Постанова від 29 січня 2026 р. у справі №375/1981/25 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Дата: 29 січня 2026 р.

Справа: №375/1981/25

Суддя: Васильєва Маргарита Анатоліївна

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження 33/824/388/2026 Категорія: ст. 173, 185 КУпАП

ЄУН: 375/1981/25 Суддя у І інстанції: Антипенко В.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 25 вересня 2025 року щодо

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

- у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, 185 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою суду об`єднано в одне провадження справи про адміністративні правопорушення № 375/1981/24 (провадження № 3/375/1267/24), 375/1982/24 (провадження № 3/375/1268/24), 375/1983/24 (провадження № 3/375/1269/24) відносно ОСОБА_1 за ст. 173, ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присвоєно об`єднаній справі загальний номер: 375/1981/24 (провадження № 3/375/1267/24)

Визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 (епізод 2) та ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173, (епізод 1) КУпАП, закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, через відсутність події цього адміністративного правопорушення.

Відповідно до постанови суду згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 135142, 31 липня 2025 року о 14.35 год. по вул. Окружна, у селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області, біля Рокитнянської гімназії № 4, ОСОБА_1 , під час вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, не виконував законну вимогу працівника поліції про припинення правопорушення, яке полягало у вираженні нецензурною лайкою у громадському місці у бік працівників поліції.

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 135143 від 31 липня 2025 року о 14.35 год. по вул. Окружна, у селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області, біля Рокитнянської гімназії № 4, ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою, своєю поведінкою порушував громадський порядок. (Епізод 2).

Суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень.

Водночас суд дійшов висновку про недоведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП № 129673 від 31 липня 2025, за змістом якого 19 червня 2025 року о 20.30 год. по вул. Вокзальна, 86, в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області, ОСОБА_1 , перебуваючи у громадському місці, у лікарні, виражався нецензурною лайкою, своєю поведінкою порушував громадський порядок (Епізод 1).

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду як незаконну, а провадження у справі закрити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, ОСОБА_1 зазначає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, винесеним з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, оскільки судом неповно з`ясовані всі фактичні обставини справи та не надано належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а також грубо порушено право на захист.

Апелянт вважає, що постанова суду підлягає у буд-якому випадку до скасування, так як рішення винесено щодо ОСОБА_1 , в той час як прізвище апелянта - ОСОБА_3 .

Також апелянт зазначає, що в порушення вимог ч. 2 ст. 268 КУпАП судовий розгляд проведений за його відсутності, хоча він мав намір бути присутнім у судовому засіданні, надавати докази та користуватись правовою допомогою захисника. Зокрема, ОСОБА_1 вказує на те, що хворів, про що надавав відповідні медичні довідки та заявляв клопотання про відкладення судових засідань. Натомість, суд, довідку лікаря КНП «Рокитнянська БЛ» № 12 від 22 вересня 2025 року про те, що ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні, не взяв до уваги та заначив, що дана довідка надійшла на електронну адресу суду без засвідчення електронним підписом та з невідомої електронної пошти, а тому суддя не врахував даний доказ як підставу для перенесення судового засідання.

Водночас, апелянт звертає увагу на те, що всупереч вказаним доводам, судом 15 вересня 2025 року було взято до уваги попередню фотокопію довідки КНП «Рокитнянська БН», яка була надіслана 15 вересня 2025 року ідентичним шляхом. Крім того, до суду була скерована і кольорова фотокопія оригіналу довідки. Більш того, копію оскаржуваного судового рішення суд направив на електронну адресу Irina16031967@ukr.net, з якої весь час і направлялись клопотання.

Також, апелянт вважає, що суд першої інстанції не дослідив докази в повній мірі та відповідно не надав їм належної оцінки, досліджені вибіркові відеозаписи надані поліцією, а також не було з`ясовано, чи були підстави для адміністративного затримання ОСОБА_1 . Окремо суд не перевірив обставин його затримання та те, що йому не було забезпечено право на участь адвоката, про що він просив.

ОСОБА_1 повідомлявся про день, час та місце апеляційного розгляду у встановленому законом порядку, проте, до суду апеляційної інстанції не з`явився, будь-яких заяв та клопотань не подавав.

