Постанова від 23 квітня 2026 р. у справі №365/772/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження 33/824/587/2026 Категорія: ч. 3 ст. 173-2 КУпАП

ЄУН: 365/772/25 Суддя у І інстанції: Хижний Р.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.

за участю:

потерпілої ОСОБА_1

захисника Комаса О.В.

особи, яку притягнуто до

адміністративної відповідальності, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника Комаса Олександра Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_2 на постанову Згурівського районного суду Київської області від 30 жовтня 2025 року, якою

ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 80 (вісімдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 гривень,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою суду ОСОБА_2 визнаний винуватим у тому, що 31 серпня 2025 року близько 20.30 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно колишньої дружини ОСОБА_1 , а саме: ображав нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю ОСОБА_1 .

Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник Комаса О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт вважає, що постанова підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права. Як вважає захисник, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять беззаперечних доказів вчинення ОСОБА_2 , дій передбачених ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», які б могли бути кваліфіковані як домашнє насильство та містили б склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Так, захисник звертає увагу на те, що суд в основу рішення поклав наданий потерпілою за кілька тижнів до судового засідання диск із записом розмови між нею та її колишнім чоловіком ОСОБА_2 , який, нібито, був записаний саме 31 серпня 2025 року під час сварки між ними. Проте, як вважає захисник, даний диск не може вважатись належним та допустимим доказом у справі, оскільки невідомо його походження та часовий період запису. Крім того, даний диск не був долученим як доказ до матеріалів справи про адміністративне правопорушення відповідними компетентними органами , які оформляли даний матеріал, також не вказано про нього в рапортах поліцейських та поясненням самої потерпілої, а тому наявний сумнів щодо його належності та допустимості.

Крім слів потерпілої, про те, що запис був здійснений саме 31 серпня 2025 року, інших доказів матеріали справи не містять.

Заслухавши доповідь судді, позицію захисника та ОСОБА_2 на підтримку доводів апеляційної скарги, потерпілу ОСОБА_1 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, додатково наголошуючи на тому, що про наявність запису було повідомлено працівникам поліції безпосередньо в день виклику, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, слід дійти такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно статті 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За приписами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Суд першої інстанції дотримався наведених вимог закону.

Так, суд першої інстанції,

- опитавши ОСОБА_2 , який пояснив, що 31 серпня 2025 він та ОСОБА_1 перебували у шлюбі, який було розірвано судом. Між ними інколи виникають конфлікти на ґрунті ревнощів, оскільки він підозрює свою колишню дружину у зраді та стосунках з іншим чоловіком. Чи був між ними конфлікт 31 серпня 2025 року близько 20.30 год., він не пам`ятає; щоб у той день він ображав її нецензурними словами не пригадує. На аудіо записі, що був наданий ОСОБА_3 , голос нібито його, але сумнівається, що цей запис зроблений саме 31 серпня 2025 року близько 20.30 год.;

- заслухавши пояснення захисника Комаса О.В., який просив провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, оскільки вина його підзахисного не доведена належними та допустимими доказами, а аудіозапис, наданий потерпілою, є недопустимим доказом, оскільки він не був долучений до адміністративного матеріалу у встановленому законом порядку та не наданий стороні захисту для ознайомлення. Потерпіла ОСОБА_1 повідомляла, що має аудіозапис події, проте зазначила, що надасть його лише у суді. Відтак, вони не мали можливості підготуватися до захисту. Крім того, захисник має сумніви щодо достовірності наданого аудіозапису, а також, чи відповідає зафіксоване саме подіям, які мали місце 31.08.2025 близько 20.30 год.;

- вислухавши пояснення потерпілої ОСОБА_1 про те, що 31 серпня 2025 року близько 20.30 год. до неї прийшов її колишній чоловік - ОСОБА_2 та почав кричати та ображати її нецензурною лайкою. Він плів якісь нісенітниці про, нібито, її коханця, погрожував фізичною розправою. Вона дуже злякалася за своє життя та викликала поліцію. ОСОБА_2 систематично вчиняє щодо неї домашнє насильство, чим робить її життя нестерпним та завдає шкоди її психічному здоров`ю. 31 серпня 2025 року, коли ОСОБА_2 прийшов до неї вона вирішила записати їхню розмову на телефон, щоб мати докази його неналежної поведінки щодо неї.

- дослідивши:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 855261 від 31 серпня 2025 року, від підпису у якому ОСОБА_2 відмовився;

- копію термінового заборонного припису, згідно з яким ОСОБА_2 заборонено у будь-який спосіб контактувати з потерпілою ОСОБА_1 строком 3 доби з 21.30 год. 31 серпня 2025 року до 21.30 год. 3 вересня 2025 року;

- копію рапорту;

- копію форми оцінки ризиків від 31 серпня 2025 року, згідно з якою ОСОБА_2 визначений середній рівень небезпеки вчинення домашнього насильства;

- копію письмових пояснень потерпілої ОСОБА_1 від 31 серпня 2025 року, в яких зазначено, що 31 серпня 2025 року близько 20.30 год. до неї прийшов її колишній чоловік та почав ображати її нецензурною лайкою та конфліктувати. ОСОБА_4 перебував у стані алкогольного сп`яніння та поводився неадекватно. Погрожував їй фізичною розправою та плів нісенітниці;

- копію письмових пояснень ОСОБА_2 від 31 серпня 2025 року, в яких останній зазначав, що 31 серпня 2025 року він прийшов до своєї колишньої дружини, щоб з`ясувати, чи можуть вони бути разом через пів року, якщо він не буде вживати алкоголь та піде служити за контрактом. Від служби безпеки він дізнався, що його дружина має коханця. Це його дуже обурило, і він почав конфліктувати та виясняти відносини. Із заборонним приписом та протоколом про адміністративне правопорушення він не згоден;

- копію постанови Згурівського районного суду Київської області від 12 лютого 2025 року у справі № 365/51/25, згідно з якою ОСОБА_2 було піддано адміністративному стягненнюза вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП;

- довідку про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності протягом року за ст. 173-2 КУпАП;

- характеристику на ОСОБА_2 , згідно з якою за місцем проживання він характеризується позитивно;

- флешносій з аудіозаписом, на якому зафіксовано розмову двох осіб чоловічої та жіночої статі, в ході якої чоловічий голос висловлюється в адресу жінки нецензурними словами, погрожує фізичною розправою;

дійшов висновку, що ОСОБА_2 вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, що доводиться наявною сукупністю доказів у справи.

При цьому наданий потерпілою аудіозапис судом визнаний належним та допустимим доказом у справі, оскільки потерпіла ОСОБА_1 стверджує, що у зафіксованій розмові беруть участь вона та ОСОБА_2 , і розмова відбувається саме 31 серпня 2025 року. Сам ОСОБА_2 визнав, що на аудіозаписі зафіксована його розмова з ОСОБА_1 , проте ставить під сумнів дату цієї розмови. Вказаний аудіозапис свідчить про неприйнятну поведінку з боку ОСОБА_2 відносно колишньої дружини. Образливі висловлювання, зокрема, інтимного характеру, нецензурна лайка, погрози на адресу ОСОБА_1 та іншої особи чоловічої статі, викликалиу суду занепокоєння. Своєю поведінкою у спілкуванні з колишньою дружиною ОСОБА_2 демонструє повну зневагу до моральних норм та правил життя у цивілізованому суспільстві. Така поведінка не личить жодній людині, тим більше не є гідною для чоловіка, який, починаючи з 2014 року, боронить Україну та має намір і надалі у лавах ЗСУ захищати Батьківщину від ворога;

З таким рішенням суду першої інстанції погоджується й апеляційний суд.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

За змістом п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» під психологічним насильством слід розуміти форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній формі, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 1 цього Закону, фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Тобто, обов`язковими елементами складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є умисні дії/бездіяльність та наявність наслідків їх вчинення, зокрема, у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до частина 3 ст. 173-2 КУпАП відповідальність передбачена за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Під час апеляційного розгляду беззаперечно встановлено, що ОСОБА_2 31 серпня 2025 року вчинив домашнє насильство по відношенню до потерпілої ОСОБА_1 , що знайшло своє відображення не тільки у доказах, які були досліджені судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду, а й поясненнями ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду.

Так, ОСОБА_2 під час апеляційного розгляду вказав про те, що 31 серпня 2025 року між ним та колишньою дружиною відбулась звичайна сварка, словесна перепалка, і дружина викликала поліцію. Він зайшов до неї, коли вона розмовляла по телефону з коханцем. Він її не бив, ніяких тілесних ушкоджень не було. Зараз вони не сваряться, оскільки у кожного своє життя.

Під час апеляційного розгляду ОСОБА_2 неодноразово робились зауваження за образливі та погрозливі висловлювання на адресу потерпілої.

Потерпіла ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції пояснила, що, коли прийшов ОСОБА_2 , який живе в іншій частині будинку та з яким протягом року страшні стосунки із-за поведінки останнього, він почав кричати, говорив жахіття. Вона записувала це все на телефон. Вона викликала поліцію, і, коли приїхала поліція, вона дала послухати це все поліцейським. Запис, час та дату вона не може підробити, оскільки у телефоні все фіксується. Після прослуховування запису, опитали їх, потім склали документи. Вона і-за такої поведінки ОСОБА_2 зверталась до психолога, яка порадила звернутись до психіатра, а там - лікування на півроку, чого вона собі зараз дозволити не може. Щодо позитивної характеристики на ОСОБА_2 , то потерпіла вказала, що до запоїв ОСОБА_2 був чудовий. Проте, що відбувається у них, вона заяви до місцевого самоврядування не подавала. Зазвичай, коли ОСОБА_2 приходить, то влаштовує скандал. Це все чує сусідка, якої 31 серпня 2025 року не було. Вона казала працівникам поліції, що такі дії ОСОБА_2 відбуваються на постійній основі. ОСОБА_2 погрожував їй, що повісить її, вивезе та заріже, що її не знайдуть. Казав, що за це не буде покараний, бо був у ЗСУ. Коли вона поліцейським розказувала все, її «тіліпало». Вона зверталась до поліції до цього, але заяву у неї не брали, говорили, що немає підстав.

За змістом рапорту працівника поліції, 31 серпня 2025 року о 20.41 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 31 серпня 2025 року о 20.40 год. за адресою АДРЕСА_2 , колишній чоловік словесно погрожу, зброї немає, заявник ОСОБА_1 , кривдник ОСОБА_2 , алкогольне сп`яніння.

З метою перевірки доводів сторін апеляційним судом неодноразово здійснювався виклик поліцейських, які до суду апеляційної інстанції не з`явились у зв`язку з зайнятістю по роботі.

Що стосується доводів сторони захисту про недопустимість як доказу наданих потерпілою аудіозаписів на підтвердження обставин подій, які відбулись 31 серпня 2025 року, оскільки не підтверджено, що цей запис мав відношення до подій 31 серпня 2025 року, то такі доводи є непереконливими, оскільки сформована автоматично назва аудіозаписів - 20250831_203119.аас та 20250831_205612.аас свідчать про те, що вказані аудіозаписи були створені саме 31 серпня 2025 року, один з яких записаний до виклику поліції о 20.40 год. - о 20.31 год., а другий - до приїзду поліції о 21.00 год. - о 20.56 год.

Згідно з матеріалами справи 12 лютого 2025 року постановою Згурівського районного суду Київської області ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення. Дана обставини свідчить про те, що ОСОБА_2 повторно протягом року після того, як його було піддано адміністративному стягненню, вчинив домашнє насильство відносно потерпілої ОСОБА_1 .

Оцінюючи та аналізуючи докази в їх сукупності, якими спростовуються доводи апеляційної скарги, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, за встановлених місцевим судом обставин.

За встановлених під час апеляційного розгляду справи обставин, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що судове рішення постановлено з дотримання вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, а тому апеляційна скарга захисника не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника скаргу Комаса Олександра Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_2 - залишити без змін.

Постанову Згурівського районного суду Київської області від 30 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду М.А. Васильєва