Постанова від 23 квітня 2026 р. у справі №757/1901/26-п — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження 33/824/2363/2026 Категорія: ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП

ЄУН: 757/1901/26-п Суддя у І інстанції: Білоцерківець О.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 25 лютого 2026 року, якою

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватоюу вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, танакладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячінеоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою суду ОСОБА_1 визнана винуватою у тому, що 25 грудня 2025року о 16.40 год. у м. Києві по бул. М. Міхновського, 16, керуючи автомобілем марки «Сузукі» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , порушила вимоги п. 2.3 (б), п. 13.1 Правил дорожнього руху України, а саме: не була уважною, не дотрималася безпечної дистанції, у результаті чого скоїла наїзд на перешкоду у вигляді обмежувального стовпчика та поштомата «Епіцентр № 58». У результаті дорожньо-транспортної події транспортний засіб, обмежувальний стовпчик та поштомат отримали механічні пошкодження.

Крім того, ОСОБА_1 керувала вказаним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився у медичному закладі у лікаря-нарколога у КНП «КМКЛ № 10», відповідно до висновку якого водій ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп`яніння, рівень алкоголю складає 1,97 ‰, чим порушила вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України, що зафіксовано на нагрудну камеру працівника поліції БК № 470188, № 477750.

Не погоджуючись з постановою суду в частині притягнення до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову у цій частині та закрити провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в її діях.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що постанова суду є незаконною, необґрунтованою, такою, що ухвалена з порушенням норма процесуального права та невідповідністю фактичним обставинам справи, а тому підлягає до скасування.

Посилаючись на положення ст.ст. 7, 9, 245, 251, 278, 280 КУпАП, ст. 62 Конституції України, ОСОБА_1 вважає, що суд першої інстанції в порушення вказаних вимог закону належним чином не з`ясував обставини справи, розглянувши справу поверхово.

На думку апелянта, судом першої інстанції було допущено спрощений підхід до розгляду даної справи про адміністративне правопорушення, оскільки суддею в постанові не було встановлено фактичні обставини правопорушення, а суддя послався лише на обставини, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, та обґрунтував вину лише на формально перелічених документах, тобто не виконав свої безпосередні функції щодо повного, всебічного, і об`єктивного з`ясування обставин справи, що є неприпустимим, відтак ухвалене рішення не відповідає вимогам правової визначеності та вмотивованості судового рішення.

ОСОБА_1 зазначає, про те, що в ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, яке проявляється у керуванні особою транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння підлягають доведенню: факт керування особою транспортним засобом; наявність ознак алкогольного сп`яніння; законна пропозиція/вимога пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціальних технічних засобів поліцейськими; встановлення стану алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціальних технічних засобів, проведеного за результатами огляду поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу; згода водія транспортного засобу із результатами огляду на стан алкогольного синіння, проведеного поліцейським із застосуванням спеціального технічного засобу.

Зважаючи на викладене, на порушення, допущені судом першої інстанції при розгляді даної справи, відсутність адекватної, належної та обґрунтованої оцінки наявним у матеріалах справи доказів, ОСОБА_1 вважає, що постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

ОСОБА_1 , адвокат Прасолов І.В. , адвокат Борсуківська К.О., повідомлені у встановленому законом порядку про день, час та місце апеляційного розгляду, до суду апеляційної інстанції не з`явились.

Від адвоката Прасолова І.В. надійшла заява про те, що ним припинені повноваження захисника Новак Ю.М., і в подальшому її захист у даній справі ним здійснюватись не буде.

Від ОСОБА_1 та адвоката Борсуківської К.О. будь-яких заяв та клопотань не надходило.

Зважаючи на положення ст. 294 КУпАП, апеляційний суд доходить висновку про можливість проведення апеляційного розгляду за відсутності вказаних осіб.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши наявні у справі докази, апеляційний суд доходить такого висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у

ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Всупереч доводів апеляційної скарги, суддя місцевого суду в повній мірі врахував положення вищезазначених норм закону.

Так, суд першої інстанції, вислухавши пояснення адвоката Бутка Д.Г., який вказав, що ОСОБА_1 вину у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень не визнає та категорично заперечує, вона не керувала транспортним засобом марки «Сузукі», докази чого відсутні у матеріалах справи, у зв`язку з чим просив повернути матеріали провадження до Управління патрульної поліції в м. Києві або закрити провадження, дослідивши наявні у справі докази, дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд зазначив про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого за ст. 124 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами, а саме: схемою з місця ДТП, яка підписана ОСОБА_1 без будь-яких зауважень,застережень, характером та локалізаціє механічних пошкоджень транспортного засобу та поштомату, відеозаписом з місця події, поясненнями самої ОСОБА_1 , відповідно до яких остання підписала схему місця ДТП та зазначила, що керувала транспортним засобом.

Судом відхилені твердження адвоката Бутка Д.Г. про керування транспортним засобом іншою особою, оскільки вказані пояснення спростовуються поясненнями самої ОСОБА_1 , наданими під час оформлення ДТП, рапортом інспектора та поясненнями свідків на відеозаписі з місця ДТП.

Крім того, судом звернуто увагу, що з відеозапису з місця події вбачається, що ОСОБА_1 під час оформлення ДТП не наголошувала на тому, що вона не керувала транспортним засобом. Більш того, факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 працівникам поліції по приїзду на місце події підтвердив її чоловік.

Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Окрім того, судом взято до уваги дані відеозапису подій, з якого вбачається, що працівники поліції прибули на виклик щодо ДТП, та під час з`ясування обставин справи та оформлення адміністративних матеріалів останніми у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, про що безпосередньо вказано у рапорті старшого лейтенанта УПП в м. Києві ДПП, у зв`язку з чим ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що остання погодилася.

Судом звернуто увагу, що ОСОБА_1 не заперечувала проти того, що вона керувала транспортним засобом, а,навпаки, погодилась пройти огляд на стан сп`яніння, що також підтверджує керування нею транспортним засобом та спростовує позицію захисту стосовно не керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Також судом враховано, що з відеозапису з місця події вбачається, що пройти огляд на місці за допомогою алкотестеру «Драгер» ОСОБА_1 не погодилася, у зв`язку з чим надалі останній запропонованопоїхати з працівниками поліції до КНП «КМКЛ № 10» з метою проходження огляду в медичному закладі. Згідно з даними висновку КНП «КМКЛ № 10» № 006497 від 25 грудня 2025 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення, зокрема, стану алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 під час проведення огляду о 18.05год. 25 грудня 2025 року перебувала у стані алкогольного сп`яніння, рівень алкоголю в крові склав 1.97 ‰.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційний суд погоджується з таким рішенням суду першої інстанції та додатково враховує, що згідно з ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду першої інстанції в частині визнання винуватою ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, в апеляційній скарзі не оскаржується, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що постанова суду першої інстанції в цій частині є обґрунтованою та законною, а тому постанова суду в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП не переглядається.

Що стосується доводів апеляційної скарги про безпідставне притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП за обставин, встановлених судом, то апеляційний суд доходить такого висновку.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний:

- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;

- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року (із змінами), та регулюється Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За результатами перевірки матеріалів справи та доводів апеляційної скарги підстав вважати, що суддя місцевого суду неправильно застосував норми матеріального закону, у суду апеляційної інстанції немає.

З переглянутих відеозаписів, встановлено, що на відео зафіксовані поліцейські, жінки, одна з яких говорить, що автомобіль в`їхав у поштомат, жінка була за кермом. Після цього поліцейські підходять до чоловіка, який пояснює, що він не розуміє, що відбулось, дружина забрала його з роботи, вони приїхали до Епіцентру, поставили автомобіль, і в цей час удар; йому стало погано від цього. На запитання поліцейського щодо того, що можливо переплутали педалі або передачу, чоловік відповідає, що він не знає, що це було; що є повне КАСКО. На відео фіксується автомобіль, який в`їхав у поштомат та пошкодив його. Потім на відео зафіксовано жінку, яка сидить на пасажирському сидінні автомобіля та яка на запитання поліцейського, як так сталось, відповідає, що не знає, що вона паркувалась, переплутала педалі, медичної допомоги не потребує. На вимогу поліцейського надає документи. Далі зафіксовано на відео з`ясування та фіксація обставин ДТП, під час якого у ОСОБА_1 поліцейським встановлені ознаки алкогольного сп`яніння, та ОСОБА_1 висунута вимога пройти огляд на стан сп`яніння. ОСОБА_1 погоджується на проходження такого огляду тільки у медичному закладі. Після цього працівники поліції доставляють ОСОБА_1 до медичного закладу, де остання проходить огляд на стан алкогольного сп`яніння, за результатами якого встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, результат 1,97 проміле. При цьому під час доставлення ОСОБА_1 до медичної установи остання запитує у працівників поліції, що, якщо вони з донькою в обід випили шампанського, це покаже чи ні, на що поліцейські відповіли, що не знають, вони не лікарі. Відеозаписом також підтверджується складання відносно ОСОБА_1 протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст.130, ст. 124 КУпАП, їх оголошення, роз`яснення та відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.

Відеозапис є об`єктивним доказом, який не залежить від суб`єктивного сприйняття будь-якої особи зафіксованих на ньому подій.

З матеріалів справи встановлено, що за наслідками встановлених обставин уповноваженою особою 25 грудня 2025 року відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 550437, за змістом якого 25 грудня 2025року о 16.40 год. у м. Києві по бул. М. Міхновського, 16, керуючи автомобілем марки «Сузукі» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , не була уважною, не дотрималася безпечної дистанції, у результаті чого скоїла наїзд на перешкоду у вигляді обмежувального стовпчика та поштомата «Епіцентр № 58», внаслідок зіткнення завдано механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила вимоги п. 2.3 (б), п. 13.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Також відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 550488, згідно з яким 25 грудня 2025року о 16.40 год. у м. Києві по бул. М. Міхновського, 16, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Сузукі» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився у медичному закладі у лікаря-нарколога у КНП «КМКЛ № 10», відповідно до висновку якого водій ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп`яніння, рівень алкоголю складає 1,97 ‰, чим порушила вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України, що зафіксовано на нагрудну камеру працівника поліції БК № 470188, № 477750.

До протоколів про адмінправопорушення долучені схема ДТП, пояснення ОСОБА_1 щодо обставин ДТП, пояснення ОСОБА_3 , яка зазначила про відомі їй обставини ДТП та пошкодження поштомату № 58, стовп обмеження та знак паркування, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25 грудня 2025 року, яким встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, результат 1,97 проміле, рапорт працівника поліції, відеозаписи події з бодікамер поліцейських.

Вказані докази є достатніми, належними та допустимими для встановлення фактичних обставин справи.

Таким чином, з сукупності досліджених під час апеляційного розгляду доказів встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, здійснила зіткнення з поштоматом, обмежувальним стовпчиком, внаслідок чого були викликані працівники поліції, які під час спілкування з водієм ОСОБА_1 виявили у неї ознаки, які можуть свідчити про її перебування у стані алкогольного сп`яніння, та ОСОБА_1 працівником поліції була висунута вимога пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» або у медичному закладі, і ОСОБА_1 погодилась на проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор інспектора патрульної поліції; що за результатами медичного огляду встановлено перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, тобто, з наявної у справі сукупності доказів встановлено, що ОСОБА_1 , будучи причетною до дорожньо-транспортної пригоди, керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, і вказані обставини свідчать про порушення ОСОБА_1 п. 2.9 (а) ПДР України, за що й передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За встановлених обставин доводи апеляційної скарги є непереконливими та спростовуються дослідженими доказами.

З огляду на встановлені під час апеляційного розгляду справи обставини, апеляційний суд доходить висновку, що постанова місцевого суду про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за встановлених судом обставин відповідає вимогам закону, обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, місцевим судом досліджені повно та об`єктивно, у зв`язку з чим постанова судді місцевого суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою та підстави для її скасування відсутні, а, відтак, апеляційна скарга ОСОБА_1 до задоволення не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 25 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду М.А.Васильєва