, 23560 Lubeck, Germany, у Реєстрі затверджених типів засобів вимірювальної техніки відсутній. Окрім того, хоча відповідно до реєстраційних матеріалів, згідно з наказом Державної служби України з лікарських засобів від 29 грудня 2014 року № 1529 строк дії свідоцтва приладу «Drager Alcotest 6820» про державну реєстрацію № 1455/2014 необмежений, разом з тим відповідно до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення газоаналізатор «Drager Alcotest 6820» не містить оцінки відповідності та державної реєстрації. Крім того, захисник звертає увагу, що свідоцтво приладу «Drager Alcotest 6820» про державну реєстрацію № 1455/2014 не містить дату видачі. З огляду на викладене, захисник вважає, що до даного свідоцтва про державну реєстрацію вимірювального засобу слід відноситись критично, та його неможна вважати належним доказом справності та точності виробу, та того, що даний виріб є затвердженим засобом для вимірювання. Тобто, яке наголошує захисник, огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння патрульними поліцейськими проводився за допомогою технічного приладу марки «Drager Alcotest 6820», який не відноситься до числа дозволених для застосування газоаналізаторів, засобів вимірювальної техніки на території України.

Окрім того, захисник звертає увагу, що необмеженість використання газоаналізатору «Drager Alcotester 6820» визначена наказом Державної служби України з лікарських засобів № 1529 від 29 грудня 2014 року відповідно до Порядку державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2004 року N 1497, яка втратила чинність на підставі постанови КМУ № 753 від 2 жовтня 2013 року «Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів». З урахуванням наведеного, на думку захисника, вникають розумні сумніви, щодо того, що патрульні поліцейські під час оформлення адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 використовували справний засіб вимірювальної техніки - газоаналізатор. Висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 імітував спроби пройти огляд на визначення стану сп`яніння за допомогою вимірювального засобу, тим, що ОСОБА_1 погодився пройти медичний огляд у встановленому порядку, тобто, мав дієвий намір (поїхав до медичного закладу з патрульними поліцейськими), проте через непередбачувані обставини змушений був невідкладно їхати додому, оскільки з`ясував, що малолітня дитина раптово опинилася вдома без нагляду в ніч з 26 вересня на 27 вересня 2025 року, що підтвердив, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2

ОСОБА_1 та захисник Малярчук Т.В. в судове засідання не з`явились. Від захисника надійшло клопотання, в якому вона просить провести апеляційний розгляд за її відсутності та відсутності ОСОБА_1 . Апеляційну скаргу підтримують.

Зважаючи на викладене, положення ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає можливим проведення апеляційного розгляду за відсутності вказаних осіб.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши наявні у справі докази, у тому числі відеозапис, перевіривши доводи апеляційної скарги, слід дійти такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд першої інстанції наведених вимог закону дотримався.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

За змістом п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з п. 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух»(із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний:

- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього рухута іншими нормативними актами;

- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Згідно з ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура направлення поліцейськими водія для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння визначена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (із змінами).

На виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України з метою створення нормативно-правового підґрунтя діяльності патрульної поліції та закладів охорони здоров`я наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 затверджена Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція).

Згідно з п. 2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Вказаною Інструкцією визначено, що ознаками алкогольного сп`яніння є:

• запах алкоголю з порожнини рота;

• порушення координації рухів;

• порушення мови;

• виражене тремтіння пальців рук;

• різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;

• поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Розділу 1 Інструкції).

Відповідно до наведених нормативних актів за наявності ознак алкогольного сп`яніння, поліцейський проводить огляд особи, яка керує транспортним засобом, на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, а у разі, коли водій транспортного засобу відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, така особа направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов`язком водія, а не його правом.

Таким чином, встановивши, що є підстави вважати, що особа, яка керує таким засобом, перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або з ознаками такого стану, передбаченими п. 3, п. 4 Розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, поліцейський зобов`язаний висунути такій особі вимогу про проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, і така особа підлягає огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ст. 130 КУпАП.

Суд першої інстанції,

- опитавши ОСОБА_1 , який свою винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, не визнав та пояснив, що дійсно 27 вересня 2025 року о 01.30 год. керував автомобілем «Toyota Camry» в м. Києві по пр-ту Червоної Калини, де його зупинили працівники поліції. Алкогольні напої не вживав, про що і повідомив працівникам поліції на їх запитання, що керував автомобілем, оскільки у нього стались форс-мажорні обставини, а саме вдома без нагляду перебувала малолітня дитина; що на пропозицію працівників поліції не відмовлявся від проходження огляду, а намагався декілька разів його пройти, однак не зміг; що він є військовослужбовцем, а тому даним питанням повинна займатись Служба військового правопорядку, однак працівники поліції її не викликали; що, відчуваючи до себе упереджене ставлення, погодився пройти огляд у лікарні;

- вислухавши позицію захисника Малярчук Т.В., яка наголосила на тому, що протокол був складений з грубими порушеннями, що докази у справі є недопустимими, з посиланням на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а саме заступником командира ВЧ НОМЕР_2 , про що було повідомлено працівників поліції, які залишили поза увагою вказані факти, та не провели огляд на визначення стану сп`яніння у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП; що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії № ЕПР1 № 466261 від 27 вересня 2025 року ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, за що, передбачена адміністративна відповідальність за ст. 130 ч. 1 КУпАП, проте, на портативний відеореєстратор № 473942 зафіксовано дві спроби поліцейських провести огляд на визначення стану сп`яніння ОСОБА_1 , і вказаний запис не є безперервним, на ньому не зафіксовано зупинки ОСОБА_1 ; що прилад, яким намагались проводити визначення стану сп`яніння у ОСОБА_1 , а саме газоаналізатор Drager Alcotest 6820, ARHK-0539, не є затвердженим засобом для вимірювання;

- опитавши за клопотанням захисника Малярчук Т.В. свідка ОСОБА_2 , який суду показав, що він є сусідом ОСОБА_1 , та підтвердив, що дійсно з 26 по 27 вересня 2025 року малолітня дитина ОСОБА_1 перебувала сама вдома без нагляду в квартирі;

- дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 466261 від 27 вересня 2025 року;

- направлення на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27 вересня 2025 року;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 , згідно з даними якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду;

- DVD-R диск з відеозаписом з нагрудних камер № 473242, 473511;

проаналізувавши та оцінивши докази точки зору їх допустимості, належності та достатності, дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за встановлених обставин.

При судом перевірялись доводи сторони захисту, однак, вони визнані судом такими, що спростовуються доказами у справі. Так суд дійшов висновку, що з відеозаписів з нагрудних камер № 473242, 473511 працівників поліції чітко вбачається, що ОСОБА_1 на запитання працівників поліції надав згоду на проходження огляду, однак під час самого проходження огляду на визначення стану сп`яніння за допомогою газоаналізатору Drager Alcotest 6820, ОСОБА_1 лише імітував спроби пройти такий огляд з метою уникнення адміністративної відповідальності. У подальшому ОСОБА_1 погодився пройти огляд на визначення стану сп`яніння у лікаря-нарколога, однак, прибувши до лікарні, він відмовився від проходження огляду.

Оцінюючи та аналізуючи наявні у справі докази, апеляційний суд доходить висновку, що наявними у справі доказами в їх сукупності спростовуються доводи апеляційної скарги захисника про безпідставне притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП.

Відеозаписом зафіксована розмова ОСОБА_1 з поліцейськими, яким ОСОБА_1 говорить, що по ним хоч видно, що вони поліцейські, а то зупинили його, невідомо хто. Поліцейський перепитує, чи дійсно його зупинили, на що ОСОБА_1 відповідає ствердно. При цьому на відеозаписі зафіксовано порушення мови у ОСОБА_1 . На вимогу працівника поліції ОСОБА_1 передає документи. На запитання, чи вживав алкоголь, ОСОБА_1 заперечує, та на вимогу пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки відповідає позитивно. Під час проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» ОСОБА_1 неналежно виконує вказівки поліцейського, не дує належним чином в трубку, пояснюючи, що більше дути не може, на що поліцейський вказує, що не можна переривати дуття. ОСОБА_1 пропонується вдруге пройти огляд за допомогою приладу «Драгер». Ним знову порушується процедура. Після цього ОСОБА_1 сам пропонує проїхати до медичної установи здати кров. При цьому ОСОБА_1 намагається їхати на своєму автомобілі, на що поліцейські заперечують. ОСОБА_1 вказує, що немає підтвердження, що він у стані алкогольного сп`яніння, на що поліцейський зауважує, що поки не буде підтвердження цьому, ОСОБА_1 немає права сідати за кермо. У подальшому фіксується, що ОСОБА_1 в службовому автомобілі поліції їде до медичного закладу, зафіксована розмова в автомобілі. По приїзду до медичної установи ОСОБА_1 починає говорити, що він діючий військовослужбовець, що треба викликати ВСП. Поліцейський вказує, що немає ще на що викликати. ОСОБА_1 наполягає на виклику ВСП. На запитання поліцейського чи буде він проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, ОСОБА_1 відповідає, що не заперечує, але при ВСП. На повторне запитання ОСОБА_1 відповідає відмовою. Поліцейський роз`яснює, що у разів відмови ОСОБА_1 від проходження огляду, буде складений протокол за ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду. На запитання ОСОБА_1 про підстави такого огляду, поліцейський наголошує, що у нього ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, на що ОСОБА_1 перебиває поліцейського та каже, що він заперечує. ОСОБА_1 вказує, що він зараз заперечує. На чергове запитання ОСОБА_1 , на підставі чого він повинен проходити огляд, поліцейський у черговий раз вказав про виявлені у ОСОБА_1 ознаки сп`яніння, на що ОСОБА_1 знову заперечує. ОСОБА_1 сперечається з поліцейськими, наполягаючи, що він діючий військовослужбовець, якого поліція примушує вчинити певні дії, не зрозуміло, з яких підстав, що зараз військовий стан. При цьому поліцейський наголошує, що, навіть, коли ОСОБА_1 було заборонено керувати транспортним засобом, він сів за кермо та здійснив рух на автомобілі вже у присутності поліцейських. У подальшому на відео зафіксовано складання матеріалів відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

