Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №756/7503/22 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/10599/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 756/7503/22

09 липня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Кирилюк Г.М.

- Рейнарт І.М.

при секретарі - Козачук А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмака Олександра Олександровича на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 31 березня 2026 року, постановлену під головуванням судді Тихої О.О., у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмаки Олександра Олександровича щодо повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання, заінтересована особа - Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Омега»,-

в с т а н о в и в:

У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмаки Олександра Олександровича щодо повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання, заінтересована особа - Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Омега».

Скаргу обгрунтовано тим, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16.04.2024 року та постановою Київського апеляційного суду від 28.01.2025 року позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 36 320, 58 грн.; пеню у розмірі 10 387,50 грн., інфляційні втрати у розмірі 7 321,94 грн., 3% річних у розмірі 870,94 грн.; витрати по сплаті судового збору у розмірі 867,83 грн., витрати по проведенню автотоварознавчої експертизи у розмірі 2898,50 грн.; витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 1301,75 грн.

06.03.2025 року на підставі рішення Оболонського районного суду м. Києва від 16.04.2024 року та постанови Київського апеляційного суду від 28.01.2025 року Оболонським районним судом м. Києва було видано виконавчі листи.

07.03.2025 року представником стягувача до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подано три заяви про примусове виконання вказаних судових рішень у цивільній справі № 756/7503/22.

Проте, державним виконавцем на підставі заяв про примусове виконання рішень не відкрито виконавчі провадження. Натомість, трьома повідомленнями головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмаки О.О. від 18.03.2025 року три виконавчі листи, видані 06.03.2025 року Оболонським районним судом м. Києва, про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 36 320, 58 грн.; пені у розмірі 10 387,50 грн., інфляційних втрат у розмірі7 321,94 грн., 3% річних у розмірі 870,94 грн.; витрат по сплаті судового збору у розмірі 867,83 грн., витрат по проведенню автотоварознавчої експертизи у розмірі 2898,50 грн.; витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 1301,75 грн. повернуто без прийняття до виконання.

Стягувач вважає, що дії державного виконавця щодо повернення виконавчих листів без прийняття до виконання вчинені з порушенням норм чинного законодавства, зокрема: ст. ст. 18, 24, 26, 28 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 4, 8, 36 Закону України «Про державну службу». Вказані повідомлення від 18.03.2025 року не були направлені стягувачу у порушення ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження». У зв`язку з чим, представник стягувача 26.03.2025 року звернувся до Шевченківського ВДВС за інформацією щодо відкриття виконавчого провадження і тоді лише дізнався про існування трьох повідомлень про повернення виконавчих листів стягувачу без прийняття до виконання. Своїми неправомірними діями державний виконавець затримав виконання судових рішень майже на три тижні, тим самим порушуючи також присягу державного виконавця, принципи державної служби та обов`язки державного службовця.

Крім того, на думку стягувача, в діях головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмаки О.О. вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених статтями 356, 364, 382 КК України, у зв`язку з чим, ОСОБА_1, посилаючись на ст. 262 ЦПК України, просив постановити окрему ухвалу відносно нього та направити її прокурору із визначенням строку для надання відповіді суду про вжиті заходи щодо її виконання.

З урахуванням наведених обставин, заявник (стягувач) ОСОБА_1 просив суд:

визнати неправомірними дії головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмаки О.О., які полягають у порушенні вимог статей 18, 26, 28 Закону України «Про виконавче провадження» та недотриманні вимог статей 4, 8, 36 Закону України «Про державну службу»;

зобов`язати державного виконавця відкрити виконавче провадження та своєчасно направляти на адресу стягувача інші постанови, які будуть винесені державним виконавцем у даному виконавчому провадженні;

зобов`язати державного виконавця накласти арешт на грошові кошти боржника - ПрАТ «Акціонерна компанія «Омега»; постановити окрему ухвалу з приводу неправомірних дій державного виконавця.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 31 березня 2026 року скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмака Олександра Олександровича щодо повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання, заінтересована особа - Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Омега» задоволено частково.

Визнано неправомірними дії головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмаки Олександра Олександровича щодо винесення повідомлень про повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання вих. № 77482726/09 від 18.03.2025; вих. № 77482777/09 від 18.03.2025; вих. № 77482811/09 від 18.03.2025 за виконавчими листами, виданими Оболонським районним судом м. Києва 06.03.2025 у справі № 756/7503/22, та скасувати вказані повідомлення.

В іншій частині вимоги скарги залишено без задоволення.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції, представник Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмака Олександр Олександрович подав апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 31 березня 2026 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що на виконання до Відділу надійшов виконавчий лист № 756/7503/22, виданий 06.03.2025 року Оболонським районним судом м. Києва, про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА», місцезнаходження: місто Київ, вул. Дмитрівська, 48-Г, літера А, код ЄДРПОУ 21626809 на користь ОСОБА_1 витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 1 301 грн. 75 коп;

виконавчий лист № 756/7503/22, виданий 06.03.2025 року Оболонським районним судом м. Києва, про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 36 320,58 грн; витрат по сплаті судового збору у розмірі 867,83 грн; витрат по проведенню автотоварознавчої експертизи у розмірі 2898, 50 грн;

виконавчий лист № 756/7503/22, виданий 06.03.2025 року Оболонським районним судом м. Києва, про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА», місцезнаходження: місто Київ, вул. Дмитрівська, 48-Г, літера А, код ЄДРПОУ 21626809 на користь ОСОБА_1 пені у розмірі 10387 грн. 50 коп., інфляційних втрат у розмірі 7 321 грн. 94 коп., 3% річних у розмірі 870 грн. 94 коп.

18.03.2025 року державним виконавцем по кожному виконавчому листу видано окремо повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, оскільки в заявах про відкриття виконавчих проваджень стягувачем зазначено відомості, що відрізнялись від визначених вимог виконавчих документів, тоді як статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлюється, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Додатково зазначає про те, що стягувач повторно звернувся до Відділу з вищевказаними виконавчими документами та подав заяви про відкриття виконавчого провадження за вимогами кожного виконавчого документа окремо, у зв`язку з чим державним виконавцем відкрито виконавчі провадження № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4.

Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції - частина 3 статті 360 ЦПК України.

В судове засідання, призначене судом апеляційної інстанції, учасники справи не з`явились. Про день та час слухання справи судом апеляційної інстанції учасники справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

В апеляційній скарзі представник Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмака Олександр Олександрович заявив клопотання про апеляційний розгляд справи без участі представника відділу.

Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

За наявності такого клопотання суд не вправі відкладати розгляд справи у зв?язку із неявкою цієї особи до суду.

Відповідно до вимог статті 128, 130, 211, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності учасників справи.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 16 квітня 2024 року у справі № 756/7503/22 позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 36 320 (тридцять шість тисяч триста двадцять) гривень 58 копійок; витрати по сплаті судового збору у розмірі 363 (триста шістдесят три) гривні 19 копійок; витрати по проведенню автотоварознавчої експертизи у розмірі 1 917 (одна тисяча дев`ятсот сімнадцять) гривень 59 копійок.

Стягнуто з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень; витрати по сплаті судового збору у розмірі 49 (сорок дев`ять) гривень 99 копійок. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено (а.с. 132-170 том 2.

За результатми розгляду апеляційних скарг позивача ОСОБА_1 та відповідача Департаменту патрульної поліції постановою Київського апеляційного суду від 28 січня 2025 року рішення Оболонського районного суду міста Києва від 16 квітня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» про стягнення пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про часткове задоволення вказаних вимог.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА», місцезнаходження: місто Київ, вул. Дмитрівська, 48-Г, літера А, код ЄДРПОУ 21626809 на користь ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 пеню у розмірі 10 387 грн. 50 коп., інфляційні втрати у розмірі 7 321 грн. 94 коп., 3% річних у розмірі 870 грн. 94 коп.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 16 квітня 2024 року в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» на користь ОСОБА_1 витрат по сплаті судового збору у розмірі 363 грн. 19 коп. та витрат по проведенню автотоварознавчої експертизи у розмірі 1 917 грн. 59 коп. змінено, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 867 грн. 83 коп. та витрати по проведенню автотоварознавчої експертизи у розмірі 2898 грн. 50 коп.

В решті рішення залишено без змін.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА», місцезнаходження: місто Київ, вул. Дмитрівська, 48-Г, літера А, код ЄДРПОУ 21626809 на користь ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 1 301 грн. 75 коп (а.с. 122-132 том 3).

Судове рішення у справі №756/7503/22 набрало законної сили та Оболонським районним судом міста Києва 06 березня 2025 року на його виконання було видано три виконавчі листи.

12 березня 2025 року представником стягувача до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подано три заяви про примусове виконання судового рішення у цивільній справі № 756/7503/22 (вх. № 6575, № 6576, № 6577), із долученням оригіналів виконавчих листів (а.с. 169-171 том 3).

Повідомленням головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмаки О.О. від 18 березня 2025 року виконавчий лист № 756/7503/22, виданий Оболонським районним судом м. Києва 06 березня 2025 року, про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» на користь ОСОБА_1 витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 1301,75 грн повернуто стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 2 ч. 3 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з тим, що у заяві стягувача про примусове виконання рішення вказано до стягнення суму коштів більшу, ніж зазначено у виконавчому листі (вих. № 77482726/09 від 18 березня 2025 року) - а.с. 166 том 3.

Повідомленням головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмака О.О. від 18 березня 2025 року виконавчий лист № 756/7503/22, виданий Оболонським районним судом м. Києва 06 березня 2025 року, про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 36 320, 58 грн.; витрат по сплаті судового збору у розмірі 867,83 грн., витрат по проведенню автотоварознавчої експертизи у розмірі 2 898,50 грн. повернуто стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 2 ч. 3 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з тим, що у заяві стягувача про примусове виконання рішення вказано до стягнення суму коштів більшу, ніж зазначено у виконавчому листі (вих. № 77482777/09 від 18 березня 2025 року) - а.с. 167 том 3.

Повідомленням головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмака О.О. від 18 березня 2025 року виконавчий лист № 756/7503/22, виданий Оболонським районним судом м. Києва 06 березня 2025 року, про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» на користь ОСОБА_1 пені у розмірі 10 387,50 грн., інфляційних втрат у розмірі 7 321,94 грн., 3 % річних у розмірі 870,94 грн. повернуто стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 2 ч. 3 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з тим, що у заяві стягувача про примусове виконання рішення вказано до стягнення суму коштів більшу, ніж зазначено у виконавчому листі (вих. № 77482811/09 від 18 березня 2025 року) - а.с. 168 том 3.

Ухвалюючи судове рішення про часткове задоволення скарги ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмака Олександра Олександровича щодо повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання, заінтересована особа - Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Омега», суд першої інстанції свій висновок мотивував тим що, повертаючи виконавчі листи стягувачу ОСОБА_1, головний державний виконавець безпідставно послався на норми Закону України «Про виконавче провадження», які регламентують дії виключно приватних виконавців.

До того ж, звертаючись до Шевченківського ВДВС за примусовим виконанням трьох виконавчих листів, виданих Оболонським районним судом м. Києва, представник стягувача подав три окремі заяви про примусове виконання рішень (вх. № 6575, № 6576, № 6577), як того вимагають норми діючого законодавства. Також судом встановлено, що у поданих заявах стягувачем зазначено усі суми до стягнення, визначені судовими рішеннями, за примусовим виконанням яких він звернувся, вказані суми повністю відповідають резолютивним частинам судових рішень та сумам, які зазначені у трьох виконавчих листа, а тому суд першої інстанції визнав неспроможними посилання державного виконавця у трьох повідомленнях від 18 березня 2025 року на те, що стягувачем у заявах про примусове виконання рішень зазначені суми більші, ніж у виконавчих документах.

За встановлених судом обставин справи, отримавши одночасно заяви про примусове виконання та три виконавчі листи щодо одного боржника у межах однієї справи державний виконавець мав діяти відповідно до вимог ч.1 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання неправомірними дій головного державного виконавця Шевченківського відділу держаної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмаки О.О. щодо винесення повідомлень про повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання вих. № 77482726/09 від 18.03.2025; вих. № 77482777/09 від 18.03.2025; вих. № 77482811/09 від 18.03.2025 за виконавчими листами №756/7503/22, виданими Оболонським районним судом м. Києва 06.03.2025 року та скасування вказаних повідомлень.

Відмовляючи у задоволенні вимоги скарги про зобов`язання головного державного виконавця відкрити виконавче провадження з примусового виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 16 квітня 2024 року та постанови Київського апеляційного суду від 28 січня 2025 року у справі № 756/7503/22, якими стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 36 320, 58 грн.; пеню у розмірі 10 387,50 грн., інфляційні втрати у розмірі 7 321,94 грн., 3% річних у розмірі 870,94 грн.; витрати по сплаті судового збору у розмірі 867,83 грн., витрати по проведенню автотоварознавчої експертизи у розмірі 2 898,50 грн.; витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 1 301,75 грн., суд першої інстанції керувався тим, що 11 квітня 2025 року головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко О.В. відкрито виконавчі провадження № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 з примусового виконання вищевказаних судових рішень на підставі повторно поданих стягувачем 09.04.2025 року заяв про примусове виконання рішення за вх. № 10166,№ 10168, № 10169.

Також суд першої інстанції зазначив, що не підлягають задоволенню вимоги скарги про зобов`язання державного виконавця після відкриття виконавчого провадження накласти арешт на грошові кошти боржника - Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега», з метою виконання судових рішень, оскільки вирішення цього питання належить до дискреційних повноважень державного виконавця під час здійснення примусового виконання судового рішення і суд позбавлений процесуальної можливості перебирати на себе повноваження державного виконавця.

А вимоги скарги щодо оцінки дій державного виконавця на відповідність їх вимогам статей 4, 8, 36 Закону України «Про державну службу» не є предметом судового контролю, який здійснюється відповідно до розділу VІІ Цивільного процесуального кодексу України.

Щодо вимог стягувача винести окрему ухвалу з приводу неправомірних дій головного державного виконавця Полісмаки О.О. та направити її прокурору із визначенням строку для надання відповіді суду про вжиті ним заходи до державного виконавця з приводу притягнення останнього до кримінальної відповідальності за ст. ст. 356, 364, 382 КК України, суд першої інстанції виходив із того, що постановлення окремої ухвали є правом суду у разі встановлення судом підстав для вчинення таких процесуальних дій .

Судом не встановлено достатніх даних для висновку про наявність порушень законодавства з боку головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмаки О.О., які містять ознаки кримінальних правопорушень, на які посилається скаржник, останнім не обґрунтовано належним чином ознаки кримінальних правопорушень у діях державного виконавця.

Законних підстав для постановлення окремої ухвали судом щодо головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмаки О.О. суд першої інстанції не вбачав.

Судове рішення суду першої інстанції в частині відмовлених вимог скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця учасниками справи не оскаржується.

Доводи і вимоги апеляційної скарги суб?єкта оскарження стосуються оскарження судового рішення суду першої інстанції в частині задоволеним вимог скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ПолісмакиОлександра Олександровича щодо винесення повідомлень про повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання від 18.03.2025 (вих. № 77482726/09 від 18.03.2025; вих. № 77482777/09 від 18.03.2025; вих. № 77482811/09 від 18.03.2025) за виконавчими листами, виданими Оболонським районним судом м. Києва 06.03.2025 у справі № 756/7503/22, та скасування вказаних повідомлень.

Перевіривши в межах доводів апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно зі статтею 447-І ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до частин другої, третьої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

У постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2024 року у справі № 640/12384/21 вказано про те, що одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Із досліджених письмових доказів судом встановлено, що судове рішення у справі №756/7503/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, набрало законної сили 28 січня 2025 року.

На виконання вказаного рішення суду у справі №756/7503/22 Оболонським районним судом міста Києва 06 березня 2025 року видано виконавчі листі, які отриманні позивачем в приміщенні суду 06 березня 2025 року (а.с. 144 том 3).

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду.

Частиною третьою статті 431 ЦПК України визначено, що виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 431 ЦПК України, якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях чи рішенням передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька виконавчих листів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Умови й порядок виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначається приписами Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Тобто, виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов`язки суб`єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб-за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий органі мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб-платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 12 березня 2025 року представником стягувача до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подано три заяви про примусове виконання судового рішення у цивільній справі № 756/7503/22 (вх. № 6575, № 6576, № 6577), із долученням оригіналів виконавчих листів №756/7503/22 від 06 березня 2025 року (а.с. 169-171 том 3, а.с. 40-42, 44-46, 48-50 том 4).

Пред?явлені до виконання виконавчі листи №756/7503/22 від 06 березня 2025 року повернуті головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмака О.О. стягувачу без прийняття до виконання, з винесеннням трьох повідомлень.

Так, повідомленням головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмаки О.О. від 18 березня 2025 року виконавчий лист № 756/7503/22, виданий Оболонським районним судом м. Києва 06 березня 2025 року, про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» на користь ОСОБА_1 витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 1 301,75 грн повернуто стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 2 ч. 3 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з тим, що у заяві стягувача про примусове виконання рішення вказано до стягнення суму коштів більшу, ніж зазначено у виконавчому листі (вих. № 77482726/09 від 18 березня 2025 року) - а.с. 166 том 3, а.с. 51 том 4.

Повідомленням головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмаки О.О. від 18 березня 2025 року виконавчий лист № 756/7503/22, виданий Оболонським районним судом м. Києва 06 березня 2025 року, про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 36 320, 58 грн.; витрат по сплаті судового збору у розмірі 867,83 грн., витрат по проведенню автотоварознавчої експертизи у розмірі 2 898,50 грн. повернуто стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 2 ч. 3 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з тим, що у заяві стягувача про примусове виконання рішення вказано до стягнення суму коштів більшу, ніж зазначено у виконавчому листі (вих. № 77482777/09 від 18 березня 2025 року) - а.с. 167 том 3, а.с. 47 том 4.

Повідомленням головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмаки О.О. від 18 березня 2025 року виконавчий лист № 756/7503/22, виданий Оболонським районним судом м. Києва 06 березня 2025 року, про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» на користь ОСОБА_1 пені у розмірі 10 387,50 грн., інфляційних втрат у розмірі 7 321,94 грн., 3 % річних у розмірі 870,94 грн. повернуто стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 2 ч. 3 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з тим, що у заяві стягувача про примусове виконання рішення вказано до стягнення суму коштів більшу, ніж зазначено у виконавчому листі (вих. № 77482811/09 від 18 березня 2025 року) - а.с. 168 том 3, а.с. 43 том 4.

Підстави повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання визначені у частині четвертій статті 4 та у частині третій статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII.

Частина четверта статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» містить перелік підстав, за яких виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання:

рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

боржника визнано банкрутом;

Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

юридичну особу - боржника припинено;

виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим;

виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;

Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку;

відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.

Приватний виконавець має право повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання:

1) якщо на момент подачі стягувачем заяви про примусове виконання рішення кількість виконавчих документів за рішеннями про стягнення періодичних платежів, заробітної плати, заборгованості фізичних осіб з оплати житлово-комунальних послуг, поновлення на роботі перевищує 20 відсотків загальної кількості виконавчих документів, що перебувають на виконанні у приватного виконавця; 2) в інших випадках, передбачених законом (частина третя статті 5 Закону № 1404-VIII).

Згідно з цим приписом приватний виконавець має право повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання "в інших випадках, передбачених законом", і вказаний припис (пункт 2 частини 3 статті 5 Закону № 1404-VIII) щодо повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання не передбачає можливості застосування його органом державної виконавчої служби.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), повертаючи виконавчі листи стягувачу ОСОБА_1 без прийняття до виконання на підставі пункту 2 частини 3 статті 5 Закону № 1404-VIII,безпідставно посилався на норми Закону України «Про виконавче провадження», які регламентують дії виключно приватних виконавців.

Слід погодитися із висновком суду першої інстанції про те, що стягувач, звертаючись до Шевченківського ВДВС за примусовим виконанням трьох виконавчих листів, виданих Оболонським районним судом м. Києва, подав три окремі заяви про примусове виконання рішень (вх. № 6575, № 6576, № 6577), як того вимагають норми діючого законодавства.

Разом із заявами про відкриття виконавчого провадження стягувачем долучені оригінали виконавчих листів №756/7503/22 від 06 березня 2025 року, які містять всі необхідні реквізити, зокрема, у ньому викладено резолютивну частину рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішення.

Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (частина перша, пункт 1 частини другої статті 18 Закону «Про виконавче провадження»).

Правовий аналіз зазначених положень Закону України «Про виконавче провадження» та встановлених судом фактичних обставини у своїй сукупності дозволяють зробити висновок про те, що примусовому виконанню підлягає саме виконавчий документ, а не заява стягувача, а відтак,повернення державним виконавцем виконавчих документів №756/7503/22 від 06 березня 2025 року без прийняття до виконання лише з тих підстав, що у заявах стягувача про примусове виконання рішення вказано до стягнення суму коштів більшу, ніж зазначено у виконавчих листах, містить ознаки надмірного формалізму, який не сприяє забезпеченню ефективного виконання судових рішень та фактично призводить до затягування виконання виконавчого листа, що порушує право стягувача на ефективний судовий захист.

З огляду на встановлені обставини, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується й суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що дії головного державного виконавця Шевченківського відділу держаної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмаки О.О. щодо винесення повідомлень про повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання від 18 березня 2025 року (вих. № 77482726/09 від 18.03.2025; вих. № 77482777/09 від 18.03.2025; вих. № 77482811/09 від 18.03.2025) за виконавчими листами №756/7503/22, виданими Оболонським районним судом міста Києва 06 березня 2025 року, є неправомірними та порушують права стягувача ОСОБА_1 , а порушене право заявника підлягає захисту шляхом скасування вказаних повідомлень.

Доводи апеляційної скарги державного виконавця про те, що стягувач повторно звернувся до Відділу з вищевказаними виконавчими документами та подав заяви про відкриття виконавчого провадження за вимогами кожного виконавчого документа окремо, у зв`язку з чим державним виконавцем відкрито 11 квітня 2025 року виконавчі провадження № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції в частині задоволених вимог скарги ОСОБА_1 , оскільки предметом судового розгляду є скарга на неправомірні дії головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмаки Олександра Олександровича при винесенні повідомлень від 18 березня 2025 року про повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання.

Отже, доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України, як підстави для скасування судового рішення в оскаржуваній частині.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене та межі апеляційного оскарження, встановивши відсутність підстав для скасування судового рішення у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу представника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмаки Олександра Олександровича залишити без задоволення, а ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 31 березня 2026 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмаки Олександра Олександровича залишити без задоволення.

Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 31 березня 2026 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Судді: