Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №681/356/26 — Хмельницький апеляційний суд

Суд: Хмельницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 31 серпня 2026 р.

Справа: №681/356/26

Суддя: Ярмолюк О. І.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 681/356/26

Провадження № 22-ц/820/1750/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 14 травня 2026 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

ОСОБА_1 зазначив, що на підставі рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 2 березня 2015 року у справі №681/96/15-ц з нього на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частини заробітку (доходу) в місяць, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Після ухвалення судом зазначеного рішення матеріальний стан позивача погіршився. Він не мав роботи, створив нову сім`ю, в якій ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_5 . Згодом батько позивача, ОСОБА_6 , зник безвісти під час виконання бойового завдання, внаслідок чого на його утриманні перебувають непрацездатна матір ОСОБА_7 і неповнолітня сестра ОСОБА_8 . Натепер позивач є військовослужбовцем Збройних Сил України, отримує стабільний дохід і вчиняє дії на погашення заборгованості за аліментами, проте він не має можливості сплачувати аліменти на дітей у визначеному судом розмірі.

За таких обставин ОСОБА_1 просив суд змінити розмір стягуваних з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з до частини заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину та не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дітьми повноліття.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 14 травня 2026 року в позові відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами погіршення свого матеріального стану з часу присудження з нього аліментів на дітей. Зміна сімейного стану позивача (створення нової сім`ї та народження ще однієї дитини) не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, який відповідає вимогам закону та не є надмірним. Отже підстави для зміни розміру присуджених з ОСОБА_1 аліментів на дітей відсутні.

Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що у ОСОБА_1 змінився сімейний стан, він одружився, у нього народилася ще одна дитина, на його утриманні знаходиться непрацездатна матір і неповнолітня сестра. Відтак позивач не має фінансової спроможності сплачувати аліменти на дітей у раніше визначеному судом розмірі. Суд першої інстанції не з`ясував усі обставини справи, неправильно застосував норми чинного законодавства, не дав належної оцінки наявним у справі доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ОСОБА_2 не подала відзив на апеляційну скаргу.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Статтею 375 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є батьками двох дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 2 березня 2015 року у справі №681/96/15-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 у розмірі частини заробітку (доходу) в місяць, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23 січня 2015 року та до досягнення дітьми повноліття.

Полонський відділ державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області здійснює примусове виконання зазначеного рішення суду. Станом на 24 грудня 2025 року заборгованість за аліментами становить 556 971 грн 43 коп.

З 18 липня 2019 року ОСОБА_1 і ОСОБА_9 перебувають у зареєстрованому шлюбі, в якому ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_4 батько позивача, ОСОБА_6 , зник безвісти під час виконання бойового завдання. Матір позивача, ОСОБА_7 , отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника. За період з 1 січня 2025 року по 31 січня 2026 року загальна сума отриманої ОСОБА_7 пенсії склала 38 868 грн. ОСОБА_1 має неповно рідну сестру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 180 Сімейного кодексу України (далі – СК України) встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

В силу статті 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно зі статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Із положень частини першої статті 183 СК України слідує, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Як передбачено частиною першою статті 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що розмір аліментів, визначений рішенням суду або домовленістю між батьками, не вважається незмінним.

Підставою для зміни розміру аліментів, визначеного судовим рішенням, є доведеність у судовому засіданні суттєвої зміни (погіршення або покращення) матеріального чи сімейного стану платника або одержувача аліментів, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них. Така зміна обставин має настати після того, як суд визначив первісний розмір аліментів.

Підставою для зміни розміру аліментів, визначеного судовим рішенням, є доведеність у судовому засіданні суттєвої зміни (погіршення або покращення) матеріального чи сімейного стану платника або одержувача аліментів, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них. Така зміна обставин має настати після того, як суд визначив первісний розмір аліментів.

У постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року (справа №759/22898/20) зазначено, що значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги для зменшення розміру аліментів. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо.

Зміна сімейного стану платника аліментів, а саме народження у нього ще одної дитини в іншому шлюбі, сама по собі не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів. У такому разі платник аліментів зобов`язаний підтвердити належними та допустимими доказами погіршення свого майнового стану, оскільки батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 вересня 2020 року у справі №565/2071/19).

Зібрані докази вказують на те, що після визначення 2 березня 2015 року Полонським районним судом Хмельницької області рішенням у справі №681/96/15-ц розміру стягуваних з ОСОБА_1 аліментів на синів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 матеріальний стан і стан здоров`я позивача суттєво не змінився.

Від часу ухвалення судом рішення про стягнення аліментів позивач ОСОБА_1 створив нову сім`ю, в якій у нього народився син ОСОБА_5 . Водночас він вказує на стабільність свого доходу.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для зменшення розміру стягуваних з позивача аліментів на дітей.

Посилання ОСОБА_1 на те, що зміна матеріального та сімейного стану позбавляє його можливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, є необґрунтованими.

Суд першої інстанції з`ясував усі обставини справи, а його висновки відповідають цим обставинам. Також суд правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального та процесуального права є безпідставними.

3.Висновки суду апеляційної інстанції

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 14 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 2 вересня 2026 року.

Судді: О.І. Ярмолюк

Л.М. Грох

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції – Горгулько Н.А.

Доповідач – Ярмолюк О.І. Категорія 50

Оригінал: reyestr.court.gov.ua