Постанова від 12 лютого 2026 р. у справі №753/18962/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження 33/824/405/2026 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП

ЄУН: 759/22828/25 Суддя у І інстанції: Проскурня О.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

9 березня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.

за участю:

поліцейського Петрика О.О.

захисника Сімутіна Р.В.

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності, ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника Сімутіна Романа Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 9 жовтня 2025 року, якою

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що 14 вересня 2025 року об 11.18 год. керував автомобілем «Богдан А-09201» номерний знак, НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник Сімутін Р.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, посилаючись на положення ст. 7, 251, 266 КУпАП, Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України від 9 листопада 2015 № 1452/735, апелянт вважає, що постанова підлягає скасуванню у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

Як зазначає захисник, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки матеріалами адміністративної справи не доведено, що застосований до ОСОБА_1 працівниками поліції порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння відповідає встановленому законом порядку. Зокрема, захисник вказує, що з приєднаного до адміністративного матеріалу відеозапису з портативного відео реєстратора поліцейського вбачається, що 14 вересня 2025 року працівники поліції отримали повідомлення від невстановленої особи про те, що водій маршрутного автобуса перебуває у стані сп`яніння, та об 11.35 год. прибули на кінцеву зупинку громадського транспорту по вул. Берковецька, 6/1, в м. Києві, де знаходився автобус «Богдан А09201» державний номерний знак НОМЕР_1 . На запитання поліцейських водій ОСОБА_1 пояснив, що у салоні автобуса знаходився нетверезий пасажир, який заважав йому працювати, внаслідок чого між ними виник словесний конфлікт, та цей пасажир погрожував викликати поліцію, але зник, не чекаючи приїзду працівників поліції. При цьому захисник звертає увагу на те, що протягом часу спілкування працівники поліції не повідомляли ОСОБА_1 про те, що у нього виявлені будь-які ознаки наркотичного сп`яніння. Після цього працівники поліції запитали у ОСОБА_1 , чи вживає він наркотичні засоби, і на відеозаписі зафіксовано категоричну відмову від вживання наркотичних засобів.

Разом з тим, незважаючи на невстановлення у ОСОБА_1 , передбачених п. 4 розділу 1 Інструкції ознак наркотичного сп`яніння, працівник поліції об 11.41 год. повідомляє ОСОБА_1 про необхідність відвідати лікаря нарколога, зазначивши, що відповідний огляд необхідно провести у зв`язку з надходженням повідомлення на лінію 102. Про порушення поліцейськими огляду проходження, на переконання захисника, свідчить і той факт, що ними не було складено Направлення на проходження відповідного огляду та не вручили його водію ОСОБА_1 .

Таким чином, як вважає захисник, висновки суду, що працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння та повідомили йому ознаки наркотичного сп`яніння, які у нього вбачаються, не відповідають фактичним обставинам та не підтверджуються наявними у справі доказами.

Суд першої інстанції не звернув уваги на порушення працівників полці встановленого законом порядку проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, які зафіксовані на відеозаписі з портативного відео реєстратора поліцейського, не надав цим порушенням належної правової оцінки, що мають значення для правильного вирішення справи. Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння визначених п. 4 розділом 1 Інструкції, у зв`язку з чим, захисник, посилаючись на положення ч. 5 ст. 266 КУпАП вважає, що огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та ОСОБА_1 на підтримку доводів апеляційної скарги, опитавши працівника поліції ОСОБА_2 , дослідивши наявні у справі докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, слід дійти такого висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у

ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З провадження у справі та змісту постанови вбачається, що суддя місцевого суду під час розгляду справи,

- заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який вину не визнав та пояснив, що відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у зв`язку з розладом роботи шлунку та не розумів, що це є адміністративним правопорушенням, а після складання протоколу про адміністративне правопорушення він самостійно звернувся до лікаря-нарколога, який зафіксував, що він не перебував у стані сп`яніння, та долучив висновок КМКЛ № 10 від 19 вересня 2025 року № 004520, де зазначено, що ОСОБА_1 не перебуває у стані сп`яніння;

- дослідивши наявні у справі докази:

- протокол про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовані обставини вчинення адміністративного правопорушення;

- відеозапис, де зафіксовано автомобіль «Богдан А-09201», номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 (3 хв. 55 сек.), спілкування з працівниками поліції, в ході якого ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння (09 хв. 40 сек.) та повідомлено ознаки наркотичного сп`яніння, які у нього вбачаються (11 хв. 01 сек.), в ході спілкування ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що вживав наркотичні речовини приблизно тиждень тому (25 хв. 45 сек.), роз`яснення працівниками поліції правових наслідків відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння (27 хв. 13 сек.), повторну пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння (28 хв. 30 сек.) та відмову ОСОБА_1 від проходження огляду (28 хв. 36 сек.);

- направлення на проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння від 14 вересня 2025 року,

дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за встановлених судом обставин.

Оцінюючи доводи ОСОБА_1 , суд констатував, що з відеозапису вбачається те, що працівники поліції роз`яснювали особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Крім того, ОСОБА_1 сам цікавився у працівників поліції, чи правда, що відмова від проходження огляду на стан сп`яніння тягне за собою таку ж відповідальність, як і керування транспортним засобом у стані сп`яніння.

Також суд дійшов висновку, що твердження ОСОБА_1 про те, що він погано почувався в той час, коли працівники поліції пропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння, не знайшли свого підтвердження, оскільки під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 не повідомляв, що за станом здоров`я не може поїхати на проведення огляду на стан сп`яніння, та просив надати йому пораду, чи варто їхати до лікаря-нарколога, враховуючи факт вживання наркотичних засобів в минулому.

Враховуючи встановлені обставини, судом критично оцінені доводи ОСОБА_1 та не взятий до уваги висновок КМКЛ № 10 від 19 вересня 2025 року № 004520, в якому зазначено, що ОСОБА_1 не перебував у стані сп`яніння, оскільки в вину йому ставиться саме відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння на вимогу працівника поліції, яка була належним чином зафіксована відеозаписом (28 хв. 36 сек.), який міститься в матеріалах справи та не викликає сумнівів щодо достовірності. При цьому факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 не заперечує та відеозаписом зафіксовано пояснення ОСОБА_1 , що він є водієм маршрутного транспортного засобу та регулярно керує ним (3 хв. 55 сек.).

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким рішенням суду першої інстанції та враховує, що відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно з п. 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За змістом положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний:

- виконувати розпорядження поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього рухута іншими нормативними актами;

- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Відповідно до ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура направлення поліцейськими водія для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння визначена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (із змінами).

На виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України з метою створення нормативно-правового підґрунтя діяльності патрульної поліції та закладів охорони здоров`я наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 затверджена Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (із змінами та доповненнями) (далі - Інструкція).

Згідно з п. 2 Інструкції про порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Вказаною Інструкцією визначено, що ознаками алкогольного сп`яніння є:

• запах алкоголю з порожнини рота;

• порушення координації рухів;

• порушення мови;

• виражене тремтіння пальців рук;

• різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;

• поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Розділу 1 Інструкції).

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:

• наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);

• звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;

• сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;

• почервоніння обличчя або неприродна блідість (п. 4 Розділу 1 Інструкції)

Відповідно до п. 12 розділу II Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Згідно з п. 9 розділу ІІ вказаної Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Таким чином, встановивши, що є підстави вважати, що особа, яка керує таким засобом, перебуває у стані наркотичного сп`яніння, або з ознаками такого стану, передбаченими п. 3, п. 4 Розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, поліцейський зобов`язаний висунути такій особі вимогу про проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, і така особа підлягає огляду відповідно до встановлених ознак згідно з передбаченим законом порядком.

Положеннями п. 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння, за наявності до того підстав, є обов`язком водія, а не його правом.

За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, передбачена адміністративна відповідальність за ст. 130 КУпАП.

Підсумовуючи наведене, для притягнення особи, яка керує транспортним засобом, до адміністративної відповідальності за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння необхідно встановити, що особа керувала транспортним засобом, у такої особи виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, встановлення яких є підставою для проведення відповідного огляду на стан сп`яніння, та така особа відмовилась від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння.

Апеляційним переглядом установлено, що суддя місцевого суду при розгляді справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 дотримався наведених вимог.

Під час апеляційного розгляду захисник, підтримуючи доводи апеляційної скарги, пояснив, що ОСОБА_1 виконував всі вказівки поліцейських, і жодних ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 не видно. Поліцейський обґрунтовує необхідність проходження огляду дзвінком на лінію 102. При цьому об 11.40 год. поліцейські пропонують ОСОБА_1 огляд, а потім в автобусі перевіряють ознаки; ліхтарем очі не перевіряли. Поліцейські підштовхували ОСОБА_1 до відмови. Вимога поліцейських не була конкретною щодо проведення огляду у конкретній лікарні, і не може спочатку складатись протокол, а потім направлення. У ОСОБА_1 дитина хворіє хворобою, яка одна на 8 млн. Об`єктивна сторона (відмова) визначена вірно, але порушена процедура з боку працівників поліції На відео видно, що ОСОБА_1 штовхають до відмови.

ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції, підтримуючи вимоги апеляційної скарги, пояснив про те, що він не може пояснити чітко, чому відмовився. Не знав, що робити. Випадок щодо кави з підмішуванням, то таке було, коли бра приїхав з війни. Вони тоді поседіли, побалакали, і той вечір він не міг заснути, однак, завжди засинав добре. Він працює з 5 ранку до 23 год. вечора.

Поліцейський ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції зазначив, що він не погоджується з апеляційною скаргою, оскільки водію пропонували проїхати до лікаря-нарколога. Напарник казав ОСОБА_1 , що, якщо щось є, то у висновку буде вказано, а, якщо ОСОБА_1 відмовляється, то буде порушення п. 2.5 ПДР - складається протокол, що особа перебувала з ознаками наркотичного сп`яніння. Примусово доставити водія до лікарні вони не можуть, водій має право відмовитись. Водію роз`ясняли все, у т.ч. наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

