Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №560/14416/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/14416/26

Головуючий у 1-й інстанції: Божук Д.А.

Суддя-доповідач: Канигіна Т.С.

02 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Канигіної Т.С.

суддів: Кузьмишина В.М. Слободонюка М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 липня 2026 року у справі за заявою Головного управління ДПС у Хмельницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Авіла" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна у порядку статті 283 КАС України,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ

22.07.2026 до Хмельницького окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДПС у Хмельницькій області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Авіла", ЄДРПОУ 40784267 (29000, м. Хмельницький, вул. Трудова, буд. 9/4), застосованого начальником Головного управління ДПС у Хмельницькій області о 15 год. 00 хв. 21.07.2026 рішенням про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.

В обґрунтування заяви контролюючий орган зазначив, що Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області на підставі підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Будівельна компанія "Авіла". Під час виходу посадових осіб контролюючого органу для проведення перевірки представником товариства відмовлено у допуску до її проведення, про що складено відповідний акт. У зв`язку з відмовою у допуску до проведення перевірки заступником начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків. Відповідно до вимог Податкового кодексу України заявник просить суд підтвердити його обґрунтованість.

ІІ. ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.07.2026 у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Хмельницькій області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна відмовлено.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 08.06.2026 № 1924-П прийнято рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Авіла" (29015, м. Хмельницький, вул. Трудова, буд. 9/4) з 17.06.2026, тривалістю 5 робочих днів.

На адресу Головного управління ДПС у Хмельницькій області надійшов лист від ТОВ "Будівельна компанія "Авіла" від 17.06.2026 №17/06/206-І, відповідно до якого директор (головний бухгалтер) ТОВ "Будівельна компанія "Авіла" перебуває у відпустці.

Наказом Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 18.06.2026 №2086-П "Про внесення змін до наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 08.06.2026 №1924-П" прийнято рішення про проведення з 24.06.2026 документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Будівельна компанія "Авіла".

На адресу Головного управління ДПС у Хмельницькій області надійшов лист від ТОВ "Будівельна компанія "Авіла" від 24.06.2026 №24/06/206-1, відповідно до якого директор (головний бухгалтер) перебуває у відпустці до 21.07.2026.

У зв`язку з цим наказом Головного управління ДПС у Хмельницькій області №2172-П від 24.06.2026 внесено зміни до пункту 1 наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області №1924-П від 08.06.2026 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "БК "Авіла" та викладено його в наступній редакції: "Провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "БК "Авіла" (ПН 40784267), податкова адреса: 29015, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Трудова, буд. 9/4, з 21.07.2026 тривалістю 5 робочих днів".

З метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "БК "Авіла" 21.07.2026 о 11 год. 10 хв., на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області від 21.07.2026 № 4261, №4262, працівники Головного управління у Хмельницькій області здійснили вихід за місцем здійснення діяльності платника податків ТОВ "БК "Авіла": м. Хмельницький, вул. Трудова, буд. 9/4.

21.07.2026 о 11 год. 10 хв. представнику ТОВ "БК "Авіла" пред`явлено наказ, службові посвідчення та направлення на проведення перевірки, з якими він ознайомився та розписався у направленнях на проведення перевірки, однак відмовився допустити посадових осіб до проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Посадовими особами Головного управління ДПС у Хмельницькій області складено акт відмови платника податків ТОВ "БК "Авіла" від допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 21.07.2026 №653/22-01-07-04/40784267 щодо недопуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "БК "Авіла".

У зв`язку з недопуском до проведення документальної позапланової виїзної перевірки 21.07.2026, о 11 год. 40 хв., на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 21.07.2026, заступником начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області о 15 год. 00 хв. прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Авіла", яке направлено платнику податку рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується фіскальним чеком та поштовим трекінгом.

Для підтвердження обґрунтованості прийнятого 21.07.2026 рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків позивач звернувся до суду з цією заявою.

ІV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом не може без належних правових підстав, після спливу більше трьох років після завершення процедури реорганізації, призначено перевірку на підставі підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України у зв`язку з тим, що розпочато процедуру реорганізації.

Враховуючи, що процедура реорганізації (виділу) ТОВ "БК "Авіла" була завершена 04.01.2023, а наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки прийнято лише 08.06.2026, суд дійшов висновку, що підстави для проведення перевірки, визначені підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України станом на 21.07.2026 були відсутні.

Окрім того, 23.07.2026 ТОВ "БК "Авіла" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом про скасування наказу від 08.06.2026 № 1924-П. Тобто, наявність законних підстав для проведення перевірки на підставі наказу від 08.06.2026 № 1924-П є предметом судового розгляду.

З урахуванням викладеного суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Головного управління ДПС в Хмельницькій області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Авіла", застосованого рішенням від 21.07.2026.

V. ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Особа, яка подала апеляційну скаргу,- Головне управління ДПС у Хмельницькій області, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, зазначаючи, що суд під час винесення оскаржуваного рішення неповно з`ясував обставини, що мають суттєве значення для об`єктивного вирішення справи, виніс рішення, ґрунтуючись на неправильному застосуванні норм матеріального права та на висновках, які фактично не відповідали обставинам справи, просить його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити заяву позивача.

За твердженням скаржника, у результаті недопуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки (21.07.2026 об 11 год. 40 хв.), на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 21.07.2026 заступником начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області о 15 год. 00 хв. прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Авіла" (ЄДРПОУ 40784267), яке направлено платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується фіскальним чеком (копії надані).

Скаржник посилається на приписи пунктів підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78, пунктів 94.1, 94.2 статті 94 ПК України та зазначає, що підпункт 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України не містить обмежень чи заборон щодо прийняття наказу про проведення перевірки у зв`язку із завершенням процедури реорганізації. Завершення процедури виділу не припиняє обов`язків платника податків зі сплати податків, які можуть виникати під час процедури виділу. Тому контролюючі органи мають право проводити перевірки платників податків з метою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи.

При цьому вказує, що ПК України не встановлює конкретного строку для проведення документальної позапланової перевірки після виникнення відповідної підстави, передбаченої у підпункті 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України. Тобто наявність юридичного факту - початок процедури реорганізації юридичної особи (крім перетворення) є належною правовою підставою для прийняття відповідного рішення контролюючого органу про проведення перевірки.

ТОВ "БК "Авіла" подало відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що факт виникнення у контролюючого органу права на проведення документальної позапланової перевірки не свідчить саме по собі, що таке право може бути реалізовано без дотримання інших умов, встановлених ПК України (зокрема, дотриманням вимог статей 81, 82 ПК України). У будь-якому випадку, таке право завжди буде обмежене граничним строком, про який йдеться у статті 102 ПК України (з урахуванням особливостей у її застосуванні, встановлених у зв`язку із "ковідними" і "воєнними" змінами).

Крім того, звертає увагу, що розширене тлумачення контролюючим органом норми підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України, що процедура реорганізації юридичної особи, яка відбувалась у минулому (завершена на момент прийняття рішення), надає право контролюючому органу на перевірку, прямо суперечить приписам пункту 56.21 статті 56 ПК України, згідно з якими у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків так і контролюючого органу рішення приймається на користь платника податків.

VІ. ПОЗИЦІЯ ТА ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Джерела права та акти їх застосування, оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Відповідно до вимог підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК України) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

На підставі пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до пунктів 78.4, 78.5 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

У пункті 81.1 статті 81 ПК України наведено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Відповідно до пункту 81.2 статті 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту органами державної податкової служби визначені статтею 94 Податкового кодексу України та Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 632 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 02.08.2017 за № 948/30816 (далі - Порядок № 632).

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з пунктом 94.3 статті 94 ПК України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Пунктом 94.5 статті 94 ПК України передбачено, що арешт майна може бути повним або умовним.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном.

Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом (пункт 94.10 статті 94 ПК України).

Аналогічні норми передбачені Порядком № 632.

Аналізуючи наведені вище норми статті 94 ПК України та Порядку № 632, суд дійшов висновку, що арешт майна платника податків може бути застосовано за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 ПК України.

Так, згідно з матеріалами справи з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "БК "Авіла" 21.07.2026 об 11 год. 10 хв., на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області від 21.07.2026 № 4261, №4262, працівники Головного управління у Хмельницькій області здійснили вихід за місцем здійснення діяльності платника податків ТОВ "БК "Авіла" - м. Хмельницький, вул. Трудова, буд. 9/4.

21.07.2026 о 11 год. 10 хв. представнику ТОВ "БК "Авіла" пред`явлено наказ, службові посвідчення та направлення на проведення перевірки, з якими він ознайомився та розписався у направленнях на проведення перевірки, однак відмовився допустити посадових осіб до проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Посадовими особами Головного управління ДПС у Хмельницькій області складено акт відмови платника податків ТОВ "БК "Авіла" від допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 21.07.2026 №653/22-01-07-04/40784267 щодо недопуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "БК "Авіла".

У зв`язку з недопуском до проведення документальної позапланової виїзної перевірки 21.07.2026, о 11 год. 40 хв., на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 21.07.2026, заступником начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області о 15 год. 00 хв. прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Авіла", яке направлено платнику податку рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується фіскальним чеком та поштовим трекінгом.

Отже, вищевикладеним підтверджується, що відповідач відмовився від допуску до проведення перевірки, факт чого у встановлений ПК України спосіб задокументований актом про відмову в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки та підтверджується матеріалами справи, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків відповідача у справі, оскільки його застосовано за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 ПК України.

При цьому колегія суддів зазначає, що факт незгоди з діями або порушення процедури проведення перевірки не є предметом розгляду в межах заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту платника податків.

Крім того, судом у межах даної справи не надається оцінка обґрунтованості зазначених податковим органом підстав для проведення перевірки відповідача, а також дотримання процедури такої перевірки, оскільки такі обставини можуть бути досліджені лише в межах спору щодо правомірності проведення перевірки та рішень, прийнятих за її результатами.

У разі наявності судового рішення про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту платник податків не позбавлений можливості звернутися із заявою про його припинення, якщо надалі наказ про проведення перевірки буде визнано незаконним.

Аналогічна правова позиція висловлена у Верховного Суду від 23.02.2023 у справі №640/17091/21.

Так, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.02.2023 у справі № 640/17091/21 вирішуючи питання про те, чи можна вважати, що подання платником податків позову про скасування наказу про проведення перевірки є спором про право в розумінні пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України при перевірці заяви контролюючого органу, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України, дійшов наступних висновків:

"Системний аналіз статті 283 КАС України у взаємозв`язку із положеннями статті 94 ПК України свідчить про те, що метою впровадженого статтею 283 КАС України інституту термінових справ є необхідність оперативного реагування на правовідносини, що виникли, зокрема, у питанні реалізації контролюючим органом своєї компетенції у сфері податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків є способом забезпечення збереження поточного майнового становища платника податків і не є ані способом притягнення платника податків до відповідальності, ані способом вчинення контролюючим органом дій, направлених на реалізацію арештованого майна. При цьому судова палата вважає, що у випадку наявності судового рішення про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, платник податків не позбавлений можливості звернутися із заявою про його припинення, якщо в подальшому наказ про проведення перевірки буде визнано незаконним.

Безпосередній факт відмови у допуску посадових осіб до перевірки вже свідчить про те, що платник податків з нею не погоджується або (1) з мотивів відсутності підстав для її проведення (незаконність наказу), або (2) з мотивів неналежного оформлення відповідного наказу чи невчиненням посадовими особами обов`язкових дій перед початком проведення перевірки (невручення відповідного наказу, непред`явленням службових посвідчень, неналежне їх оформлення тощо), або (3) з інших причин.

У разі створення платником податків перешкод у реалізації податковим органом своєї компетенції (права на проведення перевірки за наявності законних підстав) безпосередньо Податковий кодекс України встановлює право на вжиття способу забезпечення виконання платником податків його обов`язків - застосування адміністративного арешту майна. Відповідно, можливість вжиття цього способу не може ставитися в пряму залежність від оцінки самим платником податків законності підстав для проведення податкової перевірки, відмова у допуску до проведення якої або відмова від проведення якої з боку цього платника податків і передбачені як одна із підстав для застосування адміністративного арешту майна. Це призводить до неможливості розгляду заяви податкового органу в судовому порядку за процедурою, передбаченою статтею 283 КАС України.

Оцінку обґрунтованості заперечень платника податків щодо правомірності проведення перевірки має надавати суд в межах здійснення превентивного контролю при реалізації податковими органами певних видів його повноважень, шляхом розгляду заяв податкових органів, передбачених частиною першою статті 283 КАС України. У таких справах адміністративний суд фактично є незалежним суб`єктом, який здійснює перевірку об`єктивності прийнятого контролюючим органом рішення, та одночасно, виконує завдання захисту прав платників податків від потенційно можливих зловживань з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому у справах за заявою контролюючого органу, передбаченою пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України, заперечення платника податків щодо правомірності проведення податкової перевірки, які полягають у оскарженні відповідного наказу про її проведення чи дій контролюючого органу при її проведенні, не можуть розглядатися як "спір про право".".

Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 21.05.2026 у справі № 240/26673/25 підтримав вищенаведену правову позицію та зазначив, що оскарження платником податків наказу контролюючого органу про проведення перевірки, дій контролюючого органу при її проведенні, чи рішення про застосування адміністративного арешту майна не є спором про право у розумінні пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України і не перешкоджає розгляду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Перевірка причин відмови у допуску посадових осіб податкового органу до проведення податкової перевірки з боку платника податків, обґрунтованості рішення про застосування адміністративного арешту майна входять до предмета доказування у справах, передбачених пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України.

Отже, розглянувши подані заявником документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, апеляційний суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню.

Відповідно до частини восьмої статті 283 КАС України рішення суду у справах, визначених пунктами 1-4, 7 частини першої цієї статті, підлягає негайному виконанню.

VIІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви позивача.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 283, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 липня 2026 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Заяву Головного управління ДПС у Хмельницькій області про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків задовольнити.

Підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Авіла", ЄДРПОУ 40784267 (29000, м. Хмельницький, вул. Дмитра Крамара (Трудова), буд. 9/4), застосованого заступником начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області о 15 год. 00 хв. 21.07.2026 рішенням про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 02 вересня 2026 року.

Головуючий Канигіна Т.С.

Судді Кузьмишин В.М. Слободонюк М.В.