Постанова від 04 січня 2026 р. у справі №367/968/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження 33/824/274/2026 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП

ЄУН: 367/968/25 Суддя у І інстанції: Третяк Я.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 січня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.

за участю:

захисника Татарченка К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника Татарченка Костянтина Володимировича в інтересах

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 31 липня 2025 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 31 липня 2025 року:

- об`єднано в одне провадження справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме : справу № 367/969/25 провадження №3/367/556/2025) та справу № 367/968/25 (провадження №3/367/555/2025), присвоєно об`єднаній справі № 367/968/25 (провадження № 3/367/555/2025).

- ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП; накладено на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Постановою суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що 9 січня 2025 року о 16.20 год., керуючи автомобілем марки Chery державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вул. Миколи Сингаївського в м. м. Ірпені при зміні напрямку руху здійснив зіткнення з автомобілем Peugeot державний номерний знак НОМЕР_2 , який був припаркований, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність.

Крім того, 9 січня 2025 року о 17.00 год. водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки Chery державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Ірпені з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння очей. Від проходження тесту за допомогою приладу Драгер на стан сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник Татарченко К.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову в частині визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та закрити провадження у цій частині справи на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, посилаючись на положення ст. 7, 251, 252, 266 КУпАП, Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України від 9 листопада 2015 № 1452/735, апелянт вважає, що постанова підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, захисник категорично не погоджується з постановою суду в частині встановлення обставин, які, на думку суду, підтверджують наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 , оскільки судове рішення в цій частині не відповідає вимогам закону, а тому є незаконним, постановленим без з`ясування всіх фактичних обставин справи. Зокрема, захисник звертає увагу на те, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується те, що він відмовився від проходження тесту на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер». Однак, згідно з ч. 7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 9 листопада 2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення. З відеозапису з нагрудної камери поліцейського, який долучено до матеріалів справи, зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння на технічному пристрої «Драгер», що, на думку захисника, не є адміністративним правопорушення, передбаченим ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Натомість, на переконання захисника, доказами наявними в матеріалах справи не підтверджується той факт, що ОСОБА_1 керував транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння, оскільки направлення для проходження водієм медичного огляду ОСОБА_1 поліцейським не вручалось і на відео ця обставина не зафіксована, а до матеріалів справи долучене направлення з відміткою про, нібито, відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі. Проте, як зазначає захисник, вказане не відповідає дійсності, оскільки бланк направлення не містить підпису ОСОБА_1 про ознайомлення з його змістом, як і на відео не зафіксовано оформлення такого направлення в присутності ОСОБА_1 .

На думку захисника, направлення на медичний огляд з`явилось вже при направленні поліцейським матеріалів справи до суду, що вказує на підтасовку фактів та спотворення обставин складеного протоколу стосовно водія ОСОБА_1 .

Апелянт вважає, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відображає всіх обставин справи та не відповідають вимогам ст. 130, ст. 266 КУпАП.

ОСОБА_1 та працівники УПП, які викликались до суду у встановленому законом порядку, не з`явились, будь-яких заяв та клопотань не подавали.

Зважаючи на позицію захисника, положення ст. 294 КУпАП, слід дійти висновку про можливість проведення апеляційного розгляду за відсутності вказаних осіб.

Захисник, підтримуючи доводи апеляційної скарги, зазначила про те, що у рішенні суду відсутні доводи, у чому полягає адміністративне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер». Суд навів лише загальні фрази щодо доведення вини ОСОБА_1 . Відеозапис є похідним доказом, а основним доказом є протокол про адмінправопорушення, де зазначено про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння на приладі «Драгер». Окрім того, на відеозаписі немає відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у медичній установлі, а у направленні немає підпису водія, хоча там є відповідна графа.

Не заперечуючи факт того, що поліцейський пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі, захисник наголосила, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено лише, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер». За таких обставин в діях ОСОБА_1 відсутній склад адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, який полягає у порушенні ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, слід дійти такого висновку.

Згідно з ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду першої інстанції в частині визнання винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, в апеляційній скарзі не оскаржується, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що постанова суду першої інстанції в цій частині є обґрунтованою та законною.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги захисника щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, то апеляційний суд доходить такого висновку.

Відповідно до положень ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов`язані з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом і правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.

Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП.

Всупереч доводів апеляційної скарги, суддя місцевого суду, в повній мірі врахував положення вищезазначених норм закону.

Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний:

- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;

- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп`яніння, а також дії поліцейського у разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені ст. 266 КУпАП, пунктом 6, 7 Розділу 1, Розділами ІІ та ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735.

Відповідно до наведених нормативних актів за наявності ознак алкогольного сп`яніння, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, а у разі, коли водій транспортного засобу відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, така особа направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційним переглядом установлено, що суддя місцевого суду при розгляді справи про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 виконав вимоги ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП та правильно застосував норми матеріального права.

Так, приймаючи рішення про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, судом досліджені наявні у справі докази, у т.ч. ті, що стосуються порушення ОСОБА_1 п. 10.1 ПДР України, що призвело до зіткнення транспортних засобів та їх пошкодження, а також:

- постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ББА № 712559 за ч. 1 ст. 126 КУпАП, у зв`язку тим, що у ОСОБА_1 після скоєння ним дорожньо-транспортної пригоди, був відсутній поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

- відеозапис з нагрудної бодікамери поліцейського, з якого вбачається, що працівник поліції повідомив водію ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, запропонував йому пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки чи в закладі охорони здоров`я, від чого ОСОБА_1 відмовився, а також повідомив наслідки відмови від проходження огляду;

- направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 9 січня 2025 року , в якому зазначені ознаки алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , - наявний різкий запах алкоголю з порожнини рота та нестійка хода;

- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 791349 від 9 січня 2025 року, відповідно до якого водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки Chery, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння;

- довідку інспектора САП ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області Челібійської Т. про те, що ОСОБА_1 не притягувався протягом року до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Дослідивши докази кожен окремо та в їх сукупності, місцевий суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, та, маючи явні ознаки алкогольного сп`яніння, відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Інших даних, які б спростовували обставини, що підтверджуються вказаними вище доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, та винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124та ч. 1 ст. 130 КУпАП, суду не надано.

Відтак, суд дійшов висновку, що досліджені докази в сукупності свідчать поза розумним сумнівом, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом з порушенням правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, маючи явні ознаки алкогольного сп`яніння та відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, порушив п. 10.1, п. 2.5 Правил дорожнього руху, а його дії кваліфіковані за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З огляду на те, що на момент розгляду справи закінчилися строки накладення адміністративного стягнення за ст. 124 КУпАП, встановлені ст. 38 КУпАП, суд дійшов висновку, що у цій частині провадження у справі підлягає закриттю згідно із п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Стосовно ч. 1 ст. 130 КУпАП, то судом враховано, що матеріали справи містять достатню кількість належних, допустимих та достовірних доказів, які дають підстави суду дійти висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З таким рішенням місцевого суду погоджується й суд апеляційної інстанції, оскільки наведені докази, які суддя місцевого суду поклав в основу своїх висновків, є належними, допустимими, достатніми та достовірними, здобутими з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи та об`єктивно узгоджуються між собою.

Так, з відеозапису подій встановлено, що відеозапис розпочинається з того, що зафіксовано спочатку розмову чоловіків (без відеофіксації), один з яких постійно лається нецензурною лайкою, говорить, що проробив в МНС 23 роки, як в`їхав в машину, не знає, нічого писати не буде; інший чоловік звертається до першого, щоб останній надав пояснення. Після чого включається відеозапис, на якому зафіксований в автомобілі поліції ОСОБА_1 , який на запитання поліцейського, чи вживав він щось, ОСОБА_1 відповідає, що нічого не вживав, у нього холецистит, язва шлунку. ОСОБА_1 надають аркуші паперу та ручку, щоб він надав пояснення. Після чого поліцейський запитує, чому тоді такий сильний запах алкоголю, і чи готовий ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на алкотестері «Драгер»? На це ОСОБА_1 заперечує, знову говорить про наявність у нього хворіб. Поліцейський знову запитує, чи погоджується ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці, на що ОСОБА_1 вказує, що не буде проходити. Після цього поліцейський запитує, чи погоджується ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі, на що ОСОБА_1 відповідає декілька разів, що не буде. Поліцейський роз`яснює ОСОБА_1 , що у разі відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі та на алкотестері «Драгер», на нього буде складений протокол про адмінправопорушення за ст. 130 КУпАП. Водночас поліцейський запитує у ОСОБА_1 , чи зрозуміло йому, чого сталось ДТП, на що ОСОБА_1 мовчить. Поліцейськими проводяться дії по фіксації наслідків ДТП, після цього поліцейський підходить до службового автомобіля та знову пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою алкотестеру, на що відповідь відсутня. Потім поліцейський запитує анкетні дані ОСОБА_1 , який говорить, що у поліцейських є все на відеозаписі. Поліцейський називає анкетні дані водія, що ОСОБА_1 підтверджується, після чого на чергове запитання, що вживав ОСОБА_1 та чи погоджується він пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» та у лікаря-нарколога, останній відмовляється. Поліцейський запитує у ОСОБА_1 , на якій машині останній їхав, та пропонує ОСОБА_1 вийти зі службового автомобіля. ОСОБА_1 виходить, хитаючись, та намагається пройти. На питання поліцейського, чого його так хитає, ОСОБА_1 заперечує, що його хитає. Поліцейський знову запропонував ОСОБА_1 пройти до свого автомобіля. ОСОБА_1 , рухаючись до свого автомобіля, продовжує хитатись, і, надаючи відповідь поліцейському з приводу обставин ДТП, знову хитається. На неодноразові запитання працівника поліції, чи тверезий ОСОБА_1 , той відповідає ствердно. Поліцейський знову запитує ОСОБА_1 , чи погоджується він пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», на що ОСОБА_1 , перебиваючи поліцейського, продовжує розповідати про обставини ДТП. На запитання поліцейського, чи буде писати ОСОБА_1 писати пояснення, останній перепитує та починає знову розповідати про обставини ДТП. Далі на відеозаписі зафіксовані обставини оформлення матеріалів за ст. 124 КУпАП, опитування свідків, ОСОБА_1 , який у черговий раз розповідає обставини ДТП, які, на його переконання, відбулись. Після цього поліцейський у черговий раз запитує ОСОБА_1 , чи буде він проходити огляд на стан сп`яніння, на що ОСОБА_1 у черговий раз відмовляється, посилаючись на хворобу. Поліцейський наголошує, що огляд покаже тільки алкоголь, більше нічого не покаже. Між поліцейським та ОСОБА_1 у черговий раз відбувається розмова, чи погоджується ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, у т.ч. говорить, що є прилад, дістає прилад «Драгер», пропонує пройти на місті, на що ОСОБА_1 знову відмовляється. Поліцейський учасникам роз`яснює, що на даний час будуть оформлятись матеріали за ст. 124 та 130 КУпАП. Надалі фіксується оформлення матеріалів, у т.ч. направлення ОСОБА_1 до медичної установи.

Відеозаписом подій, який є об`єктивним доказом у справі, незалежним від суб`єктивного сприйняття будь-якої особи, зафіксовано обставини відмови ОСОБА_1 від проходження у передбаченому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, спростовуються доводи захисника.

За результатами подій, які зафіксовані відеозаписом, уповноваженою особою відносно ОСОБА_1 складені процесуальні документи, серед яких містяться і пояснення свідків ДТП, за змістом яких свідками викладені обставини ДТП, а також дані про те, що водій був у стані алкогольного сп`яніння, від нього був різкий запах алкоголю та нерівна хода.

Що стосується доводів захисника про те, що направлення для проходження водієм медичного огляду ОСОБА_1 поліцейським не вручалось і на відео ця обставина не зафіксована, а до матеріалів справи долучене направлення з відміткою про, нібито, відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, що бланк направлення не містить підпису ОСОБА_1 про ознайомлення з його змістом, як і на відео не зафіксовано оформлення такого направлення в присутності ОСОБА_1 , то вони є непереконливими.

Огляд особи на стан сп`яніння проводиться відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 9 листопада 2015 року (із змінами), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами).

Згідно з вказаними нормативними документами, якщо водій погодився на проведення огляду у медичному закладі, він направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції (п. 8 розділу ІІ Інструкції від 9 листопада 2015 року). З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення (п. 9 розділу ІІ Інструкції від 09 листопада 2015 року та п. 7 Порядку від 17 грудня 2008 року). Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку, перший примірник якого видається під підпис поліцейському (п.п. 17, 20 розділу ІІІ Інструкції від 9 листопада 2015 року, п. 13 Порядку від 17 грудня 2008 року).

Отже, за змістом даних норм направлення водія транспортного засобу на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння складається не для вручення//інформування водія про його оформлення, водієві не передається, як помилково вважає апелянт, а складається працівником поліції для лікаря, як підстава проведення цим лікарем огляду особи.

Окрім того, всупереч доводів апелянта, форма направлення не містить графи, яка б свідчила про обов`язковість вручення або повідомлення особи про таке направлення.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що чинний КУпАПне містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин чи елементів складу правопорушення на підставі сукупності непрямих доказів (стосовно цього елемента доказування), які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину чи елемент складу правопорушення, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку.

Доказування досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх доказів, які вказують на характер дій особи, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння, обстановку, в якій діяла відповідна особа тощо, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно із цим стандартом доказування) винуватості особи (постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 7 грудня 2020 року у справі № 728/578/19, провадження № 51-3411км20; від 20 жовтня 2021 року у справі № 759/14119/17, провадження № 51-2274км21).

Апеляційний суд приймає до уваги, що відносно ОСОБА_1 складений протокол про адмінправопорушення, та ОСОБА_1 визнаний судом винуватим у вчиненні правопорушення, яке полягає у відмові від проходженняу встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Дослідивши наявні у справі докази, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду про те, що ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, не виконав вимогу працівника поліції про проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що свідчить про порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що і передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, під час апеляційного розгляду не встановлено обставин, які б доводили позицію сторони захисту про безпідставне притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, висновки судді місцевого суду про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, всупереч доводів апеляційної скарги, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належних і допустимих у розумінні ст. 251 КУпАП доказах, а тому немає законних підстав для скасування судового рішення і закриття провадження у справі в частині притягнення ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як про це просить апелянт.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП.

Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника Татарченка Костянтина Володимировича в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 31 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП- залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду М.А. Васильєва