Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №580/10344/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 01 вересня 2026 р.

Справа: №580/10344/25

Суддя: Компанієць Ірина Дмитрівна

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/10344/25 Суддя (судді) першої інстанції: Різдель О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д.,

суддів: Єгорової Н.М., Кузмишиної О.М.,

за участі секретаря судового засідання Бабіча Є.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Михальчук Н.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката Михальчук Наталії Петрівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року (головуючий суддя в 1-й інстанції - Рідзель О.А.) у справі №580/10344/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправним і скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача в частині примусового доставлення до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 із порушенням встановленого порядку, повторної видачі військово-облікового документу, не вручення мобілізаційного розпорядження особисто під підпис, формування та включення до команди на відправку до військової частини, не вжиття заходів професійно-психологічного відбору під час повторного призову на військову службу під час мобілізації, в особливий період, не врахування працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 обставин, що виключали виконання військового обов`язку у зв`язку із релігійними переконаннями, що також виключали можливість призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21.07.2025 №210 в частині призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 .

Разом з позовом позивачем подана заява про його забезпечення, в якій ОСОБА_1 просить заборонити посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняти будь-які дії, пов`язані з мобілізацією та призовом ОСОБА_1 , на військову службу до закінчення розгляду по суті справи Черкаським окружним адміністративним судом позовної заяви про визнання бездіяльності протиправною та скасування наказу.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначив, що докази, долучені до заяви, свідчать про високу ймовірність наміру відповідача мобілізувати позивача, попри наявність грубих фактів порушень щодо порядку здійснення мобілізації, визначеного чинним законодавством України. У зв`язку із мобілізацією позивача, буде нівельовано його право на судовий захист порушеного права.

Отже, якщо позивача буде призвано на військову службу під час мобілізації в особливий період, він набуде нового юридичного статусу - військовослужбовця, що унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.

Отже, невжиття заходів забезпечення позову призведе до істотного порушення прав позивача та ускладнить чи унеможливить ефективний захист порушеного права.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, представник позивача звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою забезпечити позов у визначений в заяві спосіб до набрання законної сили рішення у справі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Якщо не вжити заходів забезпечення позову, ОСОБА_1 буде протиправно призвано на військову службу під час мобілізації в особливий період, він набуде статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію його права на відстрочку в разі встановлення в нього такого права.

Суд першої інстанції не врахував, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист або поновлення порушених прав позивача. Отже, ОСОБА_1 доведено умову застосування заходів забезпечення позову.

У разі задоволення позову ОСОБА_1 вже буде неможливо виконати рішення суду, якщо позивач вже буде мобілізований і отримає статус військовослужбовця. Така можливість є реальною і ставить під сумнів доцільність існування позову, оскільки в такому випадку суд не зможе надати ефективного захисту порушеному праву в межах цієї справи.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 22 жовтня 2025 року.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2026 року вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебувають у провадженні судді Кучми А.Ю., через тривалу відсутність судді у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2026 року справу №580/10344/25 прийнято до провадження судді-доповідача Компанієць І.Д., призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні, строк розгляду справи продовжено.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року та 31 серпня 2026 року задоволено клопотання позивача та його представника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, призначено судове засідання на 02 серпня 2026 року о 11:20 у справі №580/10344/25 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та електронного підпису за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати ухвалу суду першої інстанції та забезпечити позов у спосіб, визначений в заяві про забезпечення позову.

Представник відповідача до суду не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до ч.2 ст.313 КАС України.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Позивач звернувся до суду з цим позовом, разом з яким надав заяву про його забезпечення шляхом заборони посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняти будь-які дії, пов`язані з мобілізацією та призовом ОСОБА_1 , на військову службу до закінчення розгляду по суті справи Черкаським окружним адміністративним судом позовної заяви про визнання бездіяльності протиправною та скасування наказу.

В обґрунтування заяви зазначив, що докази, долучені до заяви, свідчать про високу ймовірність наміру відповідача мобілізувати позивача, попри наявність грубих фактів порушень щодо порядку здійснення мобілізації, визначеного чинним законодавством України. У зв`язку із мобілізацією позивача, буде нівельовано його право на судовий захист порушеного права.

Якщо позивача буде призвано на військову службу під час мобілізації в особливий період, він набуде нового юридичного статусу - військовослужбовця, що унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.

Відповідно до даних ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.07.2025 №1/9179, ОСОБА_1 , народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21.07.2025 №210 у відповідності до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №65/2022 призваний на військову службу за мобілізацією.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, виходив з того, що судом не виявлено, а позивачем не доведено існування очевидної небезпеки порушення прав та інтересів заявника до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у судового рішення.

Оцінка суду.

Відповідно до частини першої та другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з пунктом 1 частини першої та частини другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відтак, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії індивідуального акта.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Як свідчать матеріали справи ОСОБА_1 , народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21.07.2025 №210 у відповідності до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №65/2022 призваний на військову службу за мобілізацією.

Згідно з пунктом 10 частини третьої статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

На підставі пункту 81 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560) (…) призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.

Таким чином, станом на час вирішення питання про забезпечення позову ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації, що виключає заявлений спосіб забезпечення позову шляхом заборони посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняти будь-які дії, пов`язані з мобілізацією та призовом позивача на військову службу.

Посилання заявника на ймовірну загрозу ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду, ефективного захисту та поновлення порушених прав, не може бути єдиною підставою для забезпечення позову, оскільки, у разі вирішення спору на користь заявника по суті, застосовуються відповідні правові механізми, спрямовані на відновлення попереднього становища та виконання вимог законодавства.

У межах розгляду даної заяви, судом не може даватись оцінка правомірності/протиправності дій та рішень відповідача, оскільки встановлення очевидності ознак їх протиправності без розгляду справи по суті, є неприпустимим, адже саме під час розгляду спору по суті, учасниками справи надаються відповідні докази на підтвердження своєї правової позиції, забезпечується принципи змагальності та рівності учасників справи.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач вказує лише про протиправні дії та рішення відповідача, що може бути встановлено виключно при розгляді справи по суті.

Отже, обґрунтування вказаної заяви по суті тотожне обґрунтуванню позовних вимог, а застосування судом заходів забезпечення позову, про які просить позивач, без з`ясування фактичних обставин справи означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред`явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову.

Суд не вбачає достатніх підстав, які б вказували на необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб та даних, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, захист яких стане взагалі неможливим без вжиття таких заходів, або ж для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Також, заявником не доведено наявності підстав для надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, що визначені ст.23 Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а отже, не доведено очевидної протиправності спірного наказу про призов позивача на військову службу.

Відповідно до висновків Верховного Суду в постанові від 17.06.2020 у справі №380/930/20 суд повинен проаналізувати та оцінити доводи заявника щодо «очевидності» ознак протиправності рішення та порушення прав позивача, при цьому, пропри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Також ймовірна можливість настання негативних наслідків чи порушення прав позивача в майбутньому не може визнаватись достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, доводи позивача не свідчать про конкретні негативні наслідки невідворотного характеру, які можуть спричинити порушення його прав в такій мірі, що для їх відновлення необхідно було б докласти значних зусиль, або захист цих прав був би неможливий без вжиття судом заходів забезпечення позову.

З огляду на вищевикладене, суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення та скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 151, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Михальчук Наталії Петрівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року у справі №580/10344/24 - залишити без задоволення.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року у справі №580/10344/24 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 02 вересня 2026 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 02 вересня 2026 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді Н.М. Єгорова

О.М. Кузьмишина

Оригінал: reyestr.court.gov.ua