Постанова від 25 серпня 2024 р. у справі №758/13912/23 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Дата: 25 серпня 2024 р.

Справа: №758/13912/23

Суддя: Горб Ірина Михайлівна

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ 33/824/2979/2024 Постанова винесена суддею Ікорською Є.С.

Категорія: ч. 1 ст. 483 МКУ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Горб І.М., за участю захисника Андріяш Н.В., представників митниці Гереги К.М. та Холодкової О.С., розглянувшиу відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві, шляхом проведення відеоконференцзв`язку між Київським апеляційним судом та робочим місцем захисника Андріяш Н.В., апеляційну скаргу захисника Андріяш Н.В. на постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 27 березня 2024 року стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого директором ТОВ «АБР ГРУП» проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и л а:

Постановою судді Подільського районного суду м. Києва від 27 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 відсотків вартості товару у розмірі 473 669 грн. 17 коп.

Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.

Згідно з постановою суду, 17.12.2022 року через пункт пропуску «Рава-Руська - Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці з Литовської Республіки на митну територію України на адресу ТОВ «АБР ГРУП» (станом на дату складення протоколу - 43016, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Ковельська, 62/14, код ЄДРПОУ 44652368) ввезено товар «Бензин неетильований А-95» вагою 23,512 тон, у кількості 31,632 тис. л при 15 градусах Цельсія, вартістю 24381,94 євро.

Переміщення товару через митний кордон України було здійснено на підставі наступних документів: товаротранспортної накладної CMR від 14.12.2022 року №LV-KORT-141222/01; рахунку (commercial invoice) від 14.12.2022 року №BP603/2022 із зазначеною назвою товару як «Gasoline A 95, НОМЕР_2 »; сертифіката якості від 04.11.2022 року № 160855_4783502; зовнішньоекономічного контракту від 02.12.2022 року № KRT_ABR_2022 та доповнення до нього від 08.12.2022 №1.

Згідно з відомостями, зазначеними в наданих до митних органів документах, на митну територію України ввезено товар «Бензин неетильований А-95» походженням з Литовської Республіки.

З метою підтвердження назви товару до митних органів надано (commercial invoice) від 14.12.2022 року №BP603/2022 із зазначеною назвою товару як «Бензин неетильований А-95».

Відповідно до відомостей, зазначених в сертифікаті (паспорті) якості від 04.11.2022 року №160855_4783502, товар виготовлений підприємством Public Company «Orlen Lietuva» та відповідає вимогам (стандарту) LST EN 228:2012+А1:2017.

Відповідно до умов зазначеного зовнішньоекономічного контракту, продавцем та відправником товару виступає литовське підприємство «UAB «KORTEKA» (Saltkalviu str. 64-23,0151, Vilnius, Lithuania), одержувачем та покупцем є ТОВ «АБР ГРУП».

Зазначений товар 15.12.2022 року агентом з митного оформлення митного брокера ФОП ОСОБА_2 , відповідно до договору про надання митних послуг від 26.07.2022 № 26072022, був заявлений до митного оформлення та випущений у вільний обіг у відділі митного оформлення «Львів» митного поста «Західний» Енергетичної митниці за митною декларацією типу «ІМ 40 ЕА» №22UA903050050628U0.

Згідно умов контракту від 02.12.2022 року №KRT_ABR_2022, укладеного між ТОВ «АБР ГРУП» в особі директора ОСОБА_1 (покупець) та литовським підприємством «UAB «KORTEKA» в особі директора ОСОБА_3 (продавець), продавець продає, а покупець купує Бензин А-95. Код товару 27101245. Якість товару має відповідати характеристикам якості EN228.

Відповідно до вимог ст. 198 Митного кодексу України, митному органу в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації.

Нормами ст. 335 Митного кодексу України встановлено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі документи та відомості зокрема, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних заходів.

Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України.

Постановами Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з російської федерації» та від 09.04.2022 №426 «Про застосування заборони ввезення товарів з російської федерації» заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з російської федерації.

Відповідно до положень пункту 8 розділу «Вимоги щодо обігу палива на ринку» Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 927 (далі Технічний регламент), «кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива».

