Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №120/19028/23 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: проходження служби, з них

Дата: 01 вересня 2026 р.

Справа: №120/19028/23

Суддя: Залімський І. Г.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/19028/23

Головуючий у 1-й інстанції: Комар Павло Анатолійович

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

02 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів про переведення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.04.2025, яке набрало законної сили 29.05.2025, позов задоволено, ухвалено:

Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по особову складу) від 17.11.2023 №84-РС в частині переведення ОСОБА_1 на посаду солдата резерву взводу 328 запасної роти військової частини НОМЕР_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частини) від 25.11.2023 №330 в частині переведення ОСОБА_1 на посаду солдата резерву взводу 328 запасної роти військової частини НОМЕР_1 .

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 та Військову частину НОМЕР_2 поновити ОСОБА_1 на посаді діловода служби інфраструктурного забезпечення логістики військової частини НОМЕР_2 .

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

18.06.2025 Вінницький окружний адміністративний суд ухвалив додаткове рішення у даній справи, яке залишено без змін постановою від 13.04.2026 та яким зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю у виплаті грошового забезпечення військовослужбовця за час виконання нижчеоплачуваної роботи на посаді солдата резерву взводу 328 запасної роти військової частини НОМЕР_1 з 25.11.2023.

23.04.2026 позивачка подала до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Зазначила, що відповідачами не виконано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.04.2025 та додаткового рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 120/19028/23.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.06.2026 відмовлено у задоволенні вказаної заяви.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таку ухвалу, постановити нове про задоволення її заяви, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до необґрунтованої відмови у задоволенні заяви.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 120/19028/23 залишається не виконаним, у зв`язку із чим порушуються права позивача.

Відповідачі не подали відзиву на апеляційну скаргу позивача.

З урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Аналогічні вимоги передбачені ст.ст. 14, 370 КАС України, ч. 2-4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"

В абзаці 3 пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Також у Рішенні від 26.06.2013 Конституційний Суд України врахував практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", заява № 60750/00, зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Частиною першою статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суд своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, а також накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Апеляційний суд зазначає, що встановлені у ході розгляду даної справи обставини та доводи позивача зумовлюють обґрунтований сумнів щодо повного та належного виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.04.2025 та додаткового рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 120/19028/23.

Позивач наполягає на тому, що вказані судові рішення відповідачами належним чином не виконані.

У свою чергу, відповідачі не надали доказів виконання судових рішень у даній справі.

При цьому, суд першої інстанції усунувся від перевірки фактичного та належного виконання відповідачами судових рішень у даній справі.

З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із доводами апеляційної скарги про те, що відповідачем не доведено належного виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.04.2025 та додаткового рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 120/19028/23.

За вказаних обставин належить встановити судовий контроль за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.04.2025 та додаткового рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 120/19028/23.

У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвалу суду першої інстанції належить скасувати і постановити нове рішення про задоволення заяви позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

У даній справі, судом, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення є Вінницький окружний адміністративний суд, а тому звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.04.2025 та додаткового рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 120/19028/23 відповідач повинен направити для його розгляду до Вінницького окружного адміністративного суду.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2025 року скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю задовольнити.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 та Військову частину НОМЕР_2 впродовж 30 днів з дня отримання даної постанови подати до Вінницького окружного адміністративного суду звіти про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.04.2025 у справі № 120/19028/23.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 впродовж 30 днів з дня отримання даної постанови подати до Вінницького окружного адміністративного суду звіт про виконання додаткового рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 120/19028/23.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua