Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №295/11500/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 295/11500/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Зосименко О.М.

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

02 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,

секретар судового засідання: Гавриленко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 08 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирського відділу у місті Житомирі Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області про визнання протиправними дій та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житомирського відділу у місті Житомирі Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області про визнання протиправними дій та скасування рішення №1819130100020277 від 30.12.2025 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства відносно громадянина Арабської Республіки Єгипет ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ).

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 08.07.2026 позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 240 КАС України.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таку ухвалу, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до необґрунтованого залишення позовної заяви без розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що обов`язковою умовою безумовного залишення позову без розгляду є одночасна наявність всіх трьох вказаних вище складових, а саме наявність спору між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав.

Судом не взято до уваги того, що структурний підрозділ територіального органу ДМС може як приймати рішення відносно іноземців та осіб без громадянства, так і бути стороною справи в суді. Тобто матеріалами справи як раз доводиться наявність у справі іншого відповідача на відміну від тверджень УДМС в Житомирській області про зворотне.

Щодо підстав спору, то слід зауважити, що в позовній заяві в якості підстави для скасування очевидно протиправного рішення визначено відсутність перекладача, що свідчить про порушення прав позивача як іноземного громадянина. В той же час в іншій справі, на яку посилаються УДМС в Житомирській області за текстом клопотання та суд за текстом ухвали, підставою спору визначені зовсім інші події, а саме твердження позивача про відсутність з його боку дій, які становлять загрозу національній безпеці України.

Докази про наявність різних підстав спору наявні в матеріалах, поданих і позивачем і від УДМС в Житомирській області, а тому висновок суду про те, що позивачем не доведено те, що рішення оскаржується вже з інших підстав, ніж у справі №295/335/26, є невірним.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.

Встановлено, що у даній справі позивач просить суд визнати протиправним і скасувати рішення від 30 грудня 2025 року № 1819130100020277 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства відносно позивача.

Разом з цим, станом на час постановлення оскаржуваної ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 08.07.2026 у даній справі, ухвалою Богунського районного суду м. Житомира 13.01.2026 у справі №295/335/26 відкрито провадження за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління міграційної служби України в Житомирській області (ЄДРПОУ 37808497), Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про визнання протиправним дій та скасування рішення, однією із позовних вимог якого є:

Визнати протиправним та скасувати прийняте Управлінням Державної міграційної служби України в Житомирській області рішення №1819130100020277 від 30 грудня 2025 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства відносно громадянина Арабської Республіки Єгипет ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ).

20.01.2026 Богунський районний суд м. Житомира постановив ухвалу про передачу на розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду справу №295/335/26.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 у справі №295/335/26, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2026, у задоволені адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем у даній справі є Житомирський відділ у місті Житомирі Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області, а у справі №295/335/26 - Управлінням Державної міграційної служби України в Житомирській області, не свідчать про те, що вказані спори виникли між різними сторонами.

Так, належним відповідачем у справі про визнання протиправним і скасування певного рішення є суб`єкт, який прийняв таке рішення, незалежно від того кого позивач визначив як відповідача.

Повноваження на прийняття рішення про примусове повернення до країни походження наділений відповідний підрозділ Державної міграційної служби України, яким є як Житомирський відділ у місті Житомирі Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області, так і Управлінням Державної міграційної служби України в Житомирській області.

Оскаржуване рішення прийняте уповноваженим суб`єктом, що підтверджено у ході судового розгляду справи №295/335/26.

Тому, визначення позивачем того чи іншого відповідача у даному спорі, не спростовує того, що даний спір виник між тими самими сторонами, що й у справі №295/335/26.

Посилання позивача на відмінність підстав виникнення спору колегія суддів також відхиляє.

Так, позивач стверджує, що у даній справі, на відміну від справи №295/335/26, однією із підстав виникнення спору вказано відсутність перекладача, що свідчить про порушення прав позивача як іноземного громадянина.

Варто зауважити, що можлива відсутність перекладача може бути однією із обставин даної справи, однак помилково вважати, що така обставина є самостійною підставою виникнення даного спору.

Також колегія суддів зазначає, що підстави та обставини прийняття оскаржуваного рішення Управлінням Державної міграційної служби України в Житомирській області №1819130100020277 від 30 грудня 2025 року перевірені судом у ході розгляду справи №295/335/26.

Суд у ході розгляду справи №295/335/26 надав правову оцінку та підтвердив правомірність рішення Управлінням Державної міграційної служби України в Житомирській області №1819130100020277 від 30 грудня 2025 року.

У свою чергу, посилання позивача у новому позові на обставину, яка не була зазначена в якості підстави для скасування рішення відповідача у попередньому позову, не може свідчити про те, що відповідні спори виникли з інших підстав.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 08 липня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.