Пунктом 5 Технічного регламенту до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом наступних 90 календарних днів передбачено введення в обіг палив, які ввозяться на митну територію України з держав - членів ЄС та інших держав (крім палива походженням з російської федерації та республіки білорусь та/або палива, власниками якого є юридичні особи, які зареєстровані на території російської федерації та республіки білорусь, або кінцевими бенефіціарами яких є російська федерація та республіка білорусь, фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції»), на підставі документа, що підтверджує відповідність нафтопродуктів вимогам цього Технічного регламенту, виданого іноземним суб`єктом господарювання або органом з оцінки відповідності мовою оригіналу, що підтверджує відповідність нафтопродуктів стандартам EN 228 (бензин автомобільний) або їх аналогів.

З метою дотримання вищезазначених заборон та обмежень посадовими особами ТОВ «АБР ГРУП» під час переміщення товару через митний кордон України до митних органів з метою підтвердження відомостей про фізико-хімічні показники товару, відповідності нафтопродукту стандартам EN 228 (бензин автомобільний) і його ідентифікації, надано документ про якість, а саме сертифікат (паспорт) якості від 04.11.2022 №160855_4783502, який містить відповідні штампи (печатки) заводу виробника - «Orlen Lietuva».

Також з метою підтвердження виробництва зазначеного товару в Литовській Республіці до митних органів України надано декларації про походження товару (заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару), а саме рахунок-фактура від 09.12.2022 №BP 603/2022, в яких зазначено, що країна походження товару - Литва.

З метою здійснення перевірки законності ввезення товару «Бензин неетильований А-95» на митну територію України з наданням сертифікату (паспорту) якості від 04.11.2022 року №160855_4783502, в тому числі ввезеного товару за митною декларацією від 15.12.2022 року №22UA903050050628U0, Енергетичною митницею листом від 17.01.2023 року №7.6-3/7.6-20.1/26/4/159 були направлені проекти запитів до митних органів Латвійської та Литовської Республік.

Відповідно до інформації та копій документів, наданих митними органами Латвійської Республіки (лист Держмитслужби від 15.06.2023 року № 26/26-04/7.6/1430), відправником товару є литовське підприємство «UAB «KORTEKA» (Saltkalviu str. 64-23,0151, Vilnius, Lithuania), одержувачем товару в Україні є ТОВ «АБР ГРУП», відвантаження товару безпосередньо здійснювало підприємство SIA PARS TERMINALS, яке являється вільною зоною та має дозвіл авторизованого вантажовідправника.

Крім того повідомлено, що товар (бензин А92) завантажений на судно «Manas» в Естонській Республіці (порт Мууга) та доставлений в Рижський порт і розміщений на зберігання на території вільної зони SIA «Pars Terminals» з наданням суднових маніфестів від 22.05.2022 року та від 26.05.2022 року, відповідно до яких переміщувався товар «Gasoline Regular Euro 92».

Також митними органами Латвійської Республіки надано документи, в тому числі і рахунок (INVOICE) від 14.12.2022 року №BP603/2022, в якому у графі «найменування/опис» товару відсутній запис «95» та вказано СN271012.

Відповідно до договору про надання митних послуг від 26.07.2022 року № 26072022, замовник ТОВ «АБР ГРУП» надає виконавцю ФОП ОСОБА_2 всі необхідні документи для митного оформлення товару.

Згідно з зазначеним договором, замовник несе повну юридичну відповідальність за достовірність документів та правдивість відомостей у документах, наданих для митного оформлення.

Отже, з метою дотримання встановлених законодавством України з питань митної справи заборон та обмежень, ідентифікації товару при його переміщенні через митний кордон України директором ТОВ «АБР ГРУП» ОСОБА_1 було надано митним органам документи, а саме сертифікат якості від 04.11.2022 року № 160855_4783502, що містить відомості про фізико-хімічні показники товару та рахунок (INVOICE) від 14.12.2022 року №BP603/2022 (в якому у графі «найменування/опис» заявлено «Gasoline A 95, CN27101245»), що містить відомості щодо найменування товару, які не відповідають відомостям про товар, в частині марки товару (бензин А92), наданої митними органами Латвійської Республіки.

Таким чином, директором ТОВ «АБР ГРУП» ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «Бензин неетильований А-95» вагою 23,512 кг, у кількості 31,632 тис. л. при 15 градусах Цельсія, вартістю 24381,94 євро або 947 338,34 грн. (станом на 17.12.2022 курс 1 євро = 38,8541 грн.), з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митного органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування (марки) товару, а саме рахунку від 14.12.2022 року №BP603/2022, а також подання документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, а саме сертифіката якості від 04.11.2022 року №160855_4783502.

Відповідно до частини другої ст. 459 Митного кодексу України, суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Пунктом 43 частини 1 статті 4 МКУ визначено, що посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Згідно з даними картки обліку особи, яка здійснює операції з товарами, директором ТОВ «АБР ГРУП» є ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 65 Господарського кодексу України, керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і вирішує питання діяльності підприємства.

Згідно з інформацією, розміщеною в АСМО «Інспектор» ПІК «Провадження в справах про ПМП» Держмитслужби, встановлено, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, відповідальність за які передбачена ст.ст. 482, 483 Митного кодексу України, не притягувався.

Таким чином, суд у постанові дійшов висновку про те, що в діях керівника ТОВ «АБР ГРУП» ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а саме переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування (марки) товару та відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД.

В апеляційній скарзі захисник Андріяш Н.В., вважаючи постанову суду такою, що винесена з грубим порушенням норм МК України, КУпАП, конституційних норм, без достатньо з`ясованих обставин справи, за відсутності будь-яких доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, просить її скасувати та закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що розгляд справи проведено без повідомлення та за повної необізнаності про дату та час судового засідання ОСОБА_1 , який перебуває на військовій службі та знаходиться безпосередньо в зоні активних бойових дій.

Про вказані обставини захисник повідомила суд напередодні засідання відповідним клопотанням, в якому також зазначила, що впродовж останніх днів вона не має жодного зв`язку з ОСОБА_1 та висловила думку щодо неможливості об`єктивного розгляду справи за таких умов.

На вказане клопотання суд першої інстанції жодним чином не відреагував, що, на переконання захисника, є грубим процесуальним порушенням конституційних прав особи та цілковитим нехтуванням принципом «справедливості» у відношенні не просто до громадянина, а діючого військового, процесуальні можливості котрого суттєво обмежені поряд з цивільними особами.

Крім того, 03 січня 2024 року ОСОБА_1 особисто подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі у зв`язку з перебуванням в Збройних Силах України, у задоволенні якого постановою судді Подільського районного суду м. Києва від 10 січня 2024 року було відмовлено.

При цьому також наголошує, що участь у справі захисника не позбавляє ОСОБА_1 можливості реалізації цілого ряду процесуальних прав особисто, зокрема, надання пояснень, участь у дослідженні доказів та безпосередньо в судовому засіданні, яких суд першої інстанції його позбавив.

На дату винесення судового рішення суддя навіть не дочекалася відповіді на адвокатський запит, котрий уже був спрямований до іноземного підприємства відправника товару, а копія відповідного запиту була надана суду. Сторона захисту при цьому повідомляла суд першої інстанції про те, що позбавлена змоги без отримання відповіді на запит сформувати письмові пояснення у справі та просила не проводити розгляд справи до отримання відповіді на запит.

За наслідками ознайомлення з матеріалами справи встановлено, що вони не містять таких ключових документів: проектів запитів до митних органів Литовської Республіки та Латвійської Республіки; адресованих Державною митною службою України запитів до митних органів Литовської Республіки та Латвійської Республіки; відповіді митних органів Литовської Республіки; повного переліку додатків до відповіді митних органів Латвійської Республіки; інформацію про походження та спосіб отримання інвойсу.

Відтак, на думку адвоката, залишається незрозумілим, що саме запитували митні органи України в митних органів Литовської та Латвійської Республік та з приводу якої інформації надавалася відповідь.

Інформацію про відправника та отримувача товару митниця, згідно протоколу, отримує виключно на підставі листа Держмитслужби від 15 червня 2023 року.

Сама відповідь митних органів Латвійської Республіки від 20 травня 2023 року жодної інформації про відправника, отримувача товару - українське підприємство «АБР ГРУП», посилання на конкретні митні декларації та інвойс, долучений до справи, не містить.

До відповіді митних органів Латвійської Республіки від 20 травня 2023 року долучено додатки, які в матеріалах справи відсутні.

Також матеріали справи не містять оригіналу листа митних органів Латвійської Республіки від 20 травня 2023 року та доказів і способу його отримання митним органом України (засобами електронного зв`язку, поштового зв`язку, особистого вручення). Як вбачається з копії такої відповіді вона містить звичайний підпис посадової особи, виконаний ручкою. Поряд із цим додатки зазначаються у форматі електронних документів.

Крім того, в матеріалах справи відсутня відповідь митних органів Литовської Республіки, про яку йдеться безпосередньо в протоколі та ряді службових записок митного органу. Жодних відомостей про те, чи отримано таку відповідь та її зміст матеріали справи не містять.

З формулювань оскаржуваної постанови вбачається, що сертифікат (паспорт) якості від 04 листопада 2022 року № 160855_4783502 нібито не видавався виробником товару - компанією Orlen Lietuva. Поряд з цим жодного запиту безпосередньо до Компанії виробника товару - Orlen Lietuva Енергетична митниця та Державна митна служба України не спрямовували, хоча в інших справах такі запити направлялися безпосередньо до виробника товару.

Отже, матеріали справи не містять цілого ряду документів, на які посилається митний орган у протоколі про порушення митних правил, а єдина відповідь митних органів іноземної держави не містить жодної інформації щодо даних, зазначених в протоколі про порушення митних правил.

Такі порушення є грубими та неприпустимими. Матеріали справи не містять жодного належного доказу складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, в діях саме керівника підприємства ОСОБА_1 .

На такі обставини зверталась увага Подільського районного суду м. Києва в письмовому клопотанні захисника Андріяш Н.В. від 26 лютого 2024 року. В цьому ж клопотанні захисник просив витребувати з Енергетичної митниці та Державної митної служби України наступні документи: оригінал відповіді митних органів Литовської Республіки та запит Державної митної служби України від 24 лютого 2023 року № 26/26-04/11/420; додатки до відповіді митних органів Литовської Республіки на запит Державної митної служби України від 24 лютого 2023 року № 26/26-04/11/420; інформацію про спосіб отримання відповідей від митних органів Литовської Республіки від 20 травня 2023 року на запит Державної митної служби 24 лютого 2023 року № 26/26-04/11/420; інформацію щодо спрямування запиту до митних органів Латвійської Республіки та щодо отримання відповіді на такий запит від митних органів Латвійської Республіки.

Клопотання та усі вищевикладені беззаперечні факти відсутності у матеріалах справи ряду документів, неповноти документів, суддя Подільського районного суду м. Києва проігнорувала та відмовила в їх задоволені. Таке клопотання, попри очевидну необхідність, суддя вважала безпідставним.

Як наслідок, жодного належного доказу вини ОСОБА_1 матеріали справи не містять. Натомість, суд першої інстанції позбавив сторону захисту можливості подати докази невинуватості ОСОБА_1 та підтвердити походження переміщуваного пального та автентичність і дійсність сертифікату якості.

Вищенаведені грубі порушення суду першої інстанції, на думку захисника, є самостійною та достатньою підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Крім того, вважає, що ОСОБА_1 не є особою, котра в даному випадку підлягає притягненню до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, оскільки він діяв виключно як директор юридичної особи отримувача товару та не був відповідальний за достовірність документів, що передавались продавцем товару «паливо дизельне».

Як вбачається з поданої до митного оформлення декларації, рахунку-фактури, міжнародної товарно-транспортної накладної та контракту, Продавцем (відправником) товару виступає литовська компанія «UAB KORTEKA».

В силу розділу 3 Контракту, якість товару, що реалізується за цим контрактом, має відповідати характеристикам якості EN 590 та EN 228, а в силу розділу 4 Контракту, після завантаження водії отримують від відправника товару відповідні документи, в т.ч. і сертифікат якості палива. Отже, згідно умов контракту, сертифікат якості та інвойс надавався Продавцем товару.

З метою перевірки інформації, викладеної у протоколі про порушення митних правил та з`ясування цілого ряду обставин щодо походження документів та достовірності заявлених даних з боку саме отримувача товару, було спрямовано адвокатський запит до компанії відправника.

Як вже зазначалося вище, суд першої інстанції вважав, що відповідь на запит не матиме значення для вирішення даної справи, з чим захисник категорично не погоджується.

Натомість ні Енергетична митниця, ні Державна митна служба України до відправника товару, що надав Покупцю усі товаросупровідні документи, не зверталась.

Таким чином, матеріали справи та обвинувачення ОСОБА_1 ґрунтуються виключно на припущеннях, на що зверталася увага суду першої інстанції при розгляді справи. Матеріали справи жодного доказу наявності складу адміністративного правопорушення саме в діях директора підприємства - отримувача товару не містять.

Також захисник Андріяш Н.В. ставить питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду, посилаючись на ті обставини, що вперше апеляційну скаргу було подано 05 квітня 2024 року через систему електронний суд. 08 квітня 2024 року, у зв`язку з відсутністю відомостей щодо подання апеляційної скарги через систему електронний суд, вона додатково подала апеляційну скаргу ще й засобами поштового зв`язку. Однак, постановою Київського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року апеляційну скаргу, подану 08 квітня 2024 року, повернуто, як таку, що подана з пропущеним строком, хоча останній день строку припав на вихідний день 06 квітня 2024 року (субота), і апеляційна скарга, направлена 08 квітня 2024 року засобами поштового зв`язку, була подана у визначений законом строк.

У зв`язку з наведеним захисник вважає, що причина пропуску нею строку на оскарження постанови Подільського районного суду м. Києва від 27 березня 2024 року є поважною, а тому він підлягає поновленню.

Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення захисника Андріяш Н.В. на підтримку доводів апеляційної скарги, а також заперечення представників митниці Гереги К.М. та Холодкової О.С. проти апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 5 ст. 529 МК України, постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Статтею 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, або її захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Строк пропущений з поважних причин підлягає поновленню.

До поважних причин пропуску строку належать об`єктивно непереборні обставини, такі, що не залежать від волі особи та перешкоджають вчасному виконанню процесуальної дії у встановлений законом строк.

Захисником Андріяш Н.В. апеляційну скаргу на постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 27 березня 2024 року вперше було подано через систему "Електронний суд" 05 квітня 2024 року, тобто в межах десятиденного строку. Однак відомості про реєстрацію вказаної апеляційної скарги були відсутні (надалі вказана апеляційна скарга від 05.04.2024 року була зареєстрована в Київському апеляційному суду 08.04.2024 року та 10.04.2024 року направлена до Подільського районного суду м. Києва для виконання вимог ст. 294 КУпАП), тому захисник 08 квітня 2024 року направила апеляційну скаргу засобами поштового зв`язку, яку постановою судді Київського апеляційного суду від 24 квітня 2024 року було повернуто, як таку, що подана з пропущеним строком. Наведені обставини свідчать про поважність причин пропуску строку на оскарження постанови судді Подільського районного суду м. Києва від 27 березня 2024 року, у зв`язку з чим він підлягає поновленню.

Що стосується доводів апеляційної скарги захисника Андріяш Н.В., то слід вказати наступне.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Провадження у справах про порушення митних правил, згідно ст. 487 МК України, здійснюється відповідно до Митного кодексу УКраїни, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 483 МК Українивідповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто розуміється активна поведінка (вчинок) особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, одержаних незаконним шляхом або таких, що можливо містять ознаки підробки.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

В ході судового розгляду справи було встановлено, що 17.12.2022 року через пункт пропуску «Рава-Руська - Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці з Литовської Республіки на митну територію України на адресу ТОВ «АБР ГРУП» ввезено товар «Бензин неетильований А-95» вагою 23,512 тон, у кількості 31,632 тис. л при 15 градусах Цельсія, вартістю 24381,94 євро.

Переміщення товару через митний кордон України було здійснено на підставі наступних документів: товаротранспортної накладної CMR від 14.12.2022 року №LV-KORT-141222/01; рахунку (commercial invoice) від 14.12.2022 року №BP603/2022 із зазначеною назвою товару як «Gasoline A 95, НОМЕР_2 »; сертифіката якості від 04.11.2022 року № 160855_4783502; зовнішньоекономічного контракту від 02.12.2022 року № KRT_ABR_2022 та доповнення до нього від 08.12.2022 №1.

Згідно з відомостями, зазначеними в наданих до митних органів документах, на митну територію України ввезено товар «Бензин неетильований А-95» походженням з Литовської Республіки.

З метою підтвердження назви товару до митних органів надано (commercial invoice) від 14.12.2022 року №BP603/2022 із зазначеною назвою товару як «Бензин неетильований А-95».

Відповідно до відомостей зазначених в сертифікаті (паспорті) якості від 04.11.2022 року №160855_4783502, товар виготовлений підприємством Public Company «Orlen Lietuva» та відповідає вимогам (стандарту) LST EN 228:2012+А1:2017.

Відповідно до умов зазначеного зовнішньоекономічного контракту, продавцем та відправником товару виступає литовське підприємство «UAB «KORTEKA» (Saltkalviu str. 64-23,0151, Vilnius, Lithuania), одержувачем та покупцем є ТОВ «АБР ГРУП».

Зазначений товар 15.12.2022 року агентом з митного оформлення митного брокера ФОП ОСОБА_2 , відповідно до договору про надання митних послуг від 26.07.2022 № 26072022, був заявлений до митного оформлення та випущений у вільний обіг у відділі митного оформлення «Львів» митного поста «Західний» Енергетичної митниці за митною декларацією типу «ІМ 40 ЕА» №22UA903050050628U0.

Згідно умов контракту від 02.12.2022 року №KRT_ABR_2022, укладеного між ТОВ «АБР ГРУП» в особі директора ОСОБА_1 (покупець) та литовським підприємством «UAB «KORTEKA» в особі директора ОСОБА_3 (продавець), продавець продає, а покупець купує Бензин А-95. Код товару 27101245. Якість товару має відповідати характеристикам якості EN228.

Враховуючи те, що під час здійснення митного оформлення бензину іншими підприємствами, які подавали до митниці сертифікат якості від 04.11.2022 року № 160855_4783502 було відібрано проби (зразки) товару для проведення досліджень, за результатами дослідження якого було встановлено, що октанове число за дослідним методом становило - 92,2-92,3 (ТТН зазначалось тих поставок, за якими був здійснений відбір проб), а також інше, у Енергетичній митниці з метою здійснення перевірки законності ввезення товару - «бензин» на митну територію України з наданням сертифікату (паспорту) якості від 04.11.2022 № 160855_4783502, в тому числі ввезеного товару за митною декларацією від 15.12.2022 року № 22UA903050050628U0, листом від 17.01.2023 № 7.6-3/7.6-20.1/26/4/159 були направлені запити до митних органів Латвійської та Литовської Республік.

Відповідно до інформації та копій документів, наданих митними органами Латвійської Республіки (лист Держмитслужби від 15.06.2023 року № 26/26-04/7.6/1430), що стосується безпосередньо поставок в Україну бензину на підставі сертифікату якості від 04.11.2022 № 160855_4783502, відправником товару є литовське підприємство «UAB «KORTEKA» (Saltkalviu str. 64-23,0151, Vilnius, Lithuania), одержувачем товару в Україні є ТОВ «АБР ГРУП», відвантаження товару безпосередньо здійснювало підприємство SIA PARS TERMINALS, яке являється вільною зоною та має дозвіл авторизованого вантажовідправника.

Крім того, повідомлено, що на підставі сертифікату якості від 04.11.2022 № 160855_4783502 було оформлено 104 декларації. Товар (бензин А92) завантажений на судно «Manas» в Естонській Республіці (порт Мууга) та доставлений в Рижський порт і розміщений на зберігання на території вільної зони SIA «Pars Terminals» з наданням суднових маніфестів від 22.05.2022 року та від 26.05.2022 року, відповідно до яких переміщувався товар «Gasoline Regular Euro 92».

Також митними органами Латвійської Республіки надано документи, в тому числі і рахунок (INVOICE) від 14.12.2022 року №BP603/2022, в якому у графі «найменування/опис» товару відсутній запис «95» та вказано СN271012, тобто маркування бензину не зазначено.

Згідно з даними картки обліку особи, яка здійснює операції з товарами, директором ТОВ «АБР ГРУП» є ОСОБА_1 .

Відповідно до договору про надання митних послуг від 26.07.2022 року № 26072022, замовник ТОВ «АБР ГРУП» надає виконавцю ФОП ОСОБА_2 всі необхідні документи для митного оформлення товару.

Згідно з зазначеним договором, замовник несе повну юридичну відповідальність за достовірність документів та правдивість відомостей у документах, наданих для митного оформлення.

Отже, з метою дотримання встановлених законодавством України з питань митної справи заборон та обмежень, ідентифікації товару при його переміщенні через митний кордон України директором ТОВ «АБР ГРУП» ОСОБА_1 було надано митним органам документи, а саме сертифікат якості від 04.11.2022 року № 160855_4783502, що містить відомості про фізико-хімічні показники товару та рахунок (INVOICE) від 14.12.2022 року №BP603/2022 (в якому у графі «найменування/опис» заявлено «Gasoline A 95, CN27101245»), що містить відомості щодо найменування товару, які не відповідають відомостям про товар, в частині марки товару (бензин А92), наданої митними органами Латвійської Республіки.

Таким чином, директором ТОВ «АБР ГРУП» ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «Бензин неетильований А-95» вагою 23,512 кг, у кількості 31,632 тис. л. при 15 градусах Цельсія, вартістю 24381,94 євро або 947 338,34 грн. (станом на 17.12.2022 курс 1 євро = 38,8541 грн.) з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митного органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування (марки) товару, а саме рахунку від 14.12.2022 року №BP603/2022, а також подання документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, а саме сертифіката якості від 04.11.2022 року №160855_4783502.

Всупереч тверджень апелянта, судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані вимоги закону, що регулюють порядок розгляду таких справ, а висновок суду про доведеність його винуватості у порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені у судовому засіданні та наведені у постанові.

Зокрема, такий висновок ґрунтується на даних, що зафіксовані в: протоколі про порушення митних правил № 0295/90300/23; митній декларації ІМ 40 ЕА № 22UA903050050628U0; витягу з ЄАІС щодо EA№UA903050/2022/50628 від 17.12.2022; сертифікаті якості від 04.11.2022 №160855_4783502; товаротранспортній накладній CMR від 14.12.2022 № LV-KORT-141222/01; рахунку (commercial invoice) від 14.12.2022 № 603/2022 із зазначеною назвою товару як «Gasoline А95»; рахунку (commercial invoice) від 14.12.2022 № 603/2022, в якому у графі «найменування/опис» товару відсутній запис «А 95»; контракті від 02.11.2022 Nr.KRT ABR 2022; додатковій угоді №1 від 28.11.2022 до контракту від 02.11.2022 Nr.KRT ABR 2022; листі Енергетичної митниці від 17.01.2023 №7.6-3/7.6-20.1/26/4/159 «Про направлення проектів запитів до митних органів Латвійської та Литовської Республік», адресованого Державній митній службі України; листі Державної митної служби України від 15.06.2023 № 26/26-04/7.6/1430 «Про відповідь митних органів Латвійської Республіки», адресованого Енергетичній митниці, з додатками; листі ФОП ОСОБА_2 від 10.08.2023; перекладі сертифіката якості від 04.11.2022 №160855_4783502; перекладах рахунку (commercial invoice) від 14.12.2022 №603/2022, який надавався при митному оформленні товару, а також наданого в додатках до відповіді митних органів Латвійської Республіки; перекладі судових маніфестів від 22.05.2022 та 26.05.2022.

Зазначені докази є належними і допустимими, оскільки отримані у відповідності до вимог чинного законодавства, зафіксовані у належній процесуальній формі та узгоджуються між собою і в своїй сукупності вказують на наявність в діях директора ТОВ «АБР ГРУП» ОСОБА_1 ознак порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України.

Наведеним спростовуються доводи захисника, що висновки суду першої інстанції щодо вини ОСОБА_1 ґрунтуються лише на припущеннях, оскільки надані суду матеріали не містять належних доказів наявності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Що стосується доводів захисника Андріяш Н.В. про те, що матеріали справи не містять ряду доказів, а суд першої інстанції не вжив заходів для їх отримання, то слід зазначити, що за вимогами чинного законодавства суд розглядає справу на підставі наданих йому доказів. Суд не обмежений в праві витребувати інші докази, але у разі якщо буде вважати, що вони прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у справі, якщо сукупність наданих йому доказів є недостатньою на підтвердження чи спростування обставин справи.

Разом з тим, сукупність наданих суду доказів є достатньою для встановлення фактичних обставин справи та поза розумним сумнівом вказує, що ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування (марки) товару та відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД.

За наведеного, суд не приймає до уваги і доводи захисника щодо безпідставної відмови судом першої інстанції у задоволенні клопотання про витребування ряду документів, зокрема, проектів запитів до митних органів Литовської Республіки та Латвійської Республіки; адресованих Державною митною службою України запитів до митних органів Литовської Республіки та Латвійської Республіки; відповіді митних органів Литовської Республіки; повного переліку додатків до відповіді митних органів Латвійської Республіки; інформацію про походження та спосіб отримання інвойсу.

Всупереч твердженням адвоката Андріяш Н.А., відомості, які можуть бути отримані за допомогою вказаних доказів, містяться в інших доказах, наданих суду першій інстанції.

Відомості про інформацію, яку саме запитували митні органи України у митних органів Литовської та Латвійської Республік, можна встановити з листів, які надійшли від цих органів, протоколу про порушення митних правил та інших, які є офіційними документами митних органів України і уповноважені особи яких несуть відповідальність за достовірність зазначених у них відомостей.

Є безпідставними і твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не є особою, яка підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України.

Згідно ч. 2 ст. 459 та п.п. 7, 43 ст. 4 МК України, суб`єктами відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - керівники та інші працівники підприємств, які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за виконання вимог, встановлених Митним кодексом України, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 3 статті 65 ГК України, для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства.

Згідно ч. 5 ст. 65 ГК України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Згідно з даними картки обліку особи, яка здійснює операції з товарами, директором ТОВ «АБР ГРУП» є ОСОБА_1 .

Як вбачається з наданих суду матеріалів саме директор ТОВ «АБР ГРУП» ОСОБА_1 вчиняв активні дії щодо ввезення (оскільки є імпортером) бензину та у подальшому введення в обіг на ринку України продукції походженням з іншої держави від виробника до споживача та несе відповідальність за її відповідність вимогам Технічного регламенту, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 927 від 01 серпня 2013 року, а тому саме ОСОБА_1 є суб`єктом правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України.

За встановлених обставин, можна зробити висновок, що директор ТОВ «АБР ГРУП» ОСОБА_1 чітко розумів та усвідомлював характер протиправної дії (надання митному органу сертифіката якості 04.11.2022 року №160855_4783502, який є єдиним документом, що містить відомості про фізико-хімічні показники, які впливають на класифікацію товару, а також надання митному органу рахунку від 14.12.2022 року № ВР603/2022 (із зазначеною назвою товару як «Gasoline A95, CN27101245»), а не рахунку від 14.12.2022 року № ВР603/2022, наданого митним органом Латвійської Республіки, у графі якого «найменування/опис» товару відсутній запис «95» та вказано код товару CN271012), ввів в обіг на території України до споживача бензин марки 92 (нижчої якості та вартості) під виглядом бензину 95, який є дорожчим, на підставі документів, що містять неправдиві відомості та свідомо припускав настання шкідливих наслідків.

Що стосується доводів захисника Андріяш Н.В. про розгляд справи за відсутності її підзахисного, то слід зазначити наступне.

У відповідності до вимог ст. 526 МК України, справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Статтею 498 МК України передбачено, що особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у митному органі та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови митного органу, суду, а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Як вбачається з наданих суду матеріалів розгляд справи про порушення митних правил призначався на 18.12.2023 року, 15.01.2024 року, 20.02.2024 року, 26.02.2024 року, 13.03.2024 року, 27.03.2024 року, проте відкладався за клопотанням сторони захисту.

При цьому з наявних в матеріалах справи клопотань захисника Андріяш Н.В. та самого ОСОБА_1 вбачається, що останні були обізнані про дати, призначених по ній судових засідань.

Поведінка з боку ОСОБА_1 та його захисника вказує на затягування розгляду справи.

На суди покладено обов`язок забезпечити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.

Що стосується посилання захисника на те, що ОСОБА_1 подавалось клопотання про зупинення провадження у справі у зв`язку з його мобілізацією, проте судом першої інстанції у його задоволенні було відмовлено, то у КУпАП передбачено випадки зупинення розгляду справ про адміністративні правопорушення лише пов`язаних з корупцією, якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з`явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо ( ч. 4 ст. 277 КУпАП)), інших підстав для зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення не передбачено.

Враховуючи, що справа перебувала в провадженні суду першої інстанції з 20.11.2023 року, апеляційний суд погоджується з висновками судді місцевого суду щодо можливості розгляду справи без участі ОСОБА_1 та його захисника Андріяш Н.В.

Отже, судом першої інстанції були вжиті заходи для забезпечення права учасникам провадження на справедливий суд та враховано всі обставини справи, які є необхідними для прийняття законного і справедливого рішення, а відтак доводи захисника щодо упередженості, однобічності та істотного порушення вимог чинного законодавства під час розгляду справи є безпідставними.

Інші доводи апеляційної скарги захисника Андріяш Н.В. не вказують на істотне порушення судом першої інстанції вимог закону, а тому не є підставою для скасування прийнятого судом рішення.

У зв`язку з викладеним, постанова Подільського районного суду м. Києва від 27 березня 2024 року, є законною і обґрунтованою, а відтак відсутні підстави для її скасування.

Таким чином, апеляційна скарга захисника Андріяш Н.В. задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и л а:

поновити захиснику Андріяш Н.В. строк на апеляційне оскарження постанови судді Подільського районного суду м. Києва від 27 березня 2024 року.

Апеляційну скаргу захисника Андріяш Н.В. залишити без задоволення, а постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 27 березня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 відсотків вартості товару у розмірі 473 669 грн. 17 коп., - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду Горб І.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua