Постанова від 02 квітня 2026 р. у справі №379/2107/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження 33/824/811/2026 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП

ЄУН: 379/2107/25 Суддя у І інстанції: Невгад О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 квітня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.

за участю:

працівника поліції Миколюка Д.В.

захисника Якименка О.В.

особи, яка притягнута до адміністративної

відповідальності, ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Таращанського районного суду Київської області від 1 грудня 2025 року, якою

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що 6 листопада 2025 року о 16.50 год. по вул. Трохименка, 1, в с. Велика Березянка водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом FORD TRANSIT CONNECT номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме, розширені зіниці, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у найближчому медичному закладі у лікаря нарколога категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України - відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За указаним фактом працівником поліції на ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 505342 від 6 листопада 2025 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт вказує, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою, тому підлягає скасуванню за відсутністю події і складу в його діях адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, а також через істотні порушення його права на захист, передбаченого ст.268 КУпАП.

ОСОБА_1 зазначає, що 6 листопада 2025 року близько 17.00 години по вул. Трохименка, 1, в с. Велика Березянка він керував транспортним засобом FORD TRANSIT CONNECT номерний знак НОМЕР_2 . Тоді ж автомобіль під його керуванням зупинили працівники поліції та безпричинно розпочали його звинувачувати у керуванні автомобілем в стані наркотичного сп`яніння. При цьому вказували йому, на їхню думку, наявні ознаками наркотичного сп`яніння, а саме, розширені зіниці, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Оскільки поліцейські детально не пояснили суть звинувачень, і так як він не перебував у стані наркотичного сп`яніння, від проходження огляду на стан наркотичного чи іншого сп`яніння він спочатку відмовився. Саме безпідставне звинувачення поліцією у керуванні у стані наркотичного сп`яніння і спонукало його на те, шо первинна вимога поліції про проходження огляду стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в найближчому медичному закладі була відхилена. На сьогодні він розуміє, що згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, законодавством не тільки не передбачено права водія відмовитися від проходження огляду на стан сп`яніння, а й встановлено обов`язок водія пройти такий огляд на вимогу працівника поліції.

Після того, як працівники поліції відносно нього розпочали складати протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 505342 від 6 листопада 2025 року за ч. 1 ст.130 КУпАП, він змінив свою позицію, і вже сам наполягав на тому, щоб працівники поліції доставили його для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в найближчому медичному закладі, але поліцейські відмовили йому, мотивуючи тим, що вони вже не будуть переробляти процесуальні документи. Після цього він відразу самостійно прийняв рішення невідкладно звернутись до найближчого медичного закладу для лабораторного дослідження на предмет визначення вмісту станом 6 листопада 2025 року в біологічному середовищі наркотичних чи лікарських речовин. З посиланням на положення закону, апелянт вказує, що 6 листопада 2025 року о 19:00 г. через КНП ТМР «Таращанська МЛ» він здав біологічні зразки на предмет визначення вмісту в них наркотичних чи лікарських речовин. За таких обставин вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

В даному випадку за його самозверненням та здачі ним 6 листопада 2025 року біологічного середовища (сечі) результатами лабораторного дослідження № 1724 від 12 листопада 2025 року та результатами лабораторного дослідження № 2925 від 7 листопада 2025 року, проведеними відділом токсикологічного дослідження Комунального некомерційного підприємства «Київська міська наркологічна клініка лікарня № 10, наркотичного сп`яніння у нього не виявлено, тобто, у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На думку апелянта, суд першої інстанції неправильно оцінив ці обставини, не надав їм належної правової оцінки та необґрунтовано визнав відмову від первинного огляду достатньою підставою для встановлення його вини. Окрім того, як наголошує апелянт, суд першої інстанції порушив вимоги ст.7, 9, 245, 252 та 280 КУпАП, не дослідив усі докази, не витребував матеріали, не забезпечив повного та всебічного з`ясування обставин, а висновки суду ґрунтуються не на доказах, а на припущеннях працівників поліції. У матеріалах справи відсутні будь-які фактичні дані у розумінні ст.251 КУпАП, які б підтверджували його перебування у стані наркотичного сп`яніння. Окрім того, під час розгляду справи судом першої інстанції він не визнавав своєї вини. Він не є фахівцем у галузі права та не володіє юридичною термінологією, а суд неправильно зрозумів його пояснення та помилково дійшов висновку про його, нібито, «визнання вини», хоча з моменту зупинки автомобіля 6 листопада 2025 року він постійно наголошував, що не перебував у стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується офіційними результатами медичних аналізів. На переконання апелянта, суд, розуміючи його юридичну необізнаність, мав у відповідності до ст. 268 КУпАП призначити йому захисника або надати можливість користуватися правовою допомогою, оскільки самостійно захищатися він не міг. Цього зроблено не було. Усі його клопотання судом відхилялись формально та безпідставно, що свідчить про істотне порушення його права на захист.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції послався на те, що його вина доведена поза розумним сумнівом матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 505342 від 6 листопада 2025 року, направленням на огляд водія з метою виявлення стану сп`яніння від 6 листопада 2025 року, у якому зазначено, нібито, про виявлені у нього ознаки сп`яніння (розширені зіниці, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук), актом огляду на стан наркотичного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що підставою огляду були саме ці ознаки, при цьому у графі «Результати огляду на стан сп`яніння» зазначено, що огляд не проводився, а також наявний його підпис, рапортом поліцейського, капрала поліції Коломієць А.С. від 6 листопада 2025 року та додатком до протоколу - диском з відеозаписом з нагрудних камер поліцейських № 476435, 476755 від 6 листопада 2025 року. При цьому суд першої інстанції вказав, що зазначені відеозаписи з нагрудних камер поліцейських є одними з об`єктивних доказів у справі, та зробив висновок, що обставини адміністративного правопорушення, викладені у протоколі, і норма інкримінованого йому складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю узгоджуються з дослідженими у судовому засіданні відеозаписами.

На переконання апелянта, суд першої інстанції зробив помилковий висновок про наявність складу адміністративного правопорушення у вигляді відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і вважав його дії вірно кваліфікованими за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Разом з тим, як наголошує апелянт, судом було проігноровано його доводи про те, що він не перебував у стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується результатом лабораторного дослідження № 2925 від 7 листопада 2025 року, відповідно до якого в зразку біологічного середовища наркотичні речовини не виявлені. Суд помилково констатував, що зазначені результати не впливають на його висновки, оскільки, на думку суду, його дії кваліфіковані не як керування транспортним засобом у стані сп`яніння, а саме як відмова від проходження огляду. Крім того, суд зазначив, що подальше проходження мною огляду на стан сп`яніння з власної ініціативи не звільняє його від відповідальності за відмову від проходження огляду у встановленому порядку, а також вказав, що при самостійному проходженні огляду на стан наркотичного сп`яніння мною нібито не було дотримано вимог щодо умов проведення огляду, зокрема він був проведений не в присутності поліцейського, що, на думку суду, ставить під сумнів його результати. З тих же міркувань суд відмовив у задоволенні його клопотання про витребування інформації з медичного журналу для встановлення дати і часу проходження мною медичного огляду, посилаючись на те, що він сам визнав, що огляд проходив самостійно вже після складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Окремо апелянт вказує, що суд першої інстанції обмежився формальним цитуванням без реального аналізу й оцінки усіх доводів сторони захисту.

З урахуванням викладеного, на думку апелянта, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а сама постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З посиланням на положення КУпАП, Інструкцію «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735; Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, ОСОБА_1 вважає, що наведені ним обставини свідчать про те, що внаслідок прогалин та фактичної недосконалості законодавчого регулювання процедури огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння особа опиняється в ситуації, коли будь-яка первинна непорозуміла реакція на дії працівників поліції автоматично трактується як «відмова від огляду». При цьому подальше усунення такої ситуації - у його випадку шляхом негайного самостійного звернення до закладу охорони здоров`я та здачі біологічних зразків - законом не врегульовано, а суди нерідко оцінюють такі дії формально, не враховуючи їхніх реальних наслідків і змісту, що, на переконання апелянта, суперечить принципу презумпції невинуватості, адже відповідальність настає не за факт сп`яніння, а за формальне трактування поведінки водія у перші хвилини спілкування з поліцією. З огляду на це, як наголошує апелянт, притягнення його до адміністративної відповідальності відбулося не внаслідок наявності події правопорушення, а через прогалини у правовому регулюванні, коли закон не враховує реальну поведінку особи та дозволяє застосувати санкцію тоді, коли сам факт сп`яніння повністю спростований результатами медичних досліджень.

ОСОБА_1 та його захисник, беручи участь в судових засіданнях, у подальшому в судове засідання не з`явились.

Від захисника надійшло клопотання про судовий розгляд проводити без його участі, апеляційну скаргу підтримує.

Від ОСОБА_1 будь-яких заяв та клопотань не надходило.

Зважаючи на положення ст. 294 КУпАП, апеляційний суд доходить висновку про можливість проведення апеляційного розгляду за відсутності вказаних осіб.

Заслухавши доповідь судді, позицію захисника та ОСОБА_1 на підтримку доводів апеляційної скарги, працівника поліції, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази, у тому числі відеозапис, перевіривши доводи апеляційної скарги, слід дійти такого висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у

ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З провадження у справі та змісту постанови вбачається, що суддя місцевого суду під час розгляду справи,

- заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який визнав вину у вчиненому адміністративному правопорушенні та пояснив суду, що протокол про адміністративне правопорушення він підписував та його копію отримав. Обставини вчинення правопорушення у протоколі зазначені правильно. Дійсно, 6 листопада 2025 року близько 16.50 год. він за кермом автомобіля FORD TRANSIT CONNECT, номерний знак НОМЕР_2 , рухався в с. Велика Березянка та був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування працівники поліції виявили у нього ознаки сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, на що він погодився та поїхав з працівниками поліції до Таращанської міської лікарні, а вже там він передумав та відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим на нього був складений протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вже після цього адвокат в телефонній розмові роз`яснив йому наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, і він підійшов до працівників поліції та повідомив, що він погоджується пройти огляд. Працівник поліції відповів, що вже пізно, оскільки протокол вже складено. Тому він пізніше самостійно пройшов огляд, результати якого надає суду. Відповідно до цих результатів він не перебував в стані наркотичного сп`яніння;

- дослідивши:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 505342 від 6 листопада 2025 року;

- направлення ОСОБА_1 на огляд водія з метою виявлення стану сп`яніння від 6 листопада 2025 року, у якому зазначено виявлені у нього уповноваженою особою ознаки сп`яніння, а саме: розширені зіниці, що не реагують на світло; поведінка, що не відповідає обстановці; виражене тремтіння пальців рук;

- акт огляду на стан наркотичного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що підставою огляду ОСОБА_1 уповноваженою особою є виявлені ознаки: розширені зіниці, що не реагують на світло; поведінка, що не відповідає обстановці; виражене тремтіння пальців рук. У графі «Результати огляду на стан сп`яніння» вказано, що огляд не проводився, а також наявний підпис ОСОБА_1 ;

- рапорт поліцейського - капрала поліції Коломієць А.С. від 6 листопада 2025 року;

- додаток до протоколу - диск з відеозаписом з нагрудних камер поліцейських № 476435, 476755 від 6 листопада 2025 року, на яких зафіксовано рух автомобіля FORD TRANSIT CONNECT номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 в темну пору доби з однією непрацюючою фарою, зупинку цього автомобіля працівниками поліції, виявлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, пропозиція останньому пройти медичний огляд в закладі охорони здоров`я, згода водія ОСОБА_1 , а після приїзду до медичного закладу - відмова від проходження огляду. Після цього ОСОБА_1 працівником поліції було роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, повідомлено, що відносно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, роз`яснено його права. У відповідь ОСОБА_1 повідомив, що наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння він розуміє та йому відомо про відповідальність, передбачену за таку відмову (Clip-0, 17:41). Вказані відеозаписи з нагрудних камер поліцейських визнані судом одними з об`єктивних доказів у справі. При цьому, обставини адміністративного правопорушення, які зазначені у протоколі, та норма інкримінованого ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю узгоджуються із дослідженими в судовому засіданні відеозаписами з нагрудних камер поліцейських;

дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю підтверджена поза розумним сумнівом зібраними у справі доказами.

При цьому судом взято до уваги, що огляд водія ОСОБА_1 у встановленому порядку не було проведено через його відмову від проходження огляду в медичному закладі.

Судом також перевірялись доводи ОСОБА_1 про те, що він не перебував в стані наркотичного сп`яніння, про що останнім був наданий результат лабораторного дослідження № 3925 від 7 листопада 2025 року, відповідно до якого в зразку біологічного середовища ОСОБА_1 наркотичні речовини не виявлені. Проте, судом констатовано, що вони не впливають на наведені вище висновки суду, оскільки дії ОСОБА_1 кваліфіковані як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, а не як керування транспортним засобом особою в стані наркотичного сп`яніння. Послідуюче проходження огляду на стан сп`яніння з власної ініціативи не звільняє ОСОБА_1 від відповідальності за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Крім того, судом враховано, що при самостійному проходженні огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння ним не було дотримано вимог ст. 266 КУпАП щодо умов проведення огляду осіб на стан наркотичного сп`яніння, зокрема його було проведено не в присутності поліцейського, що ставить під сумнів його результати.

З цих же міркувань суд відмовив ОСОБА_1 в задоволення клопотання про витребування з інформації з медичного журналу для встановлення дати і часу проходження ним медичного огляду, оскільки сам ОСОБА_1 визнав, що огляд проходив самостійно вже після складання щодо нього протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому судом не встановлено підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким рішенням суду першої інстанції та враховує, що відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з п. 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За змістом положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний:

- виконувати розпорядження поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;

- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Відповідно до ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура направлення поліцейськими водія для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння визначена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (із змінами).

На виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України з метою створення нормативно-правового підґрунтя діяльності патрульної поліції та закладів охорони здоров`я наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 затверджена Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (із змінами та доповненнями) (далі - Інструкція).

Згідно з п. 2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Вказаною Інструкцією визначено, що ознаками алкогольного сп`яніння є:

• запах алкоголю з порожнини рота;

• порушення координації рухів;

• порушення мови;

• виражене тремтіння пальців рук;

• різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;

• поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Розділу 1 Інструкції).

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:

• наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);

• звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;

• сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;

• почервоніння обличчя або неприродна блідість (п. 4 Розділу 1 Інструкції)

Відповідно до п. 12 розділу II Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Згідно з п. 9 розділу ІІ вказаної Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Таким чином, встановивши, що є підстави вважати, що особа, яка керує таким засобом, перебуває у стані наркотичного сп`яніння, або з ознаками такого стану, передбаченими п. 3, п. 4 Розділу 1 Інструкції, поліцейський зобов`язаний висунути такій особі вимогу про проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, і така особа підлягає огляду відповідно до встановлених ознак згідно з передбаченим законом порядком.

Положеннями п. 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння, за наявності до того підстав, є обов`язком водія, а не його правом.

За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, передбачена адміністративна відповідальність за ст. 130 КУпАП.

Підсумовуючи наведене, для притягнення особи, яка керує транспортним засобом, до адміністративної відповідальності за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння необхідно встановити, що особа керувала транспортним засобом, у такої особи виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, встановлення яких є підставою для проведення відповідного огляду на стан сп`яніння, та така особа відмовилась від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння.

Апеляційним переглядом установлено, що суддя місцевого суду при розгляді справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 дотримався наведених вимог.

Так під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 пояснив, що автомобіль під його керуванням був зупинений працівниками поліції, оскільки в одній з фар не працювала лампочка. Це порушення було встановлено, проте постанову виписали за відсутність страховки, яку він вже сплатив. Потім провели поверхневий огляд авто, були ще якісь питання. Його стан працівники поліції не перевіряли, сказали, що поведінка не відповідає обстановці, але в чому це виражалось, не повідомили, а потім запропонували пройти огляд. Він ( ОСОБА_1 ) говорив та поводив себе адекватно. Першопочатково він відмовився від проходження огляду, бо не усвідомлював відповідальності. Після складання протоколу він вже розумів, що за це буде. Адвокат йому пояснив, як все має бути. Після складання документів, їх оголосити, але він наполягав на проходження огляду на стан сп`яніння, однак, йому відмовили. Він самостійно поїхав до лікарні і сам пройшов огляд. Це відбулось після розмови з адвокатом, який йому все пояснив та роз`яснив. Він ( ОСОБА_1 ) не знав, що не можна проходити такий огляд за відсутності поліцейського. ПД вивчав, коли здавав на права.

Захисник Якименко О.В. підтримав доводи апеляційної скарги, додатково вказавши, що після того, як спочатку ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, у подальшому до того, як був складений протокол про адміністративне правопорушення, він о 17.47 год. звернувся до поліцейських з тим, що він погоджується на проходження огляду у медзакладі, але поліцейська пішла складати протокол, а другий поліцейський говорив ОСОБА_1 , що йому краще відмовитись від проходження огляду, що не знайшло свого відображення на відео. Окрім того, захисник наголосив на безпідставності встановлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння.

Під час апеляційного розгляду працівник поліції ОСОБА_2 вказав, що ними був зупинений автомобіль, у водія якого були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, та запропоновано пройти огляд у медичному закладі на стан наркотичного сп`яніння. Тоді це було місто Тараща. Коли вони його привезли на місце медичного закладу, він відмовився від проходження такого огляду. У подальшому матеріали складав інший екіпаж, якому були передані всі дані, оскільки в його ( ОСОБА_2 ) екіпажі сіли камери, тому оформленням документів займався інший екіпаж, у присутності якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на території медичного закладу. Щоб ОСОБА_1 звертався до них до складання протоколу про адмінправопорушення з приводу того, що він погоджується пройти огляд у медзакладі, такого не було. У направленні, хоча і написано, що ОСОБА_1 не доставлявся до медичного закладу, по факту він був доставлений до медичного закладу, де відмовився від проходження огляду. Вони, навіть, не зайшли до медичного закладу. Він ( ОСОБА_2 ) встановив у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння, які неодноразово озвучувались, та водію неодноразово пропонувалось пройти огляд у медзакладі. Йому невідомо, що у подальшому ОСОБА_1 , самостійно звернувся до лікарні та пройшов огляд.

З метою перевірки доводів сторони захисту до суду апеляційної інстанції викликалась поліцейська Коломієць А., однак, встановити з нею відеоконферензв`язок з технічних причин не надалось можливим.

За результатами перегляду відеозаписів встановлено, що службовий автомобіль поліції з увімкненими проблисковими маячками синього та червоного кольору слідує за автомобілем, в якому не працює лівий стоп-сигнал, ліва фара, номерна сітка, про що зафіксовано розмову поліцейських в салоні автомобіля. На відео зафіксовано як зупиняється автомобіль з номерними знаками НОМЕР_2 , за яким зупиняється автомобіль поліції. Поліцейський підходить до автомобіля з боку водія називає водію підстави зупинки у зв`язку з технічним станом автомобіля. Водій виходить з автомобіля та пересвідчується у несправностях. На вимогу поліцейського показує документи. На запитання, чи є страховий поліс, водій відповідає, що ніби так. З`ясовується, що автомобіль належить батькові водія, який є військовим, має УБД. Поліцейський наголошує, що відсутність страховки розповсюджується тільки на батька. Після цього один з поліцейських запитує у водія, чи вживав він наркотичні речовини, водій заперечує. Один з поліцейських перевіряє очі водія, чи реагують зіниці на світло. Після цього поліцейський запитує у водія, чи буде він проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння. Водій каже, що в цілому так, але зараз він на роботі. У цей час інший працівник поліції перевіряє щось по планшету, після чого говорить водію, що той зберігав канабіс. Водій відповідає, що так, була 304. Поліцейськими проводиться огляд автомобіля. Поліцейський знову запитує у водія, чи поїде він на огляд у медзаклад. Водій відповідає, що зараз він не готовий, бо на роботі. На запитання поліцейського, чи відмовляється він від проходження огляду, водій вказує, що не відмовляється, але зараз неготовий. Поліцейський наголошує, що водій повинен пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у зв`язку з виявленими ознаками, а саме, розширені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Водій перебиває поліцейського та запитує, звідки поліцейський взяв, що у нього розширені зіниці, на що поліцейський відповідає, що тільки що було проведено огляд. Повторно пропонує водію пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі у м. Тараща. Водій нічого не відповідає. Поліцейський наголошує, що відповідь може бути або так, або ні; у разі погодження, вони їдуть у медичний заклад, де водія оглядають, у разі, якщо водій відмовляється, складається протокол за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння за ст. 130 КУпАП за порушення п. 2.5 ПДР, оскільки водій зобов`язаний на вимогу поліцейського при виявленні ознак пройти такий огляд; що водій може відкрити ПДР і перечитати; що не може бути такого, хочу-не хочу, водій зобов`язаний, бо за відмову передбачена відповідальність. Водій намагається заперечити наявність у нього ознаки - розширення зіниць, що не реагують на світло, пропонує іншому поліцейському ще раз перевірити. Поліцейський наголошує, що у водія виявлені ознаки, і він або проходить огляд, або ні. На запитання поліцейського, коли водій останній раз вживав наркотичні засоби, водій відповідає, що тоді, коли був той випадок., і після цього не вживає. Поліцейський запитує: «з 2019 року?». Водій киває головою і каже, що йому одного випадку у житті вистачило. Поліцейський ще раз наголошує, що якщо водій відмовляється від проходження огляду, складається протокол за ст. 130 КУпАП, водій викликає тверезого водія, якому передається автомобіль, а матеріали потім направляються до суду. На запитання щодо ст. 130 КУпАП, поліцейськими роз`яснюються зміст вказаної норми закону та відповідальність, яка передбачена за порушення. ОСОБА_1 вказує, що він зараз зателефонує керуючому на роботі. На відео фіксується, як водій щось пише у телефоні, потім комусь телефонує та відходить у бік, розповідає про обставини. Поліцейський, звертаючись до водія, вказує, що подальше керування водію заборонено, про що водій розповідає комусь по телефону. Після цього водій запитує у поліцейський, що саме зараз потрібен тверезий водій, на що поліцейські відповідають, що так. На запитання поліцейських у черговий раз, чи буде водій проходить огляд, останній відповідає ствердно. Поліцейські йому пропонують закривати машину, сідати до них в автомобіль, на що водій, перебиваючи поліцейських, та просить ще раз пояснити. Поліцейський наголошує, що зараз вони поїдуть в медичний заклад у м. Таращу, що водій зачиняє транспортний засіб, і вони їдуть проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння у лікарню; після цього, у разі, якщо результат негативний, вони повертаються на місце, і водій сідає за кермо та їде. Водій каже : «Ага», що зараз ще візьмуть одну особу та поїдуть, на що поліцейські відповідають, що нікого брати не будуть. Протягом цього всього часу телефон водія перебуває у режимі розмови, і водій періодично спілкується з особою по телефону. Водій закінчує розмову. На запитання поліцейських, чи їде водій до медзакладу, водій каже, що так, що він не сам їде, що зараз приїде інша особа, і вони поїдуть. Поліцейські роз`яснюють, що, якщо та людина хоче, може сама під`їхати до медичного закладу, вони повезуть тільки водія. Далі фіксується, як поліцейський бере в салоні патрульного автомобіля папку з документами, та підходить до водія. Водій, розмовляючи з кимось по телефону, говорить, що зараз він з ними поговорить, та підходить до поліцейського, якому вказує, що з приводу його зіниць та з приводу візуальних визначень поліцейських у нього є медичні показання, відсутня «щитовидка», темні очі, набряки очей можливі, дома є документи на підтвердження цього, йому давали групу, і тремор нижніх і верхніх кінцівок. Поліцейський наголошує, що є певні ознаки наркотичного сп`яніння, а тим більше встановлено, що були питання по криміналу, на що водій відповідає, що це було давно. Поліцейський наголошує, що були встановлені ознаки, і саме на підставі встановлених ознак було запропоновано пройти огляд, що наявність документів - це добре, але огляд треба пройти у зв`язку з виявленими ознаками, що документи для цього брати не треба; що водій здає аналізи спочатку на експрес-тест, який вже показує результат. Якщо результат позитивний, то тоді буде складатись протокол про керування у стані наркотичного сп`яніння, і, коли його будуть викликати до суду, то він може взяти ці вся довідки, а так - довідки не потрібні. Водій наголошує, що зараз прийде іншій водій - його мама, яку б не хотілось зайвий раз турбувати, що батько на позиції, не виходить майже місяць на зв`язок. Поліцейський вказує, що мамі можна про ці ситуацію зараз не говорити, що вони проїдуть до лікарні, і, якщо водій впевнений, що нічого не вживав, пройти огляд, привезуть його назад, а він потім розкаже мамі. У цей час водію телефонують, і він каже у телефон, що зупинили, бо фара не горіла, а зараз хочуть його везти на аналіз, після чого відходить у бік і розмовляє по телефону. Далі на відео зафіксовано, як один з поліцейських, перебуваючи в салоні автомобіля, складає направлення. Потім на відео зафіксовано, як водій тримає телефон в руці, направлений на одного з поліцейських, який говорить, що водію повідомив ознаки. Лунає голос з телефону, чи вони встановлені, чи так здається. На це поліцейський відповідає, що він не може стверджувати, але згідно з ознаками вони виявлені, а вже медичний заклад встановлює наявність або відсутність стану сп`яніння, що він, поліцейський, встановлює тільки ці ознаки та забезпечує доставлення на огляд. З телефону лунає, що водій може відмовитись. Один з поліцейських наголошує, що тоді буде складений протокол за ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а інший поліцейський наголошує, що водій зобов`язаний пройти такий огляд у разі виявлення у нього ознак. З телефону лунає, що у водія дитина хвора з температурою, і йому треба до дому їхати, і, якщо можуть, щоб провели такий огляд на місці. Поліцейський вказує, що водій тільки що зазначав, що він на роботі, а тут вже дитина хвора. Особа, яка спілкується телефоном, називає себе ОСОБА_3 , і йому поліцейський пояснює, що, якщо він впевнений, що його брат «чистий», то немає за що переживати, вони направляються до лікарні в м. Таращу, де він проходить огляд за допомогою експрес-тесту, і у разі якщо експрес-тест чистий, його привозять на місце. Особа на ім`я ОСОБА_3 каже, що він у цій темі вже давно, служить не перший рік, і знає, як це відбувається; що зараз у лікарні буде оформлений протокол ЛВК, і він до дому більше не повернеться. Поліцейський наголошує, що такого точно не буде. Особа на ім`я ОСОБА_3 у телефонному режимі говорить, що він бойовий офіцер, служить більше 6 років, що батько їхній мобілізувався на початку 2022 року, що, може, хай хоч один чоловік дома лишиться. Поліцейський підкреслює, що він дає 100% гарантіє, що він нікого ні на яку військово-лікарську комісію не везе, він виконує свої обов`язки, які на нього покладені; тільки лікарня, і назад. У подальшому поліцейський наголошує, що водій або проходить огляд, або відмовляється. Іншого не дано, те, що він не в розшуку, що у водія виявлені ознаки, а потім ще й встановлено про епізод 2019 року; на підставі виявлених ознак водію і було вказано про проходження огляду у медичному закладі, і водій зобов`язаний пройти огляді. У цей час на відео чутно жіночий голос, який говорить, що їдуть на огляд. Поліцейський наголошує, що і мати говорить про проходження огляду. На запитання поліцейського, чи їде водій на огляду, мати водія каже, що їдуть. Поліцейський вказує, що з ними їде водій, а мати, якщо хоче, на іншому автомобілі може приїхати до лікарні. Мати заперечує проти того, щоб їхати окремо. Поліцейський звертається до жінки, чи є у неї посвідчення водія. Отримавши позитивну відповідь, запитує, чи не вживала вона алкоголь сьогодні. Жінка відповідає, що не вживає вже три роки, що чоловік на війні. Поліцейський звертається до якогось чоловіка, який не зафіксований на відео, з таким же питанням, та чує таку ж відповідь. На запитання жінки поліцейський зазначає, що він не вказує, що її син вчинив злочин, що йому треба пересвідчитись на підставі медичного висновку, що він «чистий», оскільки керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного сп`яніння або під дією лікарських препаратів заборонено; що неробоча фара була причина для зупинки, а на даний час у зв`язку з виявленими ознаками треба пересвідчитись, що людина на даний час може керувати транспортними засобами. Жінка, звертаючись до когось, просить набрати особу, називаючи її ім`я та прізвище, що її ця особа повезе, що сам він не поїде, що вона їх не випустить з поля зору, починає сперечатись з поліцейськими, висловлюється грубо на їхню адресу. Далі фіксується перебування поліцейських та інших осіб на території медичного закладу, де чутна розмова водія з мамою, як вона запитує, чому ОСОБА_3 каже не проходити. На відео фіксується як йдуть працівники поліції, а за ними зупинились водій з мамою, яка тримає у руках телефон, в якому світиться екран. Через деякий час водій з мамою направляється за поліцейськими. Після цього водій каже, що не буде проходити огляд. На запитання поліцейського, чи дійсно він відмовляється від проходження огляду, водій відповідає, що відмовляється. Поруч стоїть мама, яка каже, що ОСОБА_3 сказав, після чого водій повторює, що відмовляється. На запитання поліцейського до водія, чи зрозумілі йому наслідки такої відмови, водій говорить, що так, що буде оскаржувати в суді. Поліцейський наголошує, що за відмову складається протокол за ст. 130 КУпАП за порушення п. 2.5 ПДР за відмову від проходження у встановленому порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, та запитує, чи зрозуміло це водію, на що водій підтверджує це та повторно вказує, що будуть оскаржувати в суді. Водію, особа якого встановлена - ОСОБА_1 , роз`яснюються права, зокрема, надати пояснення, мати адвоката, якого може запросити на місце, що це бажання ОСОБА_1 . ОСОБА_1 вказує, що будуть оскаржувати в суді, і там він візьме адвоката. Відносно ОСОБА_1 складаються матеріали за ст. 130 КУпАП та постанова за ч. 1 ст. 126 КУпАП, які оголошуються ОСОБА_1 , повідомляється, що ОСОБА_1 відсторонений від керування транспортним засобом, йому вручається копія протоколу та постанови. Після цього фіксується, що поліцейський автомобіль їде з даного місця.

За результатами подій, які зафіксовані на відеозаписах, працівниками поліції складені:

- рапорт, у змісті якого відображені обставини встановлення у ОСОБА_1 , ознак наркотичного сп`яніння та відмова останнього від проходження у встановленому законом порядку у медичному закладі огляду на стан наркотичного сп`яніння;

- постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 6 листопада 2025 року о 16.49 год., в якому зазначені ознаки наркотичного сп`яніння, виявлені у ОСОБА_1 , та наявна вказівка, що огляд не проводився, особа на огляд у заклад охорони здоров`я не доставлялась;

- Акт огляду на стан наркотичного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за змістом якого зазначені виявлені у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння, вказано, що огляд не проводився, де містяться підпис ОСОБА_1 ;

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 505342 від 6 листопада 2025 року, за змістом якого 6 листопада 2025 року о 16.50 год. по вул. Трохименка, 1, в с. Велика Березянка водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом FORD TRANSIT CONNECT номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме, розширені зіниці, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Водій від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у найближчому медичному закладі у лікаря нарколога категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За результатами дослідження доказів у справі, апеляційний суд враховує, що відеозаписами, які є послідовними та такими, що створюють повну картину подій, які на них зафіксовані, спростовуються доводи ОСОБА_1 про безпідставність встановлення поліцейськими у нього ознак наркотичного сп`яніння. Окрім того, відеозаписами зафіксовані обставини неодноразової відмови ОСОБА_1 від проходження на вимогу поліцейського огляду на стан наркотичного у закладі охорони здоров`я.

Окрім того, встановлені обставини відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного у закладі охорони здоров`я на вимогу поліцейських підтверджені і самим ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції з зазначенням підстав відмови від такого проходження. Подальша згода ОСОБА_1 на проходження такого огляду, коли вже були складені матеріали відносно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що вказувалось в апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду, є безпідставними та не підтверджуються наявними відеозаписами. Навпаки, з відеозаписів встановлено, що внаслідок постійного втручання та порад з боку рідних і близьких ОСОБА_1 останній відмовився від проходження огляду, наголошуючи, що буде оскаржувати в суді.

Є безпідставними і доводи захисника про те, що поліцейські на території медзакладу переконали ОСОБА_1 не проходити такий огляд, оскільки вказані обставини у повному обсязі спростовуються даними відеозаписів, у тому числі, з 17.46 до 17.48 год., за змістом яких саме внаслідок постійного втручання та порад з боку рідних і близьких ОСОБА_1 останній відмовився від проходження такого огляду.

Що стосується доводів ОСОБА_1 про те, що суд помилково вказав про визнання ним своєї вини, то такі доводи є непереконливими, оскільки ОСОБА_1 визнаний факт відмови від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та встановлених обставин. Пояснення ОСОБА_1 з приводу підстав такої відмови не є тією обставиною, яка свідчить про безумовне звільнення особи від відповідальності за вчинене адмінправопорушення, оскільки ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за відмову від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння, і причини, з яких особа відмовилась від проходження такого огляду, не є складовою даного правопорушення. Окремо апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_1 як під час подій, так і під час оформлення матеріалів, а після цього в суді, називались різні підстави відмови від проходження у медичному закладі огляду на стан наркотичного сп`яніння, що свідчить про намагання ухилитись від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що особа, яка керує транспортним засобом, повинна знати не тільки свої права відповідно до положень Правил дорожнього руху України, а й свої обов`язки, у тому числі й обов`язок, передбачений п. 2.5 Правил дорожнього руху, відповідно до приписів якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що, у свою чергу, утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Окрім того, наявними доказами встановлено, що ОСОБА_1 були роз`яснені його права, у т.ч. мати захисника, що спростовує доводи ОСОБА_1 у цій частині.

З огляду на викладене, доводи ОСОБА_1 про його юридичну необізнаність та обов`язок суду призначити йому захисника є безпідставними.

Окремо апеляційний суд приймає до уваги обґрунтованість висновку суду першої інстанції, що відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а не за керування такою особою у стані наркотичного сп`яніння, що є різними складами адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Що стосується обставин того, що ОСОБА_1 самостійно звернувся до лікарні та пройшов огляд, за результатами якого не підтверджено перебування його у стані наркотичного сп`яніння, то вказані обставин обґрунтовано не прийняті судом першої інстанції до уваги, оскільки відповідно до вимог ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан наркотичного сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я у присутності поліцейського не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення; огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Оскільки огляд ОСОБА_1 проводився за відсутності поліцейського та поза межами 2 годин з моменту виявлення у нього ознак наркотичного сп`яніння, проведений відносно ОСОБА_1 огляд є недійсним.

Таким чином, з огляду на встановлені під час апеляційного розгляду обставини, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що всупереч доводам апеляційної скарги, невиконання ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху доводиться належними, допустимими, достатніми та достовірними, здобутими з додержанням процесуальної процедури доказами у справі, які об`єктивно узгоджуються між собою та які досліджені як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду, а, відтак, суддя місцевого суду обґрунтовано поклав досліджені докази в основу своїх висновків про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за встановлених обставин.

Отже, під час апеляційного розгляду не встановлено обставин, які б доводили позицію сторони захисту про безпідставне притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Висновки судді місцевого суду в оскаржуваній постанові про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, всупереч доводів апеляційної скарги, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належних і допустимих у розумінні ст. 251 КУпАП доказах, а тому немає передбачених законом підстав для скасування судового рішення і закриття провадження у справі згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як про це просить апелянт.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП.

Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що судове рішення постановлено з дотримання вимог закону, а, відтак, апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Таращанського районного суду Київської області від 1 грудня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду М.А. Васильєва