За результатами події уповноваженою особою складені відносно ОСОБА_1 :

- Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від такого проходження;

- протокол про адміністративне правопорушення серії № ЕПР1 № 466261 від 27 вересня 2025 року, за змістом якого 27 вересня 2025 року о 01:30 в м. Києві по проспекту Червоної Калини, 52 ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Toyota Camry», ДНЗ: НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на портативний відео реєстратор № 473942. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5. ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому ОСОБА_1 надані письмові пояснення, в яких останній, висловлюючи свою незгоду з діями працівників поліції, вказав, що він відмовився слідувати до лікаря, так як був пізній час, йому необхідно було піти до дому до початку комендантської години. Протокол вважає складеним з порушенням та невідповідністю законодавству.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявні у справі та досліджені докази є належними, допустимими, достатніми для встановлення фактичних обставин подій, які відбувались та якими підтверджується винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за встановлених судом обставин.

Що стосується доводів захисника, що поліцейські не мали права складати протокол відносно ОСОБА_3 , який є військовослужбовцем, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчинення ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується.

Аналіз наведеної норми закону свідчить , що при порушенні правил дорожнього руху не застосовується штраф як адміністративне стягнення лише до військовослужбовців, які проходять службу на посаді водіїв транспортних засобів Збройних Сил України. Інші військовослужбовці, які керують транспортними засобами, при порушенні правил дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Доводи захисника про те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння при виявленні у нього ознак такого сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу працівниками поліції мав проводиться за спеціальним порядком, є необґрунтованими.

Так, згідно з п. 1 розділу І Інструкції про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України 10 жовтня 2016 року № 515 (далі Інструкція), дана інструкція визначає основні завдання, механізм організації та несення патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України (далі - Служба правопорядку) щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій (далі - військова частина), на вулицях і в громадських місцях, а також у військових містечках Збройних Сил України (далі - військові містечка), права та обов`язки патрулів і посадових осіб Служби правопорядку під час несення служби, порядок застосування ними заходів адміністративного примусу до військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів під час проходження зборів (далі - військовозобов`язані), а також працівників Збройних Сил України (далі - працівники) під час виконання ними службових обов`язків.

Таким чином, положення даної Інструкції поширюються тільки на взаємовідносини щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, на вулицях і в громадських місцях, а також у військових містечках Збройних Сил України.

Відповідно до ч. 3 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Даною нормою законодавства визначено чіткий перелік обставин, за яких огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп`яніння проводиться особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, зокрема якщо є підстави вважати, що військовослужбовці у стані алкогольного сп`яніння: перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях

Керування військовослужбовцем транспортним засобом на дорогах загального користування з ознаками алкогольного сп`яніння до таких підстав не належить.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

З протоколу про адміністративне правопорушення та доданого відеозапису, вбачається, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений по АДРЕСА_2 , поза межами території будь-якої військової частини. Доказів того, що у вказані день, час та місці ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби, стороною захисту не надано ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні на стадії апеляційного розгляду.

Також, є безпідставними доводи захисника про те, що прилад «Драгер», який застосовувався відносно ОСОБА_1 для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, не відноситься до числа дозволених для застосування газоаналізаторів, засобів вимірювальної техніки на території України.

Згідно з даними офіційного дистриб`ютора концерну Drager Safety AG&Co. KGaA в Україні - Компанії «Сатурн Дейта Інтернешенл», яка є уповноваженим офіційним представником (ексклюзивним дистриб`ютором), газоаналізатори для вимірювання вмісту алкоголю у видихуваному повітрі Drager Alcotest 6820 постачаються на митну територію України з 2015 року до цього часу.

Відповідно до положень п. 4 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 9 листопада 2015 року (із змінами та доповненнями), огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу.

Технічним регламентом щодо медичних виробів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 року № 753, встановлені вимоги, які поширюються на медичні вироби та допоміжні засоби до них, а також встановлюють умови введення їх в обіг та/або експлуатацію і проведення процедури оцінки відповідності.

Згідно з наказом МОЗ України від 10 лютого 2017 року № 122 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг, форми повідомлень, переліку відомостей, які зберігаються в ньому, та режиму доступу до них», Держлікслужба здійснює ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг.

Відповідно до даних такого Реєстру наявна інформація щодо особи, відповідальної за введення медичних виробів в обіг ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» на медичні вироби «Газоаналізатори Drager Alсotest», зокрема, Газоаналізатор Drager Alcotest 6820, код за каталогом: 83 22 660; Газоаналізатор Drager Alcotest 6820 med, код за каталогом:83 22620 ( https://mpr.dls.gov.ua/?device=d7074d71-b184-43d5-bdb3-8ee4e422bd2d, https://mpr.dls.gov.ua/?device=1b800a13-dcc5-438d-b838-36c81b8f2fec), а також наявні документи відповідності.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» № 1314-VII від 5 червня 2014 року (із змінами та доповненнями) визначено, що експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.

Відповідно до Європейського стандарту EN 15964:2011 «Breath alcohol test devices other than single use devices - Requirements and test methods», що прийнято як національний стандарт ДСТУ EN 15964:2018 (EN 15964:2011, IDT) «Прилади неодноразового використання для контролю видихуваного повітря. Вимоги та методи випробувань», газоаналізатори для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі Drager Alcotest® в Україні використовуються за правилами вказаного стандарту.

Відповідно до роз`яснення від 13 жовтня 2022 року концерну Drager Safety AG & Co. KGaA як виробника Drager Аlcotest щодо порядку проведення операцій «Сервісне технічне обслуговування» та «Регулювання» («Градуювання») приладів Drager Аlcotest: «Операція «Регулювання» («Градуювання») Drager Alcotest є обов`язковою, про необхідні строки проведення «Регулювання» («Градуювання») зазначено в офіційних настановах (інструкціях) з експлуатації Drager Alcotest у розділі «Технічне обслуговування» («Maintenance») для кожної країни у відповідності до національних правил.

Згідно з п.17 ст.1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» №1314-VII від 5 червня 2014 року (із змінами та доповненнями) законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1747 від 13 жовтня 2016 року (із змінами та доповненнями) затверджено міжповірочні інтервали законодавчо регульованих ЗВТ, що перебувають в експлуатації, за категоріями. Для категорії законодавчо регульованих ЗВТ «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» (п. 13) цим Наказом встановлено міжповірочний інтервал в 1 рік.

Матеріали справи містять копію Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки «Alcotest 6820» № ARHK-0539 від 15 листопада 2024 року та яке чинне до 15 листопада 2025 року, що свідчить про правомірність використання даного приладу станом на дату проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Що стосується доводів захисника про те, що ОСОБА_1 необхідно було терміново повернутися до дому, де залишилась малолітня дитина, то апеляційний суд вважає наведені доводи такими, що направлені на ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене правопорушення, оскільки, окрім таких пояснень в суді, іншими жодними доказами така позиція ОСОБА_1 не підтверджується. Окрім того, такі доводи спростовується даними, викладеними власноручно ОСОБА_1 у поясненнях, в яких підставою відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у лікаря ОСОБА_1 зазначено пізній час, необхідність піти до дому до початку комендантської години.

Отже, під час апеляційного розгляду не встановлено обставин, які б доводили позицію сторони захисту про безпідставне притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, висновки судді місцевого суду в оскаржуваній постанові про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, всупереч доводів апеляційної скарги, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належних і допустимих у розумінні ст. 251 КУпАП доказах, а тому немає законних підстав для скасування судового рішення і закриття провадження у справі згідно з п. 1ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як про це просить апелянт.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП.

З огляду на встановлені обставини, апеляційний суд доходить висновку, що доводи захисника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому підстав для скасування постанови суду, яка постановлена з дотримання вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, як про це просить захисник, відсутні, у зв`язку з чим апеляційна скарга захисника не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника Малярчук Тетяни Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 2 грудня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду М.А. Васильєва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua