Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №560/18122/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/18122/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.

Суддя-доповідач - Гнап Д.Д.

02 вересня 2026 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючої судді: Гнап Д.Д.

суддів: Яремчукa К.О. Сушка О.О. ,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

I. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Позивач звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 02.02.2018.

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 02.02.2018 з урахуванням базового місяця - січня 2008 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час проходження військової служби у період з 01.01.2016 по 02.02.2018 нарахування індексації грошового забезпечення не здійснювалось.

На звернення позивача щодо виплати належних йому сум індексації грошового забезпечення, Військова частина НОМЕР_1 у задоволенні вимог заяви відмовила.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 02.02.2018.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 02.02.2018 із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) місяць останнього збільшення тарифної ставки (посадового окладу) – січень 2008 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач протиправно не здійснював нарахування індексації за вказані періоди у належних розмірах, оскільки січень 2008 року є законним базовим місяцем для періоду до 01 березня 2018 року.

II. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення та ухвалити нову постанову про повну відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до помилкових висновків.

На думку скаржника, чинне законодавство, зокрема стаття 4 Закону про індексацію та пункт 5 Порядку № 1078, передбачає можливість підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом із урахуванням прогнозного рівня інфляції, при якому місяць такого підвищення вважається місяцем підвищення доходу (базовим місяцем) незалежно від того, чи змінювалися посадові оклади. Військова частина зазначає, що у грудні 2015 року на виконання Постанови № 1013 та рішення Міністра оборони України № 248/3/1/1150 грошове забезпечення позивача було збільшено випереджаючим шляхом за рахунок постійних складових (зокрема премії з 90 відсотків до 525 відсотків) з 6137,41 гривень у листопаді 2015 року до 14071,81 гривень у грудні 2015 року, а у подальшому у 2016– 2018 роках виплачувалося на рівні 11341,68 гривень.

Скаржник стверджує, що сума такого підвищення (6566,40 гривень у грудні 2015 року) була значно більшою за суму можливої індексації (2302,64 гривень), яка б склалася при базовому місяці січень 2008 року, тому нарахування індексації у спірний період з січня 2016 року по лютий 2018 року правомірно здійснювалося у розмірі нуль гривень.

Також відповідач зазначає, що покладення на нього обов`язку розрахувати індексацію із застосуванням базового місяця січень 2008 року призведе до невиправданого та істотного завищення виплат, що суперечить меті індексації як соціального інструменту підтримання достатнього життєвого рівня. Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

III. ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

30.09.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 02.02.2018. Листом від 02.10.2025 відповідач повідомив, що нарахування індексації за період з 01.01.2016 по 02.02.2018 здійснювалось з відповідно до Порядку №1078, сума нарахованої індексації ставила 0 грн. Позивача повідомлено про відсутність підстав для здійснення перерахунку індексації грошового забезпечення.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

IV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його скасування.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін визначаються Законом України від 03 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення».

Згідно зі статтями 1 та 2 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення — це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Об`єктом індексації є грошові доходи громадян, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» індексацію доходів населення віднесено до державних соціальних гарантій, які є обов`язковими для виконання всіма установами та організаціями незалежно від форми власності.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» було суттєво змінено положення пункту 5 Порядку № 1078.

Відповідно до абзаців першого та другого пункту 5 Порядку № 1078 у редакції, чинній з 01 грудня 2015 року, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбуваються підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Згідно з абзацом п`ятим цього ж пункту у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбуваються підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Зміст наведених правових норм свідчить про те, що починаючи з 01 грудня 2015 року законодавство пов`язує зміну базового місяця (місяця підвищення доходів) виключно з фактом підвищення саме тарифних ставок чи посадових окладів. Будь-яке збільшення інших регулярних складових грошового доходу (премій, надбавок, доплат, щомісячної допомоги) за умови, що розмір посадового окладу залишається незмінним, не дає правових підстав для зміни базового місяця на користь роботодавця чи пенсійного органу.

Матеріалами справи підтверджується, що посадовий оклад позивача у спірний період визначався відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» і не змінювався до 01 березня 2018 року — моменту набрання чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704. Оскільки у грудні 2015 року посадовий оклад позивача (1140,00 гривень) та оклад за військовим званням (135,00 гривень) не підвищувалися, збільшення загального розміру його грошового забезпечення за рахунок премії та додаткової грошової допомоги на підставі телеграми Міністра оборони України не може вважатися правовою підставою для визначення грудня 2015 року базовим місяцем для обчислення індексу споживчих цін.

Колегія суддів зазначає, що посилання апелянта на застосування механізму підвищення доходів випереджаючим шляхом відповідно до абзаців восьмого та дев`ятого пункту 5 Порядку № 1078 є безпідставним.

Вказаний механізм регулює особливості нарахування індексації у разі, якщо роботодавець самостійно та добровільно приймає рішення про випереджаюче підвищення доходів з урахуванням прогнозного рівня інфляції. Проте норми Порядку № 1078 не допускають підміни обов`язкових державних соціальних гарантій іншими виплатами, якщо тарифна ставка чи посадовий оклад залишаються незмінними.

Оскільки підвищення виплат військовослужбовцям у грудні 2015 року за рахунок збільшення відсотків преміювання відбулося в межах загального упорядкування виплат у бюджетній сфері на виконання Постанови № 1013, а не внаслідок підвищення посадових окладів, це підвищення не звільняло відповідача від обов`язку здійснювати нарахування індексації із застосуванням належного базового місяця.

Правова позиція колегії суддів повністю відповідає сталій та послідовній практиці Верховного Суду. Зокрема, у постановах від 05 лютого 2020 року у справі № 825/565/17, від 19 травня 2022 року у справі № 200/3859/21, від 09 червня 2022 року у справі № 600/524/21-а та від 22 червня 2023 року у справі № 520/6243/22 Верховний Суд однозначно вказав, що після 01 грудня 2015 року єдиною підставою для встановлення нового базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення є місяць збільшення саме посадового окладу (тарифної ставки).

Колегія суддів наголошує, що оскільки остання зміна посадових окладів військовослужбовців до спірного періоду відбулася у січні 2008 року, саме січень 2008 року є базовим місяцем для проведення індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 січня 2016 року по 02 лютого 2018 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених дослідженими доказами.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні у матеріалах справи докази та правильно застосував норми матеріального і процесуального права.

За таких обставин підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, передбачені статтею 317 КАС України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуюча Гнап Д.Д.

Судді Яремчук К.О. Сушко О.О.