Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №758/19357/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження 33/824/3441/2026 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП

ЄУН: 758/19357/25 Суддя у І інстанції: Павленко О.О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.

за участю:

захисника Конюшка Д.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника Конюшка Дениса Борисовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 3 червня 2026 року, якою

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що 20 листопада 2025 року о 19.45 год., за адресою: м. Київ, пр. Європейського Союзу керував автомобілем «Шевроле» державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, адвокат Конюшко Д.Б. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, посилаючись на положення ст. ст. 245, 250, 252, 280, 281 КУпАП, апелянт вважає, що постанова є незаконною, необґрунтованою, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, а тому підлягає до скасування.

Захисник зазначає, що працівниками поліції не мали законних підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , відповідно всі їх подальші дії є неправомірними. Апелянт стверджує, що суд першої інстанції обмежився лише формальним переліком доказів у справі - протоколом, направленням на огляд, рапортом поліцейського, відеозаписом, при цьому не навівши жодного мотиву, з якого він відкинув аргументи захисника щодо закриття провадження у справі за відсутністю складу правопорушення.

За таких обставин, на переконання захисника, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь, провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

ОСОБА_1 , повідомлений про день, час та місце апеляційного розгляду у встановленому законом порядку, до суду апеляційної інстанції не з`явився.

Зважаючи на позицію захисника, положення ст. 294 КУпАП, апеляційний суд доходить висновку про проведення апеляційного розгляду за відсутності ОСОБА_1 .

Заслухавши доповідь судді, позицію захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, слід дійти такого висновку.

Згідно з положеннями ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з п. 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За змістом положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний:

- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;

- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Відповідно до ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура направлення поліцейськими водія для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння визначена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (із змінами).

На виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України з метою створення нормативно-правового підґрунтя діяльності патрульної поліції та закладів охорони здоров`я наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 затверджена Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція).

Згідно з п. 2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Вказаною Інструкцією визначено, що ознаками алкогольного сп`яніння є:

• запах алкоголю з порожнини рота;

• порушення координації рухів;

• порушення мови;

• виражене тремтіння пальців рук;

• різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;

• поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Розділу 1 Інструкції).

Відповідно до наведених нормативних актів за наявності ознак алкогольного сп`яніння, поліцейський проводить огляд особи, яка керує транспортним засобом, на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, а у разі, коли водій транспортного засобу відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, така особа направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов`язком водія, а не його правом.

Таким чином, встановивши, що є підстави вважати, що особа, яка керує таким засобом, перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або з ознаками такого стану, передбаченими п. 3, п. 4 Розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, поліцейський зобов`язаний висунути такій особі вимогу про проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, і така особа підлягає огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ст. 130 КУпАП.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення захисника Конюшка Д.Б., дослідивши наявні у справі докази, визнаючи ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за встановлених обставин, обґрунтував прийняте рішення тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю та підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, направленням, Рапортом, Постановою від 20 листопада 2025 року за ч. 1 ст. 122 КУпАП, карткою, відеозаписом.

Апеляційний суд погоджується з таким рішенням суду першої інстанції та враховує, що з відеозаписів, долучених Управлінням патрульної поліції до матеріалів справи, які оглянуті під час апеляційного розгляду, вбачається рух автомобіля патрульної служби, який зупиняється біля автомобіля, поруч з яким знаходиться жінка та чоловік. Чоловік намагається щось зробити з переднім лівим колесом. Підійшовши до чоловіка та жінки, поліцейський запитує, що сталось, на що чоловік відповідає, що застряг. Поліцейський вказує, що він бачить, їм вже повідомили. Між поліцейським та чоловіком відбувається розмова з приводу причин того, що автомобіль чоловіка в`їхав в яму. Жінка також зазначає, що їхала повз, думала, що потрібна допомога. Поліцейський акцентує увагу, що автомобіль жінки не в`їхав в яму, що там стоїть «кирпич», в`їзд взагалі заборонений. На вимогу поліцейського водій-чоловік надає документи. Поліцейський спілкується з жінкою, під час розмови зазначає, що, щоб не потрапити в яму, треба менше пити, хто у цьому винуватий: «Метробуд», вони чи жінка. На це жінка повідомляє, що вона тільки підійшла. Поліцейський пропонує жінці підійти та поспілкуватись з тим чоловіком, що людина, коли п`яна, то вона не бачить, куди їде, і йому не зрозуміло, чому жінка так захищає того чоловіка. Жінка відповідає, що не захищає чоловіка, просто підійшла у зв`язку з тим, що можливо потрібна допомога. Після цього жінка уходить. Поліцейський спілкується з водієм-чоловіком, наголошує, що у нього є ознаки алкогольного сп`яніння, висуває вимогу водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або у медичному закладі. Водій говорить, що він не був за кермом, хоча машина його. На запитання поліцейського, хто був за кермом, мовчить, нічого не відповідає. На запитання, куди рухався, і чи тут проживає, водій відповідає, що проживає поруч, йому треба було виїхати. На запитання, де водій з`їхав в рів, сказав, що не пам`ятає. Поліцейський знову висуває вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або у медичному закладі. Водій відмовляється від проходження будь-якого огляду. Поліцейський роз`яснює наслідки відмови, на що водій відмовляється, наголошуючи, що він готовий заплатити штраф. Після цього на відеозаписі зафіксовано складання адміністративних матеріалів, їх оголошення водію, яким виявився ОСОБА_1 , та роз`яснення водію про відсторонення від керування транспортним засобом.

Відеозаписом подій, який є об`єктивним доказом у справі, незалежним від суб`єктивного сприйняття будь-якої особи, та яким зафіксовано обставини події, у т.ч. відмови ОСОБА_1 від проходження у передбаченому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, спростовуються доводи захисника про безпідставність притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності.

За результатами подій, які зафіксовані відеозаписом, уповноваженою особою відносно ОСОБА_1 складені процесуальні документи, серед яких постанова про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 122-1 КУпАП за невиконання дії знаку «В`їзд заборонено»; протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП; рапорт інспектора поліції про те, що по лінії «102» надійшов виклик про те, що водій у стані алкогольного сп`яніння їхав та застряг у ямі, яку вирили, ймовірно, для ремонту труб, не може вибратись, авто червоне шевроле; направлення, за змістом якого ОСОБА_1 направляється до КМНКЛ «Соціотерапія» для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, та у вказаному акті зазначені ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнина роту, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці.

Оцінюючи наявні у справі докази, апеляційний суд доходить висновку, що наявними у справі доказами в їх сукупності спростовуються доводи апеляційної скарги захисника про безпідставне притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП, у т.ч. про те, що працівники поліції не мали законних підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , у зв`язку з чим всі їх подальші дії є неправомірними, оскільки з відеозапису подій встановлено, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 не був зупинений працівниками поліції, а був здійснений виклик по лінії «102» про те, що водій у стані алкогольного сп`яніння їхав та застряг у ямі, не може вибратись, і саме під час перевірки вказаного виклику поліцейським було встановлено, що особою, яка керувала транспортним засобом, є ОСОБА_1 , який, порушивши вимоги дорожнього знаку 3.21 ПДР України, в`їхав на автомобілі в яму, з якої не міг вибратись, і під час спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та висунута вимога пройти у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 відмовився.

Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що доводи захисника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, що судове рішення постановлено з дотримання вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, а тому апеляційна скарга захисника не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника Конюшка Дениса Борисовича в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Подільського районного суду м. Києва від 3 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду М.А. Васильєва