Зважаючи на положення ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає можливим проведення апеляційного розгляду за відсутності апелянта.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, слід дійти такого висновку.

Як встановлено з матеріалів справи, 13 серпня 2025 року до Рокитнянського районного суду Київської області щодо ОСОБА_1 надійшли протоколи про адміністративне правопорушення:

- серії ВАД № 135142 від 31 липня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП, справа № 375/1981/24 (провадження № 3/375/1267/24);

- серії ГП № 129673 від 31липня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП, справа № 375/1982/24 (провадження № 3/375/1268/24);

- серії ВАД № 135143 від 31 липня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП, справа № 375/1983/24 (провадження № 3/375/1269/24),

які відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані судді Антипенку В.П.

Розгляд зазначених справ призначався на 21 серпня 2025 року, 3 вересня 2025 року, 15 вересня 2025року, проте, судові засідання відкладалися за клопотаннями ОСОБА_1 .

У черговий раз судове засідання призначено на 25 вересня 2025 року, про що ОСОБА_1 повідомлений у встановленому законом порядку.

Разом з тим, як встановлено судом та знайшло своє відображення в оскаржуваній постанові, 25 вересня 2025 року на електронну адресу суду не від учасника справи, без засвідчення електронним цифровим підписом, без будь-якого супровідного листа, надійшла копія довідки лікаря КНП «Рокитнянська БЛ» № 12 від 22 вересня 2025 року про те, що ОСОБА_1 перебуває на амбулаторному лікуванні з 15 по 25 вересня 2025 року.

Судом даний доказ, як підставу для чергового перенесення розгляду справи, не взятий до уваги з огляду на те, що у прикріпленому файлі дана довідка не містить ніяких ознак оригіналу, (є чорно-білою сфотографованою копією з копії документа), надійшла на адресу суду від невідомої особи (не учасника справи), не засвідчена ЕЦП.

Окрім того, судом звернута увага, що клопотання про відкладення розгляду справи, який призначено на 25 вересня 2025 року, ОСОБА_1 не подавав.

З огляду на те, що з метою забезпечення права ОСОБА_1 на участь у судовому засіданні йому тричі направлялися судові повістки на ту адресу, яку він вказав під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, проте, всі поштові відправлення повернуто на адресу суду із відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою», що, на думку суду, свідчить про недоцільність застосування приводу до ОСОБА_1 , оскільки останній не дасть очікуваних результатів та буде не раціональним заходом примусу особи до реалізації її права на участь у судовому засіданні, те, що амбулаторне лікування та відсутність клопотання про відкладення розгляду справи, на переконання суду, не є підставою для чергового, четвертого, відкладення судового засідання по даній справі, те, що ОСОБА_1 достовірно знав, що справа буде розглядатися у Рокитнянському районному суді Київської області, ознайомився з матеріалами справи, але ходом її розгляду не цікавився, що свідчить про відсутність факту порушення його прав на участь у судовому засіданні, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість проведення розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .

За встановлених обставин апеляційний суд доходить висновку, що доводи ОСОБА_1 про те, що суд безпідставно за його відсутності розглянув справи, є непереконливими.

Що стосується інших доводів апеляційної скарги, то апеляційний суд враховує таке.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом першої інстанції вказані вимоги закону дотримані.

Як встановлено зі змісту оскаржуваної постанови, суд першої інстанції, дослідивши наявні у справі докази, а саме:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 135143 від 31 липня 2025 року, відповідно до якого 31 липня 2025 року о 14.35 год. по вул. Окружна у селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області, біля Рокитнянської гімназії № 4 ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою, своєю поведінкою порушив громадський порядок;

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 135142 від 31 липня 2025 року, відповідно до якого 31 липня 2025 року о 14.35 год. по вул. Окружна у селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області, біля Рокитнянської гімназії № 4 ОСОБА_1 під час вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, не виконував законну вимогу працівника поліції про припинення правопорушення, яке полягало у виражанні нецензурною лайкою у громадському місці у бік працівників поліції;

- протокол адміністративного затримання від 31 липня 2025 року, яким зафіксовано, що ОСОБА_1 затриманий за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 та ст.185 КУпАП;

- відеозапис подій, яким із застосуванням нагрудної камери патрульного поліцейського та записаною копією на СD-диск 2/3 у файлі clip-14, починаючи з 14.39 год., зафіксовано факт перебування на території школи та висловлювання з боку ОСОБА_1 нецензурною лайкою, образливими словами у бік працівників поліції; о 14.46 год. у файлі clip-15 зафіксовано, як ОСОБА_1 , будучи вже затриманим та перебуваючи у службовому автомобілі працівників поліції, знову виражається нецензурною лайкою у їх бік. На СD-диску 1/3 у файлі clip-0, починаючи із 14.40 год. зафіксовано, як ОСОБА_1 неодноразово ображав працівників поліції, тобто, після попередження про недопустимість виражання нецензурною лайкою, ОСОБА_1 знову вчиняє вказане правопорушення, що свідчить про його непокору вимогам працівників поліції припинити це.

За встановлених обставин місцевий суд дійшов висновку про доведеність вчинення 31 липня 2025 року ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ст. 185 КУпАП, і з таким висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд.

Перевіряючи доводи апелянта, апеляційний суд враховує, що відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП, дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Нецензурна лайка - це одна з грубих форм неповаги до громадської моральності, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності.

Незалежно від того, у зв`язку з якими обставинами особа висловлює своє роздратування у формі нецензурної лайки, вона скоює проступок, за який підлягає відповідальності в адміністративному порядку.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а тож підприємств, установ та організацій.

Суб`єктом адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство є фізична осудна особа, що на момент скоєння правопорушення досягла 16-річного віку.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, тобто, частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема, під`їзди, підземні переходи, стадіони, і цей перелік не є вичерпним.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне цього. Окрім того, суб`єктивна сторона полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.

Дослідженими матеріалами справи та відеозаписами досліджуваних подій, які є об`єктивними доказами у справі, незалежними від суб`єктивного сприйняття будь-якої особи, та якими зафіксовано обставини події,беззаперечно встановлено, що 31 липня 2025 року о 14.35 год. по вул. Окружна, у селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області, біля Рокитнянської гімназії № 4, що є громадським містом, ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою, своєю поведінкою порушував громадський порядок, чим порушив громадський порядок та спокій громадян, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, і доводи, наведені апелянтом в апеляційній скарзі в частині відсутності в його діях вказаного складу адміністративного правопорушення, їх не спростовують.

Окрім того, апеляційний суд враховує, що диспозиція ст. 185 КУпАП передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку

Об`єктом цього правопорушення виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі поліцейського під час виконання ним службових обов`язків, а також в учиненні таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця через їхню участь в охороні громадського порядку. Склад даного адміністративного правопорушення є формальним і вважається закінченим з моменту вчинення.

Суб`єкт адміністративного проступку загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Кваліфікуючою ознакою цього правопорушення визначають спосіб його вчинення - злісність непокори, що є відмовою від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень поліцейського під час виконання ним службових обов`язків або відмова, виражена в зухвалій формі, яка свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначений Законом України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII (із змінами та доповненнями).

Так, згідно з положеннями ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію» у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 18 вказаного Закону передбачені основні обов`язки поліцейського, зокрема, поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до пунктів 1, 3 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

За змістом ч. 2 ст. 62 цього Закону законні вимоги поліцейського є обов`язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.

Як свідчать матеріали справи, законні вимоги працівників поліції до ОСОБА_1 полягали у припиненні вчинення останнім адміністративного правопорушення - дрібного хуліганства у формі висловлювань нецензурною лайкою, образливих висловлювань на адресу працівників поліції, що в кінцевому результаті призвело до застосування до ОСОБА_1 спеціальних засобів - кайданок та адміністративного затримання ОСОБА_1 .

Зміст складеного протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, та, окрім іншого, містить посаду, прізвище, ім`я, по-батькові уповноваженої особи, яка склала протокол, виклад суті адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 ; є вказівка на порушення ОСОБА_1 вимог ст. 185 КУпАП, з огляду на що доводи апелянта в апеляційній скарзі про протилежне є безпідставними та не заслуговують на увагу.

Наведені докази, які суддею місцевого суду покладено в основу оскаржуваної постанови, є належними, допустимими та достовірними, здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи та об`єктивно узгоджуються між собою.

Посилання ОСОБА_1 на порушення його права на захист, оскільки при його затриманні працівниками поліції його не було забезпечено адвокатом, хоча він наполягав на цьому, є неприйнятними, оскільки у протоколі про адміністративне затримання від 31 липня 2025 року серії А3 № 093006 зазначено, що про місце перебування затриманого згідно частини другої статті 261 КУпАП о 14.48 год. цього дня повідомлено ЦБПД, що знайшло своє відображення і у рапорті поліцейського. Згідно з даними цього ж протоколу ОСОБА_1 відмовився від повідомлення родичів.

ОСОБА_1 звільнений 31 липня 2025 року о 17.05 год.

Також ОСОБА_1 надав власноручні пояснення, які зафіксовані у даному протоколі, за змістом яких останній не посилався на порушення його права на захист, а навів обставини прибуття на місце ДТП.

Таким чином, за результатами апеляційного розгляду слід дійти висновку, що обставини справи стосовно ОСОБА_1 по епізодам вчинення правопорушення 31 липня 2025 року за ст. 173, 185 КУпАП суддею місцевого суду з`ясовані всебічно, повно й об`єктивно, що спростовує доводи апеляційної скарги про протилежне, а винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 173, 185 КУпАП, за обставин, встановлених судом, доведена повністю.

При цьому апеляційний суд враховує, що суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, по подіям 19 червня 2025 року, оскільки на відеозаписі, зафіксованому із застосуванням нагрудної камери патрульного поліцейського та записаною копією на СD-диск, зафіксовано лише момент складення протоколу про адміністративне правопорушення. Файл «Омелян» не відтворюється, а інших доказів матеріали справи не містять.

З посиланням на положення ст. 255 КУпАП, якою передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, та вимоги частини третьої статті 62 Конституції України, якими передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 порушень громадського порядку та відсутність події адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП.

Апеляційний суд наголошує, що вказане відео відтворюється та на ньому зафіксовано перебування ОСОБА_1 та працівників поліції у медичному закладі, де відбувається суперечка ОСОБА_1 з працівниками поліції, і ОСОБА_1 в образливій формі висловлює побажання поліцейському. При цьому висловлювань нецензурною лайкою на адресу будь-кого відеозаписом не зафіксовано.

За таких обставин, за відсутності інших доказів у справі, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_1 по епізоду від 19 червня 2025 року складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що висновки судді місцевого суду в оскаржуваній постанові про вчинення ОСОБА_1 31 липня 2025 року адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 173, 185 КУпАП, всупереч доводів апеляційної скарги, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належних і допустимих у розумінні ст. 251 КУпАП доказах, а тому підстави для скасування судового рішення і закриття провадження у справі згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 173, 185 КУпАП, як про це просить апелянт, відсутні.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст. 33, 36 КУпАП.

Доводи апелянта про те, що постанова суду підлягає у будь-якому випадку до скасування, так як рішення винесено щодо ОСОБА_1 , в той час як прізвище апелянта - ОСОБА_3 , апеляційний суд вважає непереконливими, оскільки з матеріалів справи встановлено, що під час винесення рішення судом першої інстанції допущена описка у прізвищі особи, яка притягнута до адмінвідповідальності, що підтверджується наявними у справі документальними доказами, в яких зафіксовано прізвище такої особи, - ОСОБА_3 .

Окрім того, сам апелянт за змістом апеляційної скарги не заперечує, що всі матеріали стосуються саме його, і в цій частині ним подавалось клопотання про об`єднання всіх протоколів про адміністративне правопорушення в одне провадження.

А відтак, апеляційний суд вважає можливим виправити вказану описку шляхом зміни постанови, проте, вказані ОСОБА_1 обставини не є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення

Постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 25 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ст. 173, 185 КУпАП - змінити, зазначивши по тексту постанови правильні анкетні дані особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, - « ОСОБА_1 » замість « ОСОБА_1 ».

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду М.А. Васильєва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua