Постанова від 12 квітня 2026 р. у справі №753/19118/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження 33/824/461/2026 Категорія: ч. 1 ст. 130, ст. 122-2 КУпАП

ЄУН: 753/19118/25 Суддя у І інстанції: Рудюк О.Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 15 жовтня 2025 року, якою

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що 8 серпня 2025 року о 23.10 год. керував автомобілем Volkswagen Transporter державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Києві по пр-ту М. Бажана, 16, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Крім того, ОСОБА_1 8 серпня 2025 року о 23.00 год., керуючи автомобілем Volkswagen Transporter державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Києві по пр-ту М. Бажана, 16, не виконав законну вимогу про зупинку транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 2.4 ПДР України.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з письмовими поясненнями до неї, в яких просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, посилаючись на положення ст. 1, 7, 245, 251, 252, 280 КУпАП, апелянт вважає, що постанова підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки жодних повісток він не отримував, а також на його адресу судових повісток не надходило. Окрім того, він не отримував і смс-повідомлення.

Щодо обставин незаконності притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, ОСОБА_1 зазначає, що він є учасником бойових дій. Перебуваючи в Ізюмському районі Харківської області та Бахмутському районі Донецької області, 14 серпня 2022 року поблизу н.п. Бахмут Донецької області внаслідок мінометного обстрілу противника позицій кулеметного взводу 3 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону, отримав множинне вогнепальне, осколкове поранення голови та тулубу, контузія, що згідно з Наказом МОЗ України № 370 від 4 липня 2007 року відноситься до тяжких травм. Внаслідок отриманих травм головного мозку, що супроводжується наявністю металевих артефаків в правій та лівій півкулях головного мозку, згідно з висновком від 4 листопада 2024 року лікарем-психіатром встановлено, що він після отриманих МВТ травм у 2022 році має психічний статус: контакт доступного, орієнтованого всебічно вірно, емоційно невиразного, тиха мова, відповідає на питання по суті, має труднощі при поясненні речень, знижена концентрація уваги, що відповідає встановленому діагнозу: F06.8 розлади психіки внаслідок ушкодження та дисфункції головного мозку, виражений астенічний синдром, розлади сну.

Апелянт наголошує, що 8 серпня 2025 року він о 18.00 год. звертався за медичною допомогою до Стоматологічного центру «Glam Smile» у зв`язку з гострим болем у зубах та голові. В результаті було встановлено діагноз: Загострений хронічний періодонтит 37 зубу, ускладнений періоститом. Невралгія трійчастого нерву під питанням. Таким чином, як зазначає ОСОБА_1 , 8 серпня 2025 року після лікування та видалення зубу він прямував додому на автомобілі Volkswagen Transporter державний номерний знак НОМЕР_1 , правил дорожнього руху не порушував та не перебував у стані алкогольного сп`яніння. Будь-яких законних підстав для зупинки автомобіля, яким він керував, не вбачалось, відомості, відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, а саме те, що він не виконав законну вимогу про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору та гучномовця, не відповідають дійсності, оскільки з відеозаписів з бодікамер № 472127 о 22:52 год., а не о 23:00 год. як зазначено у протоколі, вбачається, що патрульна поліція переслідувала його з невідомих причин, при цьому інспектор патрульної поліції упереджено заявив, що він ( ОСОБА_1 ) «в хламіну п`яний». Проте, яким саме чином дані обставини були встановлені інспектором патрульної поліції, невідомо. Далі, як зазначає апелянт, зафіксовано на відеозаписі з бодікамери № 472127 о 22:58 год., що інспектор патрульної поліції, перебуваючи в екіпажі, який здійснює переслідування, повідомляє про непрацюючі в патрульному автомобілі проблискові маяки та гучномовець. Тобто, жодних сигналів про зупинку або переслідування з метою зупинки керованого ним транспортного засобу працівником поліції під час руху не подавалось та про подібні вимоги він ( ОСОБА_1 ) не був повідомлений. Таким чином, як зазначає ОСОБА_1 , він жодних блок-постів не перетинав, ніяких вимог щодо зупинки транспортного засобу не порушував, оскільки такі вимоги патрульними не висувались, у зв`язку з чим в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Окрім того, з постановою суду щодо встановлення обставин, які підтверджують наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, він категорично не погоджується, оскільки судове рішення у цій частині не відповідає вимогам закону, а тому є незаконним, постановленим без з`ясування всіх фактичних обставин справи. Зокрема, апелянт звертає увагу на те, що будь-якої законної підстави для зупинки авто відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять, і під час спілкування працівників поліції з ним повідомлено не було. Більш того, на переконання ОСОБА_1 , матеріалами справи про адміністративне правопорушення підтверджується, що працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення ним, як водієм, положень ПДР, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під його ( ОСОБА_1 ) керуванням. За таких обставин, як вважає апелянт, всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Серед іншого, апелянт наголошує на тому, що доказами, наявними в матеріалах справи, не підтверджується той факт, що він ( ОСОБА_1 ) керував транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння, оскільки на відео ця обставина не зафіксована.

Отже, на переконання апелянта, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, а тому, відповідно до приписів ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 , захисники Овчаренко І.Ю. та Александров Д.О., повідомлені у встановленому законом порядку про день, час та місце апеляційного розгляду, до суду апеляційної інстанції не з`явились.

Від захисника Александрова Д.О. надійшла заява, в якій захисник, повідомивши, що у зв`язку з припиненням договірних відносин з ОСОБА_1 через систематичні порушення останнім умов договору про надання правової допомоги, просить проводити всі судові засідання по справі без його участі.

Від ОСОБА_1 та захисника Овчаренко І.Ю. будь-яких заяв та клопотань не надходило.

Зважаючи на положення ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає можливим проведення апеляційного розгляду за відсутності вказаних осіб.

Дослідивши наявні у справі докази, у тому числі відеозапис, перевіривши доводи апеляційної скарги, слід дійти такого висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у

ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як встановлено з матеріалів судового провадження, 11 вересня 2025 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-1 КУпАП.

Розгляд справи судом призначався на 1 жовтня 2025 року, проте, не був проведений у зв`язку з тим, що до суду надійшло клопотання, в якому ОСОБА_1 просив відкласти розгляд справи у зв`язку з перебуванням у службовому відрядженні за межами м. Києва.

Розгляд справи відкладений на 15 жовтня 2025 року на 11.45 год., про що ОСОБА_1 повідомлявся у встановленому законом порядку. Разом з тим, ОСОБА_1 направлене клопотання, яке суддею отримано 15 жовтня 2025 року о 16.18 год., про відкладення 15 жовтня 2025 року розгляду справи у зв`язку з черговим відрядженням за межі м. Києва.

Таким чином, доводи апелянта про неналежне його повідомлення про день, час та місце розгляду справи спростовуються наявними у справі даними.

Що ж стосується інших доводів апеляційної скарги, то апеляційний суд враховує, що місцевий суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП підтверджується даними протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 416898 від 8 серпня 2025 року, серії ЕПР1 № 416888 від 8 серпня 2025 року, з яких убачається, що ОСОБА_1 8 серпня 2025 року о 23.10 год. керував автомобілем Volkswagen Transporter державний номерний знак НОМЕР_2 в м. Києві по пр-т М. Бажана, 16, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. Крім того, ОСОБА_1 8 серпня 2025 року о 23 год., керуючи автомобілем Volkswagen Transporter державний номерний знак НОМЕР_2 в м. Києві по пр-т М. Бажана, 16, не виконав законну вимогу про зупинку транспортного засобу, поданого за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору та гучномовця, чим порушив вимоги п. 2.4, 8.9 б ПДР України; направленням від 8 серпня 2025 року на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Також судом враховано, що з долученого до матеріалів справи відеозапису встановлено, що інспекторами були дотриманні вимоги «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», та з даного відео та розмови працівників поліції та ОСОБА_1 вбачається, що останній відмовляється пройти огляд у передбаченому законом порядку. Окрім того, судом враховано, що відеозаписом підтверджується і той факт, що працівники поліції наздогнали водія Volkswagen, відкривши вікно, показали йому жестами зупинитись, і ОСОБА_1 в цей момент дивився на них, але цього не зробив, у зв`язку з чим працівники поліції переслідують автомобіль з увімкненими аварійними сигналами до його зупинки. Водночас судом враховано, що з матеріалів справи не вбачається, що працівники поліції подавали вимогу про зупинку транспортного засобу за допомогою увімкненого проблискового маячка, а тому дійшов висновку про виключення з обвинувачення ОСОБА_1 посилання на це і п. 8.9 б ПДР.