За результатами перегляду під час апеляційного розгляду за участю всіх учасників відеозапису встановлено, що відеозаписом зафіксовано, як поліцейські їдуть у службовому автомобілі, відбувається розмова по телефону на гучномовці, під час якої зафіксована розмова між поліцейським та невідомим абонентом, і останній повідомляє, що водій маршрутки, яка перебуває біля «Лавіни» по вул. Берковецький..(невиразна мова), щоб подивились на його стан. Поліцейські під`їжджають до маршрутного таксі, підійшли до водія, представились. Поліцейській повідомляє, що на лінію 102 прийшов виклик, що водій у стані сп`яніння, на що водій відповідає, що в салоні був неадекватний чоловік, що хотів його затримати, що той чоловік взагалі «невмєняємий», п`яний. Поліцейський наголошує, що той, хто телефонував, сказав навпаки, що водій «невмєняємий». Водій повідомляє, що із-за поведінки того чоловіка він зупинив маршрутку та сказав, що до поки той не вийде, машина не поїде, що той чоловік вимагав документи, а також вимагав, щоб його везли. На вимогу працівників поліції водій надає документи. Продовжується розмова між поліцейським та водієм з приводу чоловіка, який викликав поліцію. Поліцейський перевіряє водія по внутрішній базі. Водій розповідає, що він знає цього чоловіка, що той чоловік з масиву, часто їздить. Водій називається ОСОБА_3 . Поліцейський звертає увагу, що є інша особа ОСОБА_4 , з такою ж датою народження, перепровіряють дані, встановлюють особу водія. Після цього поліцейські, перебуваючи у салоні маршрутного таксі, проводять огляд водія на наявність ознак сп`яніння. Один з поліцейських просить ОСОБА_1 доторкнутися до носа, витягнути руки вперед, закрити очі, відкрити, після чого запитує у водія, чи вживає він щось, чи давно він курив маріхуану. Водій відповідає, що, якщо є ознаки, то це ознаки жорсткої втоми. Поліцейський запитує, чи проїде водій до нарколога? Водій відповідає, що вже один раз їздив до нарколога, те саме було, що й зараз, що він з села, у нього немає цього всього. Поліцейський повідомляє водію, що надійшов виклик на лінію 102, треба до нарколога. ОСОБА_1 запитує, чи треба, щоб його з рейсу знімати, на що поліцейський відповідає ствердно. На запитання ОСОБА_1 з приводу ознак та чому він повинен їхати, поліцейський відповідає, що в принципі серйозних ознак немає, зіниці широкі та тремор пальців рук. ОСОБА_1 відповідає, що не спав, і у нього завжди таке, коли поліція, що це все на пів дня, що йому треба працювати, гроші заробляти, що у нього дитина-інвалід, треба їхати в «Охмадет», на що поліцейський відповідає, що може година-дві, що є заява на лінію 102 плюс виявленні ознаки; що дійсно тремтіння пальців рук може бути із-за роботи, але, якщо ОСОБА_1 відмовляється, то буде складений протокол, що виявлені ознаки, що протоколом не стан підтверджується, а наявність ознак зазначається; якщо нічого не буде виявлено, то нічого не буде, а так буде висновок. ОСОБА_1 пропонує дати на каву, на що поліцейський наголошує, що так не буде; що за це кримінальна відповідальність, що, якщо ОСОБА_1 нічого не вживав, то нічого і не покаже; якщо вживав амфетамін, то може показати; що є два варіанти: або поїхати, або відмовитись, камера пише все. ОСОБА_1 погоджується їхати, однак, запитує, що буде, якщо він відмовиться від огляду. Поліцейський повідомляє, що буде складений протокол, і потім в суді він буде доводити, чого не поїхали. При цьому поліцейський зазначає, що вони вийдуть з салону, а ОСОБА_1 хай поспілкується з адвокатом. Відповідаючи на запитання ОСОБА_1 , поліцейський повідомляє, що заява надійшла щодо перевізника; якщо нічого не буде встановлено, то й світитись ніде нічого не буде, але, якщо щось виявлять, то буде світитись, висновок нарколога, стан, препарат, який буде знайдено. Поліцейський відповідає кому на телефонний дзвінок, говорить, що перевіряють зараз, що знаходяться на кінцевій, після чого, закінчивши розмову, наголошує ОСОБА_1 , що вже керівництво цікавиться. ОСОБА_1 говорить, що більше п`яти днів точно нічого не вживав, на що поліцейський відповідає, що це залежить, що він вживав, бо маріхуана тримається більше 40 днів, амфетамін трохи менше, але, якщо систематично, то покаже; що давайте будувати вже країну по чесному. ОСОБА_1 погоджується, але говорить, що він зателефонує адвокату. Між поліцейським та ОСОБА_1 знову відбувається розмова, де ОСОБА_1 говорить, а якщо вони не побачать нічого, на що поліцейський відповідає, що за таке їх можуть звільнити, скажуть, що якась корупційна складова. ОСОБА_1 тоді погоджується поїхати, але водночас запитує знову, що буде, якщо він відмовиться. Поліцейський йому у черговий раз роз`яснює, що складається протокол про адмінправопорушення, а він в суді буде доводити, чого він не поїхав, але це вже з адвокатом. Поліцейські виходять з салону маршрутного таксі на вулицю, і один з них говорить іншому, що зіниці широченні, що після трьох змін такого немає, що його трусить сильно. ОСОБА_1 комусь телефонує. У цей час поліцейський також комусь телефонує, каже, що підозра на нарко, 194 маршрут. Між поліцейськими знову продовжується розмова щодо ознак сп`яніння у водія. Повертається ОСОБА_1 та повідомляє, що адвокат сказав, що, якщо він відмовиться, то це одне й те ж саме. Поліцейський наголошує, що ні. ОСОБА_1 повідомляє, що він реально втомився, на що поліцейський відповідає, що радити нічого не може, що вибір за ОСОБА_1 . У цей момент ОСОБА_1 говорить, що він «нюхав той хвен», на що поліцейський відповідає, що бачить. ОСОБА_1 зазначає, що це ж було п`ять днів назад, на що поліцейський говорить, що це наркотичний засіб, який має властивість накопичуватись, що ОСОБА_1 повинен вирішити: їде чи не їде до нарколога. Поліцейський вказує, що у будь-якому випадку: або відмова або підтвердження стану, це позбавлення прав на рік та штраф 17 тис., що права прийдеться перездавати, на що ОСОБА_1 відповідає, що це робочий процес, але рік без прав, це рік без роботи, а йому треба дитину возити в лікарню; що йому підсипали в каву, що він говорить реально, як є, що він не розумів, що з ним робиться, що це було 6 днів назад. Поліцейський наголосив, що це вибір ОСОБА_5 , на що останній знову вказує, що адвокат сказав, що це одне й те ж саме, що він відмовиться, що він поїде. Поліцейський знову наголошує, що це не одне й те ж саме, що при відмові прописуються, що водій керував з ознаками сп`яніння, а якщо є висновок, то це вже все. ОСОБА_1 перепитує у поліцейського, чи покаже через 6 днів, на що один з поліцейських відповідає, що по ОСОБА_1 і так видно. ОСОБА_1 знову наголошує, що він дуже втомився, а йому підсипали. Поліцейський у черговий раз наголошує, що не може нічого радити, що це вибір ОСОБА_1 , на що ОСОБА_1 відповідає, що він тоді відмовляється. Поліцейський наголошує, що він останній раз запитує, чи погоджується ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога, ОСОБА_1 вказує, що не згоден. Далі на відео фіксується складання матеріалів відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 надається протокол для ознайомлення, і ОСОБА_1 його підписує. Поліцейський роз`яснює, що ОСОБА_1 має право написати пояснення, а, якщо не хоче, то може написати, що надасть пояснення в суді, що це місце, де він може написати те, що бажає. У ОСОБА_1 вилучено посвідчення водія, видано тимчасове посвідчення. ОСОБА_1 підписує протокол та отримує копію. На запитання, чи може він їхати, поліцейський відповідає, що може їхати лише в якості пасажира, що він відсторонений від керування.

Даними відеозапису спростовуються доводи захисника про те, що у ОСОБА_1 поліцейськими не було встановлено ознак наркотичного сп`яніння.

Окрім того, встановлені обставини відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного у закладі охорони здоров`я на вимогу поліцейських підтверджені і самим ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції з зазначенням інших підстав відмови від такого проходження.

Що стосується доводів захисника про те, що направлення на проходження огляду ОСОБА_1 , у медичному закладі було виписано після складання протоколу, то вони є непереконливими з огляду на те, що нормами діючого законодавства передбачено, що направлення на огляд до закладу охорони здоров`я складається поліцейським на бланку встановленої форми та передається до медзакладу для проведення огляду та складання відповідного медичного висновку. Оскільки сукупністю наявних у справі доказів підтверджена відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, складання направлення після складання протоколу не є тим істотним порушенням вимог закону, яке є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови, так як наявність або відсутність направлення не впливало та не вплинуло на відмову ОСОБА_1 від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі.

При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що особа, яка керує транспортним засобом, повинна знати не тільки свої права відповідно до положень Правил дорожнього руху України, а й свої обов`язки, у тому числі й обов`язок, передбачений п. 2.5 Правил дорожнього руху, відповідно до приписів якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,що, у свою чергу, утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Що стосується обставин того, що ОСОБА_1 самостійно звернувся до лікарні та пройшов огляд, за результатами якого не підтверджено перебування його у стані наркотичного сп`яніння, то вказані обставин обґрунтовано не прийняті судом першої інстанції до уваги, оскільки відповідно до вимог ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я у присутності поліцейського не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення; огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Оскільки огляд ОСОБА_1 проводився за відсутності поліцейського та поза межами 2 годин з моменту виявлення у нього ознак наркотичного сп`яніння, проведений відносно ОСОБА_1 огляд є недійсним.

Таким чином, з огляду на встановлені під час апеляційного розгляду обставини, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що всупереч доводам апеляційної скарги, невиконання ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху доводиться належними, допустимими, достатніми та достовірними, здобутими з додержанням процесуальної процедури доказами у справі, які об`єктивно узгоджуються між собою та які досліджені як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду, а, відтак, суддя місцевого суду обґрунтовано поклав досліджені докази в основу своїх висновків про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за встановлених обставин.

Отже, під час апеляційного розгляду не встановлено обставин, які б доводили позицію сторони захисту про безпідставне притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Висновки судді місцевого суду в оскаржуваній постанові про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, всупереч доводів апеляційної скарги, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належних і допустимих у розумінні ст. 251 КУпАП доказах, а тому немає передбачених законом підстав для скасування судового рішення і закриття провадження у справі згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як про це просить апелянт.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП.

Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що судове рішення постановлено з дотримання вимог закону, а, відтак, апеляційна скарга захисника не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника Сімутіна Романа Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 9 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду М.А. Васильєва