Постанова від 19 березня 2026 р. у справі №381/4811/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження 33/824/664/2026 Категорія: ст. 124 КУпАП

ЄУН: 381/4811/25 Суддя у І інстанції: Питель-Тьолушкіна В.Л.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.

за участю:

потерпілого ОСОБА_1

учасника ДТП ОСОБА_2

представника ОСОБА_2 адвоката Довженка Р.В.

захисникаБенедюка С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника Бенедюка Сергія Олексійовича в інтересах ОСОБА_3 на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 5 листопада 2025 року, якою

ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою суду ОСОБА_3 визнаний винуватим у тому, що 17серпня 2025 року о 14.52 год., будучи учасником дорожнього руху по вулиці Фастівська, 64 в с. Борова Фастівського району Київської області, керуючи автомобілем Hyundai Accent державний номерний НОМЕР_1 , під час руху був неуважний не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з автомобілем Peugeot 605 державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , від удару автомобіль Hyundai Accent державний номерний знак НОМЕР_3 відкотився та здійснив наїзд на паркан, розташований по вул. Фастівська, 64 А, в с. Борова Фастівського району Київської області, в результаті чого зазначені автомобілі та паркан отримали механічні пошкодження, чим порушив пункти 2.3 б, 12.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник Бенедюк С.О. в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, провадження у справі закрити за відсутності в діях ОСОБА_3 події і складу адміністративного правопорушення. Також в апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, яке обґрунтовано тим, що повний текст оскаржуваної постанови був отриманий лише 11 листопада 2025 року, що позбавило можливості без ознайомлення з повним текстом постанови подати своєчасно апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, посилаючись на положення ст. ст. 7, 245, 251, 252, 280 КУпАП, апелянт вважає постанову суду незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Захисник вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, якими доводиться винуватість ОСОБА_3 у порушенні пунктів 2.3.6) та 12.1 ПДР України, що спричинило настання дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків. Стороною захисту було ініційовано проведення в Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України судової інженерно-транспортної експертизи, за результатами проведення якої висновком судового експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Томчука О. від 8 жовтня 2025 року № СЕ-19/1Г1-25/57236-ІТ, який був долучений до матеріалів справи та досліджений в судовому засіданні, яким встановлено, що:

«1. У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася водій Hyundai Accent, державний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху.

У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, водій Peugeot 605 державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3., п.12.4. та п.п.б) п.12.9. Правил дорожнього руху.

У діях водія автомобіля HyundaiAccent, державний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_3 не вбачаються невідповідності вимогам п.12.3. Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору перебували у причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди;

У діях водія автомобіля Peugeot605, державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 вбачаються невідповідності у виконанні вимог п.12.1, п.12.4. та п.п. б) п. 12.9. Правил дорожнього руху. Невідповідності у виконанні технічних вимог пункту 12.1. Правил дорожнього руху в діях водія автомобіля Peugeot605 державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 з технічної точки зору знаходяться у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди;

У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, дії водія Hyundai Accentдержавний номерний знак НОМЕР_4 ОСОБА_3 з технічної точки зору не регламентуються вимогами п. 12.1. Правил дорожнього руху, а тому в його діях не вбачається невідповідностей вимогам вказаного пункту Правил дорожнього руху».

Як наслідок, на переконання захисника, в діях ОСОБА_3 відсутній такий елемент адміністративного правопорушення за статтею 124 КУпАП як об`єктивна сторона, а саме недоведеність порушення пунктів 2.3.6), 12.1 ПДР України та причинно-наслідкового зв`язку порушення пунктів 2.3.6 та 12.1 ПДР України та наслідками у вигляді матеріальної шкоди.

Захисник вважає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 425949 від 17 серпня 2025 року, складений інспектором Фастівського районного управління поліції ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції Бойко В.О., є неналежним доказом вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Крім цього, наявна в матеріалах справи схема ДТП від 17 серпня 2025 року, в якій зафіксовано кінцеве розташування транспортних засобів, місце зіткнення та відомості про місце дорожньо-транспортної пригоди, як вважає захисник, не несе в собі доказів вчинення саме ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. В даній схемі лише зафіксовано кінцеве розташування транспортних засобів, а також відомості щодо ймовірного місця дорожньо-транспортної пригоди, які на суб`єктивну думку працівника поліції можливо є достовірними.

На думку захисника, саме водій ОСОБА_2 виїхав на зустрічну смугу руху, і саме дії водія ОСОБА_2 перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою.

Захисник наголошує, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується той факт, що за встановлених судом обставин саме порушення водієм ОСОБА_2 ПДР, який керуючи транспортним засобом Peugeot605, державний, номерний знак НОМЕР_2 , по вулиці Фастівській села Борова Фастівського району Київської області зі швидкістю 90 км/год, що перевищує дозволену для населеного пункту швидкість на 40 км/год та є порушенням вимог п.12.4. ПДР України, перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

ОСОБА_3 , у встановленому законом порядку повідомлявся про день, час та місце апеляційного розгляду, до суду апеляційної інстанції не з`явився, будь-яких заяв та клопотань не подавав. Зі слів захисника, проходить військову службу в ЗСУ.

ОСОБА_2 та його представник - адвокат Довженко Р.В., будучи в судовому засіданні, надавши пояснення, у подальшому, належним чином повідомлені про день, час та місце апеляційного розгляду, до суду апеляційної інстанції не з`явились. Від адвоката Довженка Р.В. надійшло клопотання про проведення апеляційного розгляду за відсутності потерпілого та його представника.

Зважаючи на позицію захисника Бенедюка С.О., потерпілого ОСОБА_1 , положення ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає можливим проведення апеляційного розгляду за відсутності вказаних осіб.

Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілого, захисника, експерта КНДІСЕ Юрченка О.О., дослідивши наявні у справі докази, у т.ч. письмові пояснення адвоката Довженка Р.В. в інтересах ОСОБА_2 , перевіривши доводи клопотання про поновлення строку та апеляційної скарги, слід дійти такого висновку.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що розгляд справи в суді першої інстанції відбувався за участю захисника Бенедюка С.В., іншого учасника ДТП - ОСОБА_2 та його представника - адвоката Довженка Р.В., за результатами якого винесена 5 листопада 2025 року постанова, яка на даний час оскаржується.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП строк на апеляційне оскарження, з урахуванням того, що 15 листопада 2025 року - вихідний день - субота, закінчився 17 листопада 2025 року, що є робочим днем понеділком.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 285 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

З матеріалів справи встановлено, що копія постанови ОСОБА_3 та захиснику Бенедюку С.О. направлена 11 листопада 2025 року.

20 листопада 2025 року, тобто, з пропуском встановленого законом строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, поштовим відправленням захисник Бенедюк С.О. направив до суду першої інстанції апеляційну скаргу, яка містить у собі клопотання про поновлення строку.

Строк на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.

Поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були об`єктивно непереборними, тобто, не залежать від волевиявлення особи, що подала скаргу про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами.

Поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді має довести апелянт, який заявив таке клопотання.

З огляду на встановлені обставини, те, що без ознайомлення з обґрунтуванням прийнятого судового рішення захисник не міг визначитись з приводу подання апеляційної скарги, а копія постанови отримана лише 11 листопада 2025 року, апеляційний суд вважає, що захисником строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.

Що стосується доводів апеляційної скарги, то апеляційний суд доходить такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, суд першої інстанції наведених вимог закону дотримався не у повному обсязі.

Так, з матеріалів справи, під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій беззаперечно встановлено, що 17 серпня 2025 року по вулиці Фастівська, 64, в с. Борова Фастівського району Київської області, сталось зіткнення транспортного засобу Hyundai Accent державний номерний НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Peugeot 605 державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , від удару автомобіль Hyundai Accent державний номерний знак НОМЕР_3 відкотився та здійснив наїзд на паркан, розташований по АДРЕСА_2 , належний ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортні засоби та паркан були пошкоджені.

З первинних пояснень ОСОБА_1 встановлено, що він був вдома та почув удар в його паркан. Вишов на вулицю і побачив поломані ворота. На дорозі сталася ДТП, і одна з машин марки «Хюндай Акцент» в`їхала в його ворота, номер машини НОМЕР_3 .

За змістом пояснень ОСОБА_2 , наданих відразу після ДТП, 17 серпня 2025 року близько14.50 год. він рухався по вулиці Фастівська, 75/2, в сторону Червоної Мотовилівки на автомобілі Пежо 605 НОМЕР_2 , заходячи в поворот. Справа на узбіччі стояв бус, через який була погана оглядовість, як різко йому на зустріч виїхав автомобіль Хюндай акцент з номерним знаком НОМЕР_3 . Так як був різкий заворот та не було місця, куди звернути, щоб вищевказаний транспортний засіб не допустив з ним зіткнення, при цьому дотримувався безпечної швидкості. 14.50 год.

ОСОБА_3 у первинних поясненнях зазначив про те, що 17 серпня 2025 року близько 14 год. він рухався вулицею Фастівська. На повороті потрапив в аварію, не розминувся з автомобілем Пежо номерний знак НОМЕР_5 . Рухавшись прямо, побачив автомобіль тільки на повороті.

Згідно з рапортом працівника поліції 17 серпня 2025 року о 14.54 год надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 17 серпня 2025 року о 14.53 год. за адресою Фастівський район селище Борова вул. Фастівська, 64, сталось ДТП за участі двох авто. Водій перебуває в сильному стані а/с, просить ДСН, автівки перекрили рух. Заявник ОСОБА_1 . За результатами складений протокол за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до даних схеми ДТП, на якій зафіксовано остаточне розташування транспортних засобів, ширина проїжджої частини складає 5,5 м. Напрямок руху автомобіля під керуванням ОСОБА_3 та напрямок руху автомобіля під керуванням ОСОБА_2 зустрічний. При цьому апеляційний суд звертає увагу, що на схемі ДТП неправильно відображено напрямок руху транспортних засобів, оскільки напрямок руху автомобіля під керуванням ОСОБА_3 вказаний, як напрямок руху автомобіля під керуванням ОСОБА_2 , і навпаки.

Місце зіткнення транспортних засобів зазначено на відстані 4 метри від лівого краю дороги по реальному напрямку руху автомобіля під керуванням ОСОБА_3 , а місце зіткнення транспортного засобу та паркану - на відстані 21 м від першого місця зіткнення та 2,3 м від лівого бордюру в бік житлового будинку по вул. Фастівська, 64-а. Гальмівний слід автомобіля під керуванням ОСОБА_2 від лівого краю дороги в бік правого краю дороги (по діагоналі) складає права сторона - 20 м, ліва сторона - 16.2 м, переднє ліве колесо вказаного автомобіля знаходиться на тротуарній частині зустрічного напрямку.

На зворотньому боці схеми ДТП вказані пошкодження транспортних засобів:

автомобіль Пежо - пошкоджено передній бампер, передній капот, передня права фара, обидва сигнали повороту, переднє праве крило;

автомобіль Хюндай - пошкоджено передній бампер, передній капот, лобове скло, задній бампер, молдінг передньої правої двері, правий покажчик повороту.

За змістом рапорту інспектора ВРПП Фастівського РУП ГУ НП в Київській області Бойка В. від 17 серпня 2025 року, фотокопія якого міститься у матеріалах справи, перебуваючи на добовому чергуванні 17 серпня 2025 року, було отримано повідомлення, що в смт. Борова по вул. Фастівська сталася ДТП. Прибувши на місце виклику, було встановлено, що ОСОБА_3 в смт. Борова по вул. Фастівська, 64, керуючи транспортним засобом Hyundai Accent державний номерний знак НОМЕР_3 під час руху був неуважний, виїхав на зустрічну смугу руху та допустив лобове зіткнення з транспортним засобом Peugeot 605 державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Від удару транспортний засіб Hyundai Accent державний номерний знак НОМЕР_3 відкотився та здійснив наїзд на паркан будинку № 64-а по вул. Фастівська в смт. Борова (в протоколі ЕПР1 № 425949 не коректно вказаний номер будинку як 66), в результат ДТП транспортні засоби та паркан отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Під час відпрацювання виклику у ОСОБА_3 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, огляд проводився на місці зі згоди водія за допомогою алкотестера «Драгер», результат позитивний - 3.31 проміле. На порушника було складено протокол за ст. 124 та ст. 130 КУпАП. Подія фіксувалась на бодікамеру.

За результатами проведеної перевірки відносно ОСОБА_3 складений протокол серії ЕПР1 425949 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, за змістом якого 17 серпня 2025 року о 14.52 год. по вулиці Фастівська, 64 в с. Борова керував автомобілем Hyundai Accent державний номерний знак НОМЕР_3 , під час руху був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, виїхав на зустрічну смугу руху та допустив лобове зіткнення з автомобілем Пежо 605 державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Від удару автомобіль Хюндай Акцент державний номерний знак НОМЕР_3 відкотився та здійснив наїзд на паркан по вул. Фастівська, 66, в с. Борова Фастівського району Київської області. Внаслідок ДТП автомобілі та паркан отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив пункти 2.3 б, 12.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Також за результатами перевірки уповноваженою особою складена постанова серії ЕНА № 5507323 від 17 серпня 2025 року відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 126 КУпАП у зв`язку з тим, що він керував транспортним засобом, не маючи поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Окрім того, відносно ОСОБА_3 складений протокол серії ЕПР1 № 425992 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з тим, що останній керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

На стадії судового розгляду в суді першої інстанції за клопотанням захисника Бенедюка С.О. долучені до матеріалів справи відеозапис ДТП від 17 серпня 2025 року, копія висновку експерта від 8 жовтня 2025 року, відеозапис оформлення працівниками поліції ДТП, письмові пояснення ОСОБА_3 .

Згідно з відеозаписом подій автомобіль, в якому встановлений відеореєстратор, рухається по дорозі, ближче до середини. З обох боків від дороги знаходиться зелена зона, на якій є тропи, а також від дороги через зелені зони проходять тропи до будинків, трохи нагору. З лівого боку дороги попереду перед поворотом ліворуч припаркований мікробус білого кольору. Автомобіль, на якому встановлений відеореєстратор, потроху зміщується вправо. На 39 сек. запису з-за вказаного бусу виїжджає посеред проїжджої частини автомобіль Пежо 605, як потім видно з відеозапису - державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухається зліва на право в бік руху автомобіля, на якому встановлений відеореєстратор, внаслідок чого, перебуваючи на смузі руху транспортного засобу, в якому встановлений відеореєстратор та який майже зупинився, скинувши фактично швидкість до мінімальної, правою передньою частиною зіткнувся з правою передньою частиною автомобіля, в якому встановлений відеореєстратор, чутно звук удару, що зафіксовано на відео на 0,41 сек. В автомобілі Пежо зафіксована наявність в салоні двох осіб: на водійському та передньому пасажирському сидіннях. Після цього на відеозаписі фіксується зміна руху автомобіля, в якому встановлений відеореєстратор, розбите зліва лобове скло. Далі відеозапис фіксує переміщення автомобіля, потім особу водія у вказаному автомобілі, та знаходження вказаного автомобіля біля паркану. Потім до автомобіля, на якому встановлений відеореєстратор, підходить водій іншого автомобіля. Водій автомобіля з відеореєстратором запитує в іншого, чому той так летів, на що водій іншого автомобіля відповідає, що не летів, там то, і не закінчує фразу. Водій автомобіля з відеореєстратором виходить з автомобіля, чутно, що відбувається якась розмова, однак, про що, не зрозуміло.

Відповідно до відеозапису, яким зафіксовано оформлення матеріалів працівниками поліції, на ньому зафіксовано розмова поліцейських та ОСОБА_3 щодо проходження огляду на стан сп`яніння на місці ДТП, з`ясовується, він вживав до чи після ДТП, на що ОСОБА_3 вказує, що до ДТП. ОСОБА_3 проходить огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», результат якого 3,31 проміле. Працівник поліції повідомляє ОСОБА_3 , що відносно нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Після цього працівники поліції починають оформляти ДТП. Перед цим на відеозаписі зафіксовано, як поліцейський комусь телефонує та пояснює, що «виїхали на ДТП, Борова, вул. Фастівська. А тут такий поворотік, і стояв бус на повороті, і один з учасників вирішив його об`їхати, і, коли об`їжджав, столкнувся за цим бусом з іншим автомобілем, який їхав йому на зустріч. Каже, що він виїхав трошки за межі своєї полоси, типу, що вони столкнулись десь посередині дороги». Відповідь абонента не чутна. Після цього поліцейський підходить до ОСОБА_2 та говорить, щоб той розповів йому ще раз, що трапилось. За змістом розмови, бус стояв перед стовпом на узбіччі. ОСОБА_2 каже, що він не об`їжджав бус, він міг спокійно там повернути, він просто їхав прямо. Потім ОСОБА_2 показує приблизно місце, де зіткнулись автомобілі. ОСОБА_2 далі каже, що він заходить в поворот, а другий автомобіль їде по центру дороги, з увімкнутим направо покажчиком повороту. Після цього поліцейський проходить вздовж дороги, підходить до службового автомобіля, а потім комусь пояснює, що зазначити у поясненнях (що написано власноручно, дата, підпис). Потім на відео зафіксовано, що поліцейський розмовляє з кимось (зі змісту пояснень можна припустити, що з ОСОБА_4 ), і вказує тій людині, що водій каже, що цей чоловік виїхав трохи на зустрічну. Той чоловік каже, що їхав прямо, чоловік на Пежо їхав кілометрів 70, і не вписався. Заперечує, що виїжджав на зустрічну, що зіткнення відбулось на повороті. Поліцейський зазначає, що по слідах видно, що той автомобіль почав гальмувати на своїй, значить все таки цей чоловік трохи їхав по цій, по зустрічній. Чоловік наполягає, що їхав по своїй смузі. Поліцейський вказує, що, якби він їхав по своїй смузі руху, то зіткнення б не трапилось. Чоловік намагається показати відео, проте, не змогли його увімкнути. У подальшому відео фактично відсутнє, але зі змісту аудіозапису встановлено, що оформлюються матеріали справи про адмінправопорушення. Після цього з`являється відео, на якому зафіксовано ознайомлення всіх з матеріалами, у т.ч. схема ДТП.

За змістом наданого висновку судового експерта КНДЕКЦ МВС України Томчука О. від 8 жовтня 2025 року № СЕ-19/1Г1-25/57236-ІТ:

«1. У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, водій Hyundai Accentномерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху.

У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, водій Peugeot 605 номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3., п.12.4. та п.п.б) п.12.9. Правил дорожнього руху.

2. У діях водія автомобіля HyundaiAccentномерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_3 не вбачаються невідповідності вимогам п.12.3. Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору перебували у причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди;

У діях водія автомобіля Peugeot605 номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 вбачаються невідповідності у виконанні вимог п.12.1, п.12.4. та п.п. б) п. 12.9. Правил дорожнього руху. Невідповідності у виконанні технічних вимог пункту 12.1. Правил дорожнього руху в діях водія автомобіля Peugeot605 державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 з технічної точки зору знаходяться у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди;

3. У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, дії водія Hyundai Accentномерний знак НОМЕР_4 ОСОБА_3 з технічної точки зору не регламентуються вимогами п. 12.1. Правил дорожнього руху, а тому в його діях не вбачається невідповідностей вимогам вказаного пункту Правил дорожнього руху».

Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_3 , який станом на час розгляду справи в суді першої інстанції перебував на лікуванні та перебуває на військовій службі, 17 серпня 2025 року близько 14.50 год. в селищі Борова Фастівського району3 київської області на автодорозі по вул. Фастівська поблизу будинку 64 сталася ДТП за участю автомобіля під його керуванням та автомобіля Пежо 605 під керуванням ОСОБА_2 . В результаті ДТП обидва транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. Винним себе в причетності до скоєння даної ДТП не вважає. Навпаки, вважає за необхідне звернути увагу суду на беззаперечну вину у скоєнні даної ДТП саме водія автомобіля Пежо. Вважає, що він виконав усі передбачені правилами дорожнього руху дії для уникнення вище зазначеної ДТП. Доказами його тверджень є, зокрема, долучені до матеріалів справи його захисником відеоматеріали з відеореєстратора автомобіля Хюндай та висновок експерта.

Також адвокатом Довженком Р.В. до справи долучені фотознімки, два з яких є стоп-кадром з відеозапису, який наданий захисником Бенедюком С.О., а один - вже після ДТП, на якому зафіксоване місце розташування транспортних засобів.

Суд першої інстанції, опитавши ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , вислухавши пояснення захисника Бенедюка С.О., представника ОСОБА_2 - адвоката Довженка Р.В., дослідивши наявні у справі та надані сторонами докази, дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Так, суд у постанові послався на письмові пояснення ОСОБА_3 ;

- пояснення потерпілого ОСОБА_2 під час судового розгляду, згідно з якими 17 серпня 2025 рухався на автомобілі Пежо 605 державний номерний знак НОМЕР_2 в сел. Борова по вул. Фастівській в сторону Червоної Мотовилівки зі швидкістю приблизно 50 км/год та, коли заходив у поворот, побачив на своїй полосі руху автомобіль Hyundai та почав гальмувати. Однак уникнути зіткнення не вдалось. Також додав, що на повороті праворуч по ходу його руху був припаркований мікроавтобус, який не зафіксований на схемі ДТП, оскільки поїхав до приїзду працівників поліції. Місце зіткнення на схемі ДДТП вказано вірно. ОСОБА_3 показував відеореєстратор у машині поліцейських, однак витягнути відео не вийшло;

- пояснення потерпілого ОСОБА_1 в судовому засіданні, за змістом яких він почув різкий звук гальм та шум, коли вийшов з будинку, то побачив, що ворота його домоволодіння виламані. Хто і як рухався та як відбулось зіткнення, він не бачив. Просив звернути увагу, що адреса його домоволодіння АДРЕСА_2 , а не 66 як помилково вказано у протоколі;

- пояснення захисника Бенедюка С.О., відповідно до яких захисник просив справу відносно його підзахисного закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, про що подав відповідне клопотання, у якому зазначив, що не погоджується з даним протоколом, так як відомості в останньому не відповідають дійсним обставинам справи. Доказом такого твердження є відеозапис з відеореєстратора автомобіля Нуndaі Ассепt державний номерний знак НОМЕР_3 , наданий ОСОБА_3 та долучений до матеріалів справи 15 жовтня 2025 року. Згідно із записом з відеореєстратора на останньому зафіксований рух автомобіля Hyundai Accent державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням; ОСОБА_3 по автодорозі вулиці Київська в напрямку центра села Борова Фастівського району Київської області. Також на даному відео зафіксований і рух автомобіля Peugeot 605 державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та момент і місце зіткнення зазначених транспортних засобів. За результатами проведеної за ініціативи захисту судової інженерно-транспортної експертизи, від 8 жовтня 2025 року № СЕ-19/111-25/57236-ІТ з технічної точки зору дії водія ОСОБА_3 не перебувають в причинному зв`язку з ДТП, яка мала місце 17 серпня 2025 року, тобто у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а тому протокол не є належним доказом вини ОСОБА_3 . Схема дорожньо-транспортної пригоди від 17 серпня 2025 року не несе в собі доказів вчинення саме ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. В зазначеній схемі лише зафіксовано кінцеве розташування транспортних засобів, а також відомості щодо ймовірного місця дорожньо-транспортної пригоди, які на суб`єктивну думку працівника поліції можливо є достовірними. Однак, як видно з відео, місце зіткнення транспортних засобів, зазначене у схемі, не відповідає дійсності, що спростовує його як доказ винуватості ОСОБА_3 у вчиненні ДТП. Вважає показання, надані ОСОБА_5 в судовому засіданні, такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки оглядом відеоматеріалів з відеореєстратора автомобіля Hyundai Accentбуло встановлено прямо протилежне, а саме: водій ОСОБА_6 , перевищивши допустиму швидкість, виїхав на зустрічну смугу руху та здійснив зіткнення з автомобілем ОСОБА_3 , і доказом таких тверджень є, зокрема зафіксований на схемі ДТП від 17 серпня 2025 року працівниками поліції гальмівний шлях. Пояснення учасника ДТП ОСОБА_7 містять невідповідність саме щодо факту виїзду ОСОБА_3 на зустрічну смугу руху та лише вводять суд в оману. Саме водій ОСОБА_6 виїхав на зустрічну смугу руху, і саме такі дії перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, що підтверджується висновком експерта від 8 жовтня 2025 року № СЕ-19/111-25/57236- ІТ;

- пояснення представника ОСОБА_2 - адвоката Довженко Р.В., який вказав, що матеріали адміністративної справи містять достатньо підстав для притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП. У протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 зазначено, що причиною зіткнення транспортних засобів слугувало невиконання ним п. 12.1 та 2.3.б ПДР України, які зобов`язують водія - під час руху бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі та під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. При цьому водій ОСОБА_3 керував транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, поліцейськими на місці ДТП проводився огляд на стан алкогольного сп`яніння, внаслідок чого у водія ОСОБА_8 виявлено 3,31 проміле алкоголю у крові, що відноситься до важкого ступеню алкогольного сп`яніння. При дослідженні відеозапису, наданого стороною захисту, та матеріалів справи встановлено, що водій ОСОБА_9 , наближаючись до повороту, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, створивши аварійну ситуацію для водія автомобіля ОСОБА_7 , який рухався по власній смузі руху у зустрічному напрямку. Застосувавши екстрене гальмування (про що свідчить наявність гальмівного шляху), водій ОСОБА_6 не зміг уникнути зіткнення, ймовірно частково виїхав на смугу зустрічного (для себе) руху, де допустив зіткнення з автомобілем, створившим небезпеку для руху. Наданий стороною захисту висновок інженерно-транспортної експертизи ґрунтується на недостовірних вихідних даних і досліджує лише частину події, ігноруючи початок виникнення небезпеки для руху для водія ОСОБА_10 . При цьому, висновки зазначеного експерта не спростовують винуватість водія ОСОБА_8 у виникненні вказаної дорожньо-транспортної події та у порушенні ним вимог ПДР, зазначених у протоколі про притягненні до адміністративної відповідальності, оскільки перебуваючи у важкому ступені алкогольного сп`яніння водій ОСОБА_9 не міг бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Після виникнення аварійної ситуації водій ОСОБА_6 застосував екстрене гальмування та, можливо змінив напрямок руху, однак ці дії виконані вимушено, з метою відвернення шкідливих наслідків;

- за клопотанням представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Довженка Р.В. опитавши свідка ОСОБА_11 , якого судом попереджено про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України, який суду пояснив, що їхав в автомобілі Peugeot 605 державний номерний знак НОМЕР_2 з ОСОБА_2 , точної дати не пам`ятає, час після обіду, їхали по вул. Фастівській в с. Борова в напрямку до центра міста. При цьому він перебував на передньому пасажирському сидінні. Зазначив, що перед подією рухались по правій смузі руху відносно свого руху. Відстань від краю авто до краю проїзної частини близько 0.5 м , можливо менше, швидкість не може повідомити, але по відчуттях їхали нешвидко. При наближенні до повороту стояв припаркований бус. Коли зайшли в поворот, побачили на своїй смузі зустрічне авто, у якому у водія була нахилена голова до керма, і авто так і їхало їм назустріч. Відстань між головою водія авто та кермом була невелика. ОСОБА_14 гальмував , але відбулось зіткнення із зустрічним автомобілем, після якого зустрічний автомобіль відкотився назад, потім почав газувати вперед і став. Паркан був пошкоджений задньою частиною автомобіля. Потім вийшов власник паркану та спитав, хто їхав. Власник паркану викликав поліцію, яка приїхала приблизно за 30 хв., почали оформлювати документи. Він ( ОСОБА_13 ) туди близько не підходив, там були ОСОБА_14 і другий водій, який проходив огляд на Драгері.

Також судом враховано, що до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 425949 від 17 серпня 2025 року зазначеного вище змісту, додано схему ДТП, де зафіксовано місце розташування транспортних засобів (Hyundai Accent державний номерний знак НОМЕР_3 та Peugeot 605державний номерний знак НОМЕР_2 ) після ДТП, напрямки руху вказаних транспортних засобів, місце зіткнення транспортних засобів, місце наїзду на паркан та гальмівний шлях; те, що у схемі ДТП зазначено перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортних засобів, отриманих внаслідок ДТП, а саме в автомобілі Hyundai Accentдержавний номерний знак НОМЕР_3 пошкоджено передній бампер, капот, лобове скло, задній бампер, холдинг передньої правої двері, правий покажчик повороту, а в автомобілі Peugeot 605державний номерний знак НОМЕР_6 пошкоджено передній бампер, капот, передня права фара, обидва сигнали покажчиків повороту, переднє праве крило; досліджені первинні пояснення всіх учасників, які надані відразу після ДТП, дані рапортів працівників поліції, письмові докази у справі, клопотання сторін про визнання доказів неналежними та недопустимими, заперечення та надані відеозаписи.

Оцінюючи та аналізуючи досліджені докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання висновку експерта неналежним доказом, оскільки він підтверджує існування обставини, що мають значення для даної справи, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Водночас, судом надана йому оцінка, з посиланням на сукупність досліджених доказів, у тому числі, відеозапису з камери, яка встановлена в салоні автомобіля Hyundai Accent номерний знак НОМЕР_3 , який міститься на флеш носії та який було долучено захисником Бенедюком С.О.

При цьому судом акцентовано увагу на тому, що даним відеозаписом зафіксовано, як автомобіль їде по проїжджій частині дороги, та при цьому переважно тримається крайнього правового положення по ходу свого руху. Далі, при наближенні водія до заокруглення його смуги вліво, він істотно зменшує швидкість свого руху та приймає положення автомобіля ближче до крайнього лівого положення на проїзній частині, заїжджаючи на смугу зустрічного руху (при цьому оглядовість заокруглення дороги обмежена припаркованим на лівому узбіччі мікроавтобусом). У цей час із заокруглення повороту на зустріч виїжджає інший автомобіль з номерним знаком НОМЕР_2 , який рухається по своїй смузі руху із частковим заїздом на смугу зустрічного руху, об`їжджаючи припаркований на узбіччі заокруглення мікроавтобус, заднє ліве колесо якого розташовано на проїзній частині дороги по ходу руху автомобіля із номерним знаком НОМЕР_2 . В момент появи із заокруглення автомобіля з номерним знаком НОМЕР_2 автомобіль, де встановлено відеореєстратор, плавно зміщається праворуч. Автомобіль з номерним знаком НОМЕР_2 при появі із заокруглення здійснює екстрене гальмування, на початку якого автомобіль кидає правіше по ходу руху, а потім вліво по ходу руху. При цьому на стоп-кадрі 04:44:01 зафіксовано момент зіткнення автомобілів, який відбувся на смузі руху автомобіля з реєстратором (що не графічно, а арифметично відповідає розташуванню місця зіткнення п. 6 на схемі ДТП з прив`язкою на відстані 4 м від краю проїзною частини за її ширини 5.5 м) та зафіксовано, що під час первинного контакту автомобіль з реєстратором контактував лівою передньою частиною із правою передньою частиною автомобіля із номерним знаком НОМЕР_2 . Також на задньому плані видно початок слідів гальмування автомобіля з номерним знаком НОМЕР_2 , які починаються на смузі руху цього авто. Таке розташування транспортних засобів в момент їх первинного контакту під час ДТП зумовлене діями водіїв в момент виникнення небезпеки для їх руху.

З огляду на дані відеозапису, суд дійшов висновку, що в момент виникнення небезпеки для руху водія автомобіля Пежо 605 з номерним знаком НОМЕР_2 ОСОБА_2 , тобто в момент виїзду із заокруглення за умов обмеженої оглядовості та виявлення на своїй смузі руху зустрічного автомобіля, з метою уникнення зіткнення водій здійснює екстрене гальмування зі зміщенням ліворуч, бо зміщення праворуч обмежується припаркованим мікроавтобусом. При цьому суд наголошує, що водій автомобіля Hyundai Accent державний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_3 в момент виникнення небезпеки, тобто, в момент появи із заокруглення автомобіля Пежо 605 із номерним знаком НОМЕР_2 , рухаючись на смузі зустрічного руху із невеликою швидкістю за умов обмеженої оглядовості, плавно, не пришвидшуючись та не гальмуючи, зміщується вправо в напрямку своєї смуги руху, а після зіткнення автомобіль було відкинуто на паркан.

Водночас суд акцентував увагу, що істотне зменшення швидкості руху зі зміщенням на зустрічну смугу руху з руху з боку водія ОСОБА_3 безпосередньо перед моментом виникненням небезпеки для його руху, об`єктивно не було зумовлено дорожньою обстановкою чи її зміною, і дана обставина у сукупності із показаннями свідка ОСОБА_11 про те, що перед зіткненням голова водія ОСОБА_3 була нахилена до керма, та даними щодо результатів освідування водія ОСОБА_3 після ДТП, свідчить про те, що ОСОБА_3 тимчасово відволікся та не стежив за дорожньою обстановкою та у зв`язку з цим зменшив швидкість руху та змістився на зустрічну смугу руху.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що зазначені у протоколі дані про порушення ОСОБА_3 п. 2.3 б та 12.1 ПДР України, що призвело до зіткнення транспортних засобів, є обґрунтованими, та не погодився із наданим стороною захисту висновком експерта.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_3 потрібно кваліфікувати саме як порушення пунктів 2.3 б та 12.1 Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Однак апеляційний суд не погоджується з таким рішенням суду першої інстанції.

Під час апеляційного розгляду захисник Бенедюк С.О., підтримуючи доводи апеляційної скарги, додатково пояснив, що висновки суду повністю не відповідають фактичним обставинам справи, що відеозапис та пояснення учасників ДТП підтверджують невинуватість ОСОБА_3 в інкримінованому йому правопорушенні. На відео чітко видно, що ОСОБА_9 перед зіткненням зупинився, коли в його автомобіль в`їхав автомобіль під керуванням ОСОБА_2 . Щодо пояснень свідка ОСОБА_11 , то захисник пояснив, що свідок при швидкості автомобіля 90 км/год та за 50 метрів не міг бачити, чи була нахилена голова ОСОБА_3 . Про відеозапис подій поліцейські були відразу повідомлені, проте, вони не змогли його відкрити. Схема ДТП не відповідає дійсності.

Адвокат Довженко Р.В., заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, вказав про те, що всі докази були досліджені, у т.ч. й відеозапис, з якого видно, що саме ОСОБА_9 винуватий у вказаному ДТП. Небезпеку для руху створив саме ОСОБА_9 , який до того ж був у стані алкогольного сп`яніння. Ці дві справи суд слухав окремо.

Разом з тим при перегляді відеозапису адвокат Довженко не зміг пояснити, чому автомобіль під керуванням ОСОБА_2 в момент зіткнення знаходиться на смузі руху автомобіля під керуванням

ОСОБА_15 , заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, вказав про те, що у момент ДТП автомобіль ОСОБА_8 був у своїй смузі, але перед цим рухався по центру дороги.

У письмових поясненнях, направлених на адресу апеляційного суду, адвокат Довженко Р.В. вказав про те, що водій ОСОБА_3 керував транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Кількість алкоголю у крові, виявлена у ОСОБА_8 , відносить до важкого ступеню алкогольного сп`яніння. Тяжкий ступінь алкогольного сп`яніння може стати наслідком втрати свідомості, призвести до наркотичного сну, оскільки алкоголь пригнічує життєво важливі функції організму, зокрема, дихання та свідомість. Окрім цього, людина в такому стані повністю дезорієнтована, не може адекватно оцінювати реальність, вчиняє небезпечні дії, може мати агресивні напади та провали в пам`яті. При дослідженні відеозапису, наданого стороною захисту, та матеріалів справи про притягнення до адміністративної відповідальності (пояснення потерпілого, свідка, схеми до ДТП, фотознімки) встановлено, що водій ОСОБА_9 , наближаючись до повороту, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, створивши аварійну ситуацію для водія автомобіля ОСОБА_7 , який рухався по власній смузі руху, у зустрічному напрямку. Застосувавши екстрене гальмування (про що свідчить наявність гальмівного шляху), водій ОСОБА_6 не зміг уникнути зіткнення, ймовірно частково виїхав на смугу зустрічного (для себе) руху, де допустив зіткнення з автомобілем, створивши небезпеку для руху. Наданий стороною захисту висновок інженерно-транспортної ґрунтується на недостовірних вихідних даних і досліджує лише частину події, ігноруючи початок виникнення небезпеки для руху для водія ОСОБА_16 будь-якому випадку, висновки зазначеного експерта не спростовують винуватість водія ОСОБА_8 у виникненні вказаної дорожньо-транспортної події та у порушенні ним вимог ПДР, зазначених у протоколі про притягненні до адміністративної відповідальності, оскільки, перебуваючи у важкому ступені алкогольного сп`яніння, водій ОСОБА_9 не міг бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Після виникнення аварійної ситуації вже водій ОСОБА_6 застосував екстрене гальмування та, можливо, змінив напрямок руху, однак ці дії виконані вимушено, з метою відвернення шкідливих наслідків. Суд першої інстанції, приймаючі оскаржуване рішення, дослідив усі докази надані сторонами та надав їм оцінку у судовому рішенні. Прийняте судове рішення законне, обґрунтоване. У поданій апеляційній скарзі захисник фактично вказує на незгоду з прийнятим судовим рішенням однак не зазначає у чому саме полягає незаконність, необґрунтованість судового рішення. Суть апеляційної скарги зводиться виключно на неврахування судом наданого стороною захисту висновку експерта, однак, не містить жодних заперечень стосовно інших, досліджених під час судового засідання доказів (наявність тяжкого ступеня алкогольного сп`яніння у особи яка притягається відповідальності, покази свідка, який вказав, що ОСОБА_17 їхав з нахиленою на кермо головою, тобто міг заснути за кермом, початок гальмівного шляху водія автомобіля під керуванням потерпілого (на його смузі руху), пояснення працівників поліції, з привод отого чому вони склали адміністративний протокол на ОСОБА_8 , які вони надали останньому на його прохання під час оформлення ДТП, що встановлено з відеозапису наданого стороною захисту. Вказаний висновок стосується лише частини події, після створення аварійної ситуації водієм ОСОБА_4 , у зв`язку з чим і не досліджує підстави ймовірного виїзду автомобіля під керуванням потерпілого на смугу зустрічного руху. Враховуючи викладене, потерпілий у справі про адміністративне правопорушення просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін .

Потерпілий ОСОБА_1 вказав, що він не був очевидцем ДТП. Проте, як йому відомо з відеозапису, автомобіль ОСОБА_8 на момент зіткнення знаходився на своїй смузі руху. Автомобіль під керуванням ОСОБА_8 після зіткнення з іншим автомобілем, вдарися об їх паркан та відкотився назад на дорогу. Яка ширина дороги, сказати не може, але два автомобіля там вільно проїжджають. Паркан до теперішнього часу не відремонтований.

З метою перевірки обставин справи судом апеляційної інстанції до суду викликались працівники поліції, які до суду апеляційної інстанції не з`явились, як і будь-яких повідомлень від них не надходило.

У той же час в судове засідання в порядку ст. 273 КУпАП з`явився експерт КНДІСЕ ОСОБА_18 , який не є родичем ОСОБА_3 , та який, ознайомившись з матеріалами справи, відеозаписами, вказав про те, що на схемі ДТП неправильно відображений напрямок руху транспортних засобів. На схемі ДТП зафіксований слід гальмування 20 м. З висновку експерта, наявного у справі, він зрозумів, що там обмеження швидкості 50 км/год. На схемі ДТП ці дані відсутні. 20 метрів гальмівного шляху свідчить, що швидкість транспортного засобу Пежо була більше, ніж 50 км/год. Від удару автомобіль Хюндай розвертало, відкидало, що є кінетичною енергією автомобіля Пежо, тобто, швидкість Пежо була більше дозволеної. Те, що експертом взята до уваги швидкість 90 км/год, вказана водієм автомобіля Хюндай, не суперечить слідовій інформації, що зазначає водій автомобіля Хюндай, тобто, є вже перевищення швидкості з боку водія автомобіля Пежо. Якщо автомобіль Пежо рухався зі швидкістю 90 км/год., то Пежо не міг зупинитись до місця зіткнення. При швидкості 50 км/год. автомобіль Пежо повинен був вже зупинитись до зафіксованого на схемі ДТП місце зіткнення. Фактично перевищення швидкості з боку водія автомобіля Пежо буде перебувати у причинному зв`язку зі скоєнням ДТП. Що стосується водія автомобіля Хюндай, то те, що зафіксовано відеозаписом та на схемі ДТП, контактування транспортних засобів відбулось на боці автомобіля Хюндай, тобто, у даному випадку водію автомобіля Хюндай необхідно було діяти відповідно до вимог п. 12.3 ПДР України і п. 12.4 ПДР України - не перевищувати швидкість 50 км/год. Приймаючи до уваги зустрічний характер контактування і те, що Пежо не зупинився до місця контакту, навіть, зупинка автомобіля Хюндай не виключає контактування транспортних засобів. У даному випадку водій автомобіля Хюндай не буде мати технічної можливості уникнути зіткнення. Яким чином було встановлено, що автомобіль Хюндай виїхав на зустрічну смугу, не зрозуміло. Більш того, не встановлено, як в автомобілі знаходиться відеокамера відносно автомобіля. Проте, однозначно встановлено, що Пежо виїхало на зустрічну смугу руху. Чому був складений протокол на водія Хюндая , йому не зрозуміло. Порушень п. 12.1 ПДР України в діях водія Хюндая не вбачається. Перевищення швидкості автомобіля Пежо і його виїзд на зустрічну смугу руху перебувають у причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою. Першочергово у причинному зв`язку перебуває перевищення швидкості автомобілем Пежо. Згідно зі схемою ДТП місце зіткнення знаходиться приблизно посередині гальмівного шляху. Приблизно за 9-10 м водій автомобіля Пежо починає гальмувати. Якщо брати швидкість 90 км/год., це 25 м/сек. для того, щоб зреагувати та привести гальмівну систему в дію потрібно, мінімум, 1 сек., тобто, до сліду гальмування водій вже реагує приблизно за 9-10 м. 25 метрів плюс 10 метрів це вже 35 метрів. Зупиночний шлях автомобіля Пежо при 50 км/год. складає 28-30 метрів, тобто, фактично, якщо б автомобіль Пежо рухався зі швидкістю 50 км/год, то він би не доїхав до місця зіткнення. На схемі ДТП автомобілі зафіксовані в межах слідів гальмування. З огляду на те, що автомобіль Хюндай відкинуло на паркан, автомобіль Пежо проїхав вперед, після чого Хюндай відкотився назад на дорогу. Згідно з відеозаписом по відношенню до крайньої правої точки автомобіля Хюндай останній зміщувався правіше, тобто, він зміщувався далі від зустрічної смуги руху. Оскільки не встановлено, де знаходилась відеокамера, то може бути і таке, що до моменту ДТП автомобіль Хюндай міг рухатись частково вже правою стороною по узбіччю.

Висновок експерта КНДІСУ ОСОБА_18 корелюється з висновком експерта КНДЕКЦ МВС України ОСОБА_21 від 8 жовтня 2025 року № СЕ-19/1Г1-25/57236-ІТ, наданим стороною захисту, щодо відсутності в діях ОСОБА_3 порушень п. 12.1 ПДР України.

Оцінюючи та аналізуючи наявні у справі докази в їх сукупності, які досліджені під час апеляційного розгляду, апеляційний суд звертає увагу, що схема ДТП не відповідає даним, зафіксованим на відеозаписі подій, які були підтверджені експертом під час апеляційного розгляду.

Так, на схемі ДТП не відображений мікробус, який обмежував оглядовість для водія ОСОБА_2 та знаходився перед стовпом, який у подальшому був обраний сталим орієнтиром та був використаний працівниками поліції для вимірювання та опису місця ДТП.

Окрім того, на схемі ДТП неправильно зазначений напрямок руху транспортних засобів, оскільки під номер 4 вказаний рух автомобіля Пежо, хоча фактично за вказаним напрямком рухався автомобіль Хюндай. Водночас, напрямок руху автомобіля Пежо вказаний як напрямок руху автомобіля Хюндай. Окрім того, зі схеми ДТП вбачається, що при ширині дороги 5,5 м зіткнення відбулось на відстані 4 метри від лівого краю дороги по ходу руху автомобіля Хюндай, що свідчить про те, що зіткнення відбулось саме на смузі руху автомобіля Хюндай, що також підтверджується відеозаписом подій та поясненнями експерта під час апеляційного розгляду.

Окремо звертає на себе увагу той факт, що працівниками поліції не відмічено, на якій відстані від сталого орієнтира, який знаходиться з правого боку по ходу руху автомобіля Пежо, зафіксований гальмівний шлях вказаного автомобіля. Проте, враховуючи, що місце зіткнення транспортних засобів на схемі ДТП зафіксовано посередині гальмівного шляху (тобто, між колесами автомобіля Пежо, якими залишений гальмівний шлях) на відстані 4 м від лівого краю дороги по руху автомобіля Хюндай, тобто, на смузі руху автомобіля Хюндай, апеляційний суд доходить висновку, що саме дії автомобіля Пежо перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з дорожньо-транспортної пригодою.

Водночас апеляційний суд звертає увагу, що відеозаписом обставин ДТП зафіксовано, що автомобіль Хюндай, який рухався дійсно спочатку по середині дороги, проте, під`їжджаючи до місця, де у подальшому відбулось зіткнення транспортних засобів, змінював рух напрямку праворуч та на момент зіткнення рухався у своїй смузі, і саме автомобіль під керуванням ОСОБА_2 , виїжджаючи з-за повороту, рухався по середині дороги, після чого здійснив рух в смугу руху автомобіля Хюндай, де і відбулось зіткнення. Окрім того, з відеозапису вбачається, що, виїжджаючи з-за повороту, автомобіль Пежо рухається не вздовж дороги, а трохи під кутом в напрямку автомобіля Хюндай.

Висновок суду про те, що на відеозаписі зафіксовано, що під час первинного контакту автомобіль з реєстратором контактував лівою передньою частиною з правою передньою частиною автомобіля із номерним знаком НОМЕР_2 , спростовуються відеозаписом подій, оскільки контактування автомобілів відбулось правими передніми частинами, що чітко зафіксовано на відеозаписі та відповідає локалізації пошкоджень на автомобілях, які зафіксовані на зворотньому боці схеми ДТП.

Окрім того, апеляційний суд звертає увагу, що на момент зіткнення автомобіль Хюндай майже зупинився, що не знайшло своє відображення у постанові суду.

Пояснення свідка ОСОБА_11 , які взяті до уваги судом першої інстанції, не підтверджують порушень з боку водія ОСОБА_3 за викладених у постанові суду та протоколі про адміністративне правопорушення обставин. Більш того, пояснення вказаного свідка не містять даних про обставини та механізм ДТП.

Будь-які інші об`єктивні докази на підтвердження винуватості ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, матеріали справи не містять і сторонами не надані.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд враховує, що наявними у справі доказами не підтверджується порушення з боку ОСОБА_3 положень п. 2.3 б, 12.1 ПДР України, апеляційний суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_3 відсутні порушення вимог ПДР України, які б перебували у причинно-наслідковому зв`язку з даною ДТП, а, відтак, і відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених як у постанові суду, так і у протоколі про адміністративне правопорушення.

Наявність або відсутність інших порушень Правил дорожнього руху як з боку водія ОСОБА_3 , так і з боку водія ОСОБА_2 , про що наголошувала сторона захисту, не є предметом апеляційного розгляду, оскільки суд розглядає справу у межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, а апеляційний суд згідно з вимогами ст. 294 КУпАП переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням обставин, встановлених під час апеляційного розгляду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга захисника є обґрунтованою, а, відтак, постанова суду підлягає скасуванню, а провадження у справі щодо ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, - закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду ,

П О С Т А Н О В И Л А:

Поновити захиснику Бенедюку Сергію Олексійовичу в інтересах ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови Фастівського міськрайонного суду Київської області від 5 листопада 2025 року.

Апеляційну скаргу захисника Бенедюка Сергія Олексійовича в інтересах ОСОБА_3 - задовольнити.

Постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 5 листопада 2025 року щодо ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП скасувати, провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 425949 від 17 серпня 2025 року, - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя М.А. Васильєва