Апеляційний суд погоджується з таким рішенням місцевого суду та враховує, що згідно з положеннями ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з п. 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За змістом положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух»(із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний:

- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього рухута іншими нормативними актами;

- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Відповідно до ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура направлення поліцейськими водія для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння визначена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (із змінами).

На виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України з метою створення нормативно-правового підґрунтя діяльності патрульної поліції та закладів охорони здоров`я наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 затверджена Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція).

Згідно з п. 2 Інструкції (із змінами та доповненнями) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Вказаною Інструкцією визначено, що ознаками алкогольного сп`яніння є:

• запах алкоголю з порожнини рота;

• порушення координації рухів;

• порушення мови;

• виражене тремтіння пальців рук;

• різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;

• поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Розділу 1 Інструкції).

Відповідно до наведених нормативних актів за наявності ознак алкогольного сп`яніння, поліцейський проводить огляд особи, яка керує транспортним засобом, на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, а у разі, коли водій транспортного засобу відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, така особа направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Згідно з п. 9 розділу ІІ вказаної Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення, тобто, огляд особи на встановлення стану, у т.ч. алкогольного сп`яніння, відбувається у медичному закладі, у разі, коли водій транспортного засобу відмовився від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами.

Водночас, положеннями п. 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов`язком водія, а не його правом.

За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ст. 130 КУпАП.

Згідно з даними відеозаписів з бодікамер поліцейських на них зафіксовано рух службового поліцейського автомобіля за автомобілем, який рухається попереду, та розмову поліцейського про те, що вказаний автомобіль почав набирати швидкість. Автомобіль, який рухається попереду, починає пригальмовувати, при цьому рухається між двома смугами рухами, а потім різко звертає праворуч, потім знову рухається між двома смугами руху. Автомобіль поліції наздоганяє вказаний автомобіль збоку, і поліцейський через відкрите вікно декілька разів достатньо гучно звертається до водія автомобіля, який рухається попереду та в якому також відкрите вікно, про зупинку. Водій вказаного автомобіля, повернувши голову в бік поліцейського автомобіля, після того, як поліцейський висунув вимогу зупинитись, різко починає прискорювати рух та, збільшивши швидкість, намагається уїхати від автомобіля поліції. Поліцейський по рації повідомляє, що ними здійснюється переслідування автомобіля Т5 Фольксваген номерний знак НОМЕР_1 , який повертає на Корчувате, але на Корчувате не повернув, їде прямо, набирає швидкість у бік Видубичів. В автомобілі поліцейських фіксується розмова про те, що десь в салоні впала «мігалка». Автомобіль поліції переслідує автомобіль Фольксваген. При цьому фіксується те, що гучномовець не працює. Поліцейська телефонує колезі та повідомляє, що вони ведуть Фольксваген, що автомобіль з`їжджає праворуч, вони поїхали за ним в бік лівого берегу на міст «Видубичі», що водій «п`яний в хламіну», а у них ні мігалка, ні гучномовець не працює. Поліцейська знову колегам називає номер автомобіля Фольксваген та напрямок його руху, повідомляє, що зараз «Лівий берег» треба набрати, що це Дарницький район. Поліцейський звертається по рації до поліцейських, які патрулюють на лівому березі, повідомляє, що говорить «правий берег», що ведуть автомобіль, називає його марку, номерний знак, запитує можливо, хтось є поблизу, що п`яний за кермом, проїжджають метро «Славутич», проїжджають на даний момент метро «Осокорки». Колега повідомляє, що чекає на «Позняках». Поліцейський знову говорить, що у них не працюють «мігалки», щоб той автомобіль хтось зупинив там. На відео зафіксовано, як автомобіль Фольксваген рухається нерівномірно по дорозі, трохи не зіткнувся з автомобілем, що рухається попереду нього, на що звернув увагу поліцейський. Поліцейський говорить по рації, що рухаються за цим автомобілем на «аварійці», але автомобіль не зупиняється, не реагує; передає по рації, що проїжджають метро «Позняки», повертають на проспект Григоренка. Автомобіль Фольксваген перед цим трохи пригальмовує та без включення покажчика правого повороту здійснює рух праворуч. Поліцейський уточнює, що під`їжджають до «Аладіна», Фольксваген їде по вул. Гришка, до будинків. Автомобіль Фольксваген трохи збільшує швидкість, а потім поліцейський говорить по рації, що Фольксваген звертає десь біля «Добробуту». Фольксваген зупиняється, однак, поліцейська просить напарника почекати, щоб автомобіль не здійснив рух заднім ходом. Поліцейські підходять до Фольксвагену. На запитання поліцейського, чому водій не зупиняється, останній щось нерозбірливо говорить. На запитання поліцейського, чи все у водія в порядку, останній незв`язно повідомляє, що у нього все класно. Поліцейський наголошує, що водій у такому стані проїхав увесь Київ, що він (поліцейський) зупиняв транспортний засіб, та запитує, чому водій не зупинився. Водій знову щось нерозбірливо говорить. Поліцейський перепитує, на що водій відвертається та нічого не відповідає. Поліцейська розповідає колезі по рації, що до них звернувся водій іншого автомобіля та повідомив, що у Фольксвагені їде п`яний водій. Вони намагались зупинити Фольксваген, але водій не зупинився, і поїхав далі, після чого вони з напарником «вскочили» у службовий автомобіль та почали його наздоганяти, заїхали за ним аж на лівий берег. Далі фіксується розмова між поліцейськими з професійних питань. Поліцейська підходить до Фольксвагена, де стоїть її колега, та з машини чутно жіночий голос з запитанням: «Що, зараз 130-та буде?». Поліцейському надаються документи на інший транспортний засіб, на що поліцейські повертають документи та просять надати документи саме на цей транспортний засіб. У цей час поліцейський водію висуває вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» або у медичному закладі за адресою по вул. Чорних Запорожців, 20. Водій мовчить. У цей час до автомобіля підходить жінка, яка просить водія пересісти на пасажирське місце, висловлюючись нецензурно, вимагає у грубій формі, щоб водій пересів на пасажирське місце. На відео зафіксовано, як водій пересів на пасажирське місце, а на місце водія сіла жінка, яка перед цим була біля автомобіля та вимагала від водія пересісти на пасажирське сидіння. На фоні чутно, що водій на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння, відмовляється, на що поліцейський роз`яснює, що на водія буде складений протокол за ст. 130 КУпАП та за незупинку. Жінка повідомляє, що автомобіль зареєстрований на неї, та намагається в «Дії» знайти документи на вказаний автомобіль. У подальшому на відео фіксується складання матеріалів відносно ОСОБА_1 , оголошення останньому складених матеріалів, підписання останнім наданих йому документів у присутності жінки, яка перебуває поруч з ним. При цьому на запитання поліцейського, чи буде давати ОСОБА_1 пояснення, жінка, яка перебувала з ОСОБА_1 , зазначає, що він не буде давати пояснень. Поліцейський наголошує на забороні ОСОБА_1 керувати транспортними засобами на 24 години.

Далі на диску зафіксовані відео з бодікамери іншого поліцейського, яке фактично повторює попередні відео, окрім моменту, коли на відео зафіксовано спілкування поліцейського з водієм. На запитання поліцейського, чи належить автомобіль водію, останній киває та каже, що так. На запитання, чому водій не зупинявся, водій нічого не відповідає, і у цей час до автомобіля підходить жінка. Поліцейський говорить, що пів Києва його наздоганяв. Жінка починає сваритись з водієм, використовуючи нецензурно лексику, запитує, навіщо він поїхав туди, куди не треба було, що 130. Поліцейський запитує, що була вже 130, на що жінка відповідає, що ще не було. На відео фіксується порушення координації рухів у водія. Поліцейський запитує у водія, чи вживав він сьогодні алкогольні напої, на що водій, киваючи головою, каже, що ні. Поліцейський запитує, чи буде проходити водій огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» або у лікаря нарколога по вул. Чорних Запорожців, 20. Після цього фіксується, як водій на вимогу жінки, яка підійшла, пересів на пасажирське сидіння. До дверей автомобіля з боку пасажира підходить поліцейський та, звертаючись до ОСОБА_1 , вдруге запитує, чи буде він проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» або у лікаря нарколога, на що жінка втручається в розмову, після чого ОСОБА_1 відмовляється від проходження будь-якого огляду на стан алкогольного сп`яніння. Поліцейський повідомляє, що відносно ОСОБА_1 буде складений протокол за ст. 130 КУпАП та за незупинку. У подальшому відео відображає ті ж кадри, що і на відео з бодікамери першого поліцейського.

За результатами подій, які зафіксовані на відеозаписах, працівниками поліції складені:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 416898 від 8 серпня 2025 року, за змістом якого 8 серпня 2025 року о 23.10 год. ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Transporter державний номерний знак НОМЕР_2 в м. Києві по пр-т М. Бажана, 16, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 416888 від 8 серпня 2025 року, згідно з яким 8 серпня 2025 року о 23 год. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Volkswagen Transporter державний номерний знак НОМЕР_2 в м. Києві по пр-т М. Бажана, 16, не виконав законну вимогу про зупинку транспортного засобу, поданого за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору та гучномовця, чим порушив вимоги п. 2.4, 8.9 б ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП;

- Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 8 серпня 2025 року, в якому зазначені ознаки алкогольного сп`яніння, виявлені в ОСОБА_1 : запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови.

Таким чином, сукупністю наявних у справі доказів, у т.ч відеозаписами, які є об`єктивним доказом у справі, підтверджується факт намагання поліцейськими зупинити транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , на що останній не реагував. Проте, як правильно встановив суд першої інстанції, зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 здійснювалась за відсутності увімкненого проблискового маячка синього і червоного та спеціального звукового сигналу.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що чинний КУпАПне містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин чи елементів складу правопорушення на підставі сукупності непрямих доказів (стосовно цього елемента доказування), які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину чи елемент складу правопорушення, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку.

Доказування досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх доказів, які вказують на характер дій особи, спосіб вчинення такого діяння, обстановку, в якій діяла відповідна особа тощо, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно із цим стандартом доказування) винуватості особи (постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 7грудня 2020 року у справі № 728/578/19, провадження № 51-3411км20; від 20 жовтня 2021 року у справі № 759/14119/17, провадження № 51-2274км21).

Окрім того, відеозаписами спростовуються доводи апелянта про безпідставність його переслідування, оскільки відеозаписом підтверджується, що до поліцейських звернувся інший водій, який вказав, що у вказаному транспортному засобі п`яний водій, що і стало підставою для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Встановлення поліцейськими у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння підтверджуються наявними у справі доказами, а, окрім того, відеозапис дає можливість почути порушення мови в останнього та побачити порушення координації рухів, а, окрім того, вказаними відеозаписами підтверджується факт відмови ОСОБА_1 на вимогу поліцейського пройти у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Наведеними доказами спростовуються доводи апелянта про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого як ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, так і ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що особа, яка керує транспортним засобом, повинна знати не тільки свої права відповідно до положень Правил дорожнього руху України, а й свої обов`язки, у тому числі й обов`язок, передбачений п. 2.5 Правил дорожнього руху, відповідно до приписів якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,що, у свою чергу, утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, з огляду на встановлені під час апеляційного розгляду обставини, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що всупереч доводам апеляційної скарги, невиконання ОСОБА_1 за наявності встановлених у нього поліцейськими ознак алкогольного сп`яніння вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху доводиться належними, допустимими, достатніми та достовірними, здобутими з додержанням процесуальної процедури доказами у справі, які об`єктивно узгоджуються між собою та які досліджені як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду, а, відтак, суддя місцевого суду обґрунтовано поклав досліджені докази в основу своїх висновків про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, під час апеляційного розгляду не встановлено обставин, які б доводили позицію ОСОБА_1 про його безпідставне притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Посилання ОСОБА_1 на стан його здоров`я як внаслідок отриманої контузії, так і внаслідок надання йому стоматологічної допомоги у зазначений день, не спростовують висновків суду про доведеність його винуватості у вчиненні адміністративних правопорушень за встановлених судом першої інстанції обставин.

Таким чином, висновки судді місцевого суду в оскаржуваній постанові про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, всупереч доводів апеляційної скарги, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належних і допустимих у розумінні ст. 251 КУпАП доказах, а тому немає передбачених законом підстав для скасування судового рішення і закриття провадження у справі згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу вказаних адміністративних правопорушень, як про це просить апелянт.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено відповідно до вимог ст. 33 КУпАП.

Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що судове рішення постановлено з дотримання вимог закону, а, відтак, апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 15 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду М.А. Васильєва